Судове рішення 922/5397/13 від 09.07.2018

Судове рішення #72409858

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-21-42, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________________________________________________________________________

УХВАЛА

"23" травня 2018 р. Справа № 922/5397/13

Господарський суд Харківської області у складі:

головуючий суддя Усатий В.О.

судді: Міньковський С.В. , Швидкін А.О.

При секретарі судового засідання Мазуренко А.О.

учасники процесу не з"явилися

розглянувши заяву ОСОБА_1 про стягнення коштів в межах справи за заявою: ТОВ "ТК "Авіатехком", м. Краснознаменськ

до Харківське державне авіаційне виробниче підприємство, м.Харків

визнання банкрутом

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ФО ОСОБА_1, м. Харків, звернулась до суду з позовом до відповідача, Харківського державного авіаційного виробничого підприємства про стягнення заборгованості по виплаті заробітної плати в сумі 39748,00 грн., вихідної допомоги в сумі 7536,00 грн., середньомісячного заробітку за час затримки виплати заробітної плати із розрахунку 451,41 грн. на день, витрати на правничу допомогу в сумі 1000,00 грн. та моральної шкоди в сумі 5000,00 грн.

Ухвалою суду від 05.02.2018 р. об'єднано справу № 922/196/18 зі справою № 922/5397/13 про банкрутство Харківського державного авіаційного виробничого підприємства, оскільки за умови порушення провадження у справі про банкрутство боржника, особливістю вирішення таких спорів є те, що вони розглядаються та вирішуються господарським судом без порушення нових справ, що узгоджується із загальною спрямованістю Закону про банкрутство, який передбачає концентрацію всіх спорів у межах справи про банкрутство задля судового контролю у межах цього провадження за діяльністю боржника, залучення всього майна боржника до ліквідаційної маси та проведення інших заходів, метою яких є повне або часткове задоволення вимог кредиторів.

Розглянувши заяву ФО ОСОБА_1, суд призначив її до розгляду в судовому засіданні 16.004.2018 р.

До суду від заявника надійшла заява про зменшення своїх вимог (вх. № 9742 від 16.04.2018 р.), згідно яких заявник просить суд стягнути з боржника на його користь заробітну плату за період з березня 2016 р. по травень 2016 р., з червня 2016 р. по листопад 2017 р. в сумі 39748,00 грн., решту позовний вимог залишити без змін.

Відповідно до п.2 ч.2 ст.46 ГПК України, позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. В такому випадку припинення провадження в частині зменшення відповідної суми не здійснюється, - про таке зменшення зазначається в описовій частині судового рішення, а предметом спору стає вимога про стягнення суми в зменшеному розмірі.

Отже, у разі прийняття судом зміни (в бік збільшення або зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір, - з обов'язковим зазначенням про це як у вступній, так і в описовій частині рішення.

Розглянувши заяву про зменшення позовних вимог, враховуючи отримання заявником від боржника доказів, які стали підставою для зменшення вимог та приймаючи до уваги, що дії законного представника заявника не суперечать інтересам особи, яку він представляє, суд прийняв заяву про зменшення, тому нова ціна вимог ФО ОСОБА_1 складається з суми заборгованості по заробітній платі з березня по травень 2016 р, суми заборгованості по заробітній платі за період з червня 2016 р. по листопад 2017 р. в розмірі 39748,00 грн., вихідної допомоги в сумі 7536,00 грн., суми середньомісячного заробітку за час затримки виплати заробітної плати із розрахунку 451,41 грн. на день за період 14.11.2017 р. по день ухвалення рішення, витрат на правничу допомогу в сумі 1000,00 грн. та суми моральної шкоди в розмірі 5000,00 грн.

Від боржника надійшов відзив на заяву , згідно якого боржник частково визнає заявлені вимоги.

Розглянувши надані документи, враховуючи необхідність отримання додаткових доказів, суд відклав розгляд заяви на 23.05.2018 р.

До суду від боржника надійшли докази виплати ОСОБА_1 заборгованості по заробітній платі за березень, квітень та травень 2016 р.

Розглянувши заяву ФО ОСОБА_1 та додані до неї документи, а також відзив боржника, суд зазначає наступне.

ОСОБА_1 працювала на Харківському державному авіаційному виробничому підприємстві з 14.10.2013 року та 27.11.2017 р. була звільнена за скороченням штату на підставі п.1 ст.40 КЗпП України, що підтверджується даними трудової книжки.

Згідно з ч. 1 ст. 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Згідно з довідкою № 16 від 17.01.2018 р., виданою Харківським державним авіаційним виробничим підприємством, сума заборгованості перед ФО ОСОБА_1 за період з червня 2016 р. по листопад 2017 р. становить 39748,00 грн. та вихідної допомоги - в сумі 7536,00 грн., а також вказано, що розмір середньоденної заробітної плати складає 451,41 грн.

Заявлена до стягнення сума заборгованості перед ОСОБА_1 за березень 2016 р. в сумі 1542,00 грн., за квітень 2016 р. в сумі 2402,00 грн. та за травень 2016 в сумі 1819,00 грн. розмірі 1858,00 грн. виплачена їй наступним чином: в сумі 308,00 грн. - 28.09.2016 р., в сумі 293,0 грн. - 29.09.2016 р., в сумі 941,00 грн. - 04.10.2016 р., в сумі 2322,00 грн. - 07.04.2016 р., в сумі 3478,00 грн. 01.06.2016 р. , що підтверджується наданими боржником доказами.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне частково задовольнити вимоги ОСОБА_1 в частині стягнення з Харківського авіаційного виробничого підприємства заборгованості по заробітній платі за період з червня 2016 р. по листопад 2017 р. в сумі 39748,00 грн. та вихідної допомоги - в сумі 7536,00 грн. В іншій частині вимог по заробітній платі (за березень, квітень та травень 2016 р.) відмовити, як необгрунтованої.

Відповідно до ч. 1 ст. 117 КЗпП України, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст. 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір, підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Cтаття 117 КЗпП України структурно віднесена до розділу VII "Оплата праці" зазначеного КЗпП України. За своєю суттю середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні не відноситься до неустойки та не є санкцією за невиконання грошового зобов'язання. Це компенсаційна виплата за порушення права на оплату праці, яка нараховується у розмірі середнього заробітку (відповідної правової позиції дотримується Верховний Суд України в постанові від 14.11.2012 р. у справі № 6-139цс12), у зв'язку з чим питання стягнення середнього заробітку за час затримки може розглядатися в господарському суді та, враховуючи приписи п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір", суд зазначає, що позивач звільнений від сплати судового збору у справах про стягнення заробітної плати, у тому числі щодо стягнення середнього заробітку за затримку.

Згідно з Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 р. № 100, середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата. Нарахування виплат, що обчислюється із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного заробітку на число робочих днів, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком.

Час затримки заробітної плати ОСОБА_1 за період з 28.11.2017 р. (наступний день після звільнення) по 23.05.2018 р. за розрахунками суду, з урахуванням графіку роботи Харківського державного авіаційного виробничого підприємства (наказ № 212 від 10.07.2017 р. "Про зміну режиму роботи підприємства", за яким встановлено з 24.07.2017р. один робочий день в неділю - понеділок), складає 22 робочих дня.

Таким чином, розмір середньої заробітку ОСОБА_1 за період з 28.11.2017 р. по 23.05.2018 р. складає 9931,02 грн. (451,41 грн. х 22 роб. дня = 9931,02 грн.).

Відповідно до п. 6 Постанови Пленуму ВСУ "Про практику застосування судами законодавства про оплату праці" № 13 від 24.12.1999 р., оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов'язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов'язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне задовольнити вимоги ОСОБА_3 в цій частині та стягнути з боржника на його користь середню заробітну плату за весь час затримки розрахунку за період з 28.11.2017 р. по 23.05.2018 р. в сумі 9931,02 грн. (без утримання податків й інших обов'язкових платежів).

Щодо вимоги про відшкодування моральної шкоди в розмірі 5000,00 грн., то суд зазначає, що відповідно до статей 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право на захист цивільних прав та інтересів у разі їх порушення.

Статтями 16 та 23 ЦК України передбачено право особи на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Порядок відшкодування моральної шкоди у сфері трудових відносин регулюється статтею 237-1 КЗпП України, яка передбачає відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Порядок відшкодування шкоди визначається законодавством.

Зазначена норма закону містить перелік юридичних фактів, що складають підставу виникнення правовідносин щодо відшкодування власником або уповноваженим ним органом завданої працівнику моральної шкоди.

Підставою для відшкодування моральної шкоди згідно із статтею 237-1 КЗпП України є факт порушення прав працівника у сфері трудових відносин, яке призвело до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагало від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

У пункті 13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» (з відповідними змінами) роз'яснено, що згідно статті 237-1 КЗпП України (набрав чинності з 13 січня 2000 року) за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин (незаконне звільнення або переведення, невиплати належних йому грошових сум, виконання робіт у небезпечних для життя і здоров'я умовах тощо), яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов'язок по відшкодуванню моральної (немайнової) шкоди покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.

Таким чином, захист порушеного права у сфері трудових відносин забезпечується як відновленням становища, яке існувало до порушення цього права (наприклад, поновлення на роботі), так і механізмом компенсації моральної шкоди, як негативних наслідків (втрат) немайнового характеру, що виникли в результаті душевних страждань, яких особа зазнала у зв'язку з посяганням на її трудові права та інтереси. Конкретний спосіб, на підставі якого здійснюється відшкодування моральної шкоди, обирається потерпілою особою, з урахуванням характеру правопорушення, його наслідків та інших обставин (статті 3, 4, 11, 31 ЦПК України).

Отже, компенсація завданої моральної шкоди не поглинається самим фактом відновлення становища, яке існувало до порушення трудових правовідносин, шляхом поновлення на роботі, а має самостійне юридичне значення.

Тобто за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин (незаконного звільнення або переведення, невиплати належних йому грошових сум тощо) відшкодування моральної шкоди на підставі статті 237-1 КЗпП України здійснюється в обраний працівником спосіб, зокрема у вигляді одноразової грошової виплати.

Проте, відповідно до ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Суд вважає, що посилання заявника на понесені душевні страждання без будь-яких доказів та обґрунтувань не є належним та допустимим доказом для стягнення заявленої моральної шкоди у сумі 5000,00 грн., у зв"язку з чим суд відмовляє в задоволенні вимог в цій частині.

Відповідно до ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;

3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно до ст.126 ГПК України, 1) витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

2. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

3. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

4. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

5. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до ч.4 ст.129 ГПК України, інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються:

1) у разі задоволення позову - на відповідача;

2) у разі відмови в позові - на позивача;

3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

В підтвердження понесених заявником витрат на професійну правничу допомогу до суду надано договір про надання правової допомоги від 07.12.2017 р., укладений між адвокатом Вінаковим А.В. та заявником ОСОБА_1, акт приймання-передачі послуг від 20.12.2017 р. із надання правової допомоги згідно з Договором про надання правової допомоги від 07.12.2017 р. , додаткова угода від 11.12.2017 р. до Договору про надання правової допомоги від 07.12.2017 р. та прибутковий касовий ордер № 10 від 25.12.2017 р. на суму 1000,00 грн.

Наведені в акті приймання-передачі послуги з надання правової допомоги підтверджені наданими суду доказами та розмір витрат на оплату послуг адвоката відповідає співмірності, визначеній у ч.4 ст.123 ГПК України.

Враховуючи часткове задоволення заяви ОСОБА_1 суд покладає витрати, понесені заявником на професійну правничу допомогу на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, та стягує з боржника на користь заявника 842,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 2 ст.129 ГПК України, судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в дохід бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

Враховуючи часткове задоволення заяви, суд вважає за необхідне стягнути з боржника в доход бюджету судовий збір у розмірі 1483,00 грн., у зв'язку з тим, що з його вини спір доведено до суду.

Керуючись ст.ст.116,217 КЗпП України, ст.ст.46, 74,76, 123, 126,129, 202, 232-235 ГПК України, ст.ст.13-16 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом",

УХВАЛИВ:

Частково задовольнити заяву ФО ОСОБА_1 (вх. № 196/18 від 31.01.18)

Стягнути з Харківського державного авіаційного виробничого підприємства (61023, м. Харків, вул. Сумська, 134, код ЄДРПОУ 14308894) на користь ОСОБА_5 (ІНФОРМАЦІЯ_1, код НОМЕР_1, адреса: АДРЕСА_1) заборгованість по заробітній платі за період з червня 2016 р. по листопад 2017 р. в сумі 39748,00 грн., вихідну допомогу в сумі 7536,00 грн., середню заробітну плату за весь час затримки розрахунку за період з 28.11.2017 р. по 23.05.2018 р. в сумі 9931,02 грн. (без утримання податків й інших обов'язкових платежів), 842,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Стягнути з Харківського державного авіаційного виробничого підприємства (61023, м. Харків, вул. Сумська, 134, код 14308894) на користь державного бюджету України (одержувач коштів - Управління державної казначейської служби у Дзержинському районі м. Харкова, вул. Бакуліна, 18, м. Харків, 61166, код ЄДРПОУ 37999654, рахунок 31215206783003, банк одержувача - Головне управління державної казначейської служби України у Харківській області, МФО 851011, код бюджетної класифікації 22030001) 1483,00 грн. судового збору.

В решті вимог відмовити.

Ухвалу направити ФО ОСОБА_1, представнику заявника, боржнику, розпоряднику майна.

Видати накази після набрання ухвалою законної сили.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду протягом 10 днів з дня складання повного тексту ухвали, відповідно до ст. 256 ГПК України.

Повний текст ухвали складено та підписано 29.05.2018 р.

Головуючий суддя Усатий В.О.

суддя Міньковський С.В.

суддя Швидкін А.О.

Показати/Приховати судові провадження

Потрібна автентифікація