Справа №2-846/09

РІШЕННЯ

Іменем України

04 червня 2009 р.                                                                                                         м. Донецьк

Калінінський районний суд м. Донецька у складі:

головуючого     –  судді Гавриленка О.М.

при секретарі     -     Ексановій Н.Е.

за участю представників позивача та відповідача – ОСОБА_1 та ОСОБА_2В, відповідно, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку справу за позовом ОСОБА_3 до ВАТ «Родовід Банк», в особі Донбаської філії ВАТ «Родовід Банк», про повернення банківського вкладу з відсотками та відшкодування моральної шкоди , -

ВСТАНОВИВ:

Позивач просила стягнути на її користь з відповідача грошовий вклад у розмірі   41866 грн, що перебувають на її депозитному рахунку, відкритому на її ім'я у відповідача, і відсотки станом на час розгляду справи. Крім того, просила стягнути на її користь 20000 грн. на відшкодування моральної шкоди, заподіяних їй з провини відповідача відмовою своєчасного повернення вкладу. Підтримавши заявлені вимоги у суді, представник мотивувала їх тим, що за умовами укладеного з відповідачем договором, позивачкою були внесені відповідні грошові кошти, за користування якими відповідач повинен сплачувати відповідні річні відсотки, впродовж дії укладеної угоди. Між тим, на її письмове звернення від 03.03.2009 р. до відповідача про поверненням вкладу той відповів відмовою. У добровільному порядку виконати свої зобов'язання щодо своєчасного повернення зазначених коштів відмовляється й дотепер.

Відповідач позовні вимоги не визнав і просив відмовити в їх задоволенні у повному обсязі, посилаючись на їх безпідставність. Не заперечував факту наявності в Донбаській філії ВАТ «Родовід Банк»  (надалі Банк) грошового вкладу позивачки в заявленій той сумі, а також відповідні відсотки що нараховуються відповідно до умов зазначеного договору які станом на 04.06.2009 р. становлять 106,67 грн. Проте, просив відмовити в стягненні цих коштів з огляду на вимоги постанови Правління Нацбанку України №138 від 13.03.2009 р. «Про призначення тимчасової адміністрації у ВАТ «Родовід Банк», якою був введений мораторій на задоволення вимог кредиторів строком на шість місяців, з 16 березня по 15 вересня 2009 р. Представник відповідача пояснювала, що дострокове повернення вкладу позивачу може завдати шкоду іншім вкладникам банку, а також призвести до застосування Нацбанком адміністративних санкцій стосовно відповідача за невиконання його вимог. Також просила звільнити Банк від цивільної відповідальності перед позивачем з огляду на порушення своїх зобов’язань внаслідок непереборної сили, якою Банк вважає саме зазначену Постанову Нацбанку. Крім того, заперечувала заперечувала проти заподіяння позивачці моральної шкоди з огляду на вимоги чинного законодавства.

Перевіривши матеріали справи, суд вважає позовні вимоги частково обґрунтованими і підлягаючими частковому задоволенню за підставами, передбаченими ст,ст 526, 530, 651, 1058, 1060, 1061, 1074 ЦК України. За вимогами останніх, зокрема, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. За договором банківського вкладу одна сторона, що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї на умовах та в порядку, встановлених договором. Обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду у випадках, встановлених законом.

Як убачається з пояснень сторін, матеріалів справи, 28 лютого 2008 р. між ОСОБА_3 та ВАТ «Родовід Банк», в особі Донбаської філії ВАТ «Родовід Банк», був укладений договір №ДРГ.002.ПР12-5301/02-2008 про строковий банківський вклад «Прибутковий», за умовами якого позивачка зробила внески в сумі 41866 грн. Відповідач зобов'язався сплачувати на користь позивача відповідні відсотки річні, які нараховуються відповідно до умов договору, тобто 15,5 відсотки річних за повний строк зберігання суми вкладу. Строк дії угоди був узгоджений сторонами до 02.03.2009 р. Після закінчення строку дії укладеного сторонами договору. Станом на 04.06.2009 р. сума вкладу позивача становить 41866 грн, розмір відсотків відповідно до п. 2.3 (у зв’язку з закінченням основного строку дії угоди) – складає 106,67 грн. (письмовий розрахунок у справі мається). 03.03.2009 р. позивачка звернулася до Банку з письмовою заявою про повернення її вкладу з відсотками, в чому їй було відмовлено.

Наведене підтверджено документально і сторонами по справі не заперечувалося.

Виходячи з викладеного, суд доходить висновку, що при вирішенні спору слід керуватися саме умовами укладеного сторонами договору про строковий банківський вклад, який в даному випадку має визначальне значення, оскільки інше не передбачено чинним законодавством. Тому суд вважає, що відповідач не виконав своїх зобов'язань за цим договором, не повернувши вклад у встановлений договором термін. Звідси позивачка має законні підстави для стягнення на її користь зазначеної суми вкладу з обумовленими умовами укладеної угоди відсотками станом на 04 червня 2009 р. в розмірі 41972,67 грн, (41866+106,67).

При цьому суд не приймає до уваги доводи відповідача стосовно того, що задоволення позову може обмежити права інших вкладників Банку, оскільки вони не ґрунтуються на Законі, який, в усякому разі, передбачає переважний захист прав саме окремого вкладника, яким у даному випадку є позивачка. Його ж, тобто відповідача, доводи щодо правомірності займаної ним позиції стосовно виконання ним вимог згаданої постанови від 13.03.2009 р. суперечать вимогам чинного законодавства та умовам укладеного з позивачем договору.

Поряд з тим, суд відмовляє позивачці у задоволенні вимоги щодо стягнення на її користь 20000 грн. на відшкодування моральної шкоди, оскільки право на останнє не передбачено спеціальним законодавством, що регулює правовідносини, які виникли між сторонами. Сам договір вкладу передбачає певну відповідальність банку у вигляді пені лише у разі порушення ним строку повернення вкладу, але не відшкодування моральної шкоди. Позивачкою відповідні вимоги не заявлялися.

Судові витрати у вигляді витрат на інформаційно – технічне забезпечення розгляду справи в сумі 30 грн, сплачених позивачкою на час подання позову, підлягають стягненню на її користь з відповідача. Держмита, у розмірі одного відсотку задоволених вимог – 419,73 грн, суд стягує з відповідача на користь держави.

Керуючись ст,ст 11, 60, 209, 212-214 ЦПК України, суд –

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_3 до ВАТ «Родовід Банк», в особі Донбаської філії ВАТ «Родовід Банк», про повернення банківського вкладу з відсотками та відшкодування моральної шкоди  задовольнити частково.

Стягнути з ВАТ «Родовід Банк» грошовий вклад з відсотками станом на 04 червня 2009 р. в розмірі 41972,67 грн. за договором №ДРГ.002.ПР12-5301/02-2008 про строковий банківський вклад «Прибутковий» від 28 лютого 2008 р, судові витрати у розмірі 30 грн, а всього 42002,67 грн. на користь ОСОБА_4, відмовивши останній в решті позову .

Стягнути з ВАТ «Родовід Банк» судові витрати у розмірі 419,73 грн. на користь держави .

Рішення може бути оскаржене до судової палати по цивільних справах апеляційного суду Донецької області шляхом подання через місцевий суд заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня проголошення рішення та апеляційної скарги – протягом 20 днів після подання вказаної заяви, або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

Суддя –