2-195/2007

ВІЙСЬКОВИЙ    СУД    СІМФЕРОПОЛЬСЬКОГО    ГАРНІЗОНУ

копія

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 лютого 2007 року                                                                                 м. Феодосія

Військовий місцевий суд Сімферопольського гарнізону під головуванням судді САЛІХОВА В.В., при секретарі ВЕРВЕС В. Г., за участю заявника ОСОБА_1., представника Державної виконавчої служби у м. Феодосія Івасюк Ж.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні військової прокуратури Феодосійського гарнізону, скаргу ОСОБА_1 на неправомірні дії посадових осіб Державної виконавчої служби у м. Феодосія, з приводу винесення 29.12.2006 р. постанови про повернення виконавчого документу.

ВСТАНОВИВ:

В лютому місяці 2007 року, на адресу суду, надійшла скарга ОСОБА_1. на не правомірні дії посадових осіб Державної виконавчої служби у м. Феодосія, під час виконання судового рішення, щодо стягнення на його користь з в/ч А 2272 грошової компенсації замість речового майна. В скарзі зазначено, що 29 грудня 2006 року старшим Державним виконавцем Бандуріною була винесена постанова про повернення виконавчого документу стягувачу з посиланням на п. 2 ч. 1 ст. 40 Закону України „ Про виконавче провадження", а саме у зв'язку з відсутністю грошових коштів у в/ч А 2272. Дана постанова була затверджена начальником ДВС у м. Феодосія. Оскільки заявник ОСОБА_1 вважав, що дана постанова винесена державним виконавцем завчасно та в порушення вимог діючого законодавства він просив суд в своєї скарзі визнати неправомірною постанову ст. державного виконавця Державної виконавчої служби у м. Феодосія Бандуріної, від 29 грудня 2006 року. Крім того заявник ОСОБА_1 просив суд поновити процесуальний строк на подачу даної скарги до суду, посилаючись на те, що оскаржена їм постанову була надіслана на його адресу 23 січня 2007 року, про що засвідчує штемпель на поштовому конверті. Вислухавши думку сторін та враховуючи, що обставини, щодо поновлення процесуального строку, заявником знайшли своє підтвердження в судовому засіданні, суд задовольнив дане клопотання та виніс ухвалу про поновлення заявнику процесуального строку на подачу вищезгаданої скарги.

В судовому засіданні ОСОБА_1 підтримав свою скаргу в повному обсязі та пояснив, що вважає постанову державного виконавця від 29.12.2006 р. винесеною незаконно та завчасно, оскільки державний виконавець не здійснила усіх заходів, для виконання рішення суду.

Представник відповідача Івасюк в судовому засіданні не визнав скаргу в повному обсязі та заявила, що дана постанова була винесена державним виконавцем на підставі діючого законодавства, а тому вона є законною.

Старший державний виконавець Бандуріна та представник в/ч А 2272 в судове засідання не з'явилися з невідомих для суду обставин хоча про час та місце розгляду цієї заяви були повідомлені відповідно до закону, тому судом була винесена ухвала про розгляд цієї заяви без їх участі.

Вислухавши думку сторін, вивчивши матеріали справи, зведене провадження № 718/06 від 16.05.05 р. в/ч А 2272, суд вважає , що вимоги заявника підлягають задоволенню за наступних обставин.

2

Як встановлено в суді 8 вересня 2004 року військовим місцевим судом Феодосійського гарнізону було винесене рішення про стягнення з в/ч А 4366 на користь ОСОБА_1. грошової компенсації замість речового майна на загальну суму 3353, 82 грн.

23 серпня 2005 року за заявою заявника судом була винесена ухвала про заміну сторони виконавчого провадження, відповідача з в/ч А 4366 на в/ч А 0289. 6 січня 2006 року за тими ж самими підставами судом була винесена ухвала про заміну сторони виконавчого провадження , відповідача з в/ч А 0289 на в/ч А 2272.

Як вбачається з матеріалів справи під час виконання судового рішення 29.12.2006 р державний виконавець винесла постанову про повернення ОСОБА_1 виконавчого листа, мотивуючи тим, що у боржника відсутні грошові кошти. При винесені цієї постанови державний виконавець послався на п. 2 ч. І ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження».

Між іншим відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 40 Закону України „Про виконавче провадження,, виконавчий документ, прийнятий державним виконавцем до виконання, за якими стягнення не проводилися, або було проведено частково, повертається стягувачеві, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, і здійсненні державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи, щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

Більш того, відповідно до ст. 50 Закону України „ Про виконавче провадження" у разі відсутності у боржника коштів та цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення звертається також на належне боржникові інше майно, за винятком майна, на яке згідно з законом не може буде накладено стягнення. Звернення стягнення на майно не зупиняє звернення стягнення на грошові кошти боржника. Тобто законодавець зобов'язує державного виконавця при виконанні судового рішення вжити всі можливі законні заходи направлені на виконання рішення.

Оскільки в суді встановлено, що при виконанні судового рішення виконавець Бандуріна, здійснювала лише переписку з Державним казначейством та боржником не приймаючи при цьому дій, щодо розшуку майна, на яке може бути звернено стягнення, або встановлення інших банківських рахунків боржника( в тому числі рахунків на які поступають кошти у зв'язку веденням в/ч А 2272 господарської діяльності), суд вважає, що постанова яку оскаржує заявник винесена безпідставно, а тому підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст. 383, 386,387, 389 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Скаргу ОСОБА_1 на неправомірні дії посадових осіб Державної виконавчої службу у м. Феодосія - задовольнити в повному обсязі.

Визнати постанову від 29.12.2006 р старшого державного виконавця Державної виконавчої служби у м. Феодосія про повернення виконавчого документу стягувачеві ОСОБА_1., незаконною та такою, що підлягає скасуванню.

Про виконання ухвали, зобов'язати Державну виконавчу службу у м. Феодосія повідомити суд і заявника не пізніше ніж у місячний строк з дня одержання ухвали суду.

На ухвалу може бути подано апеляційну скаргу в військовий апеляційний суд Військово-Морських Сил через військовий місцевий суд Сімферопольського гарнізону.

Заяву про апеляційне оскарження може бути подано протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. Апеляційна скарга подається протягом десяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.