КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 22-а-35282/08 Головуючий у І інстанції: Хаюк С.М.
Суддя-доповідач: Межевич М.В.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
«21» грудня 2009 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого – судді Межевича М.В., суддів Зайця В.С. та Коротких А.Ю., при секретарі Кравченко Т.М ., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Богунському районі м. Житомира на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 1 жовтня 2008 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного управління праці та соціального захисту населення Житомирської обласної державної адміністрації Житомирського обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, Управління Пенсійного фонду України в Богунському районі м. Житомира про визнання неправомірними дій відповідача та стягнення 2639,31 грн., -
В С Т А Н О В И Л А :
Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 1 жовтня 2008 року позов задоволено частково: визнано неправомірними дії відповідача щодо невиплати щомісячної доплати до пенсії за статус дитини війни; стягнуто з УПФУ в Богунському районі м. Житомира на користь позивача заборгованість по виплаті надбавки до пенсії в розмірі 742,65 грн.
УПФУ в Богунському районі м. Житомира в апеляційній скарзі просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального і процесуального права, та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову у повному обсязі.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду – без змін з таких підстав.
Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду – без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом першої інстанції встановлено, що позивачу підвищення до пенсії як дитині війни має розраховуватися з липня 2007 року відповідно до мінімальної пенсії за віком, розмір якої встановлений ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».
З таким висновком суду не можна не погодитися.
Колегією суддів встановлено, що позивач є дитиною війни, що підтверджується відповідним посвідченням.
Статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Однак, п. 12 ст. 71 Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» зупинено дію статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" з урахуванням ст. 111 цього Закону.
Проте Конституційний Суд України у рішенні від 9 липня 2007 року № 6-рп/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) сформулював правову позицію, згідно з якою законом про Державний бюджет України, який має особливий предмет регулювання, не можуть вноситися зміни, зупинятися дія чинних законів України, а також встановлюватися інше (додаткове) правове регулювання відносин, що є предметом інших законів України.
Оскільки предмет закону про Державний бюджет України чітко визначений у Конституції України, Бюджетному кодексі України, Конституційний Суд України зауважив, що цей закон не може скасовувати чи змінювати обсяг прав і обов'язків, пільг, компенсацій і гарантій, передбачених іншими законами України.
З урахуванням зазначеного, пункт 12 статті 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», яким зупинено дію статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", з урахуванням статті 111 цього Закону, визнано Конституційним Судом України таким, що не відповідає Конституції України.
З огляду на вищевикладене, суд першої інстанції, приймаючи рішення про задоволення позовних вимог в частині зобов'язання відповідача виплатити позивачу з 09.07.2007 року підвищення до пенсії, правомірно керувався положеннями Закону України «Про соціальний захист дітей війни», а не положеннями Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», які з 9 липня 2007 року втратили чинність.
Відтак, з урахуванням того, що Державний бюджет України затверджується щорічно Верховною радою України на період з 1 січня по 31 грудня відповідного року, судова колегія погоджується з висновком суду про наявність підстав для зобов'язання відповідача нарахувати позивачу підвищення до пенсії як дитині війни, починаючи з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року.
Визначаючи розрахункову величину, з якої має проводитися нарахування позивачу підвищення до пенсії, відповідачу слід врахувати, що Законом України «Про соціальний захист дітей війни» передбачено, що підвищення до пенсії має обраховуватися у відсотковому відношенні до розміру мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» основні державні соціальні гарантії встановлюються законами з метою забезпечення конституційного права громадян на достатній життєвий рівень. До числа основних державних соціальних гарантій включається мінімальний розмір пенсії за віком.
При цьому, статтею 19 вказаного закону передбачено, що виключно законами України визначається мінімальний розмір пенсії за віком.
Оскільки будь-яким іншим законом, крім Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», мінімальний розмір пенсії не встановлений, судова колегія дійшла висновку про відсутність правових підстав для застосування будь-якої іншої величини, ніж встановлена названим законом, для розрахунку підвищення до пенсії позивачу як дитині війни .
З огляду на викладене, постанова Житомирського окружного адміністративного суду від 1 жовтня 2008 року підлягає залишенню без змін.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів
У Х В А Л И ЛА :
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Богунському районі м. Житомира залишити без задоволення, а постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 1 жовтня 2008 року – без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця з дня складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Повний текст ухвали виготовлено 24 грудня 2009 року
Головуючий суддя М.В. Межевич
Суддя В.С. Заяць
Суддя А.Ю. Коротких
КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 22-а-35282/08 Головуючий у І інстанції: Хаюк С.М.
Суддя-доповідач: Межевич М.В.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
(вступна та резолютивна частини)
«21» грудня 2009 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого – судді Межевича М.В., суддів Зайця В.С. та Коротких А.Ю., при секретарі Кравченко Т.М ., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Богунському районі м. Житомира на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 1 жовтня 2008 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного управління праці та соціального захисту населення Житомирської обласної державної адміністрації Житомирського обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, Управління Пенсійного фонду України в Богунському районі м. Житомира про визнання неправомірними дій відповідача та стягнення 2639,31 грн.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів
У Х В А Л И ЛА :
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Богунському районі м. Житомира залишити без задоволення, а постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 1 жовтня 2008 року – без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця з дня складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя М.В. Межевич
Суддя В.С. Заяць
Суддя А.Ю. Коротких