С права № 2а-745/2009 року
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 серпня 2009 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський міський суд, Івано-Франківської області в складі:
головуючого-судді: Максимчин Ю. Д
cекретаря: Бусько О.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Івано-Франківську справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Монастирського ДАІ ГУ МВС України в Тернопільській області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, –
в с т а н о в и в:
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Монастирського ДАІ ГУ МВС України в Тернопільській області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.
Позовну заяву мотивував тим, що постановою серії ВО №006452 від 16.12.2008 року, його було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП. В постанові вказано, що 16.12.2009 року о 15 год. 35 хв. в м. Монастириськ по вул. Шевченка керуючи автомобілем ОСОБА_2 н.з. АТ 3282 АК порушив вимоги дорожнього знаку “Рух вантажних автомобілів заборонено”, чим допустив порушення п.3.3 “д”1 ПДР України.
Враховуючи, що громадянин ОСОБА_1 скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.122 Кодексу України про адміністративні правопорушення, керуючись положеннями ст.283 зазначеного Кодексу накладено штраф у розмірі 300 грн.
Позивач вважає, що дана постанова винесена з порушенням законодавства, є незаконною, необгрунтованою та такою, що не відповідає нормам КУпАП, посилаючись на те, що ніякого правопорушення насправді не було, виходячи з наступного.
Того дня позивач дійсно перебував в м. Монастириська по вказаній адресі, оскільки він являється перевізником і на той момент мав відвантажити вантаж на вул. Шевченка, тобто там де встановлено вказаний знак. Вказує, що оскільки він перевозить вантаж до пункту призначення, який вказаний в дорожньому листі та накладній, він має право не виконувати вимоги даного знака, оскільки він обслуговує підприємство, тобто він діє відповідно до вимог ОСОБА_3 Дорожнього руху України.
З врахуванням згаданих обставин позивач просив позов задоволити.
Оскільки на час знайомлення та складання заяви та витребування відповідних документів позивачем було пропущено строк подачі заяви, який він просив поновити.
Відповідач в судове засідання повторно не з”явився, про причини неявки суду не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що адміністративний позов є обґрунтованим та таким, що підлягає до задоволення, з наступних підстав.
Громадянин ОСОБА_1 є перевізником вантажу меблів, які виготовляє фірма ТОВ “Надея” відповідно до договору аренди.
Відповідно до ПДР не поширюється дія знаків 3.1-3.8, 3.11 на транспортні засоби, що обслуговують громадян чи належать громадянам, які проживають або працюють в цій зоні, а також на транспортні засоби, що обслуговують підприємства, які розташовані у позначеній зоні. Звідси слідує, що перебування громадянина ОСОБА_1 під дією вищевказаного дорожнього знаку було правомірним, оскільки він відповідно до договору аренди, згідно якого він перевозив вантаж в Монастириська на вул. Шевченка, і таким чином керував транспортним засобом, що обслуговують підприємства, які розташовані у зоні дії дорожнього знаку “Рух вантажним автомобілям заборонено”.
Із матеріалів справи не вбачається, а відповідач не надав жодного доказу у підтвердження того, що позивач дійсно порушив пункт 3.3 “д” 1 ОСОБА_3 дорожнього руху України, тобто вчинив правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст. 122 КУпАП. Крім того, інспектором не належно виконано вимоги ст. 250 та ст. 256 КУпАП, що вказує на порушення ним процесуального законодавства.
Як слідує із змісту ч.2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За вказаних обставин, суд прийшов до висновку про відсутність належних та достатніх доказів для констатування факту порушення позивачем ОСОБА_3 дорожнього руху України, відповідно і вчинення ним адміністративного правопорушення.
На підставі наведеного, відповідно до ст.ст.288, 293 Кодексу України про адміністративні правопорушення, керуючись ст.ст.71, 159, 161, 162 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –
п о с т а н о в и в:
Поновити пропущений з поважних причин строк на оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення.
Адміністративний позов ОСОБА_1 задоволити.
Скасувати постанову серії ВО №006452 від 16.12.2008 року про накладення на ОСОБА_1 штрафу у розмірі 300 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КУпАП.
Постанова суду набирає законої сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. У разі подачі заяви про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку.
Заяву про апеляційне оскарження постанови суду може бути подано до Львівського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються через Івано-Франківський міський суд.
Суддя: Максимчин Ю. Д