Справа № 22ц-417-2009р.
Головуючий по 1 інстанції Токова С. Є.
Категорія 44
Доповідач в апеляційній інстанції Захарова А.Ф.
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"13" квітня 2009 р. Колегія судців судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючого Іваненка В.Д.
суддів Захарової А.Ф., Качана О.В.
при секретарі Шульзі Я.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 24 листопада 2008р. по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, виконавчого комітету Черкаської міської ради, Управління земельних ресурсів у м. Черкаси про визнання недійсним та скасування рішення виконавчого комітету Черкаської міської ради та державного акту на право приватної власності на землю,
встановила:
Звертаючись з вказаним позовом до суду, ОСОБА_2 вказував, що являється власником будинковолодіння АДРЕСА_1, а власником сусіднього будинковолодіння №13 являється відповідачка ОСОБА_3 , з якою у нього існує постійно спір з приводу спільної межі між їх домоволодіннями. У 2007 році позивач дізнався, що ОСОБА_3 ще у 1998 році приватизувала свою земельну ділянку без погодження її меж з ним, як суміжним користувачем та з порушенням межі його власної земельної ділянки.
За договором дарування від 13 травня 1991 року ОСОБА_3 прийняла в дар від ОСОБА_4 будинок по АДРЕСА_1, який розташований на земельній ділянці, площею 750 кв.м. , що відповідає даним земельного кадастру і даним ЧООБТІ, а рішенням виконкому Черкаської міської ради від 26 червня 1998 року №522 ОСОБА_3 передано у приватну власність земельну ділянку, площею 762, 9 м2, на підставі чого вона в серпні 1998 року і отримала Державний акт на землю за №1563 від 03 серпня 1998 року, які ОСОБА_2 і просив визнати недійсними та скасувати, відшкодувавши йому за рахунок відповідачки всі витрати по справі.
Рішенням Соснівського райсуду м. Черкаси від 24 листопада 2008 року в задоволенні позовних вимог відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 понесені нею витрати на правову допомогу в сумі 1000 грн.
В апеляційній скарзі на це рішення ОСОБА_2 просить його скасувати, направивши справу на новий розгляд, так як суд, встановивши, що відповідачка
ОСОБА_3 приватизувала більше землі ніж їй належить за даними земельного кадастру, не з'ясував внаслідок чого це сталося, відхилив безпідставно його клопотання про проведення судово-технічної експертизи щодо збереження розміру і конфігурації земельних ділянок відповідачки та сусідніх будинковолодінь з часу їх первісної реєстрації користувачами, і прийшов до необгрунтованих висновків.
До апеляційної скарги ОСОБА_2 приєдналася і власник будинковолодіння АДРЕСА_2 ОСОБА_5, вважаючи, що її права і інтереси теж порушені рішенням Соснівського райсуду від 24.11.2008 року, так як ОСОБА_3 при приватизації земельної ділянки зайняла і частину її землі.
В засіданні апеляційної інстанції представник позивача і апелянта підтримала апеляційну скаргу, підкреслила, що неправомірно судом було відмовлено в задоволенні клопотання адвоката позивача про призначення судово-технічної експертизи, яка б визначила реальні розміри земельних ділянок сторін і вказала б чи змінилися розміри меж між ділянками та конфігурація останніх. Вважала, що без проведення такого експертного дослідження неможливо об'єктивно вирішити виникший спір, тому просила скасувати рішення суду з направленням справи на новий розгляд і обов'язковим проведенням судово-технічної експертизи. Наполягала шляхом експертного дослідження визначити площі, конфігурацію і межі земельних ділянок сторін, стверджуючи, що відповідачка приватизувала земельну ділянку разом з межею позивача, прихопивши і частину його земельної ділянки.
Представник управління земельних ресурсів і ОСОБА_5 - особа, що приєдналася до апеляційної скарги, підтримали представника позивача, вважаючи рішення суду незаконним.
Представник відповідачки і представник виконкому Черкаської міської ради заперечували на апеляційну скаргу, вважаючи, що суд належним чином дослідив матеріали справи і прийняв обґрунтоване рішення. Зокрема, представник відповідачки наголошувала на тому, що земельні ділянки сторін приватизовані, що межі земельної ділянки ОСОБА_2 в натурі збігаються з огорожею, як зазначено в технічній документації по приватизації земельної ділянки позивача, що поворотними точками межі являються стовпи існуючої огорожі і при проведенні геодезичних обмірів претензій з боку суміжних землекористувачів не заявлено. Враховуючи це, і той факт, що позивач сам зробив огорожу по межі з відповідачкою у 1984 році і що ця огорожа залишається на тому ж місці до даного часу, підстав для проведення судово-технічної експертизи не вбачається. Разом з тим, в разі призначення експертизи представник відповідачки запропонувала ряд питань.
Обговоривши матеріали справи, заявлене клопотання про проведення судово-технічної експертизи щодо визначення реальних розмірів і конфігурацій земельних ділянок сторін і відповідності таких документам ЧООБТІ по кожному з будинковолодінь, починаючи з часу надання земельних ділянок в користування первісним землекористувачам, судова палата вважає, що таке клопотання підлягає до задоволення.
З матеріалів справи вбачається, що згідно викопіровки з генерального плану м. Черкаси, затвердженого головним архітектором міста Черкаси від 29.08.1958 року в частині плану кварталу №20 із зазначенням варіантів будівництва жилих будинків по вул. Дахнівській (нині вул. Гетьмана Косинського) площа земельної ділянки будинковолодіння №34 (теперАДРЕСА_3) становить 750 кв.м. , а ширина земельної ділянки по фасадній лінії становить 21, 9 м; площа земельної ділянки будинковолодіння №32 (нині АДРЕСА_1) становить 518 кв.м. , а довжина земельної ділянки по фасадній лінії дорівнює 20.50 м ( ар.спр.31). Такими зазначені розміри залишалися до приватизації ОСОБА_3 і ОСОБА_2 земельних ділянок належних їм на праві власності будинковолодінь.
Згідно рішення виконкому Черкаської міської ради №522 від 26 червня 1998 року ОСОБА_3 (АДРЕСА_1) передана у приватну власність земельна ділянка, площею 762, 9 кв.м. , що вказано у виданому на підставі цього рішення
Державному акті на ім. 'я відповідачки. З останнього вбачається, що ширина земельної ділянки ОСОБА_3 по фасадній лінії становить 22.56 м (ар.спр. 28-30, т.1).
Згідно рішення четвертої сесії Черкаської міської ради №4-40 від 04.10.2007 року ОСОБА_2 передано безоплатно у власність земельну ділянку по АДРЕСА_1, площею 640 кв.м. для обслуговування жилого будинку (ар.спр. 72), на підставі чого позивачу по справі видано в січні 2008 року Державний акт, згідно якого ширина земельної ділянки по фасадній лінії дорівнює 19.08 м. (ар.спр.69 т.1 та ар.спр. 101 т.2).
Встановлено, що в матеріалах квартальної зйомки кварталу №20 в м. Черкаси при проведенні підрахунку площі земельної ділянки домоволодіння АДРЕСА_1 була допущена арифметична помилка. Фактична площа земельної ділянки станом на 06.10.1955 року - час постановления рішення виконкому Черкаської міської ради №714-Е, яким був затверджений обмір земельних дільниць в забудованому кварталі №20 м. Черкаси, - дорівнювала 673 кв.м. - що підтверджено листом директора КП ЧООБТІ від 10.04.2008 року за №157з на ар. 73-74 т.1 і поясненнями провідного спеціаліста КП ЧООБТІ в засіданні апеляційної інстанції 18 березня 2009 року (ар.65 т.2).
В зв'язку з цим, а саме, що розміри приватизованих сторонами земельних ділянок не співпадають з розмірами, встановленими і затвердженими за результатами обміру квартальної зйомки кварталу №20 (що випливає з наведеного вище) і виник спір між сторонами. Оскільки за твердженням позивача відповідачка під час приватизації своєї земельної ділянки захопила частину земельної ділянки під його будинковолодінням, адвокат позивача і поставив питання про проведення судово-технічної експертизи для з'ясування реальних розмірів земельних ділянок сторін в даний час.
Ухвалою від 07 липня 2008 року судом було відмовлено в задоволенні клопотання про проведення судово-технічної експертизи з посиланням на те, що межі земельних ділянок сторін були визначені рішенням виконкому Черкаської міської ради №714-е від 06.10.1955 року, яким затверджено обміри кварталу №20, а в подальшому встановлення меж земельних ділянок, які передавались сторонам в приватну власність, в натурі (на місцевості) було виконано землевпорядними організаціями, і з порядком визначення та погодження меж відповідачки позивач погодився, і що представник останнього пояснив, що площа земельної ділянки могла зменшитись і зі сторони інших суміжних землекористувачів, позовні вимоги до яких не заявлені.
Крім того, в ухвалі зазначено, що поставлене питання про визначення можливих варіантів меж суміжних земельних ділянок згідно ст. 158 ЗК України не підвідомче суду.
Однак, судова палата вважає, що такі висновки суду не відповідають обставинам справи.
Позивач ОСОБА_2, звертаючись до суду з позовом, підкреслював, що про факт приватизації ОСОБА_3 своєї земельної ділянки йому не було нічого відомо до 2007 року, що акт визначення і погодження меж земельної ділянки ОСОБА_3 з суміжними користувачами він не підписував і що підпис навпроти його прізвища в цьому акті є підробленим (ар.спр. 10 т.1).
Вказував, що всупереч вимог ст. 198 п. «б» ЗК України щодо обов'язкового погодження меж земельної ділянки з суміжними власниками та землекористувачами, виконкомом Черкаської міськради помилково прийнятий до уваги сфальсифікований акт визначення і погодження меж земельної ділянки та прийняте незаконне в частині передачі земельної ділянки ОСОБА_3 рішення №522 від 26 червня 1998 року. Тому неправильно суд в ухвалі вказав про те, що з порядком визначення та погодження меж відповідачки позивач погодився.
До того ж, з ухвали суду від 07 липня 2008 року вбачається, що позивач і його представник пояснили в судовому засіданні, що тверда межа зі сторони відповідача була встановлена ними шість років тому шляхом встановлення паркану, який з того часу не переміщався, а дізнавшись про приватизацію земельної ділянки відповідачем, з'ясували, що
по межі від вулиці площа земельної ділянки зменшилась більш як на метр, (ар.спр. 129 т.1). За таких обставин - встановлення твердої межі між земельними ділянками сторін вже після приватизації відповідачкою своєї земельної ділянки, та ще й зменшення по межі від вулиці площі земельної ділянки позивача більше як на метр, - просто необхідно було провести, на думку судової палати, експертне дослідження для з'ясування реального розміру земельних ділянок сторін для досягнення по справі об'єктивного результату, тим більше, що вже після приватизації обома сторонами належних їм земельних ділянок з'ясувалось, що при підрахунку площі земельної ділянки позивача на час затвердження результатів обмірів поквартальної зйомки - 06.10.1955 року, - була допущена арифметична помилка і площа земельної ділянки, яка перейшла на даний час позивачу, вказана була в документах 518 кв.м. замість 673 кв.м. , що, однак, суд не взяв до уваги.
Таким чином, відмовивши в задоволенні клопотання про проведення судово-технічної експертизи для з'ясування фактичних розмірів земельних ділянок сторін та розташування межі між домоволодіннями №13 і АДРЕСА_1 на момент розгляду справи, а також визначення, якими ці розміри мають бути відповідно наявних документів, суд позбавився можливості підтвердження чи спростування доводів позивача про те, що саме внаслідок неправомірних, на його думку, дій відповідачки, яка постійно зміщувала межу між їх домоволодіннями на бік позивача, в зв'язку з чим вони конфліктували, позивачу в приватну власність була передана земельна ділянка значно меншою площею, ніж мала бути, - яка була закріплена за цим домоволодінням на період затвердження обміру результатів поквартальної зйомки кварталу №20 в м. Черкаси, - на 6.10.1955 року.
Відповідно до ч.3 ст. 158 ЗК України органи місцевого самоврядування вирішують земельні спори у межах населених пунктів щодо меж земельних ділянок, що перебувають у власності і користуванні громадян.
Враховуючи факт отримання ОСОБА_3 державного акту на право приватної власності на землю, врегулювання спору міською радою є неможливим, оскільки предметом спору являється право власності відповідачки на частину земельної ділянки. В зв'язку з цим згідно ст. 378 ЦК України право власності особи на земельну ділянку може бути припинено лише за рішенням суду. Тому суд в даному випадку має розглядати питання щодо межі між земельними ділянками сторін і тому невірно також зазначено в ухвалі суду від 07.07.2008 року, що таке питання суду не підвідомче.
Виходячи з наведеного, судова палата вважає, що ухвала суду від 07.07.2008 року про відмову представнику позивача у задоволенні клопотання про призначення судово-технічної (земельної) експертизи являється необгрунтованою і слід погодитись з доводом апеляційної скарги, що внаслідок відхилення клопотання про призначення експертизи суд допустив неповне з'ясування обставин справи, прийшов до неправомірних висновків, так як без проведення такої експертизи неможливо забезпечити об'єктивний розгляд справи.
Постановлюючи рішення про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2, суд виходив з того, що межа між спірними земельними ділянками сторін була визначена самим позивачем ще до приватизації відповідачкою у 1998 році своєї земельної ділянки і що до даного часу ні конфігурація , ні розміри обох земельних ділянок не змінилися. При цьому суд не взяв до уваги лист КП ЧООБТІ від 10.04.2008 року за №157-з (на ар.спр. 73) про допущену арифметичну помилку при проведенні підрахунку площі земельної ділянки домоволодіння АДРЕСА_1 при затверджені обмірів (матеріалів) квартальної зйомки кварталу №20 в м. Черкаси, згідно якого розмір площі земельної ділянки зазначеного домоволодіння дорівнював 673 кв.м. , що відповідало конфігурації даної земельної ділянки станом на 06.10.1955 року.
Проте, висновок суду в рішенні суперечить позовним вимогам ОСОБА_2, який стверджував, що відповідачка постійно зміщала межу на його бік, що він не погоджував їй розміри земельної ділянки при приватизації і що за рахунок його земельної ділянки
збільшилась площа земельної ділянки відповідачки (про що йшлося вище), і в зв'язку з чим на підтвердження своїх доводів просив призначити судово-технічну (земельну) експертизу.
Крім того, згідно даних КП ЧООБТІ за будинковолодінням ОСОБА_3 закріплено 750 кв.м. землі, а приватизовано, як зазначалось вище, 762, 9 кв.м. ; за будинковолодіння ОСОБА_2 закріплено в документах КП ЧООБТІ 518 кв.м. землі, а приватизовано 640 кв.м. ; тобто на 134 кв.м. землі більше приватизовано в цих двох господарствах ніж їм виділялось, і даних про виявлення яких-небудь лишків землі, - немає, тому необхідно належним чином з'ясувати питання щодо правильності проведення арифметичних підрахунків розмірів земельних ділянок на час затвердження обмірів результатів квартальної зйомки - на 06.10.1955 року і на даний час, в зв'язку з чим і постає питання необхідності проведення судово-технічної (земельної) експертизи.
За наведених обставин слід визнати, що рішення суду постановлено не на повно перевірених матеріалах справи, в зв'язку з чим відповідно до ч.2 ст. 303 ЦПК України апеляційному суду необхідно доповнити судове слідство, і, в даному випадку, із застосування спеціальних знань певних спеціалістів, тобто з призначенням і проведенням судово-технічної (земельної) експертизи для з'ясування реальних розмірів і конфігурацій спірних земельних ділянок сторін на даний час, і на час затвердження рішенням Черкаського міськвиконкому від 06.10.1955 року (№714-Е) обмірів квартальної зйомки кварталу №20 в м. Черкаси.
При формулюванні питань, які необхідно поставити на вирішення експертам, судовою колегією врахована думка сторін з цього приводу.
Керуючись ст. ст. 303; 304; 143; 144 ЦПК України, судова палата, -
ухвалила:
Призначити по даній справі судово-технічну (земельну) експертизу для з'ясування питання щодо реальних розмірів і конфігурацій земельних ділянок будинковолодіння №13 (власник ОСОБА_3) і будинковолодінь №№ 15 і 17 (власник ОСОБА_2) по АДРЕСА_3, проведення якої доручити спеціалістам-експертам Черкаського філіалу Київського Науково-Дослідного Інституту Судових Експертиз (КНДІСЕ), попередивши експертів про кримінальну відповідальність за ст. ст. 384; 385 КК України.
На вирішення експертів поставити такі питання:
1. Якими є фактичні розміри земельних ділянок та їх конфігурація
будинковолодіння №13 (власник ОСОБА_3) та
будинковолодінь №№15; 17 (власник ОСОБА_2) по
АДРЕСА_3 на час проведення експертного
дослідження?
Надати схематичні плани зазначених земельних ділянок.
1. 2. Чи відповідають розміри і конфігурація вказаних земельних ділянок розмірам (площі, розмірам меж між всіма поворотними точками), зазначеним в документах про приватизацію - в Державних актах на ці земельні ділянки?
2. 3. Чи відповідають розміри і конфігурація зазначених земельних ділянок розмірам і конфігурації цих земельних ділянок на час затвердження таких за результатами обміру (поквартальної зйомки) рішенням Черкаського міськвиконкому №714-Е від 06.10.1955 року?
Надати схематичні плани зазначених земельних ділянок на той час.
4. Прослідкувати зміни розмірів і конфігурації вказаних земельних ділянок,
починаючи з 1955 року і до даного часу на підставі належних
правовстановлюючих документів за даними КП ЧООБТІ, матеріалів даної
цивільної справи, а також представлених сторонами по справі.
1. 5. Встановити, чи збережені поворотні точки меж, між якими проводилися виміри земельних ділянок при приватизації земельної ділянки ОСОБА_3 у 1998 році на даний час?
2. 6. Чи відповідають існуючі на даний час межі між домоволодіннями №13 і №15 та між домоволодіннями №15 і №17 правовстановлюючим документам на ці домоволодіння?
Оплату експертизи покласти на позивача ОСОБА_2 Надати для роботи експертам матеріали даної цивільної справи. На час проведення експертизи провадження по справі зупинити. Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України на протязі двохмісячного строку в частині зупинення провадження по справі.