Виноградівський районний суд Закарпатської області

___________________________________________________________________________________________________                                       Справа № 299/1222/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27.06.2018 року м.Виноградів

Виноградівський   районний    суд    Закарпатської   області   в особі головуючого - судді Леньо В.В., при секретарі судового засідання Казимірська Н.В., за участі позивача ОСОБА_1, третьої особи – ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1  до   Виноградівської державної нотаріальної контори, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_3, ОСОБА_2, про визнання незаконною постанови нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії  та зобов’язання видати свідоцтво про право на спадщину,      

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Виноградівської державної нотаріальної контори про визнання незаконною постанови нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії  та зобов’язання видати свідоцтво про право на спадщину.

Позовні вимоги мотивовано тим, що згідно свідоцтва про право на спадщину по закону виданого Виноградівською державною нотаріальною конторою 20.05.1987 р. за реєстром №1244, спадкова справа №103/88, позивач разом з сестрою ОСОБА_2 отримали по 1/6 частині кожний з житлового будинку №27 по вул. Локоти в м. Виноградів. Спадщина належала їх матері ОСОБА_4, яка померла 17.05.1949 р. Друга половина вищевказаного будинку належала їх батькові ОСОБА_5.

Згідно договору дарування від 19.04.1989 р. посвідченого Виноградівською державною нотаріальною конторою за реєстром № 1220 свою 1/6 частину у вищевказаному будинку, сестра ОСОБА_2, подарувала позивачу. У вищевказаному будинку він зареєстрований з 28.03.1989 р.

Батько позивача – ОСОБА_5 помер 17.07.1987 р. На протязі місяця, після смерті батька, він подав до Виноградівської державної нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. На протязі років під різними приводами нотаріус відкладала оформлення спадщини і тільки 18 квітня 2018 року він офіційно отримав постанову про відмову у вчинені нотаріальних дій, з якою не погоджується, а дії нотаріуса вважає незаконними з наступних підстав.

Відмову нотаріус мотивує тим, що на будинок №27 по вул. Локоти в м. Виноградів, накладено арешт ухвалою Закарпатського обласного суду справа №47/370-90 від 03.12.1990 р.

Про такий арешт позивачу нічого не відомо. На його прохання видати копію ухвали про арешт, Виноградівська нотаріальна контора вислала листа 20.12.2016 р. №505/01-16, в якому повідомила, що така ухвала у Виноградівській державній конторі відсутня.

Позивач звернувся до Закарпатського апеляційного суду і отримав відповідь за № 25644/ЗГ/16, що такої судової ухвали в Закарпатському апеляційному суді немає.

Крім цього, Виноградівський районний суд, своїм листом від 10.05.2017 р. №1-16/17 дав відповідь, що справи про накладення арешту на будинок №27 по вул. Локоти в м. Виноградів немає, а єдина справа зовсім по другому питанню з його участю була перенаправлена до Іршавського районного суду.

З Іршавського районного суду 18.05.2017 року за №3598 я отримав відповідь, що ніяких даних по справі не можуть надати в зв'язку з тим, що архів суду знищено пожежею.

Виноградівський районний суд листом від 04.12.1990 року за №2-2/90 дав відповідь, що заборону на проведення нотаріальних дій на спадкове майно по вул. Локоти 27 народним судом знято.

З вищевикладеного виходить, що арешту на будинок по вул. Локоти №27 в м. Виноградів не існує.

Не виключено, що арешт було накладено на інший будинок, адже по вул. Локоти в м. Виноградів є декілька будинків під номером 27. Про це вказано в рішенні Виноградівського районного суду від 21.12.2015  р. Справа №299/3404/15-ц.

В рішенні апеляційного суду від 30.11.2016 р. №299/1479/16-ц вказано, що в м. Виноградів по вул. Локоти є декілька будинків, які зареєстровані під №27.

Друга причина в постанові про відмову у вчиненні нотаріальних дій, що будинок по вул. Локоти 27 в м. Виноградів побудовано в 2005 році, тобто після смерті батьків позивача і його розміри не співпадають, є безпідставними.

Державний нотаріус 12.05.1988 року видала позивачу на цей будинок свідоцтво про право власності на спадщину за законом на 1/6 частину. Крім цього завірила по цьому ж будинку договір дарування від 19.04.1989 p., яким сестра позивача ОСОБА_2 подарувала 1/6 частину цього ж будинку.

Крім цього, 24.05.2016 року Виноградівське РБТІ за №404 видало довідку з пояснювальною запискою, що будинок будівництвом завершено, загальна корисна площа якого становить 51.0 кв.м. в тому числі житлова 28,4 кв.м. і що цей будинок зареєстровано за його батьком ОСОБА_5 - 3/6 частини та 1/6 частина за його матір'ю ОСОБА_4 та за ним ОСОБА_1 - 1/6 частина на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 12.05.1988 р. за реєстром №1244 та 1/6 на підставі договору дарування від 19.04.1989 р. за реєстром №1220.

Відповідачем до суду надано відзив,  у якому зазначено, що позивач звернувся до Виноградівської державної нотаріальної контори з вимогою видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на 4/6 частини житлового будинку що знаходиться в місті Виноградів вул. Локоти №27 після смерті його батьків, ОСОБА_5 та ОСОБА_4.

Дану вимогу Виноградівська державна нотаріальна контора виконати немає можливості з наступних підстав. Згідно інформаційної довідки № 124049120 від 16 травня 2018 року з Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна у порядку доступу нотаріусів на житловий будинок, який знаходиться в місті Виноградів вул. Локоти, 27 належний ОСОБА_5 ухвалою Закарпатського обласного суду № 47/370-90 від 03.12.1990 року накладено арешт.

Відповідно до п.п. 4.17 і 4.4. Глави 10 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року № 296/5, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України від 22 лютого 2012 року за № 282/20595 з внесенням змін, які затверджені наказом Міністерства юстиції України від 27.01.2016 року за № 235/5 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.01.2016 року за № 143/28273, якщо на спадкове майно накладено арешт судовими чи слідчими органами, видача свідоцтва про право на спадщину затримується до зняття арешту.

На підставі вищезгаданого Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України та згідно ст. 68 Закону України «Про нотаріат» передбачено, що при видачі свідоцтва про право на спадщину нотаріус обов'язково перевіряє склад спадкового майна на яке видається свідоцтво про право на спадщину.

З свідоцтва про смерть вбачається, що батьки ОСОБА_1 – ОСОБА_4 померла в 1949 році, ОСОБА_5 помер в 1987 році, в технічному паспорті на будинок та інформаційній довідці на будинок по вул. Локоти, 27 вказано, що згаданий будинок має загальну площу 101,4 кв.м., житлову площу 51,0 кв.м., побудовано в 2005 році, тобто після смерті батьків.

Скаржник вказує про те, що у м. Виноградів по вул. Локоти під номером 27 є декілька будинків.

Згідно довідки Виноградівської міської ради вбачається що під № 27 по вул. Локоти є тільки одна будівля.

До участі у справі, як третіх осіб, залучено ОСОБА_3 та ОСОБА_2

ОСОБА_2 до суду надала письмові пояснення з додатками (а.с. 129 – 190), які є аналогічними доводам позивача, викладеним у позовній заяві. Вимоги позову просила задоволити.

Позивач у судовому засіданні вимоги позову підтримав, та просив  задоволити з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач у судове засідання не з’явилася, проте до суду подала клопотання про розгляд справи за її відсутності (а.с. 51).

Третя особа ОСОБА_2 вимоги позову підтримала, вважає, що такі підлягають задоволенню.

Від представника третьої особи ОСОБА_3 до суду подано клопотання про розгляд справи за їх відсутності.

Заслухавши учасників процесу, вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають до задоволення виходячи з наступного.

Загальними засадами дизпозитивності цивільного судочинства встановленими ст.13 ЦПК України, передбачено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно із ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

З матеріалів справи вбачається, що згідно свідоцтва про право особистої власності на житловий будинок від 30.10.1987 р. житловий будинок № 27 по вул. Локоти в м.Виноградів належав ОСОБА_5 та ОСОБА_4, батькам позивача, у рівних долях (а.с. 7 – 7 зв., 14).

17.05.1949 р. померла ОСОБА_4 (а.с.11), а 17.07.1987 р. помер ОСОБА_5 (а.с.12).

Згідно свідоцтва про право на спадщину по закону виданого Виноградівською державною нотаріальною конторою 20.05.1987 р. за реєстром №1244, спадкова справа №103/88, позивач та третя особа ОСОБА_2 отримали по 1/6 частини кожний житлового будинку №27 по вул. Локоти в м. Виноградів (а.с. 8 – 8 зв.).

Згідно договору дарування від 19.04.1989 р. посвідченого Виноградівською державною нотаріальною конторою за реєстром № 1220 – 1/6 частину вищевказаного будинку ОСОБА_2 подарувала позивачу (а.с. 9 – 10).

Згідно довідки  Виноградівського РБТІ за № 404  від 24.05.2016 року  та листа від 27.01.2017 р. згідно архівних даних на 30.08.1990 р. будинок в м. Виноградів по вул. Локоти, 27  будівництвом завершено, загальна корисна площа становить 51.0 кв.м. в тому числі житлова 28,4 кв.м.,  зареєстрований за ОСОБА_5 – 3/6 частини та ОСОБА_4 1/6 частина на підставі свідоцтва про право власності від 30.10.1987 р.,  ОСОБА_1 - 1/6 частина на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 12.05.1988 р. за реєстром №1244 та 1/6 на підставі договору дарування від 19.04.1989 р. за реєстром №1220 (а.с. 27, 28).

18.04.2018 року державний нотаріус Виноградівської державної нотаріальної контори ОСОБА_6 розглянула документи які представлені ОСОБА_1, який просив видати йому свідоцтво про право на спадщину на 4/6 (чотири шостих) частини житлового будинку що знаходиться в м. Виноградів вул. Локоти № 27, належні його померлим батькам ОСОБА_5 та ОСОБА_4 винесла постанову про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину після померлих батьків ОСОБА_4, яка померла 17.05.1949 року та ОСОБА_5, який помер 17.07.1987 року на 4/6 (чотири шостих) частини житлового будинку що знаходиться в місті Виноградів по вул. Локоти № 27. Роз’яснено порядок та строки оскарження постанови (а.с. 5, 6).

Вказана постанова від 18.05.2018 року мотивована тим, що заявник представив: свідоцтво про смерть ОСОБА_4, яка померла 17 травня 1949 року, свідоцтво про смерть ОСОБА_5, який помер 17 липня 1987 року, свідоцтво про народження ОСОБА_1, технічний паспорт на будинок по вулиці Локоти № 27 в м.Виноградів, довідку КП «Виноградівське бюро технічної інвентаризації», свідоцтво про право особистої власності на жилий будинок, видане Виноградівською міською радою 30 жовтня 1987 року на ім'я ОСОБА_5 та ОСОБА_4.

Нотаріусом зазначено, що прохання ОСОБА_1 не може бути задоволено оскільки згідно інформаційної довідки № 121079187 від 18 квітня 2018 року з Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчудження об'єктів нерухомого майна у порядку доступу нотаріусів на жилий будинок, який знаходиться в місті Виноградів вул. Локоти, 27 належний ОСОБА_5 ухвалою Закарпатського обласного суду № 47/370-90 від 03.12.1990 року накладено арешт.

Відповідно до п.п. 4.17 і п. 4.4 Глави 10 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року № 296/5, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України від 22 лютого 2012 року за № 282/20595 з внесенням змін, які затверджені наказом Міністерства юстиції України від 27.01.2016 року за № 235/5 , зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.01.2016 року за № 143/28273, якщо на спадкове майно накладено арешт судовими чи слідчими органами, видача свідоцтва про право на спадщину затримується до зняття арешту.

На підставі вищезгаданого Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України та згідно ст. 68 Закону України «Про нотаріат» передбачено, що при видачі свідоцтва про право на спадщину нотаріус обов'язково перевіряє склад спадкового майна на яке видається свідоцтво про право на спадщину.

З свідоцтва про смерть вбачається, що батьки ОСОБА_1: ОСОБА_4 померла в 1949 році, ОСОБА_5 помер в 1987 році, в технічному паспорті на будинок та інформаційній довідці на будинок по вул. Локоти, 27 вказано, що згаданий будинок має загальну площу 101,4 кв.м., житлову площу 51,0 кв.м., побудовано в 2005 році, тобто після смерті батьків.

Розглядаючи правомірність дій нотаріуса, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 4.17 Глави 10 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року № 296/5, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України від 22 лютого 2012 року за № 282/20595   якщо на спадкове майно накладено арешт судовим чи слідчими органами, видача свідоцтва про право на спадщину затримується до зняття арешту.

Відповідно до ч.1 ст. 68 Закону Українит “Про нотаріат” нотаріус  або  в сільських населених пунктах - посадова особа відповідного  органу  місцевого  самоврядування,  уповноважена  на вчинення  нотаріальних  дій,  при  видачі  свідоцтва  про право на спадщину за законом перевіряє факт смерті спадкодавця, час і місце відкриття   спадщини,   наявність   підстав   для   закликання  до спадкоємства   за  законом  осіб,  які  подали  заяву  про  видачу свідоцтва, та склад спадкового майна.

Наявність арешту на спадковий будинок по вул. Локоти, 27 в м. Виноградів  підтверджується відомостями з державного реєстру, наявними в матеріалах справи (а.с.41 -42), що спростовує доводи позивача про відсутність арешту на вказаний будинок.

З листа Виноградівської міської ради від 11.01.2017 р. за № 02-09/49 вбачається, що на земельній ділянці по вул. Локоти, 27 розташована одна будівля.

Згідно технічного паспорту на садибний (індивідуальний) житловий будинок № 27 по вул. Локоти в м.Виноградів, виготовлений станом на 06.12.2016 року, вбачається, що загальна площа будинку становить 101,4 кв.м, в тому числі житлова – 51 кв.м. Рік забудови – 2005 (а.с.44 – 48).

Згідно інформаційної довідки від 06.12.2016 року житловий будинок № 27 по вул. Локоти, 27 в м. Виноградів станом на грудень 2016 року завершений будівництвом, побудований у 2005 році. Загальна площа будинку становить 101,4 кв.м, в тому числі житлова – 51 кв.м. (а.с.50).

Отже, суд констатує, що при розгляді справи достовірно встановлено, що на спірний будинок на підставі ухвали від 03.12.1990 р. Закарпатського обласного суду накладено арешт, який на момент розгляду нотаріусом заяви позивача не знято, а відтак нотаріус правомірно відмовив у видачі позивачу свідоцтва на право на спадщину по закону.

Крім того, доводи нотаріуса про різні площі спірного будинку, зазначені у свідоцтві про право власності на будинок та у інформаційній довідці, позивачем не спростовано. Дані позивачем у судовому засіданні пояснення, що фактично це один і той самий будинок, тільки перебудований, оскільки знесені перегородки та проведено перебудову, спростовують позицію викладену у позові та фактично підтверджують доводи нотаріуса в частині площі будинку на час спадкування  та фактичної площі будинку на даний час.

Суд констатує, що доводи позивача щодо неправомірності дій нотаріуса повністю спростовані наявними матеріалами справи.

За вказаних обставин суд констатує, що позов заявлено безпідставно і такий задоволенню не підлягає.

Приймаючи до уваги положення ст. 141 ЦПК України, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, з урахуванням того, що у задоволенні позову відмовлено, судові витрати позивачу відшкодуванню не підлягають.

Керуючись  ст.ст. 4, 5, 263, 264, 265 ЦПК України, суд –  

В И Р І Ш И В :

  У задоволенні позову ОСОБА_1  до   Виноградівської державної нотаріальної контори, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_3, ОСОБА_2, про визнання незаконною постанови нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії  та зобов’язання видати свідоцтво про право на спадщину – відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його прийняття безпосередньо до Апеляційного суду Закарпатської області. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 30 днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.  

ГоловуючийОСОБА_7