Справа №2-1049/09

РІШЕННЯ

Іменем України

30 липня 2009 р.                                                                                                         м. Донецьк

Калінінський районний суд м. Донецька у складі:

головуючого     –  судді Гавриленка О.М.

при секретарі     -     Ексановій Н.Е.

за участю позивача та представника відповідача – ОСОБА_1В, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку справу за позовом ОСОБА_2 до ПАТ «Родовід Банк», в особі Донбаської філії АТ «Родовід Банк», про стягнення грошових кошт та відшкодування моральної шкоди , -

ВСТАНОВИВ:

Уточнивши свої вимоги під час провадження по справі, позивач просила стягнути на її користь з відповідача грошовий вклад у розмірі 51000 грн, що перебуває на її депозитному рахунку у відповідача, з відсотками станом на час розгляду справи. Крім того просила стягнути на її користь пеню в розмірі одного відсотка за несвоєчасне повернення вкладу та відсотків, а також 10000 грн. на відшкодування моральної шкоди, заподіяних їй з провини відповідача відмовою своєчасного повернення вкладу. Підтримавши заявлені вимоги у суді, мотивувала їх тим, що за договором №ДРГ.071.А03-568/11-2008 про строковий банківський вклад «Авансовий» від 25 листопада 2008 р , укладеним з відповідачем, нею були внесені відповідні грошові кошти, за користування якими відповідач взяв на себе зобов'язання сплачувати відсотки річні. Між тим, на її письмове звернення від 17.02.2009 р. до відповідача за поверненням вкладу з відсотками той відповів відмовою. У добровільному порядку виконати свої зобов'язання щодо своєчасного повернення зазначених коштів відмовляється й дотепер.

Відповідач позовні вимоги не визнав і просив відмовити в їх задоволенні у повному обсязі, посилаючись на їх безпідставність. Не заперечував факту наявності в ПАТ «Родовід Банк»  (надалі Банк) грошового вкладу позивача у розмірі 51000 грн. з нарахованими відсотками, які станом на 30.07.2009 р. відповідно до умов п. 2.2 договору складають 883,25 грн, відповідно до п. 2.3 договору (у зв’язку з закінченням основного строку дії угоди) становлять 215,18 грн. Проте, просив відмовити в стягненні цих коштів з огляду на вимоги постанови Правління Нацбанку України №138 від 13.03.2009 р. «Про призначення тимчасової адміністрації у ВАТ «Родовід Банк», якою був введений мораторій на задоволення вимог кредиторів строком на шість місяців, з 16 березня по 15 вересня 2009 р. Представник відповідача пояснював, що повернення вкладу позивачеві може завдати шкоду іншім вкладникам банку, а також призвести до застосування Нацбанком адміністративних санкцій стосовно відповідача за невиконання його вимог. Також просив звільнити Банк від цивільної відповідальності перед позивачем з огляду на порушення своїх зобов’язань внаслідок непереборної сили, якою Банк вважає саме зазначену Постанови Нацбанку. Крім того, заперечував проти стягнення штрафних санкцій у вигляд пені з огляду на дію зазначеного мораторію, а також відшкодування заподіяної позивачеві моральної шкоди з огляду на вимоги чинного законодавства.

Перевіривши матеріали справи, суд вважає позовні вимоги частково обґрунтованими і підлягаючими частковому задоволенню за підставами, передбаченими ст,ст 526, 530, 651, 1058, 1060, 1061, 1074 ЦК України. За вимогами останніх, зокрема, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. За договором банківського вкладу одна сторона, що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї на умовах та в порядку, встановлених договором. Обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду у випадках, встановлених законом.

Як убачається з пояснень сторін, матеріалів справи, позивачем ОСОБА_2 та ВАТ «Родовід Банк», в особі Донбаської філії ВАТ «Родовід Банк», був укладений договір № ДРГ.071.А03-568/11-2008 про строковий банківський вклад «Авансовий» від 25 листопада 2008 р , за умовами якого позивач зробила певний внесок в сумі 51000 грн. Відповідач зобов'язався сплачувати на користь позивача 19 відсотків річних за повний строк зберігання суми вкладу. Строк дії угоди був узгоджений сторонами до 25 лютого 2009 р. Також, умовами укладеного договору сторони визначили порядок отримання суми вкладу, за умовами якого у разі бажання позивача отримати вклад, він повинен письмово повідомити Банк про свій намір за два робочі дні до пропонованої дати отримання вкладу. 17.02.2009 р. позивач звернулася до Банку з письмовою заявою про повернення її вкладу, в чому їй було відмовлено.

Станом на 30.07.2009 р. загальна сума вкладу позивача з відсотками становить 52098,43 грн, де сума вкладу – 51000 грн; розмір відсотків нарахованих відповідно до п. 2.2 договору складають 883,25 грн, відповідно до п. 2.3 договору (у зв’язку з закінченням основного строку дії угоди) становлять 215,18 грн.

Наведене підтверджено документально і сторонами по справі не заперечувалося.

Виходячи з викладеного, суд доходить висновку, що при вирішенні спору слід керуватися саме умовами укладеного сторонами договору про строковий банківський вклад, який в даному випадку має визначальне значення, оскільки інше не передбачено чинним законодавством. Тому суд вважає, що відповідач не виконав своїх зобов'язань за цим договором, не повернувши вклад з нарахованими відсотками у встановлений договором термін. Обставин, що звільняють відповідача від відповідальності за прострочення виконання даного зобов'язання судом не встановлено. Звідси позивач має законні підстави для стягнення на її користь зазначеної суми у розмірі 52098,43 грн, яку суд стягує на її користь з відповідача.

Крім того, відповідно до умов п. 5.2 зазначеного договору, суд стягую з відповідача на користь позивача пеню у розмірі 0,1 відсотка за кожний день порушення банком строку повернення суми вкладу та відсотків нарахованих за час основного строку дії угоди (25 лютого 2009 р), але не більш 1 відсотка від суми вкладу, що склало 510 грн, та відсотків в сумі 8,83 грн, а всього 518,83 грн. (відповідний розрахунок у справі мається).

Всього стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 52617,26 грн. (52098,43+518,83).

При цьому суд не приймає до уваги доводи відповідача стосовно того, що задоволення позову може обмежити права інших вкладників Банку, оскільки вони не ґрунтуються на Законі, який, в усякому разі, передбачає переважний захист прав саме окремого вкладника, яким у даному випадку є позивач. Його ж, тобто відповідача, доводи щодо правомірності займаної ним позиції стосовно виконання ним вимог згаданої постанови Нацбанку України від 13.03.2009 р. суперечать вимогам чинного законодавства та умовам укладеного з позивачем договору.

Поряд з тим, суд відмовляє позивачеві у задоволенні вимоги щодо стягнення на її користь 10000 грн. на відшкодування моральної шкоди, оскільки право на останнє не передбачено спеціальним законодавством, що регулює правовідносини, які виникли між сторонами. Сам договір вкладу передбачає певну відповідальність банку лише у вигляді пені у разі порушення ним строку повернення вкладу, але не відшкодування моральної шкоди. Вимога по сплаті штрафних санкцій позивачем вже заявлені.

Судові витрати у вигляді витрат на інформаційно – технічне забезпечення розгляду справи в сумі 30 грн, держмито, у розмірі одного відсотку задоволених вимог – 526,17 грн, а всього 556,17 грн, сплачених позивачем на час подання позову, підлягають стягненню на її користь з відповідача.

Керуючись ст,ст 11, 60, 209, 212-214 ЦПК України, суд –

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_2 до ПАТ «Родовід Банк», в особі Донбаської філії АТ «Родовід Банк», про стягнення грошових кошт та відшкодування моральної шкоди  задовольнити частково.

Стягнути з ВАТ «Родовід Банк» суму грошового вкладу з відсотками, за договором № ДРГ.071.А03-568/11-2008 про строковий банківський вклад «Авансовий» від 25 листопада 2008 , яка станом на 30 липня 2009 р. складає 52098,43 грн, пеню в сумі 518,83 грн, а також судові витрати у розмірі 556,17 грн, а всього 53173,43 грн, на користь ОСОБА_2, відмовивши останній в решті позову .

Рішення може бути оскаржене до судової палати по цивільних справах апеляційного суду Донецької області шляхом подання через місцевий суд заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня проголошення рішення та апеляційної скарги – протягом 20 днів після подання вказаної заяви, або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

Суддя –