Справа №2-877/09

РІШЕННЯ

Іменем України

18 червня 2009 р.                                                                                                         м. Донецьк

Калінінський районний суд м. Донецька у складі:

головуючого     –  судді Гавриленка О.М.

при секретарі     -     Ексановій Н.Е.

за участю позивача та його представника ОСОБА_1О, представника відповідача – ОСОБА_2В, відповідно, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку справу за позовом ОСОБА_3 до ВАТ «Родовід Банк», в особі Донбаської філії ВАТ «Родовід Банк», про стягнення депозитного вкладу та відсотків , -

ВСТАНОВИВ:

Позивачка просила стягнути на її користь з відповідача грошовий вклад у розмірі   39181,03 грн, що перебуває на її депозитному рахунку, відкритому на її ім'я у відповідача, і нараховані відсотки станом на час розгляду справи з розрахунку 17,5 відсотків річних за період з 13.12.2007 р. по 15.12.2008 р, 20 відсотків річних за період з 16.12.2008 р. по 15.03.2009 р, та з 16.03.2009 р. по день видачі вкладу у розмірі облікової ставки НБУ. Підтримавши заявлені вимоги у суді, представник позивачки мотивував їх тим, що за умовами укладеного з відповідачем договору №ДРГ.010.В12-3177/12-2007 про строковий банківський вклад «Карнавал» від 13 грудня 2007 р , з наступними змінами і доповненнями, позивачкою були внесені відповідні грошові кошти, за користування якими відповідач повинен сплачувати відповідні річні відсотки, впродовж дії укладеної угоди. Між тим, на її письмове звернення від 13 березня 2009 р. до відповідача про поверненням вкладу з відсотками той відповів відмовою. У добровільному порядку виконати свої зобов'язання щодо своєчасного повернення зазначених коштів відмовляється й дотепер.

Відповідач позовні вимоги не визнав і просив відмовити в їх задоволенні у повному обсязі, посилаючись на їх безпідставність. Не заперечував факту наявності в Донбаській філії ВАТ «Родовід Банк»  (надалі Банк) грошового вкладу позивачки в сумі 39181,03 грн, а також відповідних нарахованих за умовами укладеного договору відсотків, що станом на 18.06.2009 р. із розрахунку 1 відсотка річних від не витребуваної суми вкладу, відповідно до п. 2.2, 2.3 зазначеного договору, становлять 101,92 грн. Проте, просив відмовити в стягненні цих коштів з огляду на вимоги постанови Правління Нацбанку України №138 від 13.03.2009 р. «Про призначення тимчасової адміністрації у ВАТ «Родовід Банк», якою був введений мораторій на задоволення вимог кредиторів строком на шість місяців, з 16 березня по 15 вересня 2009 р. Представник відповідача пояснювала, що повернення вкладу позивачу може завдати шкоду іншім вкладникам банку, а також призвести до застосування Нацбанком адміністративних санкцій стосовно відповідача за невиконання його вимог. Також просила звільнити Банк від цивільної відповідальності перед позивачкою з огляду на порушення своїх зобов’язань внаслідок непереборної сили, якою Банк вважає саме зазначену Постанову Нацбанку.

Перевіривши матеріали справи, суд вважає позовні вимоги частково обґрунтованими і підлягаючими частковому задоволенню за підставами, передбаченими ст,ст 526, 530, 651, 1058, 1060, 1061, 1074 ЦК України. За вимогами останніх, зокрема, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. За договором банківського вкладу одна сторона, що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї на умовах та в порядку, встановлених договором. Обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду у випадках, встановлених законом.

Як убачається з пояснень сторін, матеріалів справи, 13 грудня 2007 р. між ОСОБА_3 та ВАТ «Родовід Банк», в особі Донбаської філії ВАТ «Родовід Банк», був укладений договір №ДРГ.010.В12-3177/12-2007 про строковий банківський вклад «Карнавал» , з наступними змінами і доповненнями, за умовами якого позивачка зробила певні внески в національній валюті. Відповідач зобов'язався сплачувати на користь позивачки відповідні відсотки річні, які нараховуються на її депозитний рахунок відповідно до умов договору, тобто 17,5 відсотки річних за повний строк зберігання суми вкладу, та 20 відсотків річних з 05 листопада 2008 р. до 15 березня 2009 р. Строк дії угоди був узгоджений сторонами до 15.03.2009 р. Після закінчення строку вкладу, відповідно до п. 2.2, 2.3 укладеного сторонами договору, відповідач нараховував

1 відсоток річний, встановлений банком в такий період часу для банківських вкладів на вимогу. Станом на 18.06.2009 р. загальна сума вкладу позивачки з відсотками становить 39282,95 грн, де сума вкладу позивачки становить 39181,03 грн, сума нарахованих відсотків, відповідно до п. 2.2, 2.3 (у зв’язку з закінченням основного строку дії угоди) – складає 101,92 грн. (письмовий розрахунок у справі мається). 13 березня 2009 р. позивачка зверталася до Банку з письмовою заявою про повернення її вкладу з відсотками, в чому їй було відмовлено.

Наведене підтверджено документально і сторонами по справі не заперечувалося.

Виходячи з викладеного, суд доходить висновку, що при вирішенні спору слід керуватися саме умовами укладеного сторонами договору про строковий банківський вклад, який в даному випадку має визначальне значення, оскільки інше не передбачено чинним законодавством. Тому суд вважає, що відповідач не виконав своїх зобов'язань за цим договором, не повернувши вклад у встановлений договором термін. Обставин, що звільняють відповідача від відповідальності за прострочення виконання даного зобов'язання судом не встановлено. Звідси позивачка має законні підстави для стягнення на її користь зазначеного вкладу в розмірі 39181,03 грн, з обумовленими умовами укладеної угоди відсотками, які станом на 18 червня 2009 р. становлять 101,92 грн, що були нараховані на час розгляду справи із розрахунку 1 відсотка річних від не витребуваної суми вкладу, відповідно до умов п. 2.2, 2.3 зазначеного договору, що разом з вкладом становлять 39282,95 грн, які суд стягує на користь позивачки з відповідача. Виходячи з викладеного, суд відмовляє позивачці у задоволенні вимог щодо стягнення на її користь відсотків за користування її грошовими коштами після закінчення основного строку дії угоди з розрахунку облікової ставки НБУ.

При цьому суд не приймає до уваги доводи відповідача стосовно того, що задоволення позову може обмежити права інших вкладників Банку, оскільки вони не ґрунтуються на Законі, який, в усякому разі, передбачає переважний захист прав саме окремого вкладника, яким у даному випадку є позивачка. Його ж, тобто відповідача, доводи щодо правомірності займаної ним позиції стосовно виконання ним вимог згаданої постанови від 13.03.2009 р. суперечать вимогам чинного законодавства та умовам укладеного з позивачкою договору.

Поряд з тим, враховуючи граничні розміри компенсації витрат, пов’язаних з розглядом цивільних справ затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 27.04.06 р. за №590, вимог розумності та справедливості, суд стягує на користь позивачки з відповідача 600 грн. на відшкодування витрат пов’язаних на правову допомогу, відмовляючи в решті позовних вимог в цій частині. Крім того, на користь позивачки з відповідача підлягають стягненню судові витрати: у вигляді витрат на інформаційно – технічне забезпечення розгляду справи в сумі 30 грн. та держмито в сумі 374,52 грн, сплачених позивачкою на час подання позову, а всього 1004,52 грн. Решту держмита, у розмірі одного відсотку задоволених вимог, в сумі 18,31 грн. (392,83 – 374,52), суд стягує з відповідача на користь держави.

Керуючись ст,ст 11, 60, 209, 212-214 ЦПК України, суд –

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_3 до ВАТ «Родовід Банк», в особі Донбаської філії ВАТ «Родовід Банк», про стягнення депозитного вкладу та відсотків  задовольнити частково.

Стягнути з ВАТ «Родовід Банк» грошовий вклад з відсотками в загальній сумі 39282,95 грн, станом на 18 червня 2009 р, судові витрати у розмірі 1004,52 грн, а всього 40287,47 грн, на користь ОСОБА_3 .

Стягнути з ВАТ «Родовід Банк» судові витрати у розмірі 18,31 грн. на користь держави .

Рішення може бути оскаржене до судової палати по цивільних справах апеляційного суду Донецької області шляхом подання через місцевий суд заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня проголошення рішення та апеляційної скарги – протягом 20 днів після подання вказаної заяви, або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

Суддя –