Справа №2а-355/2009 рік
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
30 листопада 2009 року Бережанський районний суд Тернопільської області
в складі:
головуючої судді Данилів О.М.
при секретарі Уляшевій М.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бережанах справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ОР ДПС ОДДЗ Управління державної автомобільної інспекції УМВСУ в Тернопільській області про визнання нечинною та скасування постанови про адміністративне правопорушення,-
В С Т А Н О В И В:
Позивач ОСОБА_1 звернувся в суд із адміністративним позовом до ОР ДПС ОДДЗ Управління державної автомобільної інспекції УМВСУ в Тернопільській області про скасування постанови, якою його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 (триста сорок) гривень. Позивач посилається на те, що постанова прийнята з порушенням вимог передбачених КУпАП, оскільки фотографія зроблена не із стаціонарного приладу, а в ручному режимі; при фіксуванні на місці вчинення правопорушення працівниками ДАІ має бути складений протокол в присутності порушника та відібрано пояснення; із наданих фотографій не вбачається прив'язки до дорожніх знаків, невідомо чи це населений пункт чи за його межами; крім цього швидкість можна фіксувати іншого автомобіля, а знімати його авто.
В судовому засіданні позивач підтримав свої позовні вимоги та просить скасувати постанову серії ВО № 013280, винесену інспектором ДПС про притягнення його до адміністративної відповідальності із накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 (триста сорок) гривень. В обґрунтування заявлених позовних вимог дав пояснення аналогічні змісту позовної заяви. Також пояснив, що можливо він і їхав 26 серпня 2009 року через населений пункт с.Теофіпілка Козівського району Тернопільської області, однак при цьому вимог правил дорожнього руху України він не порушував і швидкості не перевищував. Вважає, що в його діях відсутній склад згаданого адміністративного правопорушення, оскільки оскаржуване ним рішення відповідача прийняте незаконно, безпідставно, без обґрунтування належними і допустимими доказами. Фото, долучене відповідачем до оскаржуваної постанови, яке по своїй суті є єдиним доказом в підтвердження його вини не є достатнім для встановлення місця вчинення правопорушення, а тому і наявності в його діях складу згаданого адміністративного правопорушення.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, хоча про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений у встановленому законом порядку; доказів в доведення правомірності свого оскаржуваного рішення та заперечень щодо позову не подав; не повідомив суд про причини своєї неявки, а тому суд вирішив слухати справу у його відсутності, по наявних доказах у справі.
Суд, заслухавши пояснення позивача, вивчивши та дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення її по суті, прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
Згідно ч.2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб”єкта владних повноважень, обов”язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти заявленого позову.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, свідків та показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.
Відповідно до вимог розпорядження Міністерства Внутрішніх Справ України від 21 травня 2009 року №466, ... документування порушення встановленого швидкісного режиму руху транспортного засобу у зоні дії дорожніх знаків, що обмежують максимальну швидкість, повинне здійснюватися на в'їздах у населені пункти на відстані меншій ніж 1000 метрів від його початку; перед початком роботи з радіолокаційним відеозаписувальним вимірювачем швидкості «Візир» повинен робитися знімок службового транспортного засобу із прив'язкою до місцевості, який повинен долучатися до матеріалів розгляду скарги для доведення місця фіксації порушення; адміністративний протокол повинен складатися лише за умови доведення вини водія транспортного засобу та достатніх доказів про допущення ним порушень ПДР (3-4 фото, відео матеріалів, показів свідків тощо).
В судовому засіданні встановлено, що постановою ВО № 013280 по справі про адміністративне правопорушення від 26 серпня 2009 року позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 (триста сорок) гривень за перевищення допустимої швидкості руху більш ніж на 20 км./год., допущене в с.Теофіпілка Козівського району Тернопільської області. Як єдиний доказ вини позивача щодо перевищення допустимої швидкості автомашини позивача у згаданій, оскаржуваній постанові зазначено посилання на прилад «Візир» № 0812410. На доданих до згаданої постанови фотографій дійсно зображено автомобіль позивача, зазначено дату та час фото фіксації – “26.08.09 13.38.39”, швидкість “084км/год”,“26.08.09 13.38.38”, швидкість “084км/год”. Однак із згаданого фото не вбачається, що така фото фіксація здійснювалася саме в населеному пункті с.Теофіпілка Козівського району Тернопільської області, тобто інформація про місце скоєння порушення, - відсутня. Також, в оскаржуваній постанові не зазначено на якому саме кілометрі автодороги вчинено згадане правопорушення, не додано знімку службового автомобіля із прив'язкою до місцевості, на якій проводилася фото фіксація із застосуванням радіолокаційного приладу відеозаписувального вимірювача швидкості “Візир”.
З огляду на вищевикладене, суд вважає, що оскаржуване позивачем рішення, прийняте стороною відповідача без належних і достатніх доказів в доведення вини позивача у вчиненні вищевказаного правопорушення.
На підставі наведеного, керуючись ст. 9, 10-12, 17, 18, 70-71, 86, 122, 158-163 КАС України, ст.ст. 251, 254, 283, 288, 289 КУпАП, суд,-
П О С Т А Н О В И В:
Задовольнити адміністративний позов ОСОБА_1.
Скасувати постанову серії ВО № 013280 по справі про адміністративне правопорушення від 26 серпня 2009 року, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення в розмірі 340 гривень, а провадження по справі закрити.
На постанову суду може бути подано заяву про апеляційне оскарження протягом 10-ти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана протягом 20-ти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються апеляційному адміністративному суду Львівської області через Бережанський районний суд Тернопільської області, який ухвалив оскаржувану судову постанову. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя Бережанського районного суду
Тернопільської області підпис О.М.Данилів
Копія постанови з оригіналом вірна.
Оригінал постанови знаходиться в справі № 2а”- 355/09р.
В.о. голови Бережанського районного суду
Тернопільської області В.І.Шміло