КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 22-а-41258/08                                                 Головуючий  у 1 інстанції Д’яков В.І.

                 Суддя доповідач Ситников О.Ф.  

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 грудня 2009 року                                                                               м. Київ.

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:    

Головуючого:

Суддів:    

при секретарі: Ситникова О.Ф.,

Літвіна Н.М.,

Хрімлі О.Г.,

Коваленко Я.С.

розглянувши в судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Ріпкинському районі Чернігівської області  на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2008 року по справі за позовом ОСОБА_5 до Управління Пенсійного фонду України в Ріпкинському районі Чернігівської області про зобов’язання здійснити перерахунок пенсії  

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_5 звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в Ріпкинському районі Чернігівської області  про зобов’язання здійснити перерахунок пенсії.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2008 року позовні вимоги задоволені частково, а саме:

Зобов’язано управління Пенсійного фонду України в Ріпкинському районі Чернігівської області  провести ОСОБА_5 перерахунок пенсії з підвищенням її розміру, як дитині війни на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, встановленої Законом України «Про соціальний захист дітей війни» з 28.10.2007 року по 31.12.2007 рік і здійснити відповідні виплати на користь позивача за вказаний період.

В задоволенні решти позовних вимог – відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятою постановою відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що вказана постанова суду не відповідає вимогам матеріального та процесуального права, судом не повністю з’ясовані обставини, що мають значення для справи, тому вона підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення, яким необхідно відмовити в задоволенні позовних вимог.

Письмових заперечень на апеляційну скаргу позивача до суду апеляційної інстанції у встановлений судом строку від інших осіб не надійшло.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав:

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду – без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач народився 05 листопада 1942 року і є дитиною війни в розумінні Закону України «Про соціальний захист дітей війни», що підтверджується посвідченням та не заперечується відповідачем.

Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції виходив з того, що згідно п. 12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» від 19 грудня 2006 року з метою приведення окремих норм законів у відповідність із цим законом, зупинено на 2007 рік дію ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з урахуванням ст. 111 цього закону.

Рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року, було визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), такі положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» , як п. 12 ст. 71, яким зупинено на 2007 рік дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», з урахуванням статті 111 цього закону.

Відповідно до п. п. З п. 7 Рішення Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року, положення статей, які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення - тобто з 09 липня 2007 року було скасовано зупинення дії ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» (щодо підвищення дітям війни пенсії на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком) та виплату підвищення до пенсії (відповідно до ст. 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік») дітям війни, які є інвалідами, у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни, тому суд вважає, що слід підвищити розмір пенсії ОСОБА_5 на 30 % мінімальної пенсії за віком.

Відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18 листопада 2004 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачуються замість пенсії підвищуються на ЗО відсотків мінімальної пенсії за віком.

Відповідно до ст.22 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту або обсягу існуючих прав і свобод.

Згідно з ч.2 ст. З Закону України «Про соціальний захист дітей війни» державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.

Саме тому суд першої інстанції дійшов висновку про неприпустимість при встановленні розміру державної соціальної підтримки дітей війни виходити з положень Законів України про Державний бюджет України на 2007 рік, якими виплата державної соціальної підтримки передбачена у значно менших розмірах, оскільки Конституція України має вищу юридичну силу порівняно з іншими Законами України.

Згідно ст.1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» дитиною війни є особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років.

Суд першої інстанції вірно рахував безпідставними посилання відповідача на відсутність коштів щодо забезпечення виплати зазначених пенсій у таких розмірах, оскільки органи державної влади не можуть посилатись на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань, які встановлені ст. 46 Конституції України та ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» щодо визначення розміру та виплати пенсій.

За таких обставин, суд першої інстанції вірно вважав за необхідне зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Ріпкинському районі Чернігівської області провести перерахунок пенсії ОСОБА_5 на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, встановленої Законом України «Про соціальний захист дітей війни» з 28.10.2007 р. по 31.12.2007 р. та забезпечити її виплату.

Розглядаючи адміністративну справу в межах апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм  матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206  КАС України,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Управління пенсійного фонду України в Ріпкинському районі Чернігівської області    залишити без задоволення, а постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2008 року – без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого адміністративного Суду України протягом одного місяця з дня набрання законної сили.

Головуючий:

Судді:    

        _____________________ О.Ф. Ситников

_____________________ Н.М. Літвіна

_____________________ О.Г. Хрімлі