Справа №22-1877/09

Головуючий у 1 інстанції -Бабич Н.Д.

Доповідач - Панченко М. М.

УХВАЛА

 ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

26 лютого   2009 року     м. Київ

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду м. Києва у складі:

Головуючого судді       -      Панченка М. М.

Суддів     -      Антоненко Н.О.,  Побірченко Т.І.

При секретарі     -      Мороз О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві справу за
апеляційною   скаргою   ОСОБА_1   на     ухвалу

Святошинського районного суду м. Києва від 25 грудня 2008 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1,  3-я особа Головне управління юстиції у м. Києві про визнання недійсним договору довічного утримання та визнання права власності на спадкове майно, -

ВСТАНОВИЛА:

В листопаді 2008 року ОСОБА_2 звернувся з позовом до ОСОБА_1 і просив винести рішення,  яким визнати недійсним договір довічного утримання,  укладений 4 липня 2000 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_1,  посвідчений Першою Київською державною нотаріальною конторою за реєстровим №1-2579.

Крім того,  просив визнати за ним право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1,  як належала на праві власності померлій ОСОБА_4.

В ході розгляду указаної справи ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 25 грудня 2008 року,  за заявою представника позивача,  накладено арешт на на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1,  яка є предметом спору.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу Святошинського районного суду м. Києва від 25 грудня 2008 року з тих підстав,  що вона не була присутня в судовому засіданні. Також послалась на те,  що рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 21 жовтня 2008 року частково задоволено позов ОСОБА_2,  оскільки визнано за ним право власності на Уг частину спірної квартири.

Колегія суддів вважає,  що апеляційну скаргу належить відхилити,  а ухвалу залишити без змін з таких підстав.

Встановлено,  що право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 є предметом  спору між сторонами.

Відповідно до  ст. 151 ЦПК України,  суд за заявою осіб,  які беруть участь у справі,  може вжити заходи до забезпечення позову.

А,  відповідно до  ст. 152 ЦПК України,  позов забезпечується накладенням арешту на майно чи грошові кошти,  що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб.

Враховуючи викладене,  колегія суддів вважає,  що ухвала про забезпечення позову постановлена у відповідності з чинним законодавством.

При цьому,  невжиття заходів до забезпечення позову у вигляді накладення арешту на квартиру може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

На підставі викладеного,  колегія суддів дійшла висновку про відхилення апеляційної скарги і залишення без змін ухвали Святошинського районного суду м. Києва від 25 грудня 2008 року про накладення арешту на Уг частину квартиру АДРЕСА_1.

Керуючись  ст.  ст. 307, 312    ЦПК України,  колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити,  а ухвалу Святошинського районного суду м. Києва від 25 грудня 2008 року залишити без змін.