ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

19.06.2018Справа № 910/22695/13

За скаргою дочірнього підприємства "Спецінвест"

на дії відділу примусового виконання рішень управління юстиції у Київській області Головного територіального управління юстиції у Київській області

у справі за позовом:публічного акціонерного товариства "АЙБОКС БАНК"

до: Дочірнє підприємство "Спецінвест" код ЄДРПО 32490369

за участю третьої особи дочірнього підприємства "Автопрокат"

про звернення стягнення на предмет іпотеки

за участю відділу примусового виконання рішень управління юстиції у Київській області Головного територіального управління юстиції у Київській області

Суддя: Шкурдова Л.М.

Секретар с/з Гнідіна М.Ю.

Представники:

від скаржника (відповідача) - Самелюк Л.О. керівник

від позивача - Поліщук С.С. за дов.

від відділу примусового виконання рішень - не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Господарським судом міста Києва розглядається скарга дочірнього підприємства "Спецінвест" на дії відділу примусового виконання рішень управління юстиції у Київській області Головного територіального управління юстиції у Київській області щодо винесення постанови про стягнення виконавчого збору від 27.03.2018р. ВП №52200767 у справі №910/22695/13.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.05.2018р. у справі № 910/22695/13 вказана скарга призначена до розгляду.

В обґрунтування поданої скарги скаржник зазначає, що державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління юстиції у Київській області Головного територіального управління юстиції у Київській області протиправно винесено постанову про стягнення виконавчого збору від 27.03.2018р. ВП №52200767, оскільки стягувач звернувся до відділу примусового виконання рішень із заявою про повернення виконавчого документа, в зв'язку з чим 27.03.2018р. державним виконавцем було винесено постанову про повернення виконавчого документа на підставі заяви стягувача. Скаржник зазначає, що фактичного стягнення з ДП «Спецінвест» не відбулось, майно стягувачу передано не було.

Відділом примусового виконання рішень управління юстиції у Київській області Головного територіального управління юстиції у Київській області подано відзив на скаргу, в якому зазначає, що постанова про стягнення виконавчого збору від 27.03.2018 ВП № 52200767 винесена правомірно та на законних підставах, так як у відповідності до ч. 3 ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження», у разі повернення виконавчого документа стягувачу на підставі п.1 частини першої статті 37 цього Закону (за заявою стягувача), якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом, а тому підстави для не стягнення судового збору відсутні.

Дочірнім підприємством «Спецінвест» подано заяву про відвід судді Шкурдової Л.М. від розгляду даної скарги.

У відповідності до ст.38 ГПК України з підстав, зазначених у статтях 35, 36 і 37 ГПК України, судді може бути заявлено відвід учасниками справи. Відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Отже нормами ГПК України передбачено наявність процесуального права у сторін заявити відвід судді на стадії позовного провадження (розділ ІІІ ГПК України) у порядку, встановленому ст.38 ГПК України.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Встановлений законом порядок контролю за виконанням рішення суду виражається через можливість звернення сторін до суду із відповідною скаргою, при цьому розгляд справи вже відбувся.

З аналізу норм ГПК України, зокрема розділу VІ вбачається, що на стадії здійснення судового контролю за виконанням рішення суду право сторін виконавчого провадження заявляти відвід судді не передбачено.

Відповідно до ст.43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню господарського судочинства, зокрема, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, спрямованих на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення. Якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за можливе залишити подану Дочірнім підприємством «Спецінвест» заяву про відвід судді Шкурдової Л.М. від розгляду даної скарги без розгляду.

Розглянувши подану скаргу, суд вважає, що вона не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 31.01.2014 року у справі № 910/22695/13, залишеним без змін Постановою Вищого господарського суду України від 09.07.2014 року, стягнуто з дочірнього підприємства "Спецінвест" на користь публічного акціонерного товариства "Аграрний комерційний банк" заборгованість за кредитним договором №169/2008 від 26.12.2008 року в сумі 6 243 986,35 грн., в тому числі 4 880 000,00 грн. заборгованості за кредитною лінією, 379 236,16 грн. пені за прострочення повернення основної заборгованості за кредитною лінією, 913 012,96 грн. заборгованості за процентами, 70 952,36 грн. пені за прострочення сплати процентів, 728,27 грн. комісії за моніторинг застави, 56,60 грн. пені за прострочення сплати комісії за моніторинг застави шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки за Іпотечним договором за реєстровим № 9125 від 26.12.2008 року, а саме нерухоме майно: Садовий будинок, що розташований за адресою: Київська обл., Бориспільський район, село Гнідин, "Калина" садівницьке товариство, буд. 36; земельну ділянку, площею 0,2400 га., розташована за адресою: Київська область Бориспільський район Гнідинська сільська рада Садове товариство "Калина" (надалі - Земельна ділянка) надана для ведення садівництва (кадастровий №3220882600:04:002:0213, належить Іпотекодавцеві на праві приватної власності на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку, виданого 24.11.2006р. (Серія ЯД № 669247) на підставі Договору купівлі-продажу земельної ділянки, посвідченого Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Тверською І.В. Встановлено спосіб реалізації предмета іпотеки - шляхом проведення публічних торгів з початковою ціною не нижче: для садового будинку загальною площею 196,1 кв. м., що знаходиться за адресою: Київська обл., Бориспільський район, село Гнідин, "Калина" садівницьке товариство, буд.36, - 501 240,00 грн. з урахуванням ПДВ; для земельної ділянки, площею 0,2400 га., розташованої за адресою: Київська область Бориспільський район Гнідинська сільська рада Садове товариство "Калина" - 588 200,00 грн. без урахування ПДВ. Стягнуто з дочірнього підприємства "Спецінвест" на користь публічного акціонерного товариства "Аграрний комерційний банк" 68 820,00 грн. судового збору.

На виконання вказаного рішення Господарським судом міста Києва видано накази №910/22695/13 від 17.07.2014 року.

13.09.2016 року державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №52200767.

15.03.2017р. державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління юстиції у Київській області Головного територіального управління юстиції у Київській області винесено постанову про зміну назви стягувача з публічного акціонерного товариства "Аграрний комерційний Банк" на публічне акціонерне товариство "Айбокс Банк".

12.06.2017 року державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління юстиції у Київській області Головного територіального управління юстиції у Київській області винесено постанову про призначення (залучення) суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні.

27.06.2017 року державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління юстиції у Київській області Головного територіального управління юстиції у Київській області винесено постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника.

23.03.2018р. стягувачем подано заяву від 22.03.2018 за вих. № 629/12-6/6-01 про повернення виконавчого документа стягувачу у відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження».

27.03.2018 року державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу.

27.03.2018 р. державним виконавцем винесено постанову про стягнення виконавчого збору в сумі 624398,63 грн., а саме десяти відсотків від суми заборгованості (6243986,35 грн.) за вище зазначеним документом в рахунок погашення якої необхідно звернути стягнення на предмет іпотеки.

Як вбачається з матеріалів справи дочірнє підприємство "Спецінвест" неодноразово зверталося зі скаргами на дії відділу примусового виконання рішень управління юстиції у Київській області Головного територіального управління юстиції у Київській області.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.08.2017р. відмовлено у задоволенні скарги дочірнього підприємства "Спецінвест" про визнання незаконною та скасування постанови від 12.06.2017 року про призначення (залучення) суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні № 52200767.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.09.2017р. відмовлено у задоволенні скарги дочірнього підприємства "Спецінвест" про визнання незаконною та скасування постанови про призначення суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні від 31.07.2017р. у виконавчому провадженні №52200767;

Наразі скаржник оскаржує постанову про стягнення виконавчого збору від 27.03.2018р. ВП №52200767, в зв'язку з тим, що фактичного стягнення з ДП «Спецінвест» не відбулось, майно стягувачу передано не було, що свідчить про відсутність підстав для винесення державним виконавцем постанови про стягнення виконавчого збору.

Відповідно до ч.1 ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Відповідно до ст.3 Закону України «Про виконавче провадження» підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема, ухвал, постанов судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, справах про адміністративні правопорушення, кримінальних провадженнях у випадках, передбачених законом.

Виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 Закону України «Про виконавче провадження», зокрема, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Згідно з ч. 1 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Пунктом 2 ч.2 вказаної статті Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що державний виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

У відповідності до п.1 ч.1 ст.37 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчий документ повертається стягувачу, якщо стягувач подав письмову заяву про повернення виконавчого документа.

Як вбачається з матеріалів скарги, 23.03.2018р. стягувачем подано заяву від 22.03.2018 за вих. №629/12-6/6-01 про повернення виконавчого документа стягувачу у відповідності до п.1 ч.1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження», в зв'язку з чим 27.03.2018 року державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу.

У відповідності до п.3 ст.40 Закону України «Про виконавче провадження» у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6 частини першої статті 37 цього Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 9 (крім випадку, передбаченого частиною дев'ятою статті 27 цього Закону), 11, 14 і 15 частини першої статті 39 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом.

Таким чином, нормами Закону України «Про виконавче провадження» передбачені випадки, за наявності яких на державного виконавця законом покладено обов'язок прийняття постанови про стягнення виконавчого збору, незалежно від фактичної реалізації виконання рішення суду, зокрема, у випадку повернення виконавчого документа стягувачу за його заявою.

Статтею 27 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено випадки, за наявності яких виконавчий збір не стягується: 1) за виконавчими документами про конфіскацію майна, стягнення періодичних платежів, накладення арешту на майно для забезпечення позовних вимог, за виконавчими документами, що підлягають негайному виконанню; 2) у разі виконання рішень Європейського суду з прав людини; 3) якщо виконання рішення здійснюється за рахунок коштів, передбачених бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду в порядку, встановленому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень"; 4) за виконавчими документами про стягнення виконавчого збору, стягнення витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених виконавцем відповідно до вимог цього Закону; 5) у разі виконання рішення приватним виконавцем; 6) за виконавчими документами про стягнення заборгованості, що підлягає врегулюванню відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії", а також згідно з постановами державних виконавців, винесеними до набрання чинності цим Законом. Виконавчий збір не стягується у разі закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини першої статті 39 цього Закону, якщо рішення було виконано до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.

Судом не встановлено наявність передбачених ст.27 Закону України «Про виконавче провадження» підстав, за наявності яких виконавчий збір не стягується.

Посилання скаржника на те, що виконавчий збір відповідно до ч.2 ст.27 Закону України «Про виконавче провадження» стягується лише в тому випадку, коли відбулося фактичне виконання рішення суду (стягнута сума, повернуте майно) безпідставні, оскільки такий порядок відшкодування виконавчого збору не витікає із закону, в тому числі із ч.2 ст.27 Закону України «Про виконавче провадження», яка визначає лише розмір виконавчого збору при здійсненні виконавчих дій, в даному випадку державний виконавець визначив розмір виконавчого збору у відсотковому відношенні до суми боргу, яка була стягнута за рішенням суду, що відповідає приписам ч.2ст.27 Закону України «Про виконавче провадження».

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що підстави не стягувати виконавчий збір були відсутні, а відтак державним виконавцем правомірно винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу від 27.03.2018р. у ВП №52200767.

Згідно зі ст. 339 ГПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

За приписами ч.ч.2, 3 ст.343 ГПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Скаржником не доведено суду та не надано відповідних доказів на підтвердження неправомірності прийняття оскаржуваної постанови.

За таких обставин, суд прийшов до висновку, що подана скарга є необґрунтованою, тому задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 342-343, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України суд,

УХВАЛИВ:

1. В задоволенні скарги - відмовити.

Ухвала набирає законної сили у відповідності до ст.235 ГПК України та може бути оскаржена до Київського апеляційного господарського суду у строк, встановлений ст.256 ГПК.

Суддя Шкурдова Л.М.

Дата складення тексту ухвали: 03.07.2018р.