РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне,  вул. Яворницького, 59

УХВАЛА

про відкриття апеляційного провадження

"02" липня 2018 р.                                                                                 Справа № 906/1037/16  

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючий суддя                     Гудак А.В.,

Суддя                                          Філіпова Т.Л.,

Суддя                                          Петухов М.Г.

за апеляційною скаргою Товариство з обмеженою відповідальністю "Тригірський маєток" на рішення господарського суду Житомирської області від 24.11.16р. у справі № 906/1037/16 (суддя Гансецький В.П. м. Житомир, повний текст складено  24.11.16р.

за позовом Дочірнього підприємства "Житомирський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (м.Житомир)  

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Тригірський маєток" (с.Буки Житомирського району Житомирської області)

про стягнення 643140,74 грн.  

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Житомирської області від 24.11.2016 у справі №906/1037/16 позов Дочірнього підприємства "Житомирський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" задоволено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Тригірський маєток" на користь Дочірнього підприємства "Житомирський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" - 96998,40 грн. боргу по орендній платі згідно договору оренди нерухомого майна № 01/11/13 від 01.11.13р., 173192,02 грн. неустойки, 133891,02 грн. боргу по орендній платі згідно договору оренди рухомого майна № 02/11/13 від 01.11.13р., 239062,06 грн. неустойки та 9647,11 грн. судового збору.

Не погодившись із вказаним рішенням суду першої інстанції Товариство з обмеженою відповідальністю "Тригірський маєток" звернулося до Рівненського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій просить суд рішення господарського суду Житомирської області від 24.11.2016 у справі №906/1037/16 скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Також, скаржником до апеляційної скарги додано заяву, в якому він просить визнати поважною причину пропуску строку на апеляційне оскарження посилаючись на те, що ТОВ "Тригірський маєток" не був повідомлений про розгляд справи, рішення господарського суду від 24.11.2016 у справі №906/1037/16 не було вручене. В зв'язку з чим, просить відновити пропущений строк на подання апеляційної скарги.

Частиною 1 статті 119 ГПК України встановлено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Колегія суддів, вважає за можливе відновити пропущений строку апеляційного оскарження, враховуючи наступне.

Згідно з підпунктом 13 пункту 1   розділу ХІ "Перехідні положення" ГПК України   в редакції, чинній з 15.12.2017, судові рішення, ухвалені судами першої інстанції до набрання чинності цією редакцією Кодексу, набирають законної сили та можуть бути оскаржені в апеляційному порядку протягом строків, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Згідно з підпунктом 9 пункту 1   розділу ХІ "Перехідні положення" ГПК України   справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких порушено до набрання чинності цієї редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Отже, судові рішення, що ухвалені до набрання чинності цією редакцією    ГПК України, можуть бути оскаржені в апеляційному порядку протягом строків, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу, однак до розгляду таких скарг застосовуються правила що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Згідно зі   статтею 93 ГПК України    (в редакції, чинній до 15.12.2017) апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу місцевого господарського суду - протягом п'яти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до       статті 84 цього Кодексу.

Апеляційний господарський суд постановляє ухвалу про повернення апеляційної скарги у випадках, якщо вона подана після закінчення строків, установлених цією статтею і суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, та незалежно від поважності причини пропуску цього строку - у разі, якщо апеляційна скарга подана прокурором, органом державної влади, органом місцевого самоврядування після спливу одного року з дня оголошення оскаржуваного судового рішення. Розгляд заяви особи про поновлення строку на подання апеляційної скарги здійснюється одним із суддів колегії суддів апеляційного господарського суду, склад якої визначений при реєстрації справи відповідно до положень частини четвертої       статті 91 цього Кодексу.

Таким чином, згідно зі   статтею 93 ГПК України   (в редакції, чинній до 15.12.2017) норми щодо річного присічного строку для поновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції розповсюджувались на апеляційній скарги, подані прокурором або органом державної влади, або органом місцевого самоврядування. На інших учасників судового процесу норми щодо присічного річного строку для поновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції не розповсюджувались, а тому всі, окрім зазначених учасників судового процесу, мали право на поновлення строку подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції поза межами вказаного річного строку у разі, якщо суд за заявою особи, що подала апеляційну скаргу, знайде підстави для поновлення цього строку - визнає поважними причини пропуску скаржником строку подання апеляційної скарги.

За результатами системного аналізу викладених норм cуд дійшов висновку, що передумовою вирішення питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою особи (яка не є прокурором або органом державної влади, або органом місцевого самоврядування), поданою після 15.12.2017, на рішення, ухвалене судом до набрання чинності редакцією   ГПК України   з 15.12.2017, з пропуском строку подання апеляційної скарги, визначеного   статтею 93 ГПК України   (в редакції, чинній до 15.12.2017), є розгляд та вирішення господарським судом за заявою особи, що подала апеляційну скаргу, в порядку статей   53,   93 ГПК України    (в редакції, чинній до 15.12.2017) питання щодо наявності чи відсутності підстав для поновлення вказаного пропущеного строку.

При цьому норми щодо строків подання апеляційної скарги, передбачені   статтею 256 ГПК України, так само як і норми щодо присічного річного строку, визначені частиною 2    статті 261 ГПК України (редакції після 15.12.2017 року), на апеляційну скаргу, подану на рішення, ухвалене судом до набрання чинності з 15.12.2017   ГПК України, не розповсюджуються.

Даний правовий висновок викладений в постанові Верховного Суду від 02.05.2018 у справі №910/7599/15-г.

Поряд з цим, колегія суддів зазначає наступне.

Статтею 129 Конституції України   передбачено, що однією із основних засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження, ч. 2 ст. 124 Конституції України   передбачає право особи на захист судом його прав.

Частиною 1   ст. 119 ГПК України   встановлено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Згідно до п. 1   ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод,   кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

Згідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі "Устименко проти України" (заява №32053/13) Європейський суд дійшов висновку, що національні суди, вирішивши поновити пропущений строк оскарження рішення без наведення відповідних причин, порушують принцип правової визначеності та право заявника на справедливий судовий розгляд за п. 1 ст. 6 Конвенції.

Як вбачається з матеріалів справи рішення господарського суду Житомирської області у справі №906/1037/16 ухвалено 24.11.2016 року (а.с. 56-58), а повний текст рішення складено та підписаний - 24.11.2016. Тобто, останнім днем строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції було 05.12.2016 року.

Апеляційна скарга ТОВ "Тригірський маєток" на рішення господарського суду Житомирської області від 24.11.2016 по справі №906/1037/16 була подана до Рівненського апеляційного господарського суду 15.06.2018, про що реєстраційний штамп господарського суду Житомирської області. Відтак, враховуючи приписи ст. ст.   50,   51,   93 ГПК України (в редакції до 15.12.2017), встановлений законом десятиденний строк на апеляційне оскарження рішення місцевого господарського суду сплив 05.12.2016. Тобто, дану апеляційну скаргу подано з пропуском строку на апеляційне оскарження рішення суду, а саме більше ніж півтора року від дати ухвалення судового рішення.

Відповідно до   ст. 7 ГПК України   правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин; рівності всіх фізичних осіб незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного і соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних або інших ознак; рівності фізичних та юридичних осіб незалежно від будь-яких ознак чи обставин.

Принцип рівності сторони у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалась розумна можливість представляти справу в тих умовах, які не ставлять цю сторону в суттєво невигідне становище відносно другої сторони чи в суттєво менш сприйнятливе становище в порівнянні з опонентом.

На стадії прийняття апеляційної скарги до розгляду та відкриття апеляційного провадження суд має бути впевненим в тому, що зазначені засади не були порушені заявником.

Матеріалами справи встановлено, що в позовній заяві зазначено адресу відповідача, а саме: 12423, Житомирська область, село Буки, вул. Лесі Українки, буд.1-Б(а.с.3-5), що також підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань №1004134359 від 23.06.2018 (долучений до матеріалів справи).

Проте, з матеріалів справи вбачається, що ухвалу господарського суду Житомирської області від 08.11.2016 про відкладення розгляду справи №906/1037/16 на 24.11.2016 о 10:00 год. (що є датою прийняття оскаржуваного рішення) надіслано ТОВ "Тригірський маєток" за адресою: вул. Шевченка, 25, с.Куліші, Ємільчинський район, 11200, яка з врахуванням вищевикладеного не є місцезнаходженням даної юридичної особи. Даний факт підтверджується наявністю в матеріалах справи повернутого поштового конверту який надсилався на адресу відповідача з ухвалою суду від 08.11.2016 з відміткою "адресат не знаходиться за даною адресою".  

Колегія суддів також зазначає, що відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини" суди застосовують при розгляді Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі за текстом - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини (далі за текстом - Суд) як джерело права.

Пункт 1 статті 6 § 1 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом щодо будь-яких його цивільних прав та обов'язків.

Таким чином, ця стаття проголошує "право на суд", одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати до суду позов з цивільно-правових питань.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 03.04.2008 у справі Пономарьов проти України, № 3236/03 зазначив, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та з підстав, які не видаються переконливими, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності, так як і перегляд в порядку нагляду. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі.

Враховуючи приписи чинного законодавства,  розглянувши зазначену вище заяву, колегія суддів дійшла висновку заяву скаржника задовольнити та відновити строк апеляційного оскарження.

Інших підстав для повернення апеляційної скарги та відмови у відкритті апеляційного провадження колегією суддів не встановлено.

Відповідно до ч. 3 ст. 262 ГПК України питання про відкриття апеляційного провадження у справі вирішується не пізніше п'яти днів з дня надходження апеляційної скарги або заяви про усунення недоліків, поданої у порядку, передбаченому статтею 260 цього Кодексу.

Заперечень проти відкриття апеляційного провадження на час винесення ухвали до суду не надійшло.

Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд приходить до висновку про наявність підстав для відкриття апеляційного провадження та призначення справи до розгляду.

Керуючись ст.119, 234, 256, 262, 263, 268 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Поновити Товариству з обмеженою відповідальністю "Тригірський маєток" пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження на  рішення господарського суду Житомирської області від 24.11.16р. у справі № 906/1037/16.

2. Відкрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Тригірський маєток" на рішення господарського суду Житомирської області від 24.11.16р. у справі №906/1037/16.

3. Встановити строк Дочірньому підприємству "Житомирський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" для подання суду - відзиву на апеляційну скаргу та доказів надсилання (надання) Товариству з обмеженою відповідальністю "Тригірський маєток" копії відзиву та доданих до нього документів, витягу з Єдиного державного реєстра юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань - до 23.07.2018 включно.

4. Розгляд апеляційної скарги призначити на "23" серпня 2018 р. о 12:00 год. у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду за адресою: 33001 м. Рівне вул. Яворницького, 59  у  залі судових засідань  № 6.

5.  Зупинити дію рішення господарського суду Житомирської області від 24.11.2016 у справі № 906/1037/16.

6. Роз`яснити сторонам по справі право участі особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції згідно з правилами статті 197 Господарського процесуального кодексу України

7. Повідомити учасників справи, що неявка їх представників в судове засідання не є перешкодою для розгляду апеляційної скарги.

Ухвала набирає законної сили з моменту її  підписання суддями та не підлягає оскарженню.

Головуючий суддя                                                                        Гудак А.В.  

Суддя                                                                                              Філіпова Т.Л.

Суддя                                                                                              Петухов М.Г.