Справа №2-59

2009 рік

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

    26 лютого 2009 року. Першотравневий районний суд м. Чернівці

в складі:

головуючого судді Марчука В.Т.

при секретарі Вольській О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Чернівці цивільну справу за позовом ОСОБА_1, інтереси якої за довіреністю представляє ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання заповіту недійсним,-

ВСТАНОВИВ:

    ОСОБА_1 звернулася до Першотравневого районного суду м. Чернівці з позовом до ОСОБА_3 про визнання заповіту недійсним.

    Посилалась на те, що її матір ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживала по АДРЕСА_1.

    З 1983 року мати спостерігалась поліклінікою №1 і перебувала на «Д»-обліку, а в 1994 році їй був виставлений діагноз – захворювання правої молочної залози.

    Починаючи з 2007 року, її стан значно погіршився і 28.03.2007 року їй було виставлено діагноз: захворювання правої молочної залози з метастазами в поперековий відділ хребта та з 31.03.2007р. по ІНФОРМАЦІЯ_2 їй вводили наркотичні засоби.

    З кінця травня 2007 року мати, ОСОБА_4, не могла самостійно рухатись, важко розмовляла та практично не рухалась.

    Для того аби допомогти матері, вона переїхала жити до неї. Весь час вона разом зі своїм сином, онуком покійної ОСОБА_4 ОСОБА_5, допомагали хворій матері по господарству, частково сплачували комунальні послуги.

    Однак у матері був ще брат ОСОБА_3, який практично не навідувався  до хворої сестри та не надавав жодних коштів на її лікування. В травні 2007 року він приїхав навідатися та запропонував їй (позивачці) на деякий час поїхати до себе додому відпочити, а він за цей час сам догляне хвору, на що вона погодилась. Через декілька днів, повернувшись до матері, вона не змогла відчинити двері в квартиру, оскільки замки були поміняні.

    Одразу після смерті матері та її поховання ОСОБА_3 підійшов до її сина ОСОБА_5 та показав йому заповіт, в якому йшлося, що покійна мати все своє майно заповіла саме ОСОБА_3, а не їй чи її синові. Все це дуже її здивувало, оскільки за все своє життя у них з матір’ю були хороші стосунки і вона постійно говорила, що залишить квартиру онуку – ОСОБА_5. Жодної мови про заповіт мати не вела.

    Вважає, що матері в кінці травня 2007 року почали вводити велику дозу наркотичних засобів, що призводило до того, що вона не могла усвідомлювати значення своїх дій і не сприймала реальність. В останні місяці за отримання пенсії розписувався син відповідача – ОСОБА_6, так як мати вже не могла розписуватись.

    Крім того, в останні дні життя матері, відповідач виготовив їй паспорт громадянина України, оскільки він був у неї втрачений в кінці 2006 року, хоча мати ніколи не просила виготовити їй новий паспорт.

    Також 05.06.2007 року ОСОБА_3 зареєструвався за адресою – АДРЕСА_1, тобто за місцем проживання матері.

    Більше того, сам заповіт був посвідчений 26.06.2007 року, тобто коли хворій перестали вводити наркотичні засоби до 28.06.2007 року включно.

    Всі ці факти викликають підозру законності складання заповіту її матір’ю на користь ОСОБА_3, а саме її вільне волевиявлення, усвідомлення значення своїх дій, а також можливе його вчинення під впливом фізичного та психічного насильства.

    Просила позов задовольнити та визнати недійсним заповіт ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3

    В судовому засіданні позивачка та її представник ОСОБА_2 позов підтримали та підтвердили викладені у ньому обставини. Просили його задовольнити в повному обсязі.

    Відповідач ОСОБА_3 та його представник ОСОБА_7 позов не визнали.

    ОСОБА_8 суду пояснив, що, дійсно, померла ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4, була його сестрою.

    Після смерті ОСОБА_4 залишився заповіт, за яким все своє майно сестра заповідала йому. Заповіт був складений безпосередньо в квартирі сестри, в її присутності та присутності свідків, які були запрошені на прохання сестри. Заповіт був прочитаний вголос та посвідчений нотаріусом.

    25.06.2007 року ОСОБА_4 отримала 2% омнопон 2.0. о 09:10 год. та о 18:10 год. і була оглянута лікарем. 26.06.2007 року вона відмовилась від прийому знеболюючого.

    Про свій намір передати майно тим особам, хто буде доглядати за нею, вона висловлювала задовго до смерті. Про це знала і ОСОБА_1, однак, незважаючи на це, вона взагалі не доглядала за матір’ю і сусідка сестри зателефонувала йому та іншим сестрам, щоб вони негайно рятували ОСОБА_4. Сестра плакала та просила її не залишати, оскільки донька взагалі за нею не доглядала, а тільки вживала зі своїм співмешканцем спиртне та забирала пенсію.

    З цих причин родина вирішила, що опікуватися хворою сестрою буде він (відповідач). Він разом з дружиною та синами весь час знаходився поруч із сестрою, робив все що необхідно для хворої, сплатив заборгованості за комунальні послуги, допоміг виготовити втрачений паспорт.

    Вважає, що заповіт був складений законно та з дотриманням всіх вимог закону. На сестру не було вчинено ні психічного, ні фізичного впливу.

    Просив в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.

    Представник відповідача – ОСОБА_7 позов не визнала та підтримала пояснення свого довірителя. Просила в задоволенні позову відмовити.

    Суд, заслухавши пояснення сторін та їх представників, а також покази свідків по справі, дослідивши письмові матеріали справи, вважає, що в задоволенні позову ОСОБА_1 слід відмовити з наступних підстав:

    Судом встановлено, що ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживала по АДРЕСА_1 (а.с.15).

    З 1983 року вона спостерігалась поліклінікою №1 і перебувала на «Д»-обліку, а в 1994 році їй був виставлений діагноз – захворювання правої молочної залози.

    Починаючи з 2007 року, стан ОСОБА_4 значно погіршився і 28.03.2007 року їй було виставлено діагноз: захворювання правої молочної залози з метастазами в поперековий відділ хребта та з 31.03.2007р. по ІНФОРМАЦІЯ_2 їй вводили наркотичні засоби (а.с.16-19).

    Деякий час за хворою доглядала її донька – ОСОБА_1 зі своїм чоловіком та сином. Однак ОСОБА_4 була незадоволена таким доглядом, посилаючись на те, що донька постійно пиячить та не доглядає за нею. Просила своїх сестер та брата не залишати її, а все своє майно вона обіцяла залишити тому, хто буде за нею доглядати.

    У зв’язку з цим родиною було прийнято рішення, що за хворою сестрою буде доглядати брат – ОСОБА_3, на що останній погодився.

    ОСОБА_3 зареєструвався в квартирі ОСОБА_4, почав доглядати за нею: прибирав в квартирі, готував для хворої їжу, лікував пролежні, допоміг виготовити втрачений паспорт громадянина України, сплатив заборгованості по комунальним платежам (а.с. 20-21, 29-30,125 ).

    Оскільки ОСОБА_4 останні місяці свого життя почувала себе дуже погано, пенсію за неї отримував син відповідача ОСОБА_3 в присутності свідків, однак в усіх випадках гроші вручались пенсіонерці особисто в руки (а.с. 21-27).

    Вказані вище обставини також підтвердили в судовому засіданні свідки ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 та ОСОБА_13

    При цьому суд не бере до уваги покази в судовому засіданні свідків ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16 та ОСОБА_5, які вказували на те, що за хворою ОСОБА_4 доглядала її донька ОСОБА_1, а відповідача ОСОБА_3 вони бачили у хворої лише декілька разів, оскільки вони є зацікавленими у вирішенні цієї справи на користь позивачки та їх покази спростовуються іншими зазначеними вище зібраними та дослідженими судом доказами.

    ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 померла (а.с.28).

    Після смерті ОСОБА_4 залишився заповіт від 26.06.2007р., згідно якого все майно, яке належало їй на праві власності покійна заповідала ОСОБА_3 (а.с.136).

    На час складання заповіту ОСОБА_4 усвідомлювала значення своїх дій та могла керувати ними, а також за своїм психічним станом могла розуміти на слух зміст прочитаного їй заповіту о 19:30 год.. 26.06.2007р. при умові введення їй ін’єкції 2% омнопону о 18:30 год. 25.06.2007р., що підтверджується показами в судовому засіданні свідків ОСОБА_17 та ОСОБА_13, а також дослідженим в судовому засіданні висновком посмертної судово-психіатричної експертизи ( а.с. 174-182).  

Вказані обставини, а також наявність волевиявлення ОСОБА_4 при складанні заповіту, підтвердили в судовому засіданні свідки ОСОБА_18 та ОСОБА_12

    Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

    Позивачка ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2 не надали суду доказів того, що ОСОБА_4 на час складання заповіту на користь ОСОБА_3 не усвідомлювала значення своїх дій та не могла керувати ними і що цей правочин нею вчинено під впливом фізичного та психічного насильства.

    Навпаки, доводи позивачки та її представника в цій частині повністю спростовані зазначеними вище дослідженими судом доказами.

    У відповідності до норм ст. 1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

    Заповіт, у відповідності до вимог ст. 1247 ЦК України, складається у письмовій формі, із зазначенням місця та часу його складання. Заповіт має бути особисто підписаний заповідачем. Якщо особа не може особисто підписати заповіт, він підписується відповідно до ч.4 ст. 207 цього Кодексу, тобто за її дорученням текст правочину у її присутності підписує інша особа. Підпис іншої особи на тексті правочину, що посвідчується нотаріально, засвідчується нотаріусом або посадовою особою, яка має право на вчинення такої нотаріальної дії, із зазначенням причин, з яких текст правочину не можу бути підписаний особою, яка його вчиняє.

    Крім того, ст. 1253 ЦК України передбачено, що на бажання заповідача його заповіт може бути посвідчений при свідках. А у випадках, встановлених абзацом третім ч. 2 ст. 1248 і ст. 1252 цього Кодексу, присутність не менш як двох свідків при посвідченні заповіту є обов’язково.  

    Дослідивши матеріали спадкової справи, судом встановлено, що 26.06.2007р. заповіт ОСОБА_4 посвідчено нотаріусом в присутності свідків ОСОБА_18, ОСОБА_12, яких заповідач обрала особисто, а також в присутності цих же свідків прочитаний вголос та підписаний ОСОБА_19 від імені ОСОБА_4

    Суд не знаходить підстав для визнання недійсним заповіту ОСОБА_4 у відповідності до норм ст. 1257 ЦК України, оскільки він був складений від імені ОСОБА_4, яка була єдиним власником квартири АДРЕСА_1, на момент складення заповіту вона була дієздатною; заповіт складений у письмовій формі в присутності двох свідків, прочитаний уголос та посвідчений нотаріусом, тобто з дотриманням всіх вимог закону щодо його форми та посвідчення.

    За таких обставин позовні вимоги ОСОБА_1 є безпідставними і задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст.203, 215, 225, 1233, 1234, 1247, 1248, 1257 ЦК України, ст.ст.3, 10, 11, 58, 60, 64, 88, 208, 209, 212-215, 218, 294 ЦПК України суд,-

ВИРІШИВ:

    В задоволенні позову ОСОБА_1, інтереси якої за довіреністю представляє ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання заповіту недійсним відмовити.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

    Суддя  Першотравневого

    районного суду м. Чернівці                         В.Т.МАРЧУК