КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 22-а-41504/08 Головуючий у 1 інстанції Сорочко Є.О.
Суддя доповідач Ситников О.Ф.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 грудня 2009 року м. Київ.
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого:
Суддів:
при секретарі: Ситникова О.Ф.,
Літвіна Н.М.,
Хрімлі О.Г.,
Коваленко Я.С.
розглянувши в судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління пенсійного фонду України в Ріпкинсьуому районі Чернігівської області на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2008 року у справі за позовом ОСОБА_5 до управління Пенсійного фонду України в Ріпкинсьуому районі Чернігівської області про зобов’язання нарахування недоплаченої суми пенсії, як дитині війні,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_5 звернулась до Чернігівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в Ріпкинсьуому районі Чернігівської області про зобов’язання нарахування недоплаченої суми пенсії, як дитині війні.
Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2008 року позовні вимоги задоволені частково, а саме:
Зобов’язано управління Пенсійного фонду України в Ріпкинському районі Чернігівської області провести ОСОБА_5 перерахунок пенсії з підвищенням її розміру, як дитині війни на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, встановленої Законом України «Про соціальний захист дітей війни» з 21.10.2007 року по 31.12.2007 рік і здійснити відповідні виплати на користь позивача за вказаний період.
В задоволенні решти позовних вимог – відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятою постановою відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що вказана постанова суду не відповідає вимогам матеріального та процесуального права, судом не повністю з’ясовані обставини, що мають значення для справи, тому вона підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення, яким необхідно відмовити в задоволенні позовних вимог.
Письмових заперечень на апеляційну скаргу позивача до суду апеляційної інстанції у встановлений судом строку від інших осіб не надійшло.
Заслухавши у засіданні апеляційного суду доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав:
Відповідно до ст.. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду – без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_5 являється дитиною війни, що підтверджується посвідченням НОМЕР_1 від 08.04.1992 року.
Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», редакція якого згідно п. 17 ст. 77 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» зупинено на 2006 рік.
Дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» відновлено Законом України «Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік" від 19 січня 2006 року, яким пункт 17 статті 77 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» виключено та статтю 110 вказаного Закону викладено в такій редакції: «Установити, що пільги дітям війни, передбачені статтею 6, - у 2006 році поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету".
Реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актів національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань, тобто посилання органами державної влади на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань судом не приймається до уваги.
Згідно з ч. 2 ст. 95 Конституції України, виключно законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 Бюджетного кодексу України, при здійсненні бюджетного процесу в Україні положення нормативно-правових актів застосовуються лише в частині, в якій вони не суперечать положенням Конституції України, цього Кодексу та закону про Державний бюджет України.
Згідно п. 12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» від 19 грудня 2006 року з метою приведення окремих норм законів у відповідність із цим законом, зупинено на 2007 рік дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з урахуванням ст. 111 цього Закону, відповідно якої у 2007 році підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"), у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.
Рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року, було визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), такі положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», як п. 12 ст. 71, яким зупинено на 2007 рік дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», з урахуванням статті 111 цього закону.
Згідно частини 2 статті 152 Конституції України Закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Правовідносини, що виникають в процесі реалізації права на отримання надбавки до пенсії основані на принципі юридичної визначеності. Зазначений принцип не дозволяє державі посилатися на відсутність певного нормативного акта, який визначає механізм реалізації прав та свобод громадян, закріплених у конституційних та інших актах. Як свідчить позиція Суду ЄС у справі Yvonne van Duyn v. Home Office (Case 41/74 van Duyn v. Home Office) – принцип юридичної визначеності означає, що зацікавлені особи повинні мати змогу покладатися на зобов'язання, взяті державою, навіть якщо такі зобов'язання містяться у законодавчому акті, який загалом не має автоматичної прямої дії. Така дія зазначеного принципу пов'язана з іншим принципом - відповідальності держави, який полягає у тому, що держава не може посилатися на власне порушення зобов'язань для запобігання відповідальності. При цьому, якщо держава чи орган публічної влади схвалили певну концепцію, в даному випадку це надання дітям війни надбавок до пенсії, така держава чи орган вважатимуться такими, що діють протиправно, якщо вони відступлять від такої політики чи поведінки, зокрема, щодо фізичних осіб без завчасного повідомлення про зміни в такій політиці чи поведінці, оскільки схвалення такої політики чи поведінки дало підстави для виникнення обґрунтованих сподівань у фізичних осіб стосовно додержання державою чи органом публічної влади такої політики чи поведінки.
Отже, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що позивач мала право у 2007 році на підвищення своєї пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком з 09.07.2007 року.
Розглядаючи адміністративну справу в межах апеляційної скарги колегія суддів повністю погоджується з такою позицією суду першої інстанції, та враховуючи викладене дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.
Керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206 КАС України,
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу Управління пенсійного фонду України в Ріпкинсьуому районі Чернігівської області залишити без задоволення, а постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2008 року – без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня набрання законної сили.
Головуючий:
Судді:
_____________________ О.Ф. Ситников
_____________________ Н.М. Літвіна
_____________________ О.Г. Хрімлі
КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 22-а-41504/08 Головуючий у 1 інстанції Сорочко Є.О.
Суддя доповідач Ситников О.Ф.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
(вступна та резолютивна частини)
14 грудня 2009 року м. Київ.
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого:
Суддів:
при секретарі: Ситникова О.Ф.,
Літвіна Н.М.,
Хрімлі О.Г.,
Коваленко Я.С.
розглянувши в судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління пенсійного фонду України в Ріпкинсьуому районі Чернігівської області на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2008 року у справі за позовом ОСОБА_5 до управління Пенсійного фонду України в Ріпкинсьуому районі Чернігівської області про зобов’язання нарахування недоплаченої суми пенсії, як дитині війні,
Керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206 КАС України,
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу Управління пенсійного фонду України в Ріпкинсьуому районі Чернігівської області залишити без задоволення, а постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2008 року – без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня набрання законної сили.
Головуючий:
Судді:
_____________________ О.Ф. Ситников
_____________________ Н.М. Літвіна
_____________________ О.Г. Хрімлі
КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 22-а-41504/08 Головуючий у 1 інстанції Сорочко Є.О.
Суддя доповідач Ситников О.Ф.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
(вступна та резолютивна частини)
14 грудня 2009 року м. Київ.
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого:
Суддів:
при секретарі: Ситникова О.Ф.,
Літвіна Н.М.,
Хрімлі О.Г.,
Коваленко Я.С.
розглянувши в судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління пенсійного фонду України в Ріпкинсьуому районі Чернігівської області на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2008 року у справі за позовом ОСОБА_5 до управління Пенсійного фонду України в Ріпкинсьуому районі Чернігівської області про зобов’язання нарахування недоплаченої суми пенсії, як дитині війні,
Керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206 КАС України,
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу Управління пенсійного фонду України в Ріпкинсьуому районі Чернігівської області залишити без задоволення, а постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2008 року – без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня набрання законної сили.
Головуючий:
Судді:
_____________________ О.Ф. Ситников
_____________________ Н.М. Літвіна
_____________________ О.Г. Хрімлі