УКРАЇНА
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД М. КИЄВА
МСП - 00100, м. Київ , вул. Солом'янська 2- а
справа №22- 6205/ 2008 Головуючий в 1 інстанції - Чех Н.А
Доповідач - Білич І.М.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 жовтня 2008 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду м. Києва в складі:
Головуючого : судді Білич І.М.
Суддів : Котули, Л.Г., Коротуна В.М
при секретарі Тороп Л.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Києві апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю „Фінтронік „ на рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 14 березня 2008 року в справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Фінтронік „ до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про зобов'язання повернути майно.
ВСТАНОВИЛА:
ТОВ „Фінтронік „ звернулося до суду з позовом про зобов'язання відповідачів повернути майно , яке під час роботи вони отримали у позивача у користування для виконання виробничих завдань. Та не повернули після свого звільнення у повному об'ємі.
Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 14 березня 2008 року , ТОВ „Фінтронік „ було відмовлено у задоволенні заявленого позову.
Не погоджуючись з рішенням суду , представник ТОВ „Фінтронік „ подав апеляційну скаргу в якій ставить питання про скасування рішення суду першої інстанції та постановления нового про задоволення заявлених позовних вимог. Мотивуючи свою вимогу порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права , та невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи.
Представник апелянта повторно не з'явився - у судове засідання , про день і час слухання справи був повідомлений належним чином. Поважність причин своєї неявки суду не повідомив.
Представник відповідачів не визнав подану апеляційну скаргу.
Вислухавши доповідача , пояснення осіб які з'явилися у судове засідання , вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги , колегія суддів вважає , що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено , що відповідачі по справі перебували у трудових відносинах з позивачем , а саме ОСОБА_5 працював на посаді заступника директора товариства, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_7 - на посадах провідних інженерів.
Під час роботи відповідачам по справі були передані товарно -матеріальні цінності для виконання виробничих завдань , що підтверджується відповідними видатковими накладними та накладними, які маються в матеріалах справи.
Згідно наказу № 5 від 31.01.2003 року відповідачі були звільнені з займаних посад за власним бажанням.
28.01.2003 року товариством «Фінтронік « було визначено комісію для перевірки матеріальних цінностей , які були закріплені за відповідачами та складений акт. У якому також було відображено факт зникнення програмної документації по виробам , які виконували відповідачі у порядку виконання службових обов'язків ( Ягуар , НСМЄП , Fihcos, Sigma PCGuard, Ukrcos ) . Повторний акт товариством був складений 27.03.2003 року.
Відмовляючи у задоволенні заявлених позовних вимог у частині повернення майна , яке було отримано відповідачами за накладними та виявлено не повернутим згідно акту товариства , районний суд виходив з того , що вимога позивача про повернення йому матеріальних цінностей ґрунтується лише на припущеннях , що зазначене майно було привласнене відповідачами , а не зникло з вини інших працівників. Зазначивши при цьому , що на підприємстві позивача малася цілодобова охорона яка не повідомляла позивача про намагання відповідачів винести матеріальні цінності. Також на момент звільнення позивач не висловлював відповідачам претензій.
Відмовляючи у задоволенні вимог пов'язаних з поверненням наданих ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_6 автомобілів районний суд виходив з того , що відповідачі не заперечують факт находження у них автомобілів , і що дані автомобілі повинні бути повернені товариству. Однак, автомобілі вони не можуть повернути так як не мають документів , що дають їм право керування ними.
Відмовляючи у задоволенні вимог пов'язаних з солідарним поверненням відповідачами програмної документації , районний суд виходив з того , що позивачем не надано доказів того , хто з відповідачів мав яку програмну документацію.
Проте повністю погодитися з такими висновками районного суду не можна. У відповідності до вимог ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Судова колегія вважає , що районний суд відмовляючи у задоволенні заявлених вимог про повернення товарно - матеріальних цінностей та програмної документації правомірно зазначив , що позивачем не надано доказів того , що зазначене у позовній заяві майно знаходиться у відповідачів. А останні незаконно без відповідної на то правової підстави заволоділи ним.
У той же час , судом було встановлено і визнано» сторонами по справі , що автомобілі які є власністю товариства та були передані відповідачам ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_6 у користування продовжують перебувати у їх володінні Хоча повинні були повернуті ними при звільненні з роботи.
За таких обставин , власник (Товариство ) у відповідності до вимог ст. 387 ЦК України має право витребувати своє майно від осіб , які незаконно , без відповідної правової підстави заволоділи ним.
З урахуванням вищевикладеного судова колегія вважає , що рішення суду першої інстанції не можна визнати повністю законним та обґрунтованим , воно підлягає скасуванню у частині відмови у задоволенні вимог про витребування автомобілів із чужого незаконного володіння.
Враховуючи те , що судом першої інстанції та апеляційним судом з'ясовані і витребувані всі необхідні матеріали по справі і з урахуванням діючих норм права , апеляційний суд вважає можливим постановити у цій частині нове рішення.
Беручи до уваги обставини справи апеляційний суд приходить до висновку , що вимоги позивача у частині витребування майна ( автомобілів ) підлягають задоволенню. Так як відповідачі 110, справі ОСОБА_3, ОСОБА_4 , ОСОБА_6Б продовжують незаконно , без відповідної правової підстави володіти ним.
Керуючись ст. ст. 303, 304, 305, 307, 309, 314-315 317 ЦПК України , судова колегія , -
В И Р І Ш И Л А :
Апеляційну скаргу п представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінтронік « задовольнити частково.
Рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 14 березня 2008 року скасувати у частині відмови повернення автомобілів за позовом про зобов'язання повернути майно . Та постановити нове наступного змісту.
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінтроніік « задовольнити частково.
Зобов'язати ОСОБА_4 повернути ТОВ «Фінтронік « автомобіль ВАЗ - 2107 , 1999 року випуску , державний номер НОМЕР_1 , номер кузову НОМЕР_4 , вартістю 7 751 гривна 77 коп.
Зобов'язати ОСОБА_3 повернути ТОВ «Фінтронік « автомобіль ВАЗ -2107 , 1999 року випуску, державний номер НОМЕР_2 , номер кузову НОМЕР_5 , вартістю 7 751 гривна 77 коп.
Зобов'язати ОСОБА_6 повернути ТОВ «Фінтронік « автомобіль ВАЗ 21043 , 1999 року випуску , державний номер НОМЕР_3 , номер кузову НОМЕР_6 , вартістю 7 911 гривень 91 коп.
У іншій частині рішення суду залишити без змін.
Рішення набирає сили з моменту проголошення. Може бути оскаржено у
касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду
України протягом двох місяців. .