Справа № 2-2573/08
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 листопада 2008 року Тернопільський міськрайонний суд в складі:
головуючої - судді Галіян Л.Є.
при секретарі - Хлібороб Н.С.
з участю адвоката ОСОБА_1 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Тернополя справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів та додаткових витрат на утримання дітей,
ВСТАНОВИВ:
Позивачка ОСОБА_4 звернулася в суд з вимогами до відповідача ОСОБА_5 про стягнення аліментів в її користь на утримання сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 та дочки ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, в розмірі' по 300 грн. на кожну дитину щомісячно, до досягнення дітьми повноліття. Також просить стягувати з відповідача по 100 грн. щоміячно додаткових витрат на утримання дітей. Посилається на те, що дочка ОСОБА_7 знаходиться на „Д" обліку з діагнозом Хронічний гастродуоденіт ст. н. ремісї. Хронічний холецистохолангіт ст. н.ремісії. Дискінезія жовчевивідних шляхів. Неповнолітній син ОСОБА_6 також знаходиться на „Д" обліку з діагнозом Хронічний гастродуоденіт ст. н. ремісї. Дискінезія жовчевивідних шляхів, частотривалохворіючий. В зв"язку із хворобою діти потребують додаткових витрат на лікування та харчування. Відповідач в добровільному порядку матеріальної допомоги не надає.
У судовому засіданні позивачка ОСОБА_2 та її представник подану заяву підтримала повністю та просить її задовольнити. В ході розгляду даної справи уточнила підставу стягнення з відповідача додаткових витрат на утримання сина ОСОБА_6, посилаючись на те, що останній є тубінфікований та потребує у зв"язку із цим додаткових витрат.
Відповідач у судовому засіданні позов визнав частково. Суду пояснив, що у нього на утриманні знаходяться ще одна малолітня дитина - дочка ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_3 від іншого шлюбу. Також суду пояснив, що син ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 не хворіє та ніколи не хворів жодними хронічними захворюваннями. А тому у задовленні позову в частині стягнення додаткових витрат на його утримання просить відмовити.
Судом встановлено, що позивачка ОСОБА_2 та відповідач ОСОБА_3 перебували у зареєстрованому шлюбі з 1997 року, який було розірвано 16.11.2006 року, що стверджується свідоцтвом про розірвання шлюбу серії НОМЕР_1, виданим 20.02.2008 року Відділом РАЦС Тернопільського районного управління юстиції, актовий запис № 136.
Від даного шлюбу в них народилося двоє дітей - дочка ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, що стверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2, виданим 19.10.1998 року відділом РАГС Тернопільської міської ради, актовий запис №2022 та син ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, що стверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3. виданим 12.04.2000 року відділом РАГС Тернопільської міської ради, актовий запис № 563.
Заслухавши пояснення сторін та дослідивши докази у справі суд прийшов до висновку, що позовна заява підлягає до часткового задоволення, виходячи з таких підстав.
Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
В судовому засіданні не було представлено жодних доказів стосовно тою, що відповідач за своїм станом здоров'я чи матеріальним становищем не може виконувати своїх обов'язків по утриманню неповнолітніх дітей.
Таким чином, відповідач ОСОБА_3 зобов'язаний утримувати своїх неповнолітніх дітей - сина ОСОБА_6 та дочку ОСОБА_7 до досягнення ними повноліття.
Однак, судом з"ясовано, що 27.12.2007 року відповідач ОСОБА_3 зареєстрував інший шлюб з ОСОБА_11, що стверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_4, виданим 27.12.2007 року відділом РАЦС Тернопільського міського управління юстиції, актовий запис №2545.
Від цього шлюбу у них народилася дочка ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_3, що стверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_5, виданим 15.10.2008 року відділом РАЦС Тернопільського міського управління юстиції, актовий запис № 2394.
За таких обставин суд прийшов до висновку, що позовна вимога ОСОБА_2 про стягнення з ОСОБА_3 аліментів на утримання неповнолітніх дітей підлягає до часткового задоволення. Розмір аліментів на утримання неповнолітніх дітей - ОСОБА_7 та ОСОБА_6 слід визначити у розмірі по 200 грн. на кожну дитину щомісячно до досягнення ними повноліття, починаючи з дня предъявления позову до суду.
Також до часткового задоволенння підлягає вимога позивачки ОСОБА_2 про стягнення на її користь з відповідача ОСОБА_3 додаткових витрат на утримання неповнолітніх дітей, виходячи з таких міркувань:
Як вбачається із виписки з історії хвороби №651 від 13.06.2008 року, виданої Тернопільською міською дитячою комунальною лікарнею, педіатричне відділення №3, ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2 хворіє та встановлено діагноз: хронічний гастродуоденіт ст. н. ремісї. Хронічний холецистохолангіт ст. н.ремісії. Дискінезія жовчевивідних шляхів. Вторинна кардіоміологія, тощо. Встановлено спеціальне харчуввання, лікування.
Відповідно до ст. 185 СК України той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов"язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо).
За таких обставин відповідач ОСОБА_3 зобов'язаний брати участь у додаткових витратах на дочку ОСОБА_7, яка хворіє хронічним захворюванням і потребує додаткових витрат на лікування.
Як вбачається із представлених позивачкою ОСОБА_2 суду довідок № 142 від 20.03.2008р. та від 13.06.2008 року б/н, виданих лікарем ОСОБА_12, неповнолітній ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 знаходиться на „Д" обліку з 2006 року з діагнозом Хронічний гастродуоденіт ст. н. ремісії. Дістенезія жовчевивідних шляхів, частотривалохворіючий. Отримує періодично лікування. Потребує лікування і оздоровлення за кордоном.
Однак, судом встановлено, що лікар ОСОБА_12, яка видала такі довідки, ніколи не спостерігала дану дитину та не є його дільничним лікарем - педіатром.
Допитана в судовом у засіданні дільничний лікар - педіатр ОСОБА_13 . яка спостерігає дитину з 2002 року суду пояснила, що ОСОБА_6 ніколи не хворів гастроенерологічними захворюваннями та немає жодних інших хронічних захворювань. На жодному обліку він не перебуває.
Такі пояснення свідка ОСОБА_13 підтверджується оглянутою в судовому засіданні медичної карткою ОСОБА_6, у якій відсутні записи щодо такого виду захворювань та перебування дитини на обліку.
Також, такі пояснення підтверджуються поданою до суду заявою лікаря ОСОБА_12., з якої вбачається, що ОСОБА_6 не хворів та на „Д" обліку не перебував.
Посилання позивачки ОСОБА_2 на те, що неповнолітній ОСОБА_6 потребує додаткових витрат на лікування та посиленого харчування, оскільки йому встановлено діагноз тубінфікованість, судом оцінюється критично з таких міркувань:
Як пояснила в судовому засіданні лікар-педіатр ОСОБА_13 , тубінфікованість ОСОБА_6 була встановлено за результатми щеплення манту, реакція на яке була дещо збільшена. У цьому випадку назначається профілактичне лікування, яке надається безкоштовно лікарем - фтізіатром та спостереження.. Тубінфікованість - це виявлення туберкульозної палочки, яка не розвинулась у хворобу дитини та не є хронічним захворюванням. При цьому спеціального харчування чи дієти дитина не потребує.
За таких обставин, вимога ОСОБА_2 про стягнення на її користь з ОСОБА_3 додаткових витрат на неповнолітнього ОСОБА_6 до задоволення не підлягає.
Аналізуючи зібрані по справі докази, суд прийшов до висновку, що позовна заява ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів та додаткових витрат на утримання дітей підлягає до частковго задоволення. Слід стягувати з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітній дітей - дочки ОСОБА_7 та сина ОСОБА_6 по 200 грн. на кожу дитину щомісячно до досягнення ними повноліття та по 100 грн. щомісячно додаткових витрат на дочку ОСОБА_7, починаючи з дня звернення позивачки до суду. В решті вимог слід відмовити.
Керуючись ст. ст. 60, 88, 213, 215, п.1 ст. 367 ЦПК України, ст. ст. 180, 182, 184, 185. 191 Сімейного кодексу України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити частково.
Стягувати з ОСОБА_3 в користь ОСОБА_2 аліменти на утримання дочки ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 200 ( двісті) грн. щомісячно та сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 200 ( двісті) грн., ( всього по 400 грн. щомісячно), до досягнення ними повноліття, починаючи з 13.03.2008 року.
Стягувати з ОСОБА_3 в користь ОСОБА_2 додаткові витрати на неповнолітню ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 100 (сто) грн. щомісячно.
У решті позовних вимог - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_3 судові витрати в доход держави 51 грн. судового збору та 7 грн. 50 коп. витрат на інформаціно - технічне забезпечення по розгляду справи та на користь позивачки ОСОБА_2 120 грн. судових витрат понесених нею на правову допомогу.
Рішення в межах стягнення платежу за один місяць допустити до негайного виконання.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга повинна бути подана протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження або безпосередньо у строк встановлений для її подання.