АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 524/4832/17 Номер провадження 22-ц/786/455/18Головуючий у 1-й інстанції Андрієць Д.Д. Доповідач ап. інст. Бондаревська С. М.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 травня 2018 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Полтавської області в складі:

головуючого судді: Бондаревської С.М.

суддів: Кривчун Т.О., Кузнєцової О.Ю. при секретарі: Радько О.М.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2

на ухвалу Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 17 жовтня 2017 року

за заявою ОСОБА_2 про забезпечення позову

у справі за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства "Укрінбанк" про визнання права власності, визнання недійсними договорів іпотеки, виключення запису про заборону відчуження та визнання виконавчих написів такими, що не підлягають виконанню. Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, -

В С Т А Н О В И Л А:

У липні 2017 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства "Укрінбанк" про визнання права власності на будівлю та земельну ділянку, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, визнання недійсними договорів іпотеки, укладених між ПП "КФ "Світлана" та АТ "Укрінбанк", виключення з реєстру іпотек та заборон відчуження запису про заборону відчуження нерухомого майна, визнання виконавчих написів нотаріуса такими, що не підлягають виконанню.

Разом з позовом нею подано заяву про забезпечення позову, в якій, посилаючись на загрозу реалізації виконавчою службою з публічних торгів майна підприємства ПП «КФ «Світлана», що є предметом позову, позивач просила вжити заходи забезпечення позову шляхом: накладення арешту на майно ПП «КФ «Світлана» - земельну ділянку, площею 1 349 кв. м та будівлю за адресою: АДРЕСА_1; заборони Автозаводському ВДВС ГТУЮ в Полтавській області реалізації земельної ділянки площею 1349 кв. м та будівлі за адресою: АДРЕСА_1 з публічних торгів; зупинити продаж арештованого майна - будівлі та земельної ділянки; скасувати постанову державного виконавця Автозаводського ВДВС ГТУЮ в Полтавській області від 24 квітня 2017 року.

Ухвалою Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 17 жовтня 2017 року в задоволенні заяви ОСОБА_2 про забезпечення позову - відмовлено.

Не погодившись з даною ухвалою місцевого суду, ОСОБА_2 оскаржила його в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просила скасувати ухвалу Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 17 жовтня 2017 року та постановити нову ухвалу, якою задовольнити її заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно ПП «КФ «Світлана».

На апеляційну скаргу свій відзив надав представник Публічного акціонерного товариства "Українська інноваційна компанія" - набувача всіх прав та обов"язків Публічного акціонерного товариства "Українського інноваційного банку", в якому, спростовуючи доводи апелянта, просив відмовити позивачу в задоволенні апеляційної скарги на ухвалу Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 17 жовтня 2017 року - в повному обсязі.

Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Згідно ч. 1 ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Так з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 в липні 2017 року звернулась до суду з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства "Укрінбанк" про визнання права власності на будівлю та земельну ділянку, що знаходяться в АДРЕСА_1, визнання недійсними договорів іпотеки, укладених між ПП "КФ "Світлана" та АТ "Укрінбанк", виключення з реєстру іпотек та заборон відчуження запису про заборону відчуження нерухомого майна, визнання виконавчих написів нотаріуса такими, що не підлягають виконанню. Разом з позовною заявою нею подано також заяву про забезпечення позову, в якій, посилаючись на загрозу реалізації виконавчою службою з публічних торгів майна підприємства ПП «КФ «Світлана», що є предметом позову, ОСОБА_2 просила вжити заходи забезпечення позову шляхом: накладення арешту на майно ПП «КФ «Світлана» - земельну ділянку, площею 1 349 кв. м та будівлю за адресою: АДРЕСА_1; заборони Автозаводському ВДВС ГТУЮ в Полтавській області реалізації земельної ділянки площею 1349 кв. м та будівлі за адресою: АДРЕСА_1 з публічних торгів; зупинити продаж арештованого майна: будівлі та земельної ділянки; скасувати постанову державного виконавця Автозаводського ВДВС ГТУЮ в Полтавській області від 24 квітня 2017 року.

Відмовляючи у задоволенні заяви про забезпечення позову, суд першої інстанції посилався на те, що позивачем не зазначено причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов та не обґрунтовано необхідність застосування запропонованих нею видів забезпечення позову, як того вимагає ст. 151 ЦПК України.

Колегія суддів погоджується з таким висновком місцевого суду з огляду на наступне.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 151 ЦПК України (в редакції, чинній на час постановлення оскаржуваної ухвали), суд, за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову.

Згідно ч. 3 ст. 152 ЦПК України (в редакції, чинній на час постановлення оскаржуваної ухвали) види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Співмірність, зокрема, передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, чи майнових наслідків заборони відповідачу, іншим особам здійснювати певні дії.

Згідно роз'яснень, наведених в п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи після відкриття провадження у ній, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Відповідно до п. 4 вищевказаної Постанови, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Таким чином, важливими умовами для вжиття заходів забезпечення позову є наявність між сторонами дійсного спору та реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду і заходи повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб, чи учасників процесу.

Разом з тим, як вбачається зі змісту самої заяви ОСОБА_2 та вірно встановлено судом першої інстанції, остання фактично викладає у заяві мотиви своєї незгоди з діями державного виконавця Автозаводського ВДВС м. Кременчука ГТУЮ в Полтавській області.

Окрім того, звертаючись до суду першої інстанції з заявою про забезпечення позову, позивач не надала суду належних та допустимих доказів на підтвердження загрози реалізації з публічних торгів майна підприємства ПП «КФ «Світлана» для задоволення вимог ПАТ "Укрінбанк", що є предметом позову.

Посилання апелянта на те, що невжиття заходів забезпечення позову в даній справі в подальшому може унеможливити виконання рішення суду, - не можна визнати обгрун-тованими, оскільки, всупереч ст. 61 ЦПК України (в редакції, чинній на час постановлення оскаржуваної ухвали) таст. 81 ЦПК України (в редакції, чинній на час розгляду справи апеляційним судом), вони не підтверджені належними та допустимими доказами.

За наведених обставин, враховуючи, що заявником не доведено існування реальної загрози виконання чи утруднення виконання можливого рішення суду, суд першої інстанції, керуючись принципом співмірності та відповідності виду забезпечення позову, який просила застосувати заявник заявленим позовним вимогам, - дійшов вірного висновку про відсутність підстав для вжиття заходів забезпечення позову, правомірно відмовивши у задоволенні вказаної заяви позивача за її необгрунтованістю.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, як і не підтверджують належними доказами їх неправомірність.

Ухвала судом першої інстанції постановлена з додержанням вимог закону, а тому підстав для її скасування - не вбачається.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 382, 384 ЦПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення.

Ухвалу Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 17 жовтня 2017 року - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий: /підпис/ Бондаревська С.М. Судді: /підписи/ Кривчун Т.О. Кузнєцова О.Ю.

З оригіналом згідно:

Суддя: Бондаревська С.М.