Справа № 2-2109/2009 року
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 листопада 2009 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:
головуючого-судді: Горейко М. Д.
секретаря: Гаврилюк Н.Я .
за участю представника позивача по довіреності від 09.01.2009 року ОСОБА_1, відповідача ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Івано-Франківського міського суду цивільну справу за позовом Відкритого акціонерного товариства “Плюс Банк” до ОСОБА_2 про звернення стягнення заборгованості за кредитним договором на предмет іпотеки , –
встановив:
Позивач звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №7001-14/03/2008 від 14.03.2008 року в розмірі 92125,56 доларів США, що еквівалентно 709366 грн. 81 коп., посилаючись на те, що відповідач отримав в позивача кредит в розмірі 85526,80 доларів США, зі сплатою процентів річних у розмірі, що визначається як ставка Libor 3м збільшена на 8,50% річних, з погашенням кредиту та процентів щомісяця не пізніше ніж за 2 робочі дні до дати визначеної Графіком погашення ануїтетних платежів - додатком №1 до кредитного договору. Внаслідок неналежного виконання відповідачем зобов'язань за кредитним договором станом на 30.01.2009 року за ним наявна заборгованість в сумі 92125,56 доларів США, в тому числі —85145,76 доларів США - кредит, 4916,36 доларів США - проценти, 2063,44 долари США — пеня, що в гривневому еквіваленті становить 655622 грн. 35 коп. - кредит, 37855 грн. 97 коп. - проценти, 15888 грн. 49 коп. - пеня. Кредитний договір забезпечений іпотекою. Умовами іпотечного договору передбачено право іпотекодержателя задовольнити забезпечену вимогу шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.
Відповідач в судовому засіданні позов визнав, мотивуючи фінансовою неспроможністю погашати кредит.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази, судом встановлено, що спір між сторонами виник із кредитного договору, забезпеченого іпотекою, умовами якого передбачено право іпотекодержателя задовольнити забезпечену вимогу в один із передбачених договором способів шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.
Статтею 1054 Цивільного Кодексу України визначено зміст кредитного договору. За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти. Істотними умовами кредиту є розмір кредиту та строк повернення кредиту.
14.03.2008 року між ВАТ “Плюс Банк” та відповідачем ОСОБА_3 укладено кредитний договір № 7001-14/03/2008 (а. с. 11-13), за яким банк надав, а позичальник (відповідач) отримав кредит в розмірі 85526,80 доларів США та зобов’язався повернути кредит до 14.03.2028 року згідно з графіком його погашення. Умовами п.6.1. Договору передбачено обов'язок позичальника сплатити проценти річні у розмірі, що визначається як ставка Libor 3м збільшена на 8,50% річних за користування кредитом. На день укладення договору Libor 3м становить 3,11%. Згідно п. 4.2 та 4.3 Договору відповідач зобов'язався погашати кредит у валюті наданого кредиту ануїтетними платежами в сумі 918,57 доларів США щомісячно, вносячи платежі на позичковий рахунок у ВАТ “Плюс Банк”. Разом з кредитом сплачувати проценти за користування кредитними коштами та плату за кредитне обслуговування.
Незважаючи на взяті на себе за кредитним договором зобов'язання, відповідач, починаючи з липня 2008 року, належно їх не виконував, що підтверджується розрахунком пені за несвоєчасне погашення кредиту та процентів станом на 30.01.2009 року (а. с. 6 ), розрахунком заборгованості за кредитним договором № 7001-14/03/2008 від 14.03.2008 року (а. с. 5).
За змістом ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства.
Згідно ч.1 ст. 527 ЦК України боржник зобов’язаний виконати свій обов’язок, а кредитор – прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 611 ЦК України встановлено правові наслідки порушення зобов'язання, за змістом якої у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема неустойка.
У відповідності п.9.1 кредитного договору (а. с. 1 3 ) за несвоєчасну чи неналежну сплату кредиту та процентів за користування кредитом банк має право стягнути з позичальника штрафні санкції та пеню у розмірі 0,5% від простроченої суми кредиту за кожен день прострочення.
Відповідно до розрахунку пені за несвоєчасне погашення кредиту станом на 30.01.2009 року (а.с.6 ) відповідач у липні 2008 року прострочив 15 днів, у вересні 2008 року — 29 днів, у жовтні 2008 року — 30 днів, у листопаді 2008 року — 29 днів, у грудні 2008 року — 30 днів, у січні 2009 року — 29 днів сплати платежів по кредиту на загальну суму пені 203,60 доларів США.
Згідно п.5.2.1 банк має право вимагати від позичальника дострокового повернення кредиту, сплати процентів за час фактичного користування кредитом, плати за кредитне обслуговування, збитків, пені і штрафних санкцій у випадку прострочення платежу з оплати чергового ануїтетного платежу більш ніж на 30 днів .
Позивачем станом на 30.01.2009 року проведено розрахунок заборгованості за кредитним договором № 7001-14/03/2008 від 14.03.2008 року (а. с. 5), відповідно до якого нараховано всю суму заборгованості відповідача за кредитом в розмірі 92125,56 доларів США, в тому числі —85145,76 доларів США - кредит, 4916,36 доларів США - проценти, 2063,44 доларів США — пеня, що в гривневому еквіваленті становить 655622грн. 35 коп. - кредит, 37855 грн. 97 коп. - проценти, 15888 грн. 49 коп. - пеня.
Будь-яких доказів, які б спростовували проведений позивачем розрахунок заборгованості ОСОБА_2 за вказаним кредитним договором відповідачем не представлено суду.
Відповідно до ч.1 ст. 548 ЦК України виконання зобов’язання забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Частиною 1 ст. 546 ЦК України визначено види забезпечення виконання зобов'язань, якими є неустойка, порука, гарантія, застава, притримання, завдаток.
В забезпечення виконання даного кредитного договору від 14.03.2008 року між позивачем та відповідачем укладено іпотечний договір (а.с. 17-19), відповідно до п.1.1 якого відповідач передав у іпотеку ВАТ “Плюс Банк” трикімнатну квартиру №33 по вул. Незалежності ( вул. Радянській, вул. Тисменицькій), 179 “б” в м. Івано-Франківську, загальною площею 107,5 кв.м., житловою площею 73,3 кв.м. Предмет іпотеки належить відповідачу ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу за №731 від 14.03.2008 року.
Згідно п. 1.2 іпотечного договору вартість предмету іпотеки в цілому встановлена за згодою сторін в сумі 542875 грн. Пунктом.1.5 наведеного договору визначено, що у разі невиконання іпотекодавцем зобов'язань за кредитним договором іпотекодержатель має право одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмету іпотеки переважно перед іншими кредиторами (на праві вищого пріоритету).
Відповідно до ст. 33 Закону України “Про іпотеку”, якою визначено підстави для звернення стягнення на предмет іпотеки, у разі невиконання або неналежного виконання боржником зобов’язання забезпеченого іпотекою, іпотекодержатель вправі задовільнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. За рахунок предмета іпотеки він має право задоволити в повному обсязі свої вимоги з урахуванням сплати відсотків, неустойки, збитків та іншого. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.
Спосіб реалізації предмета іпотеки встановлений ст. 39 Закону України “Про іпотеку”.
Відповідно до положень ст. ст. 16, 20 ЦК України передбачено право особи захистити своє порушене право шляхом звернення до суду. При цьому право на захист особа здійснює на свій розсуд. В даному випадку позивач просить про захист його порушеного права шляхом звернення стягнення заборгованості за кредитним договором на предмет іпотеки.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обгрунтованими та підлягають задоволенню.
Відповідно до ч.1 ст. 88 ЦПК України стороні на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Тому з відповідача також слід стягнути на користь позивача понесені ним судові витрати.
На підставі викладеного, відповідно до ст. ст. 526, 527 ч.1, 546 ч.1, 548 ч.1, 589, 590, 591, 611, 1050 ч.2, 1054 ч.2, 16, 20 Цивільного Кодексу України, ст. ст. 3, 4, 10, 11, 57-60, 88 ч.1 ЦПК України, ст. ст. 33, 39 Закону України “Про іпотеку”, керуючись ст. ст. 213-215 ЦПК України, суд, –
вирішив:
Позов Відкритого акціонерного товариства “Плюс Банк” до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки задоволити.
Звернути стягнення в порядку вищого пріоритету на предмет іпотеки — трикімнатну квартиру №33 по вул. Незалежності (колишня Радянська, вул. Тименецька),179 “ Б” в м. Івано-Франківську, яка згідно запису в реєстрі прав власності на нерухоме майно Івано-Франківського обласного бюро технічної інвентаризації за №8431 в Книзі: 232, зробленого на підставі договору купівлі-продажу за №731 від 14.03.2008 року, належить на праві власності ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, жителю ІНФОРМАЦІЯ_2“Б”/42, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої ст. 38 Закону України “Про іпотеку”в рахунок погашення заборгованості станом на 25.11.2009 року за кредитним договором №7001-14/03/2008 від 14.03.2008 року, укладеним між Відкритим акціонерним товариством “Плюс Банк” та ОСОБА_2 в загальній сумі 92125,56 доларів США, що в гривневому еквіваленті становить 709366 грн. 81 коп., у тому числі: кредиту —85145,76 доларів США, що в гривневому еквіваленті становить 655622 грн. 35 коп., процентів — 4916,36 доларів США, гривневий еквівалент яких становить 37855 грн. 97 коп., пені за несвоєчасне погашення кредиту — 203,60 доларів США, що в гривневому еквіваленті становить 1567 грн. 72 коп., пені за несвєчане погашення процентів -1859,84 доларів США, що в гривневому еквіваленті становить 14320 грн. 77 коп. з початковою ціною реалізації предмету іпотеки 711096 грн. 81 коп.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, жителя ІНФОРМАЦІЯ_3 “Б”/42, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , в користь ВАТ “Плюс Банк”, місцезнаходження якого: вул. Галицька,7 в м. Івано-Франківську на р/р 29090500033016.980 у ВАТ “Плюс Банк”, МФО 336310 — 1700 грн. витрат по оплаті судового збору та 30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, а всього 1730 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подачі заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. В разі подачі заяви про апеляційне оскарження рішення суду, але апеляційна скарга не була подана в строк, рішення набирає законної сили після закінчення цього строку.
Заяву про апеляційне оскарження рішення суду до апеляційного суду області може бути подано протягом 10 днів з дня проголошення рішення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 20 днів після подачі заяви про апеляційне оскарження.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подається через Івано-Франківський міський суд.
Суддя: Горейко М. Д.