АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 липня 2018 року

м. Рівне

Справа № 560/173/18

Провадження № 22-ц/787/1080/2018

Апеляційний суд Рівненської області у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді - Шимківа С.С.,

суддів: - Гордійчук С.О., Хилевича С.В., секретар судового засідання - Москалик Т.В.,

учасники справи:

боржник - ОСОБА_3,

стягувач - ОСОБА_4,

заінтересована особа - Ісмаілов Самір Ікрамович,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу Дубровицького районного суду Рівненської області від 03 квітня 2018 року у справі за скаргою ОСОБА_3 на дії державного виконавця Солом'янського РВ ДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві Ісмаілова С.І., -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_3 звернувся до суду зі скаргою, в якій просив визнати дії державного виконавця Солом'янського РВ ДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві Ісмаілова С.І. по складанню ним розрахунку-заборгованості № 4589945 від 01.09.2017 року за виконавчим листом № 2-404 від 22.06.2006 року по сплаті аліментів на суму 160664,30 грн, за період з 22.06.2006 року по липень 2017 року, протиправними та зобов'язати його здійснити розрахунок заборгованості зі сплати аліментів на підставі середньої заробітної плати для Рівненської області, з урахуванням часткової оплати аліментів за період з січня 2006 року по грудень 2009 року, на загальну суму 6800,00 грн.

Скаргу обґрунтовано тим, що в січні 2018 року на його ім'я надійшов рекомендований лист, в якому був позов ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав та стягнення заборгованості по аліментах.

Серед додатків до вказаного позову був наявний вищезазначений розрахунок-заборгованості, який він вважає безпідставним та необгрунтованим.

Зазначає, що при складанні зазначеного розрахунку заборгованості, державним виконавцем мала братися до уваги середня заробітна плата по Рівненській області, а не по місту Києву.

Крім того, за період з січня 2006 року по грудень 2009 року ним було сплачено аліменти у розмірі 6800,00 грн, таким чином, розрахунок заборгованості по сплаті аліментів № 4589945 є невірним , а дії державного виконавця Ісмаілова С.І. по його складанню - протиправними.

Ухвалою Дубровицького районного суду Рівненської області від 03 квітня 2018 року в задоволенні скарги ОСОБА_3 на дії державного виконавця Солом'янського РВ ДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві Ісмаілова С.І. - відмовлено.

Рішення суду мотивовано тим, що, як вбачається із матеріалів справи, адреса боржника у виконавчому документі була зазначена: м. Київ, вул. Індустріальна, 25/43, а тому виконавчий лист був пред'явлений до Солом'янського РВ ДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві - за місцем фактичного проживання боржника.

Оскільки боржник до державного виконавця не з'являвся, тому інформація про фактичне місце його проживання, місце роботи та джерело отримання доходів відсутня, а тому боржнику було нараховано заборгованість, виходячи із середньої заробітної плати по м. Києву.

У квітня 2018 року ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, у якій зазначив, що вищевказане рішення Дубровицького районного суду Рівненської області є протиправним, необґрунтованим та постановленим з неповним встановленням обставин, що мають значення для справи.

Просить про його скасування та ухвалення нового, яким визнати дії державного виконавця Солом'янського РВ ДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві Ісмаілова С.І. по складанню ним розрахунку заборгованості по сплаті аліментів на суму 160664,30 грн за період з 22.06.2006 по липень 2017 протиправними та зобов'язати його здійснити розрахунок заборгованості зі сплати аліментів на підставі середньої заробітної плати для Рівненської області, з урахуванням часткової оплати аліментів за період з січня 2006 року по грудень 2009 року, на загальну суму 6800,00 грн.

Відзив на апеляційну скаргу не надійшов.

Відповідно до ч. 3 ст. 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Учасники справи в судове засідання не з"явилися. Вони були належним чином повідомлені про день, час та місце розгляду справи. Їх неявка не перешкоджає судовому розгляду. Клопотань про відкладення розгляду справи не надходило.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідо до ч. 1 ст. 6 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Як вбачається із матеріалів справи, 22 червня 2006 року Дубровицьким районним судом Рівненської області було видано виконавчий лист про стягнення з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Дубровиця Рівненської області, жителя АДРЕСА_1, аліментів на утримання дочки ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_4 в розмірі ? частини його заробітку щомісячно, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 02.06.2006 року і до досягнення дитиною повноліття, а у разі продовження навчання до досягнення нею двадцяти трьох років.

03 серпня 2006 року Солом'янським РВ ДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві було відкрито виконавче провадження.

Відповідно до ст. 20 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин), виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, роботи боржника або місцезнаходженням його майна. У разі якщо боржник є юридичною особою, то виконання провадиться за місцезнаходженням його постійно діючого органу або майна. Право вибору місця виконання між кількома органами державної виконавчої служби, які можуть вчиняти виконавчі дії по виконанню рішення на території, на яку поширюються їх функції, належить стягувачу.

Відповідно до ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин), розмір заборгованості по аліментах визначається державним виконавцем за місцем виконання рішення, виходячи з фактичного заробітку (доходів), одержаного боржником за час, протягом якого стягнення не провадилось, або одержуваного ним на момент визначення заборгованості у твердій грошовій сумі або у відсотковому відношенні. Якщо боржник в цей період не працював, заборгованість визначається виходячи з середньої заробітної плати для даної місцевості. Державний виконавець у разі надходження виконавчого документа повинен підрахувати розмір заборгованості по аліментах і повідомити про нього стягувану і боржнику.

Згідно ч. 3 ст. 195 СК України (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин), якщо платник аліментів не працював на час виникнення заборгованості і не працює на час виникнення її розміру, вона обчислюється виходячи із середньої заробітної плати працівника відповідної кваліфікації або некваліфікованого працівника для даної місцевості.

Оскільки у виконавчому документі адресу боржника зазначено: м. Київ, вул. Індустріальна, 25/43, тому державний виконавець розраховував заборгованість за аліментами, виходячи із середньої заробітної плати по місту Києву, а не по Рівненській області.

Відповідно до розрахунку заборгованості № 4589945, проведеного державним виконавцем Солом'янського РВ ДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві платнику аліментів ОСОБА_3, станом на 01.08.2017 року, нараховано заборгованість у розмірі 160664,30 грн.

Частиною 3 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» установлено, що розмір заборгованості із сплати аліментів визначається державним виконавцем за місцем виконання рішення у порядку, встановленому Сімейним кодексом України. У разі визначення суми заборгованості у частці від заробітку (доходу) розмір аліментів не може бути менше встановленого Сімейним кодексом України.

Відповідно до ч. 4 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець обчислює розмір заборгованості із сплати аліментів, складає відповідний розрахунок та повідомляє про нього стягувачу і боржнику, зокрема за заявою сторін виконавчого провадження.

У ч. 9 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» зазначено, що спір щодо розміру заборгованості із сплати аліментів вирішується судом за заявою заінтересованої особи у порядку, встановленому законом.

Відповідно до ч. 4 ст. 195 Сімейного кодексу України (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин), розмір заборгованості за аліментами обчислюється державним виконавцем, а у разі спору - судом.

Виходячи зі змісту вищенаведених законодавчих норм, спір щодо розміру заборгованості за аліментами виникає між стороною виконавчого провадження (стягувачем та/чи боржником) і державним виконавцем, до компетенції якого законодавець відніс обчислення розміру заборгованості за аліментами.

Спір щодо визначення розміру аліментів підлягає вирішенню судом в позовному провадженні з обов'язковим залученням до розгляду справи стягувача за виконавчим листом.

Враховуючи вищевикладене, підстав для скасування ухваленого у справі судового рішення та задоволення поданої апеляційної скарги, виходячи з меж її доводів, апеляційний суд не вбачає, оскільки ці доводи правильності зробленого судом першої інстанції висновку не спростовують.

На підставі ст. 1, 20, 74 ЗУ «Про виконавче провадження» (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин), керуючись ст.ст. 367, 375, 381-384, 389-391 ЦПК України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення, а ухвалу Дубровицького районного суду Рівненської області від 03 квітня 2018 року - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне судове рішення не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Головуючий-суддя С.С. Шимків

Судді: С.О. Гордійчук

С.В. Хилевич