Справа №766/14889/16-к

н/п 1-кп/766/61/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.06.2018 року                                                                                         м.Херсон

Херсонський міський суд Херсонської області у складі:

головуючого судді – Рєпіна К.К,

суддів: Стамбули Н.В.,

             ОСОБА_1,

при секретарі – Колосовій К.М.,

за участю прокурора – Марченкової С.О.,

представника потерпілої – ОСОБА_2,

обвинуваченого – ОСОБА_3,

захисника – ОСОБА_4, ОСОБА_5

розглянувши у судовому засіданні матеріали кримінального провадження №12016230040005376 за обвинуваченням ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.125, ч.1 ст.162, ч.1 ст.186, ч.3 ст.187 КК України,-

встановив:

Прокурор заявив клопотання  про продовження строків тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_3, посилаючись на те, що ризики, що існували на момент обрання відносно обвинуваченого запобіжного заходу не зменшились.

Представник потерпілої підтримала прокурора.

Обвинувачений та його захисники проти продовження тримання ОСОБА_3 під вартою заперечили, посилаючись на відсутність заявлених прокурором ризиків, просили змінити запобіжний захід на домашній арешт заборонивши залишати житло в нічний період доби.

Вирішуючи клопотання прокурора про продовження строків тримання під вартою та клопотання обвинуваченого і захисників про зміну запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_3, суд виходить з наступного.

Критерії для обрання того чи іншого запобіжного заходу встановлені у ч. 1 ст. 194 КПК України і передбачають наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення, а також наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, та недостатність застосування більш м’яких запобіжних заходів для запобігання наявним ризикам.

Виходячи зі змісту ст. 177 КПК України виключною (єдиною) метою застосування запобіжних заходів у кримінальному провадженні є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов’язків. При цьому, застосування таких заходів завжди має бути пов’язано із необхідністю запобігання ризикам, передбаченим цією статтею. Прокурор зобов’язаний довести неможливість застосування інших, більш м’яких видів запобіжних заходів.

Відповідно до положень ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м’яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.

За змістом рішення Конституційного Суду України від 8 липня 2003 року у справі №1-23/2003 запобіжний захід у вигляді взяття під варту не може бути застосований лише з мотиву тяжкості злочину, оскільки це суперечить Конституції України, відповідно до якої особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку та встановлено обвинувальним вироком суду (статті 29, 62 Конституції України).

Наведене кореспондується з практикою Європейського суду з прав людини, який в контексті ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод неодноразово зазначав, що серйозність обвинувачення або суворість санкції інкримінованого злочину не може бути єдиною підставою для тримання особи під вартою.

За змістом ч. 5 ст. 199 КПК України суддя зобов’язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор не доведе наявність обставини, які виправдовують подальше тримання обвинуваченого під вартою.

Органами прокуратури ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні злочину середньої тяжкості.

Потерпіла підтримує обвинувачення за яким ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину.

Запобіжний захід у виді тримання під вартою був застосований до обвинуваченого ОСОБА_3 за правилами КПК України.

Відомостей про те, що з’явилися нові ризики, які виправдовують подальше тримання обвинуваченого під вартою, до суду не надійшло.

Крім того, приймаючи рішення про застосування запобіжного заходу стосовно обвинуваченого, суд бере до уваги у сукупності обставини, передбачені ст. 178 КПК України.

Так, з матеріалів справи видно, що обвинувачений ОСОБА_3 має постійне місце проживання, офіційно не працевлаштований, раніше судимий.

Відповідно до ч. 2. ст. 181 КПК України, домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

З огляду на наведене та з урахуванням цілей п. 1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, принципу правової визначеності, суд дійшов висновку, що для забезпечення виконання обвинуваченими покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання ризикам, передбаченим ч. 1 ст. 177 КПК України, достатньо змінити йому запобіжний захід на цілодобовий домашній арешт з покладенням на нього обов'язків відповідно до положень ст. 194 КПК України, отже клопотання захисника підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст. 183, 194-196, 331 КПК України, суд, -

постановив:

Клопотання обвинуваченого та захисників про зміну запобіжного заходу – задовольнити частково.

Змінити ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід з тримання під вартою на запобіжний захід у виді домашнього арешту із використанням електронного засобу контролю за адресою: АДРЕСА_1 по 25.08.2018 року включно, заборонивши йому цілодобово залишати житло та зобов’язати його прибувати за кожною вимогою до суду.

Покласти на ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, наступні обов’язки:

1) повідомляти суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;

2)утримуватися від спілкування із свідками, допитаними під час досудового розслідування цього кримінального провадження та зазначеними у реєстрі матеріалів досудового розслідування;

3) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в’їзд в Україну;

4)носити електронний засіб контролю.

Строк дії вказаних обов’язків визначити до 25.08.2018 року.

Негайно доставити ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, до місця проживання за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2 та звільнити його з - під варти.

Копію ухвали направити начальнику Херсонського слідчого ізолятору УДПтСУ в Херсонській області, до Херсонського відділу поліції ГУ Національної поліції в Херсонській області, ГУ Національної поліції в Херсонській області для негайного виконання.

Ухвала оскарженню не підлягає.

ГоловуючийОСОБА_6

Суддя                                                                             ОСОБА_7

                                                                                ОСОБА_8