Справа № 1570/5621/2012     

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 червня 2018 року                                                                                         м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді                                      Бойко О.Я.,

        за участі:

секретаря судового засідання                     Белінського Г.В.,

представника позивача                                ОСОБА_1 за ордером                                                        

представника  відповідача                           ОСОБА_2 за довіреністю

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу  справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Рис Бессарабії» (68354, Одеська обл., Кілійський район, с. Ліски, пров. Портовий, буд.20) до Ізмаїльської об’єднаної ДПІ Головного управління ДФС в Одеській області (68609, Одеська обл., м. Ізмаїл, вул. Кишинівська,3) про визнання неправомірними дій та скасування податкового повідомлення – рішення,-

СУТЬ СПОРУ:

В провадженні Одеського окружного адміністративного суду знаходиться справа за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Рис Бессарабії» (68354, Одеська обл., Кілійський район, с. Ліски, пров. Портовий, буд.20) до Ізмаїльської об’єднаної ДПІ Головного управління ДФС в Одеській області (68609, Одеська обл., м. Ізмаїл, вул. Кишинівська,3) про визнання неправомірними дій та скасування податкового повідомлення – рішення.

В обґрунтування позовних вимог  позивач зазначив, що відповідно до наказу  06.12.2011 р. №1772 співробітниками податкових органів було  проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ «Рис Бессарабії» з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо нарахування збору за спеціальне використання води за період  з 01.01.2011 р. по 30.09.2011 р., про що складено акт №1155/23-50/36837333 від 14.12.2011 р., яким встановлено  порушення позивачем вимог п.326.1 ст.326, п.323.1 ст.323 п.324.1 ст.324, п.325.1 ст.325 ПК України у результаті чого, занижено  нарахування збору за спеціальне використання води на суму 7  376  170,37 грн.

За результатами перевірки, прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення №0000272350 від 27.11.2011 р., яким позивачу  збільшено суму  грошового зобов’язання за платежем: збір на спеціальне використання води у сумі 7  736  049,00 грн., з яких основний платіж – 7376 170,00 грн., штрафні санкції – 359  879,00 грн.

ТОВ “Рис Бессарабії” посилається на неправомірність нарахування грошового зобов’язання за спеціальне використання води, оскільки ТОВ “Рис Бессарабії” є виробником сільгосппродукції та, відповідно  вторинним водокористувачем, а тому в силу положень статті 323 Податкового кодексу України, не є платником збору за спеціальне використання води, оскільки не використовує воду      для потреб гідроенергетики, водного транспорту та рибництва.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 29.10.2013 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 15.01.2014 року, задоволено адміністративний позов. Визнано неправомірними дії відповідача у частині нарахування суми основного платежу та штрафних санкцій за спеціальне використання води ТОВ “Рис Бессарабії”. Скасовано податкове повідомлення-рішення №0000272350 від 27.12.2011 року.                              

Постановою Верховного Суду  від 13.03.2018 р.  постанову Одеського окружного адміністративного  суду від 29.10.2013 р. та  ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду  від 15.01.2014 р. скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду  першої  інстанції.

Скасовуючи рішення від 15.01.2014 р. Верховний Суд зазначив, що поза увагою судів попередніх інстанцій залишилось дослідження правомірності обчислення нарахованого збору.

03.05.2018 р.  ухвалою Одеського окружного адміністративного суду прийнято справу №1570/5621/2012 до провадження  та продовжено розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

25.06.2018 р. ухвалою суду занесеною до протоколу судового засідання закрито підготовче провадження  та продовжено розгляд справи по суті.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні у задоволенні позову просив відмовити з підстав викладених у відзиві на адміністративний позов (т.ІІ а.с.177-181).

В обґрунтування  відзиву представник відповідача зазначив, що  відповідно до наказу  06.12.2011 р. №1772 співробітниками податкових органів було  проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ «Рис Бессарабії» та  встановлено  порушення позивачем вимог п.326.1 ст.326, п.323.1 ст.323 п.324.1 ст.324, п.325.1 ст.325 ПК України у результаті чого, занижено  нарахування збору за спеціальне використання води на суму 7  376  170,37 грн.

В ході перевірки встановлено, що за період з 01.01.2011 р. по 30.09.2011 р.  ТОВ «Рис Бессарабії» податкові декларації збору за спеціальне використання  поверхневих  та підземних вод; за спеціальне використання  поверхневої води теплоелектростанціями з прямоточною системою водопостачання , спеціальне використання поверхневих  і підземних вод житлово-комунальними підприємствами; за  спеціальне  використання води, яка входить виключно до складу напоїв, спеціальне використання поверхневих і підземних вод для потреб рибництва; за спеціальне використання кар’єрної, шахтної, дренажної води до ДПІ не надавались.

Представник відповідача зазначив, що  позивач є вторинним водокористувачем, який здійснює спеціальне використання води  для задоволення  сільськогосподарських потреб в процесі здійснення господарської діяльності, а тому у нього наявний обов’язок щодо сплати збору за спеціальне використання води, отриманої від інших водокористувачів.

Представник позивача надав відповідь на відзив  в якій зазначив, що об’єкт оподаткування, а отже і сума податкового  зобов’язання, має бути зменшена не через  урахування втрат води і магістральних каналах та водогонах, як передбачено п.324.4.6 ПК України, а тому що відповідач розрахувала суму збору, виходячи з обсягів поставленої ТОВ «Рис Бессарабії» ОСОБА_3 УВГ води, а не використаної, у той час як відповідно до п.324.1 ПК України об’єктом оподаткування збором є фактичний обсяг води, яку використовують водокористувачі.

Заслухавши вступне слово представника позивача  та представника відповідача, перевіривши матеріали справи, а також проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що адміністративний позов  належить до задоволення. Свій висновок суд вмотивовує наступним чином. Так, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Рис Бессарабії” зареєстровано 08.04.2010 року ОСОБА_3 районною державною адміністрацією Одеської області, номер запису до ЄДР № 15361050009000732.

Позивач  є  сільськогосподарським підприємством, що займається  виключно вирощуванням  зернових та технічних культур, оптовою торгівлею зерном, насінням й кормами для тварин, розведенням тварин, виробництвом сільськогосподарської продукції, не має  власних водозабірних споруд і отримує воду з водозабірних споруд первинного водокористувача – ОСОБА_3 управління водного господарства, а відтак є вторинним водокористувачем.

На підставі направлень № 475, № 476 від 06.12.2011 року посадовими особами Ізмаїльської об'єднаної державної податкової інспекції Одеської області Державної податкової служби згідно п.п.78.1.2 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України   проведено позапланову виїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю “Рис Бессарабії” з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо нарахування збору за спеціальне використання води за період з 01.01.2011 року по 30.09.2011 року.

           За наслідками перевірки складено акт “Про результати позапланової виїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю “Рис Бессарабії” з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо нарахування збору за спеціальне використання води за період з 01.01.2011 року по 30.09.2011 року”№1155/23-50/36837333 від 14.12.2011 року.

         На підставі акту перевірки №1155/23-50/36837333 від 14.12.2011 року прийнято податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 27.11.2011 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: збір на спеціальне використання води у сумі 7 736 049 грн., в тому числі, як вбачається з розрахунку штрафних санкцій, наданого відповідачем, 7 376 170, 37 грн. – сума заниженого податкового зобов’язання, 340 грн. – сума штрафних санкцій, згідно п. 120.1 ст. 120 ПКУ, 359 539 грн. – сума штрафних (фінансових) санкцій, згідно п. 123.1 ст. 123 ПКУ.

Суд встановив, що Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Одеській області Міністерства охорони навколишнього природного середовища України 10.06.2011 року надано позивачу дозвіл на спеціальне водокористування, власних водозабірних споруд, відповідного обладнання для забору води підприємство не має та не є суб’єктом загального водокористування, то відтак ТОВ “Рис Бессарабії” є вторинним водокористувачем, що здійснює спеціальне водокористування.

Відповідно до вказаного дозволу на спеціальне водокористування основними показниками діяльності об’єкта водокористувача є площа зрошування земель 2  607,00 га.

Підпунктом 14.1.67 пункту 14.1 статті 14 ПК України встановлено, що збір за спеціальне використання води - загальнодержавний збір (застосовується для розділу XVI цього Кодексу), який справляється за спеціальне: а) використання води водних об'єктів; б) використання води, отриманої від інших водокористувачів; в) використання води без її вилучення з водних об'єктів для потреб гідроенергетики і водного транспорту; г) використання води для потреб рибництва.

Згідно з пунктом 323.1 статті 323 ПК України, платниками збору є водокористувачі - суб'єкти господарювання незалежно від форми власності: юридичні особи, їх філії, відділення, представництва, інші відокремлені підрозділи без утворення юридичної особи (крім бюджетних установ), постійні представництва нерезидентів, а також фізичні особи - підприємці, які використовують воду, отриману шляхом забору води з водних об'єктів (первинні водокористувачі) та/або від первинних або інших водокористувачів (вторинні водокористувачі), та використовують воду для потреб гідроенергетики, водного транспорту і рибництва.

Відповідно до статті 324 ПК України об'єктом оподаткування збором є фактичний обсяг води, який використовують водокористувачі, з урахуванням обсягу втрат води в їх системах водопостачання.

Об'єктом оподаткування збором за спеціальне використання води без її вилучення з водних об'єктів є: для потреб гідроенергетики - фактичний обсяг води, що пропускається через турбіни гідроелектростанцій для вироблення електроенергії; для потреб водного транспорту - час використання поверхневих вод вантажним самохідним і несамохідним флотом, що експлуатується (залежно від тоннажності), та пасажирським флотом, що експлуатується (залежно від кількості місць); для потреб рибництва є фактичний обсяг води, необхідної для поповнення водних об'єктів під час розведення риби та інших водних живих ресурсів (у тому числі для поповнення, яке пов'язане із втратами води на фільтрацію та випаровування).

Перелік обставин, за наявності яких збір за спеціальне використання води не справляється, наведений у пункті 324.4 статті 324 Податкового кодексу України.

Отже, збір за спеціальне використання водних ресурсів справляється саме за використання природного ресурсу всіма водокористувачами, окрім громадян при здійсненні ними загального водокористування.

Як випливає з уставлених судами обставин сплати, позивач використовує водні ресурсі у ході здійснення господарської діяльності, що є поза межами загального водокористування.

Господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами (підпункт 14.1.36 пункт 14.1 статті 14 ПК України).

Таким чином, якщо юридична особа приватного права використовує обсяги води для господарської діяльності, направленої на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, з укладанням окремого договору на поставку води, збір за спеціальне використання води за обсяги фактично використаної води справляється.

Відтак, спеціальне водокористування включає використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об'єкти, яке здійснюється юридичними особами для задоволення сільськогосподарських потреб (стаття 48 Водного кодексу України) та оподатковується збором, об’єктом оподаткування якого є фактичний обсяг води, який використовують водокористувачі (статті 324 Податкового кодексу України), який справляється (з вторинних водокористувачів) за використання води, отриманої від інших водокористувачів (абзац “б” підпункту 14.1.67 пункту 14.1 статті   14 ПК України, 323.1 статті 323 ПК України).

В даному випадку, збір за спеціальне використання води справляється за використання позивачем води, отриманої від інших водокористувачів, що є відмінним від справляння збору за використанням води без її вилучення з водних об'єктів для потреб гідроенергетики і водного транспорту

Отже, позивач є вторинним водокористувачем, який здійснює спеціальне використання води для задоволення сільськогосподарських потреб в процесі здійснення господарської діяльності, тому, у нього наявний обов’язок щодо сплати збору за спеціальне використання води, отриманої від інших водокористувачів.

Разом з тим, відповідно до положень пунктів 326.1, 326.2 статті 326 Податкового кодексу України, водокористувачі самостійно обчислюють збір за спеціальне використання води та збір за спеціальне використання води для потреб гідроенергетики і рибництва щокварталу наростаючим підсумком з початку року, а за спеціальне використання води для потреб водного транспорту - починаючи з першого півріччя поточного року, у якому було здійснено таке використання.

Збір обчислюється виходячи з фактичних обсягів використаної води (підземної, поверхневої, отриманої від інших водокористувачів) водних об'єктів з урахуванням обсягу втрат води в їх системах водопостачання, встановлених у дозволі на спеціальне водокористування, лімітів використання води, ставок збору та коефіцієнтів.

За обсяги води, переданої водокористувачем - постачальником іншим водокористувачам без укладення з останніми договору на поставку води, збір обчислюється і сплачується таким водокористувачем - постачальником.

За змістом пункту 326.10 статті 326 ПК України, обсяг фактично використаної води обчислюється водокористувачами самостійно на підставі даних первинного обліку згідно з показаннями вимірювальних приладів.

За відсутності вимірювальних приладів обсяг фактично використаної води визначається водокористувачем за технологічними даними (тривалість роботи агрегатів, обсяг виробленої продукції чи наданих послуг, витрати електроенергії, пропускна спроможність водопровідних труб за одиницю часу тощо). У разі відсутності вимірювальних приладів, якщо можливість їх встановлення існує, збір сплачується у двократному розмірі.

Отже суд встановив, що відповідач  неправомірно розрахував суму податкового зобов’язання позивача з огляду на  наступне.

Відповідач  розрахував суму податкового зобов’язання за кожний місяць виходячи  з обсягу  поставленої ТОВ «Рис Бессарабії» ОСОБА_3 управлінням водного господарства  води та ставки збору за  використання поверхневих вод р. Дунай, визначених  ст.325.1 ПК України (у редакції від 20.04.2011 р.).

При цьому дані щодо обсягу використаної води, тобто об’єкту оподаткування  збором,  відповідач отримав з  актів здачі-приймання та звірки розрахунків за надані послуги, які було складено відповідно до договору про надання послуг з подачі води на полив зрошувальних земель №4 від 24.03.2011 р., а також на підставі звітів про  використання води, які були надано ТОВ «Рис Бессарабії» до  Облводгоспу.

Однак у вказаних документах було зазначено обсяги води, поставленої позивачем, а не використаної, відповідно до п.1 ст.323 ПК України, об’єктом оподаткування є фактичний обсяг води, який використовують водокористувачі з урахуванням обсягу втрат води в їх системах водопостачання.

Суд встановив, що обсяг води, яка була використана позивачем, зазначається у довідках ОСОБА_3 управління водного господарства, що міститься у матеріалах справи,  а довідкою ОСОБА_3  управління водного господарства №223 від 23.12.2011 р.  (т.ІІ а.с.59), а також довідкою ОСОБА_3 управління водного господарства №344 від 11.10.2013 р.

Відповідач посилався на лист ОСОБА_3 управління водного господарства №491 від 11.09.2013 р., у якому ОСОБА_3 управління водного господарства зазначає, що «точками водовіділу прийняті точки водозабору, а саме насосні станції Ліски-1, Ліски-3 з гідротехнічними спорудами, що перебувають на балансі ОСОБА_3 УВГ, що не передбачає урахування втрат води в магістральних каналах при здійснені подачі води до поливного масиву» (т. ІІ а.с.42).

Однак суд погоджується з доводами позивача, що об’єкт оподаткування, а отже  і сума податкового зобов’язання, має бути зменшена не через урахування втрат води в магістральних каналах та водогонах, як передбачено п.324.4.6 ПК України, а тому, що  відповідач  розрахував  суму збору, виходячи з обсягів поставленої позивачу ОСОБА_3 УВГ води, а не використаної, у той час як відповідно до п.324.1 ПК України об’єктом оподаткування збором є фактичний обсяг води, яку використовують водокористувачі.  

Відповідач впродовж судового розгляду справи  не надав пояснень щодо розрахунків штрафних санкцій  у розмірі 359  879,00 грн.

Крім того, актом про результати позапланової виїзної перевірки від 14.12.2011 р. на підставі якого відповідач  прийняв  оскаржуване податкове  повідомлення –рішення, встановлено наступні порушення податкового законодавства, допущені  позивачем: неподання «Податкових декларацій збору за спеціальне використання поверхневих  та підземних вод; за спеціальне використання поверхневої води теплоелектростанціями з прямоточною системою водопостачання; за спеціальне використання поверхневих та підземних вод житлово-комунальними підприємствами; за спеціальне використання води, яка входить виключно до складу  напоїв; за спеціальне використання  поверхневих та підземних вод  для потреб рибництва; за спеціальне використання кар’єрної , шахтної, дренажної води» за 2 і 3 квартал 2011 р. та встановлено розмір штрафу у розмірі 340,00 грн.

В оскаржуваному податковому повідомленні – рішенні розмір  фінансової  відповідальності позивача необґрунтовано та безпідставно збільшився з 340,00 грн. як було встановлено в акті від 14.11.2011 р. до 359  879,00 грн.

Таким чином, суд робить висновок, що податкове  повідомлення-рішення №0000272350 від 27.12.2011 р. належить до скасування, оскільки таке рішення не відповідає актам законодавства, а саме містить неправомірно розраховану суму податкового зобов’язання  ТОВ «Рис Бессарабії» та не обґрунтовані штрафні санкції.

Згідно з ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.    

Відповідно до п.3 ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Відповідач не довів правомірність прийнятого податкового повідомлення -  рішення.

Відповідно до  ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб’єктом  владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних  повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем  у справі виступала його посадова чи службова особа. 

У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

На підставі викладеного, керуючисьст.ст.2, 139, 161, 255, 293, 295 КАС України, суд -

В И Р І Ш И В:

1.Адміністративний позов задовольнити.

2. Визнати протиправним  та скасувати податкове повідомлення – рішення №0000272350 від 27 грудня 2011 року.

3.Стягнути з Ізмаїльської об’єднаної державної податкової інспекції  Головного управління ДФС в Одеській області за рахунок її асигнувань з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Рис Бессарабії» судовий збір у розмірі 2113(дві тисячі сто тринадцять),00 грн.

4.Відповідно до статті 255 КАС України рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, всіма учасниками справи, якщо  апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з частиною першою статті  295  Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну  частини постанови  суду,  або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк  обчислюється з дня складання повного  тексту рішення.

Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до п.15.5 ч.1 розділу VІІ «Перехідні положення» КАС України через Одеський окружний адміністративний суд до Одеського апеляційного адміністративного суду.

5. Позивач- Товариство з обмеженою відповідальністю «Рис Бессарабії» адреса: 68354, Одеська обл., Кілійський район, с. Ліски, пров. Портовий, буд.20, код ЄДРПОУ 36837333.

    Відповідач – Ізмаїльська об’єднана ДПІ Головного управління ДФС в Одеській області адреса: 68609, Одеська обл., м. Ізмаїл, вул. Кишинівська,3, код ЄДРПОУ 39639539.

Повний текст рішення  виготовлений та підписаний суддею 05 липня 2018 року.

Суддя                                                                                                                                    О.Я. Бойко

          .