Р І Ш Е Н Н Я                        Справа № 2-44

                                   І м е н е м         У к р а ї н и                   2009 р.

24 грудня  2009 р.                                        П»ятихатський районний суд Дніпропетровської області  в складі:                                            головуючого-судді Борцової А.А.,

                                                                         при секретарі- Меньковій О.З.,

                                                             з участю представника позивача- Вільямовського Ю.В,

                                                                          відповідачів – ОСОБА_1, ОСОБА_2,

                                                    представників відповідача - ОСОБА_3, ОСОБА_4,

                                                                          представника третьої особи- Івах Є.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. П»ятихатки цивільну справу за позовом   ОСОБА_5 до ОСОБА_1, ОСОБА_2, селянського ( фермерського)  господарства «Ліка» ,  треті особи товариство з обмеженою відповідальність «ПростоФінанс», акціонерне страхове товариство закритого типу «Дніпроінмед»  про відшкодування шкоди, завданої  внаслідок дорожньо- транспортної пригоди,-

                                                       В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_5 звернуся з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування  шкоди, завданої дорожньо - транспортною пригодою, вказуючи, що  26.07.2008 р.  сталася дорожньо- транспортна пригода з участю автомобіля  НОМЕР_1  під його керуванням та трактора ЮМЗ -6 д.н. НОМЕР_2 з причепом 2 ПТС -4  під керуванням ОСОБА_2 , належного ОСОБА_1  В результаті належний йому автомобіль  отримав механічні пошкодження. Він отримав страхове відшкодування в розмірі 1319 грн. 14 коп. відповідно до договору, однак при купівлі автомобілю  сплатив першопочатковий внесок в розмірі 20315 грн., поніс витрати по  сплаті  внесків до Пенсійного фонду, оплачував щомісячно  кредитні внески, сплатив податок з власників транспортних засобів,  внески по обов»язковому страхуванню, оплатив  довідку про вартість кузовних робіт та за стоянку автомобіля . Просить стягнути 38912 грн. 08 коп.  матеріальної шкоди та 10000 грн. моральної шкоди, завданої пошкодженням майна, 4000 грн. витрат на правову допомогу. В послідуючому неодноразово змінював позовні вимоги,  збільшив   і просив  також  стягнути з ОСОБА_1    8125 грн. 08 коп.  безумовної франшизи, не відшкодованої страховиком  на його користь по договору страхування.

          При уточненні позовних вимог 30.11.2009 р. просить стягнути з ОСОБА_1 20315 грн. першопочаткового внеску за автомобіль, 2043 грн. 07 коп. внеску до Пенсійного фонду при купівлі автомобіля, 20 грн. 43 коп. банківської комісії, 7168 грн. 55 коп. кредитних внесків, 80 грн. сплаченого податку з громадян, власників транспортних засобів,  4285 грн. 03 коп. витрат на страхування при отриманні кредиту, 1000 грн. витрат за проведення кузовних робіт та стоянку автомобіля , 4000 грн. витрат за послуги адвоката, 10000 грн. моральної шкоди та судові витрати.

           При уточненні позовних вимог не просить стягнути 8125 грн. 08 коп. безумовної франшизи, однак оскільки позивачем та його представником не надавалася заява про відмову від даної частини позовних вимог, то розгляд справи проводився у межах попередньо заявлених  представником позивача вимог.

           В судовому засіданні представник позивача по дорученню ОСОБА_6 позов підтримав, посилаючись на вищевказані обставини. В послідуючому надав заяву про розгляд справи у його відсутність.

                                                             -2-

           Відповідач і представник відповідача СФГ «Ліка» ОСОБА_1 позов не визнав і пояснив, що ОСОБА_2 дійсно працював у СФГ «Ліка» слюсарем з  квітня по 3.11.2008 р.

26.07.2008 р. він разом з іншими працівниками виконував роботи на току . Сказав йому переставити в межах току трактор з зерном, однак ОСОБА_2 невірно зрозумів його розпорядження і самочинно поїхав на елеватор, а на зворотній дорозі трапилося ДТП- він зіткнувся з автомобілем, належним ОСОБА_5.  До цього часу дозволяв керувати ОСОБА_2 належним йому трактором, однак тільки в межах господарства - на току, на полі і під контролем тракториста. Трактор і причіп, якими керував ОСОБА_2 , належать йому особисто і використовуються при проведенні сільськогосподарських робіт як у  його приватному господарстві так і у фермерському господарстві, головою якого він являється.  Оскільки ОСОБА_2 використовував вказані трактор і причіп самовільно, то вважає, що він особисто  та фермерське господарство не повинні відшкодовувати завдану позивачу шкоду. У позові просить відмовити.

           Представник відповідача ОСОБА_3 позов не визнав і пояснив, що оскільки ОСОБА_2 керував трактором з причіпом , належними ОСОБА_1 без дозволу з боку останнього, то завдана позивачу шкода не підлягає стягненню з ОСОБА_1 Крім того,  витрати, які просить стягнути позивач не є прямою  дійсною шкодою, завданою внаслідок ДТП, а доказів щодо завдання позивачу  моральної шкоди  у вказаній ним сумі не надано. Просить у позові відмовити.

             Відповідач ОСОБА_2 позов не визнав і допитаний як свідок,  пояснив,  що з квітня по листопад 2008 р. працював слюсарем у СФГ «Ліка».  Виконував різні роботи, в тому числі працював на тракторі, належному ОСОБА_1.   26.07.2008 р. на току разом з іншими працівниками  виконував роботи по погрузці та вигрузці зерна, яке убирали на полі та звозили на ток. ОСОБА_1 дав йому вказівку відвезти зерно на елеватор. Прав на керування трактором не мав, про що знав ОСОБА_1. Не хотів їхати, бо ніколи не їздив за межі господарства, однак ОСОБА_1 сказав їхати і дав вказівку іншому  водію допомогти йому здати зерно на елеваторі. Поїхав на елеватор, а на зворотній дорозі невчасно помітив автомобіль і трапилося зіткнення.

          Представник  відповідача ОСОБА_4  позов не визнав і пояснив, що ОСОБА_2 перебував у трудових відносинах з ОСОБА_1, завдання на виконання робіт йому давав ОСОБА_1, в тому числі і вказівку перевезти вантаж, що він і зробив. Оскільки  між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 існували трудові відносини, ОСОБА_1 фактично допустив ОСОБА_2 до керування трактором, то відповідати по даному позову повинен саме ОСОБА_1 і  витрати позивача підлягають стягненню з нього .

          Представник третьої особи- АСТЗТ «Дніпроінмед» ОСОБА_7  позов підтримав і пояснив, що 18.02.2008 р. між АСЗТ «Дніпроінмед» та ОСОБА_5 було укладено договір страхування транспортного засобу. Відповідно до вказаного договору вигодо- набувачем було визначено ТОВ»ПростоФінанс». Внаслідок ДТП  транспортний засіб, належний  позивачу було пошкоджено, даний випадок кваліфіковано як страховий і проведено страхову виплату у розмірах, визначених  страхувальником та вигодо- набувачем, про що останнім було надано відповідний лист. Страхувальник також просив розподілити виплату страхового відшкодування саме таким чином.

           Третя особа -  ТОВ «Простофінанс» свого представника в судове засідання не направили, надали заяву  про розгляд справи у їх відсутність.

             Вислухавши сторони, свідків, дослідивши письмові докази по справі та  матеріали адміністративної справи, суд прийшов до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню по наступним підставам.

             Так, свідки ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 підтвердили факт роботи   відповідача ОСОБА_2 у фермерському господарстві «Ліка» та виконання ним робіт по перевезенню зерна на тракторі на елеватор 26.07.2008 р. за  розпорядженням ОСОБА_1

                                                    -3-

              Факт знаходження ОСОБА_2 у трудових відносинах з СФГ «Ліка»  з 01.04. по 04.11.2008 р. підтверджується копією трудової книжки ОСОБА_2 і відповідачем ОСОБА_1 не заперечується. ( а.с. 157).  

              Факт належності ОСОБА_5  автомобіля НОМЕР_1 підтверджується копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу АЕС № 145491 (а.с.15).

              Факт належності ОСОБА_1 трактора ЮМЗ-6 д.н. 10004АА та  причіпа  ПТС-4 р.н. НОМЕР_3 підтверджується копіями свідоцтва про реєстрацію машини та  тимчасовим реєстраційним талоном ( а.с. 187-188).                                                            

 Факт дорожньо - транспортної пригоди з участю ОСОБА_5   та ОСОБА_2  підтверджується протоколом огляду місця події ДТП від 26.07.2008 р. та схемою до нього (а.с. 7 адміністративної справи ), довідками , виданими Криничанською ротою ДПС ДАЇ  УМВС України в Дніпропетровській області, заявою про настання страхового випадку ( а.с. 10-13, 16).

    Факт отримання автомобілем , належним ОСОБА_5  механічних пошкоджень внаслідок ДТП, підтверджується  протоколом огляду транспорту від 26.07.2008 р. (а.с. 8  адм. справи ).

            Вина ОСОБА_2 у вказаній дорожньо- транспортній пригоді підтверджується постановою П»ятихатського районного суду від 14.08. 2008 р., згідно з якою ОСОБА_2  притягнуто до адміністративної відповідальності по  ст.. 124 КпАП України і піддано штрафу, яка вступила в законну силу і відповідачем не оскаржена.      

           Факт придбання позивачем  належного йому автомобіля у кредит, сплату першопочаткового внеску за автомобіль, внеску до пенсійного фонду при купівлі автомобіля,  банківської комісії,  кредитних внесків,  податку з громадян, власників транспортних засобів,  витрат на страхування при отриманні кредиту,  витрат для визначення  вартості кузовних робіт і стоянки автомобіля  у розмірах, зазначених позивачем підтверджується копіями платіжних документів ( а. с. 21-32) та копіями кредитного  договору та договору застави транспортного засобу ( а.с. 167-179).

            Відповідно до  копії договору  добровільного страхування наземного транспортного засобу  «В» № ТР-С 08/18-С08/18-02/03 від 18.02.2008 р.  страхувальник сплачує страховику страхові платежі, а Страховик у разі настання страхового випадку здійснює виплату страхового відшкодування Страховику ( вигодонабувачу) в розмірах страхової суми  та на умовах, передбачених цим договором. Вигодонабувачем являється ТОВ «ПростоФінанс» ( а.с. 33-36).

 Факт  виплати страхового відшкодування підтверджується  заявою про настання страхового випадку, , листом від 28.08.2008 р. ТОВ»ПростоФінанс»,  страховим актом № 05-09/08 від 01.09.2008 р. та розрахунком до нього ( а.с. 16-20), згідно з якими відповідно до умов вказаного договору Страховиком сплачено страхове відшкодування  у розмірі 57307 грн. 06 коп. на користь ТОВ «ПростоФінанс» як вигодонабувача та 1319 грн. 14 коп. - на користь ОСОБА_5

Розмір понесених позивачем витрат  на оплату судового збору та витрат на ІТЗ підтверджується відповідними квитанціями( а.с. 1-3) .  

Згідно з ст..3 Закону України «Про страхування» страхувальники мають право при укладанні договорів страхування інших, ніж договори особистого страхування, призначати фізичних осіб або юридичних осіб (вигодонабувачів), які можуть зазнати збитків у результаті настання страхового випадку, для отримання страхового відшкодування, а також замінювати їх до настання страхового випадку.

Відповідно до ст.. 3 вказаного Закону франшиза - це частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.

                                                     -4-

Відповідно до ст.. 22 ЦК України, збитками є втрати, яких особа зазнала у зв»язку із знищенням  або пошкодженням речі, а також витрати, які вона  мусить зробити для відновлення свого порушеного права.

    Відповідно до ст.. 23 ЦК України, моральна шкода полягає у душевних стражданнях,  яких зазнала особа у зв»язку з пошкодженням  її майна.

    Згідно з  ст.. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній особі, відшкодовується особою, що її завдала за наявності її вини.

Відповідно до ст.. 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом.

            Так, відповідно до ч.1 ст. 1172 ЦК України  юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником  під час виконання  ним своїх трудових( службових ) обов’язків.

        Відповідно до п. 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України « Про судову практику» в справах про відшкодування моральної ( немайнової) шкоди» від 31.03.1995 р.

за моральну ( немайнову) шкоду, заподіяну працівником під час виконання трудових обов»язків, відповідальність несе організація, з якою цей працівник перебуває у трудових відносинах, а останній  відповідає перед нею в порядку регресу, якщо спеціальною нормою закону не встановлено іншого.

Таким чином, судом встановлено, що ОСОБА_2 , перебуваючи у трудових відносинах з СФГ «Ліка»  і виконуючи розпорядження голови фермерського господарства ОСОБА_1 по перевезенню зерна на елеватор ст.. Зелена П»ятихатського району Дніпропетровської області, 26.07.2008 р., о 12.00 год., керуючи трактором ЮМЗ-6 д.н. НОМЕР_4 з причіпом ПТС- 4 д.н. НОМЕР_3 , належними на праві приватної власності ОСОБА_1,    рухаючись на 75 км автошляху Знам»янка- Луганськ - Ізваріно , при виїзді з другорядної дороги на головну  не надав дорогу  автомобілю НОМЕР_5  під керуванням ОСОБА_5, чим порушив вимоги п. 16.11 Правил дорожнього руху України, внаслідок чого сталося зіткнення, транспортні засоби отримали механічні пошкодження, а позивачу була завдана матеріальна та моральна шкода внаслідок пошкодження його майна.

Матеріальна шкода, завдана внаслідок ДТП,   позивачу відшкодована страховиком - АСЗТ «Дніпровнмед» відповідно до умов страхового договору  у розмірі 57307 грн. 06 коп. на користь ТОВ «ПростоФінанс» як вигодонабувача та 1319 грн. 14 коп.- на користь ОСОБА_5

Оскільки  відповідно до вимог ст.. 22 ЦК України матеріальна шкода полягає у збитках, якими є втрати яких особа зазнала у зв»язку із знищенням  або пошкодженням речі, а також витрати, які вона  мусить зробити для відновлення свого порушеного права, а витрати у вигляді першопочаткового внеску за автомобіль у розмірі 20315 грн. , 2043 грн. 07 коп. внеску до Пенсійного фонду при купівлі автомобіля,  20 грн. 43 коп. банківської комісії, 7168 грн. 55 коп. кредитних внесків, 80 грн. податку з громадян, власників транспортних засобів,  4285 грн. 03 коп. витрат на страхування при отриманні кредиту   фактично є витратами позивача на придбання майна - автомобіля Дачія Логан, і не являються збитками у сенсі вищевказаної норми, тобто матеріальною шкодою, завданою ДТП,  тому позов у цій частині задоволенню не підлягає.

       Також, не підлягають стягненню на користь позивача витрати за проведення кузовних робіт та стоянку автомобіля у розмірі 1000 грн., оскільки ним не надано доказів, що проведення цих робіт пов»язано безпосередньо з подією ДТП.

             Крім того, не підлягає стягненню на користь позивача безумовна франшиза у розмірі 8125 грн. 08 коп., оскільки  франшиза - це сума збитку, яка вираховується із суми страхового відшкодування і покривається страхувальником, тобто грошова сума , в  межах

                                                   - 5-    

 якої  страхувальник не компенсує страховику (застрахованій особі, вигодонабувачу)  заподіяні збитки.

            Оскільки відповідно до договору страхування, укладеного між позивачем та АСЗТ «Дніпроінмед» вигодонабувачем є ТОВ «ПростоФінанс», яким і отримана основна сума страхового відшкодування, то саме вказане товариство має право вимоги по відшкодуванню франшизи, а позивач такого права не має, тому у цій частині позовні вимоги задоволенню також не підлягають.

             Разом з тим факт пошкодження майна – автомобіля, належного позивачу, знайшов своє підтвердження в судовому засіданні, тому діями відповідача ОСОБА_2 позивачу дійсно була завдана моральна шкода, оскільки ці обставини потягли його душевні страждання в зв»язку з пошкодженням належного йому майна , однак у цій частині  позовні вимоги  підлягають  частковому задоволенню, оскільки позивачем  та його представником в судовому засіданні не надано будь-яких доказів в підтвердження обставин, зазначених позивачем в обгрунтування цієї частини позовних вимог.

            Оскільки  відповідач ОСОБА_2 на час ДТП перебував у трудових відносинах з СФГ «Ліка» , виконував роботи  по перевезенню зерна  за вказівкою   керівника господарства  ОСОБА_1, тому відповідальність за моральну шкоду, завдану ОСОБА_2  позивачу    під   час    виконання    трудових    обов»язків   ,  несе    селянське ( фермерське)  господарство «Ліка» , з якого і підлягає стягненню вказана шкода .  

             Твердження відповідача ОСОБА_1 і заяву ОСОБА_2  щодо самовільного взяття трактору ( а.с. 52 )  суд оцінює критично , оскільки ОСОБА_2 будучи допитаний як свідок вказаний факт заперечив, а обставини, викладені ним  щодо керування вказаним транспортним засобом за розпорядженням ОСОБА_1 підтвердили  допитані в судовому засіданні свідки .

             Понесені позивачем судові витрати підлягають стягненню з відповідача – СФГ «Ліка» пропорційно задоволеним  позовним вимогам.

 Витрати по оплаті правової допомоги в розмірі 4000 грн. стягненню на користь позивача не підлягають,  оскільки ним не надано доказів понесення таких витрат, а   копія товарного чеку від 3.10.2008 р. ( а.с. 156) , наданого представником позивача в судовому засіданні, не може бути прийнята судом як доказ в підтвердження вказаних витрат, оскільки не являється фінансовим документом.

             Крім того, інтереси позивача представляв його представник ОСОБА_6  який діяв на підставі  доручення позивача ( а.с. 39)  , а не  угоди  з останнім на надання правової допомоги.  

На підставі ст..ст. 22,23, 1167, 1172, 1187 ЦК України, ст..ст. 3.9 Закону україни «Про страхування»,  п. 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України « Про судову практику в справах про відшкодування моральної ( немайнової) шкоди» від 31.03.1995 р. та керуючись ст..ст. 10, 60, 79,84,88, 209, 212, 213, 214, 215, 218 ЦПК України,

                                                                                                                       суд,

                                                      В И Р І Ш И В:

               Позов   ОСОБА_5 до ОСОБА_1, ОСОБА_2, селянського ( фермерського) господарства «Ліка» ,  треті особи товариство з обмеженою відповідальність «ПростоФінанс», акціонерне страхове товариство закритого типу «Дніпроінмед»  про відшкодування шкоди, завданої  внаслідок дорожньо- транспортної пригоди   - задовольнити частково.

                Стянути з селянського ( фермерського) господарства «Ліка» на користь ОСОБА_5 1000 грн. моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-

                                                             -6-            

 транспортної пригоди, 17 грн. сплаченого судового збору та 7 грн. 50 коп. витрат на інформаційно- технічне забезпечення розгляду справи.

                   В решті  позову- відмовити.

                   На рішення на протязі 10 днів може бути подана заява про апеляційне оскарження, а апеляційна скарга протягом 20 днів після подання заяви до Апеляційного суду Дніпропетровської області через П»ятихатський районний суд.

                    Головуючий- суддя: