АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД м. КИЄВА
03110, м. Київ-110, вул. Солом'янська, 2-А
11-1534/08
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 жовтня 2008 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду м. Києва в складі:
Головуючого судді- Британчук В.В.
Суддів- Ходаса В.І, Слинько С. С. З участю прокурора- Мінакової Г.О. Засуджених- ОСОБА_5 ОСОБА_43ахисник- ОСОБА_6
Розглянула у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_5 та його захисника ОСОБА_6, і засудженої ОСОБА_4 на вирок Солом'янського районного суду м. Києва від 01.07.2008 року.
Цим вироком
ОСОБА_5
ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця Тернопільської області, Борщивського району с Мушкитівка, громадянина України, українця, не одруженого, освіта неповна середня, непрацюючого, мешкаючого в Тернопільській області Борщивський район с Мушкитівка, раніше судимого: 1).26.07.2007 року Солом'янським районним судом м. Києва за ст. ст. 186 ч. 2, в строк 4 роки позбавлення волі з іспитовим строком на 3 роки на підставі с 75 КК України, з покладенням обов'язків передбачених ст. 76 КК України,
Засуджено за ст. ст. 186 ч. 2, 187 ч. 2, 70, 71 КК України на строк 8 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є власністю засудженого.
ОСОБА_4
ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженку Київської області Яготинського району с Двірковщина, громадянка України, освіта середня, не працююча, не заміжня, мешкаючу в АДРЕСА_1, раніше судима :
1). 23.07.2002 року Переяслав-Хмельницьким районним судом Київської області
за ст. 185 ч.3 КК України на строк 3 роки позбавлення волі;
2).01.03.2005 року Голосіївським районним судом м. Києва за ст. 185 ч. 2 КК
України на строк 2 роки позбавлення волі,
Засуджено за ст. ст. 186ч. 2, 187 ч. 2, 70 КК України на строк 7 років б місяців позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є власністю засудженої.
ОСОБА_5 та ОСОБА_43а вироком суду визнано винними в тому,
що вони 28.07.2007 року, близько 00-30 хвилин разом із невстановленою слідством особою, перебуваючи на 1-й Північній платформі Приміського вокзалу ст. Київ -пасажирський, з метою заволодіння чужим майном в ході розбійного нападу, вступили між собою в попередню змову, підійшли до потерпілого ОСОБА_8 і застосовуючи до останнього насильство, що є небезпечним для життя чи здоров'я особи яка зазнала нападу, спричинили йому тілесні ушкодження, які згідно висновку судово-медичної експертизи відносяться до легких тілесних ушкоджень, що потягли за собою короткочасний розлад здоров'я на строк більш 6 днів, але менш 21 дня.
Користуючись безпорадним станом потерпілого, ОСОБА_5 та ОСОБА_4 заволоділи його майном на загальну суму 345 гривень, роздівши потерпілого.
З викраденим майном ОСОБА_5 , ОСОБА_4 та невстановлена
ч слідством особа з місця скоєння злочину зникли, розпорядившись майном на власний розсуд.
Крім цього ОСОБА_5 , ОСОБА_4 та невстановлена слідством особа в цей же день, близько 01 години ночі, продовжуючи перебувати на 1-й Північній платформі приміського вокзалу ст. Київ - пасажирський, з метою відкритого викрадення чужого майна, вступили між собою в попередню змову і реалізовуючи свій злочинний намір підійшли до потерпілого ОСОБА_9 і застосовуючи до нього насильство, що не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, почали наносити йому удари руками і ногами по обличчю та тулубу, спричинивши йому як зазначено у висновку судово - медичної експертизи легкі тілесні ушкодження, після чого ОСОБА_5 , ОСОБА_4 та не встановлена слідством особа відкрито заволоділи майном потерпілого ОСОБА_9, а саме мобільним телефоном, , спортивною курткою, спричинивши останньому матеріальних збитків на загальну суму 450 гривень.
З викраденим майном вказані особи з місця скоєння злочину зникли та розпорядилися викраденим майном на власний розсуд.
На вирок суду подано засудженими та захисником ОСОБА_5 апеляції.
Захисник ОСОБА_5 в інтересах свого сина, засудженого ОСОБА_5 в апеляції просить вирок суду скасувати, а провадження по справі закрити, або пом'якшити йому міру покарання, оскільки на його думку вирок суду незаконний через однобічність досудового та судового слідства та через невідповідність висновків суду, викладених у вироку, фактичним обставинам справи.
Наполягає, що злочин був скоєний в ніч с 26 на 27.07.2007 року, а не 28.07.2007 року, як вказано у вироку суду.
Засуджена ОСОБА_4 в апеляції просить вирок суду скасувати, а справу направити до суду на новий судовий розгляд.
В обґрунтування своїх доводів вказує, що злочини було вчинено ними в ніч з 26 на 27 07.2007 року, а тому вважає вирок незаконним. Крім цього вказує , що її вина у скоєнні злочину передбаченого ст. 187 ч. 2 КК України матеріалами справи не доведена, що стосується кваліфікації її дії за ст. 186 ч. 2 КК України то вона вину визнає і підтверджує встановлені в суді обставини вчинення цього злочину.
Вислухавши доповідь судді, думку прокурора, який заперечив проти задоволення апеляцій засуджених та захисника, засуджених, які підтримали свої апеляції, провівши судові дебати та вислухавши останнє слово засуджених, вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи, наведені в апеляціях, колегія суддів вважає їх такими, що не підлягають задоволенню.
Як встановлено перевіркою матеріалів справи досудове та судове слідство проведено з дотриманням вимог кримінально-процесуального закону. Таких порушень цього закону, які були б істотними і могли б потягти за собою скасування судових рішень, у справі не допущено, а висновки про доведеність винності ОСОБА_5 та ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованих їм злочинних дій суд зробив на підставі досліджених в судовому засіданні і детально викладених у вироку доказів.
Зокрема, із показань потерпілого ОСОБА_8 вбачається, що його побили ОСОБА_5 та невстановлена слідством особа разом із ОСОБА_4, не дивлячись , що перед цим він їх пригощав, купив поїсти вони його розділи до гола та шукали грошу, які у нього були в шкарпетці і про які знав ОСОБА_5 . Все це сталося 27 .08.2007 року в період часу з 10-00 години, коли ОСОБА_8 зустрівся з засудженим ОСОБА_5 з яким був знайомий з травня 2007 року, коли разом працювали на будівництві до 00 годин 30 хвилин коли засуджені разом із невстановленими особами його розділи , а одежу забрали.
Згідно з показаннями ОСОБА_5 у. процесі досудового слідства та в судому засіданні він іменно 27.07.2007 року біля метро «Вокзальна» познайомився з ОСОБА_4, оскільки в цей день він приїхав, щоб забрати документи, які не були приєднані до попередньої кримінальної справи. В цей же день зустрівся із потерпілим ОСОБА_8. Вживали спиртні напоїв два етапи. Після того як потерпілий ОСОБА_8 став чіплятися до ОСОБА_4 він почав наносити удари потерпілому.
Після цього близько 01-00 години 28.07.2007 року невстановлена слідством особа розпочала конфлікт з ОСОБА_9 . Коли останній став втікати то ОСОБА_4 зірвала мобільний телефон разом із чохлом. Коли всі йшли по платформі то всіх затримали працівники міліції.
Суд належно оцінив ці показання ОСОБА_5 та ОСОБА_4 в сукупності з іншими доказами у справі й обгрунтовано визнав кваліфікацію дій ОСОБА_5 та ОСОБА_43а першим епізодом як розбій, а за другим епізодом як грабіж.
З огляду на викладене колегія суддів визнає доводи засуджених, що злочини вони вчинили з 26.07.2007 року на 27.07.2007 року надуманими з метою завести суд в оману.
Покарання призначено засудженим ОСОБА_5 та ОСОБА_4 відповідно до вимог закону з урахуванням тяжкості вчинених злочинів, даних про особи засуджених, обставин, що впливають на покарання.
Як видно з матеріалів справи, слідчими органами і судом досліджені всі обставини, з'ясування яких могло мати істотне значення для правильного вирішення справи. Проявів упередженості щодо ОСОБА_5 як з боку слідчих органів, так і суду. Вивченням матеріалів справи не виявлено.
Тому твердження у апеляціях засуджених про однобічність і необ'єктивність судового слідства необгрунтоване.
Безпідставними є також доводи у апеляціях засудженого ОСОБА_5 про застосування до нього під час досудового слідства недозволених методів слідства, оскільки дане питання судом першої інстанції ретельно перевірялося і в процесі судового слідства не знайшло свого підтвердження.
Злочинні дії ОСОБА_5 та ОСОБА_43а ст. ст. 187 ч. 2 та 186 ч. 2 КК України кваліфіковані правильно.
Підстав для скасування чи зміни вироку ( в частині, що стосується обсягу обвинувачення, кваліфікації злочинних дій та призначення міри покарання) стосовно ОСОБА_5 та ОСОБА_4 не вбачається.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів,
УХВАЛИЛА:
Апеляції захисника ОСОБА_6 в інтересах засудженого ОСОБА_5 та засудженої ОСОБА_4, залишити без задоволення, а вирок Солом'янського районного суду м. Києва від 01.07.2008 року щодо засуджених ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , - б е з змін.