Справа № 2-3332/2009  року

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ЗАОЧНЕ

 19 жовтня 2009 року                     м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області  в складі:

головуючого-судді:          Горейко М. Д.

секретаря:              Гаврилюк Н.Я .

за участю представника позивача по довіреності від 09.01.2009 року ОСОБА_1,  

    розглянувши у судовому засіданні в залі Івано-Франківського міського суду цивільну справу за позовом Відкритого акціонерного товариства “Плюс Банк” до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет застави ,  –

встановив:

      Позивач звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет застави в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №425 від 03.08.2007 року в розмірі 6 360,69 доларів США, що в гривневому еквіваленті на день звернення з позовом до суду становить 48 477 грн. 36 коп., посилаючись на те, що відповідач отримав в позивача кредит в розмірі 7 476 доларів США, зі сплатою 12% річних, з погашенням кредиту та процентів щомісяця в розмірах визначених додатком №1 до кредитного договору. Внаслідок неналежної сплати відповідачем кредитних коштів та процентів за користування кредитом станом на 19.05.2009 року за відповідачем наявна заборгованість в сумі 6 360,69 доларів США, в тому числі — 6 028,14 доларів США - кредит, 265,21 доларів США - проценти, 67,34 доларів США — пеня, що в гривневому еквіваленті становить 45 942 грн. 87 коп. - кредит, 2 021 грн. 27 коп. - проценти, 513 грн. 22  коп. - пеня.

    Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення. Причину неявки суд не повідомив.

    З урахуванням думки представника позивача, яка не заперечила щодо розгляду справи у відсутності відповідача та положень ст. 224 ЦПК України суд ухвалив провести заочний розгляд справи.

    Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши письмові докази, судом встановлено, що спір між сторонами виник із кредитного договору, забезпеченого заставою, умовами якого передбачено право заставодержателя задовольнити забезпечену вимогу в один із передбачених договором способів шляхом звернення стягнення на предмет застави.

    Статтею 1054 Цивільного Кодексу України визначено зміст кредитного договору. За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти. Істотними умовами кредиту є розмір кредиту та строк повернення кредиту.

    03.08.2007 року між ВАТ “АКБ “Прикарпаття”, який перейменовано у ВАТ “Плюс Банк” та відповідачем ОСОБА_2 укладено кредитний договір №425 (а. с. 7-9), за яким банк надав, а позичальник (відповідач) отримав кредит в розмірі 7 476 доларів США для придбання транспортного засобу під його заставу та зобов’язався повернути кредит до 02.08.2012 року згідно з графіком його погашення. Умовами п.4.2. Договору передбачено обов'язок позичальника сплатити 12% річних за користування кредитом, а в разі прострочення повернення кредиту сплатити банку проценти за підвищеною відсотковою ставкою в розмірі 25% річних. При цьому проценти за вказаною ставкою нараховуються з першого дня прострочення по день повернення кредиту. Пунктом 4.5 Договору визначено розмір плати за кредитне обслуговування, що становить 0,33% в місяць від залишку кредиту. Згідно п. 3.4 Договору відповідач зобов'язався погашати кредит у валюті наданого кредиту щомісяця, не пізніше останнього робочого дня кожного місяця, вносячи платежі на позичковий рахунок у ВАТ “Плюс Банк”. Разом з кредитом сплачувати проценти за користування кредитними коштами та плату за кредитне обслуговування.

    Незважаючи на взяті на себе за кредитним договором зобов'язання, відповідач, починаючи з березня 2009 року, належно їх не виконував, що підтверджується розрахунком пені за несвоєчасне погашення кредиту та процентів станом на 19.05.2009 року (а. с. 4) та розрахунком заборгованості за кредитним договором №425 від 03.08.2007 року (а. с. 5).

    За змістом ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства.

    Згідно ч.1 ст. 527 ЦК України боржник зобов’язаний виконати свій обов’язок, а кредитор – прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом.

    Статтею 611 ЦК України встановлено правові наслідки порушення зобов'язання, за змістом якої у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема неустойка.

    У відповідності п.6.1.1 кредитного договору (а. с. 8 ) за несвоєчасну чи неналежну сплату кредиту та процентів за користування кредитом банк має право стягнути з позичальника штрафні санкції та пеню у розмірі 0,5% від простроченої суми кредиту за кожен день прострочення.

    Відповідно до розрахунку пені за несвоєчасне погашення кредиту та процентів станом на 19.05.2009 року (а.с.4) відповідач у березні 2009 року прострочив 27 днів, у квітні 2009 року прострочив 30 днів, у травні 2009 року прострочив 20 днів сплати платежів по кредиту на загальну суму пені 67,34 доларів США.

    Згідно п.5.3.1 банк має право вимагати від позичальника дострокового повернення кредиту, сплати процентів за час фактичного користування кредитом, плати за кредитне обслуговування, збитків, пені і штрафних санкцій у випадку прострочення платежу з оплати чергового ануїтетного платежу більш ніж на 30 днів

Позивачем станом на 19.05.2009 року проведено розрахунок заборгованості за кредитним договором №425 від 03.08.2007 року (а. с. 5), відповідно до якого нараховано всю суму заборгованості відповідача за кредитом в розмірі6 360,69 доларів США, в тому числі — 6 028,14 доларів США - кредит, 265,21 доларів США - проценти, 67,34 доларів США — пеня, що в гривневому еквіваленті становить 45 942 грн. 87 коп. - кредит, 2 021 грн. 27 коп. - проценти, 513 грн. 22  коп. - пеня.

    Відповідно до ч.1 ст. 548 ЦК України виконання зобов’язання забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Частиною1 ст. 546 ЦК України визначено види забезпечення виконання зобов'язань, якими є неустойка, порука, гарантія, застава, притримання, завдаток.

    В забезпечення виконання даного кредитного договору від 03.08.2007 року між позивачем та відповідачем укладено договір застави транспортного засобу (а.с. 11-12), відповідно до п.1.1 якого відповідач передав у заставу ВАТ “Плюс Банк” придбаний за рахунок кредиту транспортний засіб марки “ ВАЗ-210994-20” (Легковий седан-В), 2007 року випуску, номер кузова НОМЕР_1, реєстраційний АТ5054АК , який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії АТС 024384 від 03.08.2007 року належить йому.

    Згідно п. 1.2 Договору застави оціночна вартість предмету застави в цілому встановлена за згодою сторін в сумі 40 500 грн. Відповідно до п.1.5 договору застави транспортного засобу у разі невиконання заставодавцем зобов'язань за кредитним договором заставодержатель має право одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмету застави переважно перед іншими кредиторами (на праві вищого пріоритету).

      Статтею 589 ЦК України встановлено, що у разі невиконання зобов’язання забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави він має право задоволити в повному обсязі свої вимоги з урахуванням сплати відсотків, неустойки, збитків та іншого.

    Відповідно до ст. 590 ЦК України звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом.

    Спосіб реалізації предмета застави встановлений ст. 591 ЦК України.

      Відповідно до  положень ст. ст. 16, 20 ЦК України передбачено право особи захистити своє порушене право шляхом звернення до суду. При цьому право на захист особа здійснює на свій розсуд. В даному випадку позивач просить про захист його порушеного права шляхом звернення стягнення заборгованості за кредитним договором на предмет застави.

    З огляду на викладене,суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обгрунтованими    та підлягають задоволенню.

    Відповідно до ч.1 ст. 88 ЦПК України стороні на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Тому з відповідача також слід стягнути на користь позивача понесені ним судові витрати.

    На підставі викладеного, відповідно до ст. ст. 526, 527 ч.1, 546 ч.1, 548 ч.1, 589, 590, 591, 625 ч.2, 1054 Цивільного Кодексу України, ст. ст. 3, 4, 10, 11, 57-60, 88 ч.1 ЦПК України, керуючись ст. ст. 213-215, 224-226 ЦПК України, суд, –

вирішив:

      Позов Відкритого акціонерного товариства “Плюс Банк” до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет застави задоволити.

      Звернути стягнення заборгованості за кредитним договором №425 від 03.08.2007 року, укладеним між Відкритим акціонерним товариством “Плюс Банк” та ОСОБА_2 станом на 19.10.2009 року в сумі 6 360,69 доларів США, що в гривневому еквіваленті становить 48 477 грн. 36 коп., на предмет застави — транспортний засіб марки “ ВАЗ-210994-20” (Легковий седан-В), 2007 року випуску, номер кузова НОМЕР_1, реєстраційний АТ5054АК , який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії АТС 024384 від 03.08.2007 року, належить відповідачу ОСОБА_2, 12 .04.1976 року народження, зареєстрованому на проживання в ІНФОРМАЦІЯ_1, шляхом його продажу з публічних торгів з початковою ціною 48 477 грн. 36 коп.

      Стягнути з ОСОБА_2, 12 .04.1976 року народження, зареєстрованого на проживання в ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2   в користь ВАТ “Плюс Банк”, місцезнаходження якого: вул. Галицька,7 в м. Івано-Франківську на р/р 29090500033016.980 у ВАТ “Плюс Банк”, МФО 336310 — 484  грн. 77  коп. витрат по оплаті судового збору та 250 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, а всього 734   грн.  77  коп.

    Заочне рішення може бути переглянуте Івано-Франківським міським судом за       письмовою заявою відповідача.

    Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 10 днів з дня отримання його копії.

    Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подачі заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. В разі подачі заяви про апеляційне оскарження рішення суду, але апеляційна скарга не була подана в строк, рішення набирає законної сили після закінчення цього строку.

    Заяву про апеляційне оскарження рішення суду до апеляційного суду області може бути подано протягом 10 днів з дня проголошення рішення.

    Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 20 днів після подачі заяви про апеляційне оскарження.

    Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подається через Івано-Франківський міський суд.

    Суддя:                                  Горейко М. Д.