Судове рішення #7240280

                                                                     

                                                                В И Р О К

                                              І М Е Н Е М           У К Р А Ї Н И

                             

    м.Івано-Франківськ                                                                  Справа № 1- 86 -2009

09 вересня 2009 року Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

                                в складі головуючого судді : Фіцак Т.Д.

                                секретаря                               :  Бішко Л.В., Уєвич Р.Б., Мельник Ю.В.

                                прокурора                              :  Чугунова В.М.

                                захисника                              :   ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Івано-Франківську справу про обвинувачення  ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, українця , громадянина України,  ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця ІНФОРМАЦІЯ_3, працює ТзОВ “ Тетра” , прож. м. Івано -Франківськ , вул. Молодіжна 36/30, згідно ст. 89 КК України не судимого,

                                                  за ст.190  ч. 3 КК України ,

                                                        В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_2 заволодів чужим майном шляхом обману та зловживання довірою, у великих розмірах.

          Злочин вчинено при слідуючих обставинах.

З 1993 року ОСОБА_3 перебував  у дружніх стосунках з ОСОБА_2 У січні 2005 року  ОСОБА_2 при зустрічі повідомив ОСОБА_3  , що буде директором  ТзОВ « Коломийський лісокомбінат» показавши доручення та ряд інших документів на керівництво даним підприємством. Також запропонуав ОСОБА_2 посаду начальника юридичного відділу  товариства ОСОБА_3 Повіривши ОСОБА_2, ОСОБА_3 написав заяву про прийом на роботу. Під  виглядом придбання  та оформлення документів  товариства на аукціоні ОСОБА_2  отримав у ОСОБА_3 кошти в сумі 1000 доларів США , що становить 5300 грн..02.02.2005 року ОСОБА_2  маючи умисел на заволодіння майном ОСОБА_4 в м. Івано -Франківську, при зустрічі, шляхом обману , використовуючи  довірливі відносини з ОСОБА_3 , повідомив , що вже працює  директором ТзОВ « Коломийський лісокомбінат», що завідомо не відповідало дійсності.Усвідомлюючи протиправність своїх дій , з метою заволодіння коштами ОСОБА_3, ОСОБА_2 повідомив,  що має намір закупити будівельні матеріали для виготовлення дерев»яних будинків  та колиб , про що представив технічну документацію на їх виготовлення. На підставі цього  ОСОБА_3 з ініціативи  ОСОБА_2  надав останньому  гроші в сумі 7500 доларів США , що згідно курсу НБУ становить 39775 грн..

З метою доведення свого злочинного умислу до кінця, направленого на заволодіння майном ОСОБА_3 використовуючи довірливі відносини з ним,  21.05.2005 року   ОСОБА_2  знову отримав у ОСОБА_3 гроші в сумі 500 доларів США, що згідно курсу НБУ становить 2525 грн..

Внаслідок своїх шахрайських дій ОСОБА_2 в період січня- травня 2005 року  заволодів грошовими коштами ОСОБА_3  на суму 9000 доларів США, що в перерахунку становить 47600 грн., чим спричинив  останньому майнову шкоду  у великих розмірах.

Підсудний  ОСОБА_2  винним  себе не  визнав,  та дав суду показання,  що   знайомий з ОСОБА_3 з 1993 року. ОСОБА_5 йому сказав,  що продається Коломийський лісокомбінат, а тому він вирішив його купити. Він зв”язався з ОСОБА_6 який володів контрольним пакетом акцій , і той повідомив , що лісокомбінат дійсно продається, і обговорив з ним вартість його. Він передзвонив у кредитну спілку війсковослужбовців членом якої є, для того щоб отримати кредит, йому сказали щоб подав технічну документацію на лісокомбінат. На період продажі лісокомбінату ОСОБА_6 поставив в.о. директора ОСОБА_5. Він зробив всю документацію, однак ОСОБА_6 подзвонив , що є інший клієнт , який збільшив суму , тому продажу не відбулося лісокомбінату. В нього були фінансові труднощі  і він звернувся до ОСОБА_3,щоб позичив 1000 доларів США, це було в січні 2005 року. В лютому 2005 року він позичив у ОСОБА_3 500 доларів США.В лютому — березні 2005 року він з відсотками ОСОБА_3 віддав 2000 доларів США, а в травні 600 доларів США.На суми які він віддав потерпілому розписок в останнього не брав.  Розмова між ним та потерпілим про виготовлення дерев”яних будинків була , і ОСОБА_5 говорив що будинки лісокомбінат виготовляє. ОСОБА_5 дав йому фотографії будинків, які він показав потерпілому, однак ціни не було. Коли він брав у потерпілого 500 доларів США, то однією з умов потерпілого було , щоб він написав розписку на 7000 доларів США. Будиночки він сам не робив, а тому авансу ніякого не брав. Штатний  розпис лісокомбінату він не мав, однак говорив про можливість працевлаштування потерпілого на лісокомбінат юристом Гроші потерпілому він не повернув , так як важка ситуація в нього на роботі..Цивільний позов  визнає частково на суму 900 доларів США.    

              Винність підсудного доведена показаннями потерпілого,свідків .

Потерпілий ОСОБА_3 суду дав показання , що в 1993-1994 році познайомився з підсудним ОСОБА_2, і на протязі тривалого часу були в добрих відносинах. У січні 2005 року до нього на роботу прийшов ОСОБА_2 та сказав,що хоче з знайомим з Києва купити Коломийський лісокомбінат, показавши при цьому ряд документів які стосувалися лісокомбінату. Для оформлення документів на аукціон ОСОБА_2 попросив позичити в нього 1000 доларів США, пообіцявши повернути протягом місяця. Крім цього ОСОБА_2 показав йому штатний  розпис працівників лісокомбінату , і сказав ,що може прийняти його на роботу начальником юридичного відділу. У кінці січня 2005 року він зустрівся з знайомим  ОСОБА_7  який живе у Польщі, і той сказав, що в них попитом користуються дерев”яні будинки, колиби і попросив вивчити інформацію з приводу їх придбання. 02.02.2005 року він та ОСОБА_7 у центрі м. Івано-Франківська зустрілися з  ОСОБА_2 і він поцікавився як аукціон і де можна придбати матеріали на дерев”яні будинки та ОСОБА_2 сказав , що лісокомбінат буде виготовляти будинки, буде мати ліцензію, і показав документацію на виготовлення дерев”яних будинків.  Після даної розмови він з ОСОБА_2як директором лісокомбінату уклали усну  домовленність , що придбає будівельні матеріали для виготовлення дерев”яних будинків та ОСОБА_2 зобов”язався виконати домовленність до 01.07.2005 року. Того ж дня він передав ОСОБА_2 під розписку 7500 доларів США. Після цього він з ОСОБА_2 зустрічався і останній говорив , що буде затримка по домовленності , так як  у нього та знайомих з м.Києва виникли певні труднощі.21.05.2005 року ОСОБА_2 знову в нього позичив під розписку 500 доларів США , для вирішення питання аукціону. Більше він з ОСОБА_2 не зустрічався, а в кінці 2005 чи на початку 2006 року зайшов на прохідну Коломийського лісокомбінату взнати чи ОСОБА_2 працює. Йому дали негативну відповідь, що ОСОБА_2 директором ніколи не працював , а директором є ОСОБА_5.При зустрічі ОСОБА_5 підтвердив , що ОСОБА_2 ніколи директором не працював і не працює.У 2006 році він намагався знайти ОСОБА_2 , просив повернути гроші , однак останній не виконував домовленність , тому він звернувся в правоохоронні органи.Цивільний позов підтримує у зміненому вигляді просить його задоволити в повному осбязі як матеріальну 70632 грн. так і моральну в сумі 50000грн. шкоду.Він змушений був протягом тривалого часу  докладати  додаткові зусилля  для відновлення  матеріального життя родини, був позбавлений  тривалий час  фінансової можливості реалізувати  свої важливі життєві плани

З оглошених показань свідка ОСОБА_5 ( а.с. 204 ) вбачається ,що підсудного та потерпілого знав давно і був директором лісокомбінату.У 2004-2005 роках він разом з ОСОБА_2 їздили у м. Київ. у Спілку військовослужбовців, де ОСОБА_2 хотів отримати кредит.На той час  ОСОБА_2 хотів купити Коломийський лісокомбінат, зустрічався з ліквідатором їздив до кредиторів. Кредитори коштів не виділили так як їм не підійшло господарство, і лісокомбінат не було продано. На лісокомбінаті ОСОБА_2 ніколи не працював і до нього відношення не мав. Він на момент ліквідації підприємства був  виконуючим обов”язки  ліквідатора.З приводу продажу організовували аукціони, однак клієнтів не було , і лісокомбінат продався черз ліквідаційну процедуру, так як ліквідатор знайшов покупця.Йому не відомо, що ОСОБА_2 позичав у потерпілого гроші. ОСОБА_2 запитував у нього чи можна придбати дерев”яний будинок, і він давав йому фотографії будинків.

З оголошених показань свідка ОСОБА_8 ( а.с. 142 — 143) вбачається ,що з потерпілим знайомий біля 20 -ти років. При зустрічі ОСОБА_3 запитав його чи має телефон ОСОБА_7, він сказав , що відносин не підтримує. ОСОБА_4 сказав ,що у 2005 році була розмова з ОСОБА_7 та ще чоловіком  на рахунок дерев”яних будиночків. Також він був особисто присутній при розмові ОСОБА_7 , ОСОБА_3 та чоловіком на ім”я ОСОБА_2 з приводу дерев”яних будинків. Василь говорив, що він директор  лісокомбінату  і взмозі виготовити дерев”яні будинки.  Розмова відбувалася в кафе “ Сінема”, де говорили про матеріали на будинки, та оплату. Він запам”ятав розмову ОСОБА_2 так як він назвався ОСОБА_2, і йому стало смішно , що такий  кремезний чоловік а представляється таким чином.  

Також винність підсудного доведена матеріалами справи , а саме :

•   відповіддю Архівного відділу  Коломийської міської Ради, згідно якої ОСОБА_2 за 2004-2006 роки в наказах голови правління ВАТ» Коломийський лісокомбінат» не значиться ( а.с. 19-22);

•   висновком експертизи ( а.с. 55-59) згідно якої  рукописні тексти в розписках від 02.02.2005 та 21.05.2005 року виконані ОСОБА_2;

•   протоколом огляду  та постановою про визнання речовими доказами розписок від 02.02.2005 року та від 21.05.2007 року , , в яких відображено , що ОСОБА_2 отримав у ОСОБА_3 8000 даларів США ( а.с. 75-76);

•   з протоколу очної ставки між потерпілим та підсудним , вбачається , що потерпілий підтвердив , що підсудній в нього обманним шляхом  та зловживання довірою заволодів грошима на суму  9000 доларів США( а.с. 70-71);

•   листом агенства  з питань банкрутства , з якого видно ,що заявки на участь в публічних торгах з продажу ВАТ» Коломийський « лісокомбінат» подавалися , однак від підсудного такої заявки не поступало ( а.с. 131 — 132);

•   відповіддю Кредитної спілки військовослужбовців , з якої видно , що підсудній за отриманням кредиту не звертався( а.с. 135-136).

На підставі наведеного ,суд приходить до висновку ,що дії підсудного слід кваліфікувати за ст. 190 ч. 3 КК України , так як він  заволодів чужим майном шляхом обману та зловживання довірою, у великих розмірах, зокрема грошима потерпілого ОСОБА_3 в сумі 47600 грн.. Дані обставини повністю доведено в судовому засіданні та підтверджено матеріалами справи.

Суд, приходить до висновку , що показання підсудного є недостовірними ,  даними з метою уникнення відповідальності, повністю спростовуются показаннями потерпілого , свідків . та матеріалами справи яким суд не знаходить підстав не вірити.

Призначаючи покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину , особу винної та обставини , що пом”якшують  покарання.

Обставинами ,що пом”якшують покарання суд визнає що позитивно характеризується.

Обставин ,що обтяжують покарання суд не знаходить.

Враховуючи обставини справи , особу підсудного , суд приходить до висновку , що йому слід призначити покарання в межах санції ст. 190 ч. 3 КК України.

Суд вважає , що таке покарання буде необхідним та достатнім для виправлення підсудного  та попередження нових злочинів.

Суд, приходить до висновку, що цивільний позов слід задовольнити частково вуиходячи з наступного. Матерільну шкоду заподіяну потерпілому слід стягнути з підсудного  в сумі 70 632 грн. яку заявлено потерпілим, так як  на момент  розгляду справи офіційний курс долара США до гривні встановлений  НБУ, зріс порівняно з  2007  роком і на 21.08.2009 року становить 784,80 грн.за 100 доларів США.  Отже 9000 доларів США якими підсудний заволодів  шахрайським шляхом, складає 70 632 грн..

Позов у частині моральної шкоди слід задовольнити частково в сумі 5000 грн. враховуючи ті переживання та страждання які переніс потерпілий.

                                          На підставі наведеного та керуючись ст. 323,324

                                          КПК України , суд ,-

                                                          З А С У Д И В :

ОСОБА_2  визнати винним за ст. 190 ч.3 КК України  та призначити покарання  три роки  позбавлення волі у кримінально - виконавчій установі.

Запобіжний захід підписку про невиїзд до вступу вироку в законну силу змінити на тримання під вартою взявши під варту з залу суду .

Строк відбуття покарання рахувати з 09.09.2009 року.

Речові докази  ( а.с.76 ) зберігати при матеріалах кримінальної справи.

Стягнути з ОСОБА_2- 164 грн.78 коп. в  користь  УДК  Івано-Франківської  області  код  25574765  МФО  836014  р/р  35224007000209  банк-одержувач  УДК  Івано-Франківської  області  для  НДЕКЦ  при  УМВС  за  експертні  послуги.

Цивільний позов задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_3 70632 грн. матеріальної шкоди та  5000 грн. моральної шкоди.

На вирок може бути подано апеляцію до Апеляційного суду Івано-Франківської області через Івано-Франківський міський суд на протязі 15 діб з моменту його проголошення , засудженим у той же строк з моменту одержання копії вироку.

Суддя :                                                                                                          Фіцак Т.Д.

Копія  вірна:

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація