Дата документу 20.06.2018

Справа № 334/7288/16-ц

Провадження № 4-с/334/50/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 червня 2018 року Ленінський районний суд м.Запоріжжя у складі головуючого – судді Ісакова Д.О., при секретарі - Адаменко К.В., розглянувши скаргу ОСОБА_1 про визнання неправомірними дії державного виконавця Дніпровського відділу державної виконавчої служби м.Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області ОСОБА_2, скасування постанов від 26.02.2018 року ВП № 55403901 та ВП № 55403746, та зобов`язання вчинити дії щодо об`єднання  виконавчих проваджень у зведене виконавче провадження з подальшим виконанням, стягнення витрат пов`язаних з розглядом справи, заінтересована особа: ОСОБА_3,

в с т а н о в и в :

15 травня 2018 року ОСОБА_1 звернулась до суду зі скаргою про визнання неправомірними дії державного виконавця Дніпровського відділу державної виконавчої служби м.Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області ОСОБА_2, скасування постанов від 26.02.2018 року ВП № 55403901 та ВП № 55403746 про повернення виконавчого документа стягувачу, та зобов`язання вчинити дії щодо об`єднання  виконавчих проваджень у зведене виконавче провадження з подальшим виконанням, стягнення витрат пов`язаних з розглядом справи.

В обґрунтування скарги вказала, що 14.08.2017 року на виконання рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 03.07.2017 року у справі № 334/7288/16-ц видано:

- виконавчий лист про стягнення з відповідача ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 понесені витрати на утримання та збереження майна, що є у спільній частковій власності: приміщень загального користування квартири № 8 у житловому будинку № 11 по вул. Рекордній в м.Запоріжжі, в сумі 5333 пропорційно частки відповідача (14/50) у цій власності;

- виконавчий лист про стягнення з відповідачів солідарно на користь ОСОБА_1 судові витрати, а саме: судовий збір в сумі 551,20 грн. та витрати, пов'язані з оплатою правової допомоги адвоката, в сумі 2080,00 грн.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Запоріжжя № 334/7288/16-ц від 17.10.2017 року виправлено описки в рішенні суду та допущені помилки при оформленні виконавчих листів.

Постановою державного виконавця Дніпровського ВДВС м.Запоріжжя ГТУЮ у Запорізькій області ОСОБА_2 від 18.12.2017 року ВП № 55403901 відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа № 334/7288/16-ц, виданого 14.08.2017 року Ленінським районним судом про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 2631,20 грн.

Зобов'язано боржника подати декларацію про доходи та майно та попереджено боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

Стягнуто з боржника виконавчий збір у розмірі 263,12 грн.

Постановою державного виконавця Дніпровського ВДВС м. Запоріжжя ГТУЮ у Запорізькій області ОСОБА_2 від 18.12.2017 року ВП № 55403746 відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа № 334/7288/16-ц, виданого 14.08.2017 року Ленінським районним судом про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 - 5333,67 грн.

Зобов'язано боржника подати декларацію про доходи та майно. Попереджено боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

Стягнуто з боржника виконавчий збір у розмірі 533,36 грн.

10.05.2018р. стягувач ОСОБА_1 отримала з Ленінського ВДВС м. Запоріжжя ГТУЮ у Запорізькій області постанову ВП № 55403901 від 26.02.2018р. про повернення виконавчого листа № 334/7288/16-ц, виданого 14.08.2017р. Ленінським районним судом про стягнення з ОСОБА_3 2631,20 грн. та постанову ВП № 55403746 від 26.02.2018р. про повернення виконавчого листа № 334/7288/16-ц, виданого 14.08.2017р. Ленінським районним судом про стягнення з ОСОБА_3 5333,67 грн., що підтверджено штрихкодовим ідентифікатором відстеження поштових відправлень УДППЗ "Укрпошта".

В вищевказаних постановах зазначено, що згідно відповіді ДАІ транспортних засобів не зареєстровано. Згідно відповіді ДПС за боржником банківські рахунки та джерела отримання доходів не зареєстровано. Згідно довідки УПФУ боржник пенсію не отримує. Згідно довідки РПВН за боржником зареєстроване житлове приміщення, але згідно п.7 ст.48 Закону України "Про виконавче провадження" якщо сума боргу не перевищує двадцяти розмірів мінімальної заробітної плати звернення стягнення на єдине житло боржника, земельну ділянку не здійснюється. Майно на яке можливо звернути стягнення відсутнє. Арешт накладено.

Посилаючись на п.2 ч. 1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження", державний виконавець Дорошенко К.В. повернула виконавчі листи стягувачу.

Заявник вважає дії державного виконавця Дніпровського ВДВС м.Запоріжжя ГТУЮ у Запорізькій області ОСОБА_2 незаконними з огляду на наступне.

За заявою ОСОБА_1 від 15.12.2017 року про примусове виконання рішення суду у справі № 334/7288/16-ц державним виконавцем Дніпровського ВДВС м. Запоріжжя ГТУЮ у Запорізькій області ОСОБА_2 18.12.2017р. відкрито два виконавчих провадження щодо одного боржника ОСОБА_3, а саме : виконавче провадження ВП № 55403901 про стягнення - 2631,20 грн. та виконавче провадження ВП № 55403746 про стягнення - 5333,67 грн.

Отже, у Дніпровському ВДВС м. Запоріжжя ГТУЮ у Запорізькій області було відкрито два виконавчих провадження з виконання двох виконавчих листів про стягнення коштів з одного боржника ОСОБА_3, що передбачає здійснення виконання цих рішень державним виконавцем, який відкрив перше виконавче провадження щодо такого боржника, у рамках зведеного виконавчого провадження.

Постанови про об’єднання виконавчих проваджень у зведене виконавче провадження та про приєднання виконавчого провадження до зведеного виконавчого провадження виносяться не пізніше наступного робочого дня після відкриття виконавчого провадження щодо боржника, стосовно якого здійснюється виконавче провадження (зведене виконавче провадження).

Наявність або відсутність іншого виконавчого провадження чи зведеного виконавчого провадження щодо одного й того самого боржника державний виконавець перевіряє за даними автоматизованої системи виконавчого провадження при відкритті виконавчого провадження.

Отже, замість безумовного виконання приписів ст.30 Закону України "Про виконавче провадження", п.14, 15 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 02.04.2012р.        № 512/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 29.09.2016р. № 2832/5) щодо об’єднання у зведене виконавче провадження виконавчих проваджень ВП № 55403901, ВП № 55403746 та подальшого виконання їх державним виконавцем, який відкрив перше виконавче провадження, державний виконавець Дніпровського ВДВС м. Запоріжжя ГТУЮ у Запорізькій області ОСОБА_2 вчинила протиправні дії та винесла незаконні постанови про повернення виконавчого документа стягувачу.

Просить визнати неправомірними дії державного виконавця Дніпровського ВДВС м.Запоріжжя ГТУЮ у Запорізькій області ОСОБА_2 щодо винесення постанов від 26.02.2018р. ВП № 55403901, ВП № 55403746 про повернення виконавчого документа стягувачу та бездіяльність щодо невжиття заходів щодо об’єднання виконавчих проваджень ВП № 55403746 та ВП № 55403746 у зведене виконавче провадження з подальшим виконанням державним виконавцем, який відкрив перше виконавче провадження, скасувати постанови від 26.02.2018 року ВП № 55403901 та ВП № 55403746 про повернення виконавчого документа стягувачу та зобов'язати державного виконавця об’єднання виконавчих проваджень ВП № 55403746 та ВП № 55403746 у зведене виконавче провадження. Судові витрати в розмірі 900 грн. пов’язані з розглядом скарги покласти на Дніпровський ВДВС м. Запоріжжя ГТУЮ у Запорізькій області.

Представник заявника у судове засідання не з`явився, надав суду заяву про розгляд справи без його участі, заявлені вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Державний виконавець Дніпровського ВДВС м.Запоріжжя ГТУЮ у Запорізькій області ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилась, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, подав суду письмові заперечення.

Боржник ОСОБА_3 в судове засідання не з`явилась з невідомих суду причин, про час і місце розгляду справи повідомлена належним чином.

Відповідно до ч.2 ст.450 ЦПК України, неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Дослідивши матеріали справи та надані суду докази суд дійшов наступного висновку.

Порядок розгляду скарг на дії, бездіяльність, рішення, державного виконавця, чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання рішення визначений розділом VІІ ЦПК України в редакції, чинній з 15.12.2017 року «Судовий контроль за виконанням судових рішень».

Статтею 447 ЦПК України передбачено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Згідно ч.1 ст. 448 ЦПК України, скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.

Стаття 449 ЦПК України встановлює строки для звернення зі скаргою, зокрема, скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи.

Пунктом 1 ч.1 ст.3 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень.

Відповідно до ч.ч.1, 5 ст.81 ЦПК України, в редакції чинній з 15.12.2017 року, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Судом встановлено, що на виконання рішення Ленінського районного суду м.Запоріжжя № 334/7288/16-ц у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення витрат на утримання та збереження майна, що у спільній частковій власності 14.08.2017 року видано:

- виконавчий лист про стягнення з відповідача ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 понесені витрати на утримання та збереження майна, що є у спільній частковій власності: приміщень загального користування квартири № 8 у житловому будинку № 11 по вул. Рекордній в м.Запоріжжі, в сумі 5333 пропорційно частки відповідача (14/50) у цій власності;

- виконавчий лист про стягнення з відповідачів солідарно на користь ОСОБА_1 судові витрати, а саме: судовий збір в сумі 551,20 грн. та витрати, пов'язані з оплатою правової допомоги адвоката, в сумі 2080,00 грн.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Запоріжжя № 334/7288/16-ц від 17.10.2017 року виправлено описки в рішенні суду та допущені помилки при оформленні виконавчих листів.

Постановою державного виконавця Дніпровського ВДВС м.Запоріжжя ГТУЮ у Запорізькій області ОСОБА_2 від 18.12.2017 року ВП № 55403901 відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа № 334/7288/16-ц, виданого 14.08.2017 року Ленінським районним судом про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 2631,20 грн.

Зобов'язано боржника подати декларацію про доходи та майно та попереджено боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

Стягнуто з боржника виконавчий збір у розмірі 263,12 грн.

Постановою державного виконавця Дніпровського ВДВС м. Запоріжжя ГТУЮ у Запорізькій області ОСОБА_2 від 18.12.2017 року ВП № 55403746 відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа № 334/7288/16-ц, виданого 14.08.2017 року Ленінським районним судом про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 - 5333,67 грн.

Зобов'язано боржника подати декларацію про доходи та майно. Попереджено боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

Стягнуто з боржника виконавчий збір у розмірі 533,36 грн.

10.05.2018р. заявник отримала з Ленінського ВДВС м. Запоріжжя ГТУЮ у Запорізькій області постанову ВП № 55403901 від 26.02.2018р. про повернення виконавчого листа № 334/7288/16-ц, виданого 14.08.2017р. Ленінським районним судом про стягнення з ОСОБА_3 2631,20 грн. та постанову ВП № 55403746 від 26.02.2018р. про повернення виконавчого листа № 334/7288/16-ц, виданого 14.08.2017р. Ленінським районним судом про стягнення з ОСОБА_3 5333,67 грн.

Отримання відправлення підтверджено штрихкодовим ідентифікатором відстеження поштових відправлень УДППЗ "Укрпошта".

В вищевказаних постановах зазначено, що згідно відповіді ДАІ транспортних засобів не зареєстровано. Згідно відповіді ДПС за боржником банківські рахунки та джерела отримання доходів не зареєстровано. Згідно довідки УПФУ боржник пенсію не отримує. Згідно довідки РПВН за боржником зареєстроване житлове приміщення, але згідно п.7 ст.48 Закону України "Про виконавче провадження" якщо сума боргу не перевищує двадцяти розмірів мінімальної заробітної плати звернення стягнення на єдине житло боржника, земельну ділянку не здійснюється. Майно на яке можливо звернути стягнення відсутнє. Арешт накладено.

Посилаючись на п.2 ч. 1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження", державний виконавець Дорошенко К.В. повернула виконавчі листи стягувачу.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ч.1 ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Відповідно до ч.1 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Виконавець зобов’язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Відповідно до ст. 37 ч.1 п. 2 Закону України "Про виконавче провадження", виконавчий документ повертається стягувачу, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені протягом року виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

З матеріалів справи вбачається, що 18.12.2017 року державним виконавцем було відкрито виконавче провадження з примусового виконання рішення суду, а 26.02.2018 року вже повернуто стягувачу, тобто через два місяці. Суд вважаю, що державний виконавець передчасно повернув виконавчі листи стягувачу.

Стаття 30 Закону України «Про виконавче провадження» визначає особливості виконання кількох рішень у разі надходження на виконання кількох виконавчих документів щодо одного боржника, а саме виконання кількох рішень про стягнення коштів з одного боржника здійснюється державним виконавцем, який відкрив перше виконавче провадження щодо такого боржника, у рамках зведеного виконавчого провадження.

За заявою ОСОБА_1 від 15.12.2017 року про примусове виконання рішення суду у справі № 334/7288/16-ц державним виконавцем Дніпровського ВДВС м. Запоріжжя ГТУЮ у Запорізькій області ОСОБА_2 18.12.2017р. відкрито два виконавчих провадження щодо одного боржника ОСОБА_3, а саме : виконавче провадження ВП № 55403901 про стягнення - 2631,20 грн. та виконавче провадження ВП № 55403746 про стягнення - 5333,67 грн.

Так, у Дніпровському ВДВС м. Запоріжжя ГТУЮ у Запорізькій області було відкрито два виконавчих провадження з виконання двох виконавчих листів про стягнення коштів з одного боржника ОСОБА_3, що передбачає здійснення виконання цих рішень державним виконавцем, який відкрив перше виконавче провадження щодо такого боржника, у рамках зведеного виконавчого провадження.

Відповідно до п.14 розділу III Інструкції з організації примусового виконання рішень, у редакції наказу Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 року N 2832/5, у разі якщо в органі державної виконавчої служби відкрито кілька виконавчих проваджень про стягнення коштів з одного боржника, вони об’єднуються у зведене виконавче провадження та виконуються державним виконавцем, який відкрив перше виконавче провадження. Про об’єднання виконавчих проваджень у зведене державний виконавець виносить постанову.

У разі відкриття виконавчого провадження щодо боржника, стосовно якого здійснюється зведене виконавче провадження, воно приєднується до зведеного виконавчого провадження, про що державним виконавцем виноситься постанова.

Постанови про об’єднання виконавчих проваджень у зведене виконавче провадження та про приєднання виконавчого провадження до зведеного виконавчого провадження виносяться не пізніше наступного робочого дня після відкриття виконавчого провадження щодо боржника, стосовно якого здійснюється виконавче провадження (зведене виконавче провадження).

Наявність або відсутність іншого виконавчого провадження чи зведеного виконавчого провадження щодо одного й того самого боржника державний виконавець перевіряє за даними автоматизованої системи виконавчого провадження при відкритті виконавчого провадження.

В п. 15 розділу III Інструкції зазначено, що об’єднання виконавчих проваджень про стягнення коштів з одного боржника у зведене виконавче провадження та приєднання виконавчого провадження до зведеного виконавчого провадження здійснюється приватним виконавцем у порядку, визначеному пунктом 14 цього розділу.

Таким чином, державним виконавцем Дорошенко К.В. не виконані вимоги припису ст.30 Закону України "Про виконавче провадження", п.14, 15 Інструкції з організації примусового виконання рішень, у редакції наказу Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 року N 2832/5. щодо об’єднання у зведене виконавче провадження виконавчих проваджень ВП № 55403901, ВП № 55403746 та подальшого виконання їх державним виконавцем, який відкрив перше виконавче провадження.

Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в пунктах 1, 2 постанови від 07.02.2014 № 6 "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах" зазначив, що відповідно до Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Отже, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах, який передбачає, зокрема, можливість здійснення певних процесуальних дій у виконавчому провадженні лише з дозволу суду, а також обов'язок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби й позови, що виникають із відносин щодо примусового виконання судових рішень.

Частиною 1 ст.74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Відповідно до вимог ст.19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За приписами ч.2 ст. 451 ЦПК України, у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність, неправомірними і зобов’язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Відповідно до ст.452 ЦПК України, судові витрати, пов’язані з розглядом скарги, покладаються судом на заявника, якщо було постановлено рішення про відмову в задоволенні його скарги, або на орган державної виконавчої служби чи приватного виконавця, якщо було постановлено ухвалу про задоволення скарги заявника.

Вирішуючи клопотання заявника про стягнення з позивача витрат на правничу допомогу, суд виходить з такого.

ОСОБА_1 заявлено клопотання про стягнення з Дніпровського ВДВС м.Запоріжжя ГТУЮ у Запорізькій області витрат на правничу допомогу в розмірі 900 грн., що становить гонорар адвокату.

У відповідності зі ст. 133 ч.3 ЦПК України витрати на професійну правничу допомогу відносяться до судових витрат як витрати, пов`язані з розглядом справи.

Порядок визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу, розподілу витрат між сторонами визначається ст. 137 ЦПК України.

Згідно зі ст.137 ч.2 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Договором про надання правничої допомоги № 42, укладеним 14.02.2018 року між адвокатом та ОСОБА_1 передбачено, що за надання правничої допомоги за цим договором клієнт сплачує адвокату гонорар в розмірі 900 грн., який визначено за домовленістю сторін; клієнт окрім гонорару сплачує адвокату вартість наданих послуг при наданні правничої допомоги, перелік та вартість яких визначається в розрахунку обсягу вартості наданих послуг та розміру компенсації витрат по наданню правничої допомоги та в акті виконаних робіт при наданні правничої допомоги.

Відповідно до ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

На підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу заявник надала суду копію свідоцтва адвоката ОСОБА_5 про право на заняття адвокатською діяльністю, ордер на надання правової допомоги, розрахунок обсягу та вартості наданих послуг, акт прийому-передачі виконаних робіт за договором про надання правничої допомоги, квитанцію до приходного касового ордеру.

Відповідно до розрахунку обсягу та вартості наданих послуг та акту прийому-передачі виконаних робіт за договором про надання правничої допомоги адвокат на надання заявнику правничої допомоги витратив 4 години 30 хвилин, вартість визначених послуг по наданню правничої допомоги визначається у розмірі 200 грн. за одну годину роботи при наданні консультацій, вивчення практики застосування норм права та формування доказової бази, підготовки скарги. Розмір витрат на правничу допомогу адвоката складає 900 грн. (200 х 4 год. 30 хв.), гонорар, передбачений договором, 900 грн.

На підтвердження сплати вказаних витрат заявник надала суду квитанцію до приходного касового ордеру № 69 від 15 травня 2018 року на суму 900 грн.

За змістом ст. 141 ч.2 ЦПК України витрати на правничу допомогу у разі відмови в позові покладаються на позивача.

Державний виконавець Дніпровського ВДВС м.Запоріжжя ГТУЮ у Запорізькій області ОСОБА_2 отримавши скаргу ОСОБА_1 заперечень або пояснень по суті скарги та щодо стягнення витрат на правничу допомогу суду не надала.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує, що витрати, понесені заявником, пов`язані з розглядом справи; розмір витрат є обґрунтованим та вважає за необхідне задовольнити заяву, стягнувши з Дніпровського ВДВС м.Запоріжжя ГТУЮ у Запорізькій області витрати на правничу допомогу в розмірі 900 грн.

Керуючись ст.ст. 447-453 ЦПК України, Законом України "Про виконавче провадження", в редакції від 06.06.2016 року, Інструкцією з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України, у редакції наказу Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 року N 2832/5, суд

у х в а л и в:

Скаргу ОСОБА_1 про визнати неправомірними бездіяльність державного виконавця Дніпровського відділу державної виконавчої служби м.Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області ОСОБА_2 - задовольнити.

Визнати неправомірними бездіяльність державного виконавця Дніпровського відділу державної виконавчої служби м.Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області  ОСОБА_2 та скасувати постанови державного виконавця Дніпровського відділу державної виконавчої служби м.Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області  ОСОБА_2 від 26.02.2018 року ВП № 55403901 та ВП № 55403746 про повернення виконавчого документа стягувачу.

Зобов'язати державного виконавця Дніпровського відділу державної виконавчої служби м.Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області ОСОБА_2 об’єднати виконавчі провадження ВП № 55403746 та ВП № 55403746 у зведене виконавче провадження.

Стягнути з Дніпровського відділу державної виконавчої служби м.Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу адвоката у розмірі 900 грн.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п’ятнадцяти днів з дня її проголошення до апеляційного суду Запорізької області.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п’ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали.    

Суддя Д.О. Ісаков