Апеляційний суд міста Києва

Справа № 11 а-1523     Вирок постановлено під головуванням Дігтяр І.Р.

Категорія: ч. 1  ст.  121 КК     Доповідач в апеляційній інстанції: Британчук В.В.

УХВАЛА

Іменем України

14 жовтня 2008 року колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду міста Києва у складі:

Головуючого-судді Британчука В.В.,  суддів - Ходаса В.І.,  Слинька С. С. ,

з участю прокурора - МінаковоїТ.О.,  засудженого - ОСОБА_3

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Києві кримінальну справу за апеляційним поданням прокурора,  який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції,  на вирок Деснянського районного суду м.  Києва від 11 серпня 2008 року. Цим вироком засуджено

ОСОБА_3,  ІНФОРМАЦІЯ_1,  уродженця м. Києва,  громадянина України,  який проживав за адресою: АДРЕСА_1,  не судимого,  за ч. 1  ст.  121 КК на п'ять років позбавлення волі.

Вироком ОСОБА_3 визнано винним в умисному заподіянні ножем 9 травня 2008 року,  приблизно о 22 год.,  біля буд.  № 13/14 по просп. Маяковського в м.  Києві,  у стані алкогольного сп'яніння,  на ґрунті неприязних стосунків,  що раптово виникли,  ОСОБА_4 тяжких тілесних ушкоджень.

В апеляційному поданні прокурор,  який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції,  просить вирок змінити шляхом виключення з нього посилання на щире каяття,  як на обставину,  яка пом'якшує покарання засудженого,  оскільки ОСОБА_3 не визнав того,  що вдарив потерпілого    

ножем,  стверджував,  що побив того лише палкою. А у такому випадку,  на думку апелянта,  суд не мав права посилатись у вироку на щире каяття засудженого,  як на обставину,  яка пом'якшує його покарання.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду,  пояснення прокурора,  який підтримав апеляційне подання,  засудженого,  який заперечував проти нього,  провівши судові дебати й заслухавши останнє слово засудженого,  вивчивши справу,  обговоривши доводи апеляційного подання,  колегія суддів уважає його не підлягаючим задоволенню з таких підстав.

Винуватість засудженого ОСОБА_3 у вчиненні злочину за обставин,  викладених у вироку,  кваліфікація його злочинного діяння за ч. 1  ст.  121 КК відповідають доказам,  дослідженим у судовому засіданні,  яким судом першої інстанції дана належна оцінка у вироку.

Призначене покарання відповідає вимогам  ст.  65,  вчиненому і особі засудженого.

В апеляційному поданні усе це не оспорюється.

Посилання у ньому на те,  що суд помилився,  врахувавши щире каяття,  як обставину,  яка пом'якшує покарання засудженого,  безпідставне.

Як видно з протоколу судового засідання (а. с.  149) ОСОБА_3 під час судових дебатів і в останньому слові зазначив про визнання ним вини й розкаяння,  попросив вибачення у потерпілого за те,  що він вчинив.

За таких даних,  навіть при тому,  що у показаннях під час судового слідства ОСОБА_3 показав про нанесення потерпілому ударів палкою,  а не ножем,  суд першої інстанції мав право оцінити слова Засудженого під час судових дебатів і в останньому слові,  як щире каяття і врахувати при призначенні покарання,  як обставину,  яка пом'якшує покарання.

На користь цього говорить й те,  що засудженим не було оскаржено вирок взагалі.

Тому,  виходячи з викладеного,  апеляційне подання,  як необґрунтоване,  не підлягає задоволенню.

Керуючись  ст.   ст.  365,  366 КПК,  колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Вирок Деснянського районного суду м.  Києва від 11 серпня 2008 року щодо ОСОБА_3 залишити без зміни,  а апеляційне подання прокурора,  який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції,  - без задоволення.