ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 червня 2018 року

м. Київ

Справа № 909/893/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

головуючий - Стратієнко Л.В.,

судді: Мамалуй О.О., Ткач І.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "КГД - БУД",

на ухвалу Господарського суду Івано - Франківської області

(суддя - Фанда О.М.)

від 19.12.2017,

та постанову Львівського апеляційного господарського суду

(головуючий - Марко Р.І., судді - Костів Т.С., Малех І.Б.)

від 17.04.2018,

за позовом публічного акціонерного товариства "Державний експортно - імпортний банк України",

до товариства з обмеженою відповідальністю "КГД - БУД",

про звернення стягнення на предмет іпотеки,

В С Т А Н О В И В:

14.09.2017 публічне акціонерне товариство "Державний експортно - імпортний банк України" звернулося до суду з позовом (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог) про звернення стягнення на предмет іпотеки та предмет застави.

14.12.2017 на адресу Господарського суду Івано-Франківської області надійшла зустрічна позовна заява № 45 товариства з обмеженою відповідальністю "КГД - БУД", в якій останній просив визнати припиненою іпотеку нерухомого майна, яка виникла на підставі іпотечного договору № 5414Z9 від 05.08.2014, яким забезпечено вимоги кредитора, що випливають з генеральної угоди № 5414N1 від 05.08.2014 та усіх кредитних договорів, які укладені в рамках цієї генеральної угоди між ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" та ТОВ "Компанія Рона", посвідченого приватним нотаріусом Бородовською О.М., запис в реєстрі № 450 від 05.08.2014.

Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 19.12.2017, залишеною без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 17.04.2018, зустрічну позовну заяву № 45 від 14.12.2017 і додані до неї документи повернуто ТОВ "КГД-БУД".

04.05.2018 ТОВ "КГД - БУД" подало касаційну скаргу на ухвалу Господарського суду Івано - Франківської області від 19.12.2017 та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 17.04.2018, в якій просить ці судові рішення скасувати.

Підставами для скасування судових рішень ТОВ "КГД - БУД" зазначає те, що його зустрічну позовну заяву було повернуто згідно з ст. ст. 162, 164, 172, 173, п. 5 ч. 5 ст. 174 ГПК України (в редакції, чинній з 15.12.2017) всупереч п. 11 розділу ХI Перехідних положень ГПК України. Вказує на порушення судами п. 5 ч. 5 ст. 174 ГПК України (в редакції, чинній з 15.12.2017). Посилається також і на те, що у місцевого господарського суду не було підстав для повернення цієї зустрічної позовної заяви і згідно з п. 2 ч. 1 ст. 62 ГПК України (в редакції до 15.12.2017), адже саме лише подання позовної заяви до суду чи передання її за підсудністю до іншого суду не є відкриттям провадження у справі. Вказує на позбавлення його можливості реалізувати право на подання зустрічного позову.

У відзиві на касаційну скаргу ПАТ "Державний експортно - імпортний банк України" посилається на те, що подана ТОВ "КГД - БУД" позовна заява та зустрічний позов містили тотожний предмет позову та підставу. Вважає, що ТОВ "КГД - БУД" зловживає своїми правами з метою затягування чи перешкоджання розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення з таких підстав.

Наведені у касаційній скарзі аргументи не можуть бути підставами для скасування судових рішень, з огляду на таке.

Місцевий господарський суд, при прийнятті 19.12.2017 ухвали правомірно керувався положеннями ГПК України (в редакції, чинній з 15.12.2017) та здійснив перевірку дотримання ТОВ "КГД - БУД" вимог ГПК України (в редакції, чинній до 15.12.2017) при поданні зустрічної позовної заяви.

Зустрічний позов - це позов, що подається відповідачем до позивача для одночасного розгляду з первісним позовом.

Зустрічний позов має певну специфіку, яка відрізняє його від інших видів позовів зокрема, й від первісного. Зокрема, право подання зустрічного позову має не будь-який учасник судового процесу, а лише відповідач за первісним позовом; пред'являється він до первісного позивача. Подання зустрічного позову є можливим лише до винесення судом першої інстанції рішення за первісним позовом.

Згідно з ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Пункт 1 ст. 6 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду з позовом щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

У такій формі в цьому пункті втілено "право на суд", одним з аспектів якого є право доступу, тобто право на порушення провадження в суді за цивільним позовом. Однак це право не є абсолютним.

Кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений Господарським процесуальним кодексом України.

За п. 2 ч. 1 ст. 62 ГПК України (в редакції, чинній на момент звернення із зустрічною позовною заявою) суддя відмовляє у прийнятті позовної заяви, якщо у провадженні господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує господарський спір, є справа зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав або є рішення цих органів з такого спору.

Суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи також у разі, якщо позивачем подано до цього самого суду інший позов (позови) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з однакових підстав і щодо такого позову (позовів) на час вирішення питання про відкриття провадження у справі, що розглядається, не постановлена ухвала про відкриття або відмову у відкритті провадження у справі, повернення позовної заяви або залишення позову без розгляду (п. 5 ч. 5 ст. 174 ГПК України (в редакції, чинній на момент прийняття ухвали місцевим судом)).

Як вбачається із матеріалів справи і встановлено судами, 14.12.2017 ТОВ "КГД - БУД" звернулося до Господарського суду Івано-Франківської області із зустрічною позовною заявою, яка за своїм змістом є ідентичною із позовною заявою, яка була подана до цього ж суду 12.12.2017 (ТОВ "КГД - БУД" подано позов з тим самим предметом і з однакових підстав). Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 14.12.2017 матеріали справи № 909/1164/17 (позовна заява від 12.12.2017) було надіслано за підсудністю до Господарського суду міста Києва. При цьому, ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.01.2018 ця заява і додані до неї документи були повернуті ТОВ "КГД - БУД" згідно з п. 3 ч. 5 ст. 174 ГПК України у зв'язку із тим, що від ТОВ "КГД - БУД" надійшла заява про відкликання позовної заяви.

Особа, яка подає позовні заяви до суду з тим самим предметом і з однакових підстав (одну як зустрічну позовну заяву, а іншу - як окремий самостійний позов) з різницею у 2 дні повинна розуміти і усвідомлювати можливі наслідки таких своїх дій; жодний учасник справи не наділений правом подавати позовні заяви з тим самим предметом і з однакових підстав і таким чином створювати перешкоди для розгляду чи затягування розгляду справи (первісний позов).

Крім того, будучи обізнаним з тим, що місцевим судом 19.12.2017 було повернуто зустрічну позовну заяву № 45 від 14.12.2017 і додані до неї документи ТОВ "КГД-БУД", останній відкликав і позовну заяву, яка була направлена за підсудністю до Господарського суду міста Києва. Отже, ТОВ "КГД-БУД" з власної волі не скористався можливістю захистити свої права і законні інтереси, зокрема, у Господарському суду міста Києва (у випадку їх порушення).

Суд повинен діяти відповідно до вимог ГПК України, але і учасники справи повинні належним чином дотримуватись правил ГПК України та добросовісно користуватися своїми процесуальними правами, а не подавати ідентичні позови із подальшим їх відкликанням.

Врахувавши наявність ухвали Господарського суду Івано-Франківської області від 14.12.2017 у справі 909/1164/17, а також те, що у справі № 909/893/17 17.01.2018 Господарським судом Івано-Франківської області було прийнято рішення, яке було залишено без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 17.04.2018, яким позов ПАТ "Державний експортно - імпортний банк України" до ТОВ "КГД - БУД" було задоволено та, що скасування оскаржуваних у цій справі ухвали Господарського суду Івано-Франківської області від 19.12.2017 та постанови Львівського апеляційного господарського суду від 17.04.2018 жодним чином не призведе до прийняття зустрічної позовної заяви до спільного розгляду з первісною заявою та, оскільки ТОВ "КГД - БУД" відкликав свою позовну заяву від 12.12.2017, про що свідчить ухвала Господарського суду міста Києва від 09.01.2018 у справі № 909/1164/17, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги ТОВ "КГД - БУД".

За таких обставин підстав для скасування ухвали Господарського суду Івано-Франківської області від 19.12.2017 та постанови Львівського апеляційного господарського суду від 17.04.2018 немає.

Оскільки підстав для скасування оскаржуваних судових рішень немає, то судовий збір згідно з ст. 129 ГПК України за подання касаційної скарги покладається на ТОВ "КГД - БУД".

Керуючись п. 13 ст. 8, ст. ст. 300, 301, 304, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В :

касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "КГД - БУД" залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 19 грудня 2017 року та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 17 квітня 2018 року у справі за № 909/893/17 - без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий Л. Стратієнко

Судді О. Мамалуй

І. Ткач