КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 травня 2018 року № 810/385/18

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Василенко Г.Ю., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Києво-Святошинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області про зобов'язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Києво-Святошинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області, в якому просить суд:

- зобов'язати Києво-Святошинське об'єднане управління Пенсійного фонду України Київської області провести ОСОБА_1 індексацію пенсії відповідно до Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" з урахуванням показника індексу інфляції по Україні за період з січня 2014 року по квітень 2017 року включно 211,0%;

- зобов'язати Києво-Святошинське об'єднане управління Пенсійного фонду України Київської області провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 з урахуванням величини оцінки одного року страхового стажу на рівні 1,35%;

- зобов'язати Києво-Святошинське об'єднане управління Пенсійного фонду України Київської області провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 з урахуванням індивідуального коефіцієнту заробітної плати 1.86355.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він перебуває на обліку в Києво-Святошинському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Київської області та отримує пенсію за віком при повному стажі відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Так, в листопаді 2017, позивач, через свого представника, звернувся до відповідача з заявою в якій просив повідомити про здійснену помісячну індексацію його пенсії відповідно до вимог Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», починаючи з 01.01.2014. Розглянувши звернення позивача, відповідач повідомив його, що індексація проводилась у зафіксованому розмірі. На думку позивача, такі дії пенсійного органу звужують його права та рівень соціальної захищеності.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 03.03.2018 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Представник відповідача в письмовому відзиві, поданому до суду, позовні вимоги не визнав, просив суд відмовити в задоволенні позову з тих підстав, що позивачу, як пенсіонеру за вислугою років, правомірно індексується пенсія відповідно до положень статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» та Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Києво-Святошинському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Київської області та отримує пенсію за віком при повному стажі відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

08 листопада 2017 року позивач звернувся з запитом до Державної служби статистики України про індекси споживчих цін по Україні в період з 2014 по 2017 роки.

Листом від 10.11.2017 № 15.2-20/1898Пі Державна служба статистики України надала індекс інфляції по Україні (без урахування тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим, м. Севастополя та частини зони проведення антитерористичної операції) за період з січня 2014 року по квітень 2017 року включно, який становив 211.0%.

20 листопада 2017 року позивач, через свого представника, звернувся до Києво-Святошинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області з заявою в якій просив повідомити про здійснену помісячну індексацію його пенсії відповідно до вимог Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», починаючи з 01.01.2014.

Розглянувши звернення позивача, Києво-Святошинське об'єднане управління Пенсійного фонду України Київської області, листом від 04.12.2017 за вих.№ 9194/08, повідомило ОСОБА_1, що йому, як пенсіонеру індексується пенсія відповідно до положень Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» та Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078. Крім того зазначивши, що з жовтня 2017 року набрав чинності закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій», згідно з яким пенсії, призначені відповідно до Закону, з 01.10.2010 перераховуються із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в України, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки та з застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1 %.

Не погоджуючись з такими діями відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.

Відповідно до вимог частини 1 статті 42 Закону України від 09.07.2003 № 1058-ІV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" ( в редакції чинній до 11.10.2017) пенсії, призначені за цим Законом, індексуються відповідно до законодавства про індексацію грошових доходів населення.

Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначає Закон України «Про індексацію грошових доходів населення».

Відповідно до статті першої Закону України від 03.07.1991 № 1282-ХІІ «Про індексацію грошових доходів населення» ( в редакції від 25.03.2005, далі Закон № 1282-ХІІ) індексація грошових доходів населення це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Згідно з статтею 2 Закону № 1282-ХІІ індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, в тому числі пенсії.

Індекс споживчих цін обчислюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях (стаття 3 Закону № 1282-ХІІ).

Статтею 4 Закону № 1282-ХІІ, як єдиною підставою грошових доходів населення, визначено перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, який установлюється в розмірі 101 відсоток (до 01.01.2016 року) і 103 відсотка (після 01.01.2016 року).

Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.

Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.

Підвищення грошових доходів населення у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.

У разі, якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв'язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до вимог статті 6 вказаного вище Закону у разі виникнення обставин, передбачених статтею 4 цього Закону, у встановленому законом порядку здійснюється перегляд розмірів у тому числі пенсій. При цьому грошові доходи населення визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін.

Згідно з пунктом 2 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078 ( в редакції від 18.10.2017), індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру: пенсії або щомісячне довічне грошове утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною та інших доплат, установлених законодавством), крім тих, які зазначені у пункті 3 цього Порядку.

Відповідно до абзаців 1, 3, 6, 14 пункту 4 вказаного вище Порядку індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

У межах прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, індексуються пенсії (з урахуванням надбавок, доплат, підвищень до пенсії, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги на прожиття, державної допомоги та компенсаційних виплат), щомісячне довічне грошове утримання, що виплачуються замість пенсії, щомісячна грошова сума, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку потерпілого внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання (з урахуванням виплат на необхідний догляд за потерпілим), щомісячна страхова виплата особам, які перебували на утриманні потерпілого внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, суми відшкодування шкоди, заподіяної працівникові каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також суми, що виплачуються особам, які мають право на відшкодування шкоди у разі втрати годувальника.

Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків. Приклад обчислення суми індексації грошових доходів громадян наведено у додатку 2.

Відповідачем зазначено, що позивачу здійснювалась індексація пенсії відповідно до вимог Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» та Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.3003 №1078, за період з грудня 2014 по серпень 2015 року.

Однак, позивачем вказано, що сума індексації пенсії повинна визначатися шляхом множення прожиткового мінімуму встановленого для непрацездатних осіб ( з 1 травня 2017 року у розмірі 1312 грн.) на індекс інфляції (1 312 * 211,0% = 2 768,32), тобто не у спосіб, який визначений абзацами 6 та 14 пункту 4 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою КМУ від 17.07.2003 року № 1078.

З огляду на викладене, позовна вимога про зобов'язання відповідача провести позивачу індексацію пенсії з урахуванням показника індексу інфляції по Україні за період з січня 2014 року по квітень 2017 року включно 211,0%, задоволенню не підлягає.

Щодо посилань позивача на той факт, що частина 2 статті 6 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», про проведення індексації в порядку передбаченому Кабінетом міністрів України, визнано неконституційною Рішенням Конституційного Суду від 22.05.2008 № 10-рп/2008, суд зазначає наступне.

Дійсно Рішенням Конституційного Суду від 22.05.2008 № 10-рп/2008 визнано неконституційними зміни внесені в статтю 6 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення».

Однак суд зазначає, що самі положення Порядку проведення індексації грошових доходів населення затвердженого Кабінетом міністрів України від 17.07.2003 №1078 не конституційними не визнані, та не протирічать, на думку суду, положенням Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» саме в частині взаємодії при обчисленні індексації пенсій, та є чинними на час розгляду адміністративної справи.

Крім того, суд звертає увагу, що рішенням Конституційного Суду від 22.05.2008 №10-рп/2008 мотивовано виключно незаконністю внесення змін в Закон України «Про індексацію грошових доходів населення» Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».

Також суд зазначає, що посилання позивача в обґрунтування вимог, на рішення Київського апеляційного адміністративного суду по справі № 758/9406/16-а, № 754/3626/17 є помилковим, оскільки не співпадає предмет спору, в даній судовій справі загальне право позивача на індексацію пенсії не заперечується.

У зв'язку з вищевикладеним, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги у частині зобов'язання відповідача провести індексацію є безпідставними та необґрунтованими, а тому не підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог в частині зобов'язання відповідача провести перерахунок пенсії позивачу з урахуванням величини оцінки одного року страхового стажу на рівні 1,35% та індивідуального коефіцієнту заробітної плати 1.86355, суд зазначає наступне.

Так, Законом України від 03.10.2017 № 2148-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» у частині першій статті 25 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» друге речення абзацу п'ятого викладено в такій редакції: «За період участі в системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування величина оцінки одного року страхового стажу дорівнює 1%».

Закон України від 03.10.2017 № 2148-VIII набрав законної сили 11.10.2017.

Проте, згідно із положеннями абз. 2 пункту 2 Розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закон України від 03.10.2017 № 2148-VIII у разі, якщо внаслідок перерахунку, проведеного відповідно до цього Закону, розмір пенсії зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.

Вищевказаним спростовуються доводи позивача про те, що застосування відповідачем при обчисленні пенсії позивача величини оцінки одного року страхового стажу у розмірі 1 % в порівнянні з 1,35% призведе до звуження вже набутих позивачем прав та рівня соціальної захищеності.

Крім того, позивачем не надано суду будь-яких доказів того, що внаслідок проведеного перерахунку пенсії із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу у розмірі 1 % відбулось зменшення розміру виплачуваної пенсії.

Так, призначений розмір пенсії за віком позивача без урахування доплат складав 1885,07 із застосуванням кратності страхового стажу 1,35%, а з 01.10.2017, в зв'язку із внесенням змін до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №, 1058-ІV, розмір пенсії без урахування доплат склав 1885,07 грн., при обчисленні якого було застосовано величину оцінки страхового стажу у розмірі 1 %.

Посилання позивача на порушення статті 22 Конституції України у зв'язку зі зміною правого регулювання спірних правовідносин є безпідставними, адже Закон України від 03.10.2017 № 2148-VIII не визнано неконституційним Конституційним Судом України, який до того ж у Рішенні від 26.12.2011 № 20-рп/2011 вказав, що одним із визначальних елементів у регулюванні суспільних відносин у соціальній сфері є додержання принципу пропорційності між соціальним захистом громадян та фінансовими можливостями держави, а також гарантування права кожного на достатній життєвий рівень.

У рішенні від 09.10.1979 у справі «Ейрі проти Ірландії» Європейський суд з прав людини констатував, що здійснення соціально-економічних прав людини значною мірою залежить від становища в державах, особливо фінансового. Такі положення поширюються й на питання допустимості зменшення соціальних виплат (рішення від 12.10.2004 у справі «Кйартан Асмудсон проти Ісландії»).

З урахуванням такого елемента принципу верховенства права, як пропорційність (розмірність) Конституційний Суд України зазначив, що передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними, а оскільки держава зобов'язана регулювати економічні процеси, встановлювати й застосовувати справедливі та ефективні форми перерозподілу суспільного доходу з метою забезпечення добробуту всіх громадян, то механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження справедливого балансу між інтересами окремих осіб і інтересами всього суспільства. При цьому зміна механізму нарахування певних видів соціальних виплат та допомоги є конституційно допустимою до тих меж, за якими ставиться під сумнів сама сутність змісту права на соціальний захист.

Враховуючи викладене, позовні вимоги в цій частині є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись статтями 9, 14, 72-77, 90, 139, 143, 205, 242-246, 251, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Відмовити ОСОБА_1 в задоволенні позовних вимог.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Василенко Г.Ю.