Справа №2-184

2009 рік

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

    26 лютого 2009 року. Першотравневий районний суд м.Чернівці

в складі:

головуючого судді Марчука В.Т.

при секретарі Наконечній О.Ф.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Чернівці цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про захист права власності та відшкодування матеріальної і моральної шкоди,-

ВСТАНОВИВ:

    Позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до Першотравневого районного суду м. Чернівці з позовом до відповідачів про захист права власності та відшкодування моральної, фізичної та матеріальної шкоди.

    Посилались на те, що у вересні 1996 року вони придбали квартиру АДРЕСА_1.

    В квартирі №1 цього ж будинку мешкають їхні сусіди ОСОБА_3 та ОСОБА_4

    В період з жовтня 1996 року по травень 1997 року ними здійснювався ремонт квартири як з внутрішньої, так і з зовнішньої сторони будинку: вивезено два тракторні причепи сміття, були виготовлені та встановлені металодерев’яної  конструкції ворота, проведена водовідвідна мережа, висаджені квіти.

    Крім того, в 1997 році був облаштований новий вхід на горище, виготовлена та встановлена драбина, вмонтований до стіни металевий балкончик, а також приведений у належний вигляд підвал, який знаходився у жахливому стані: на рівні 15 см. У ньому стояла вода, лежали прогнилі дошки й розбиті склянки, на бетонній підлозі було багато мулу, стояв неприємний запах. Весь фундамент був мокрим, тому була зроблена дренажна система.

    Всі ці роботи провели своїми силами та за власні кошти.

    Відповідачі спостерігали за цими роботами, однак на прохання взяти участь в облаштуванні двору не реагували.    

    Більше того, відповідачі постійно створюють перешкоди в користуванні проїжджою частиною двору, весь час зменшуючи її. Вздовж цегляного паркану вони посадили виноград, позабивали в землю арматуру, відсунули бетонний стовпчик на проїжджу частину, чим зменшили простір настільки, що не можливо було проїхати автомобілем.

    У липні 2006 року відповідач ОСОБА_3 поставив свій автомобіль під вікнами їх квартири, чим перекрив пішохідну бетоновану доріжку, унеможливив вивішування білизни та килимків, а також  зменшив цим самим  проїжджу частину двору біля гаража.

    Вони зверталися із заявами на дії відповідачів і в правоохоронні органи, і в Чернівецьку СЕС, однак відповідачі продовжують свої протиправні дії.

    Всі ці дії відповідачів не раз призводили до виникнення конфліктів та суперечок, що суттєво погіршило їх здоров’я та душевний стан.

    Просили позов задовольнити та заборонити ОСОБА_3, ОСОБА_4 вчиняти дії, які порушують або можуть порушувати їх права та інтереси, які охороняються законом; винести ОСОБА_3, ОСОБА_4 офіційне застереження про неприпустимість протиправної поведінки в подальшому; примусити відповідачів усунути перешкоди у користуванні територією й проїжджою частиною двору, а саме: пересунути бетоновані стовпчики з проїжджої частини двору на відстань 40 см. від паркану; демонтувати з проїжджої частини двору три металеві дуги довжиною 2м. та 1м.; примусити відповідачів усунути перешкоди в користуванні частиною сараю спільного користування, звільнивши його від різного сміття і непотребу; зобов’язати відповідачів дотримуватись санітарних норм у місцях спільного користування: навести і підтримувати санітарний стан в частині підвалу відповідачів ОСОБА_3, ОСОБА_4, зобов’язати відповідача ОСОБА_3 відремонтувати кришку в підвал, яку він пошкодив в грудні 2007 року, не маючи для цього ніяких підстав; стягнути з відповідачів завдану моральну, фізичну та матеріальну шкоди в розмірі по 1 тисячі гривень з кожного відповідача, а також судові витрати.

    В судовому засіданні позивачі свій позов підтримали та просили його задовольнити в повному обсязі.

    Відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 позов не визнали, про що надали свої письмові пояснення та просили в його задоволенні відмовити.

    Суд, заслухавши пояснення сторін, покази свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6, дослідивши письмові докази по справі, вважає, що в задоволенні позову ОСОБА_1 та ОСОБА_2  слід відмовити з наступних підстав:

    Судом встановлено, що позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є власниками квартири АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу (а.с. 8-9).

      В квартирі №1 цього ж будинку мешкають їхні сусіди ОСОБА_3 та ОСОБА_4

    Починаючи з жовтня 1996 року, між сторонами постійно виникають конфлікти з приводу користування прибудинковою територією будинку, проїжджою частиною, користування підвалом.

    Вказані конфлікти були предметом розгляду неодноразових перевірок проведених Першотравневим РВ УМВС України в Чернівецькій області за заявою ОСОБА_1, ОСОБА_2,   за результатами яких були винесені постанови про відмову в порушенні кримінальної справи (відмовні матеріали №1517/08, 1788/08; 2707/08).

Крім того, сторони зверталися за захистом порушених, на їх думку, прав до Першотравневого районного суду м. Чернівці та рішенням суду від 21.12.2007 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4  до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про захист права власності та відшкодування моральної шкоди зобов’язано ОСОБА_1, ОСОБА_2 усунути перешкоди в користуванні ОСОБА_3, ОСОБА_4 підвалом та горищем будинку АДРЕСА_2 (а.с. 31-34).

Згідно ч.3 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Позивачами не додано доказів на підтвердження позовної вимоги про те, що саме відповідачі позабивали в землю арматуру, відсунули бетонний стовпчик на проїжджу частину, чим зменшили простір настільки, що не можливо проїхати автомобілем, а тому немає підстав для задоволення позовних вимог в частині зобов’язання відповідачів усунути перешкоди у користуванні територією й проїжджою частиною двору, а саме: пересунути бетоновані стовпчики з проїжджої частини двору на відстань 40 см. від паркану; демонтувати з проїжджої частини двору три металеві дуги довжиною 2м. та 1м. Також не надано суду доказів на підтвердження позовної вимоги про створення відповідачами перешкод у користуванні сараєм. Більше того, не надано доказів того, що такий сарай знаходиться у спільному користуванні.

При цьому суд не бере до уваги покази в судовому засіданні свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6, оскільки ОСОБА_6 є сином позивачки ОСОБА_2, а тому може бути зацікавлений у вирішенні справи на її користь, а свідок ОСОБА_5 підтвердила лише факт постійних конфліктів між сторонами, а також наявність на подвір’ї забитого в землю стовпчика.

Необґрунтованою, суд вважає, позовну вимогу позивачів про зобов’язання відповідачів дотримуватись санітарних норм у місцях спільного користування: навести і підтримувати санітарний стан в частині підвалу відповідачів ОСОБА_3, ОСОБА_4, зобов’язати відповідача ОСОБА_3 відремонтувати кришку в підвал, яку він пошкодив в грудні 2007 року, не маючи для цього ніяких підстав.

Так,  як вбачається із відповіді прокурора Першотравневого району м. Чернівці гр. ОСОБА_3, проведеною прокуратурою Першотравневого району м. Чернівці перевіркою за зверненням ОСОБА_3 на дії працівників Чернівецької СЕС та КЖРЕП №9 було встановлено, що протокол про адміністративне правопорушення було складено з порушенням вимог КпАП України, а тому прокуратурою винесено постанову про порушення дисциплінарного провадження  відносно техніка –оглядача КЖРЕП №9 ОСОБА_7, яка безпідставно склала протокол про адмінправопорушення (а.с. 46).

Також в своїй позовній заяві позивачі просять стягнути з відповідачів на їх користь завдану моральну, фізичну та матеріальну шкоди в розмірі по 1 тисячі гривень з кожного відповідача. При цьому як на доказ завданої шкоди посилаються лише на виписку з історії хвороби та картку хворої ОСОБА_2 (а.с. 10-12) , однак суд не бере до уваги вказані письмові докази, оскільки з них не вбачається, що шкода здоров’ю позивачці ОСОБА_2 спричинена саме протиправними діями відповідачів.

Будь-яких доказів на підтвердження спричинення будь-якої шкоди позивачу ОСОБА_1 суду не надано.

У відповідності до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як підставу своїх вимог та заперечень.

На погляд суду, позивачі  ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не надали суду доказів на підтвердження своїх позовних вимог, а тому в їх задоволенні слід відмовити.

    Керуючись ст.ст.386, 391, 1166, 1167 ЦК України, ст.ст.3, 10, 11, 58, 60, 64, 88, 208, 209, 212-215, 218, 294 ЦПК України суд,-

ВИРІШИВ:

    В задоволенні позову ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про захист права власності та відшкодування матеріальної і моральної шкоди відмовити.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

    Суддя  Першотравневого

    районного суду м. Чернівці             підпис         В.Т.МАРЧУК

    Копія вірна

   Суддя:

  Секретар: