Справа № 22ц-2735/2009 р. Головуючий у 1-й інстанції – Харечко Л.К.
Категорія – цивільна Доповідач – Позігун М.В.
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
28 грудня 2009 року місто Чернігів
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі :
головуючого – судді Позігуна М.І.,
суддів –Шемець Н.В., Редьки А.Г.
при секретарі – Рачовій І.І.
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою представника позивача ОСОБА_1 – ОСОБА_2 на рішення Деснянського районного суду м.Чернігова від 16 листопада 2009 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення неустойки за прострочення сплати аліментів,
в с т а н о в и в :
В вересні 2009 року ОСОБА_1 звернулась до суду з даним позовом, посилаючись на те, що на підставі рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 11.06.2002 року відповідач ОСОБА_3 зобов’язаний сплачувати їй аліменти на утримання сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1\4 частки з усіх видів його заробітку щомісячно, проте належним чином не виконує свого обов’язку, в результаті чого утворилась заборгованість по аліментам в сумі 6 479 грн. 18 коп., а тому вона має право на одержання неустойки за прострочення їх сплати за період з 11.06.2002 року по 01.09.2007 року в сумі 59 418 грн. 87 коп., яку позивачка і просила стягнути з відповідача на свою користь.
Рішенням Деснянського районного суду м.Чернігова від 16 листопада 2009 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 неустойку за прострочення сплати аліментів в розмірі 1 500 грн., 51 грн. судового збору та 30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
В апеляційній скарзі представник позивачки ОСОБА_2 просить скасувати зазначене рішення суду та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Апелянт вказує, що відповідач з травня 2002 року зовсім не сплачував аліменти, жодної допомоги сину не надавав, що свідчить про наявність його вини у простроченні сплати аліментів. На думку апелянта, відповідач не надав суду доказів на підтвердження свого неналежного матеріального стану чи незадовільного стану здоров’я, а тому суд безпідставно зменшив розмір неустойки до 1500 грн.
Вислухавши суддю-доповідача, учасників судового процесу, перевіривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.
Відповідно до ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обгрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що станом на 01.09.2007 року розмір заборгованості відповідача по сплаті аліментів складає 6 479 грн. 18 коп., а розмір неустойки за розрахунком позивача – 59 418 грн. 87 коп., але визначаючи розмір неустойки, що підлягає стягненню, в сумі 1500 грн., врахував строк позовної давності та матеріальну спроможність відповідача.
Проте, з даним висновком апеляційний суд погодитись не може з таких підстав.
Судом встановлено, що рішенням Деснянського районного суду м.Чернігова від 11.06.2002 року з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 стягнуто аліменти на утримання сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 1\4 частини всіх видів заробітку щомісячно, починаючи з 10.05.2002 року і до повноліття дитини.
Відповідно до статті 195 СК України, який набув чинності з 1 січня 2004 року, заборгованість за аліментами, присудженими у частці від заробітку (доходу), визначається державним виконавцем виходячи з фактичного заробітку (доходу), одержаного боржником за час, протягом якого стягнення не провадилося, або одержуваного ним на момент визначення розміру заборгованості. Якщо боржник у цей період та на час визначення заборгованості не працював, така заборгованість визначається виходячи з середньої заробітної плати для даної місцевості. У разі спору розмір заборгованості визначається судом.
Згідно статті 196 СК України при виникненні заборгованості з вини особи, яка зобов’язана сплачувати аліменти за рішенням суду, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення. Розмір неустойки може бути зменшений судом з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів.
За змістом зазначених норм закону при визначенні розміру неустойки (пені) слід виходити із того, що пеня може нараховуватися тільки на ту суму заборгованості, яка виникла після 1 січня 2004 року, дати прийняття діючого Сімейного кодексу України.
Суд першої інстанції у порушення вимог статей 214, 215 ЦПК України на зазначені положення закону уваги не звернув і не визначив загальну суму неустойки, яка виникла після 1 січня 2004 року, а при вирішення питання про розмір неустойки в порушення вимог ст. 258 ЦК України та ст. 20 СК України застосував позовну давність, не врахувавши, що до вимог, що випливають із сімейних відносин, позовна давність застосовується, лише випадках передбачених ч.1 ст.20 СК України.
Таким чином, загальний розмір заборгованості ОСОБА_3 по аліментам за період з 1 січня 2004 року по 01 вересня 2007 року становить 4 491 грн. 20 коп., а розмір неустойки (пені) за цей же період – 33 281 грн. 32 коп.
Розмір неустойки вираховується в розмірі 1 відсотка заборгованості за кожен місяць прострочки, помноженої на кількість днів до 1 вересня 2007 року в межах заявлених вимог і становить: в 2004 році, виходячи з щомісячної заборгованості 107 грн. 32 коп. - в січні за 1339 днів - 1437 грн.01 коп., в лютому за 1310 дня - 1405 грн. 89 коп., в березні за 1279 днів - 1372 грн. 62 коп., в квітні за 1249 днів -1340 грн. 43 коп., в травні за 1218 днів -1307 грн. 16 коп., в червні за 1188 днів -1274 грн. 96 коп., в липні за 1157 дня - 1241 грн. 69 коп., в серпні за 1126 днів-1208 грн. 42 коп., в вересні за 1096 днів -1176 грн.23 коп., в жовтні за 1065 дня - 1142 грн.96 коп., в листопаді за 1035 днів -1110 грн.76 коп., за грудень за 1004 дні -1077 грн. 49 коп.; в 2005 році, виходячи з щомісячної заборгованості 128 грн. 85 коп.- в січні за 973 дні - 1253 грн.71 коп., в лютому за 945 днів - 1217 грн. 63 коп., в березні за 914 днів - 1177 грн. 69 коп., в квітні за 884 дня - 1139 грн. 03 коп., в травні за 853 дні - 1099 грн. 09 коп., в червні за 823 дні - 1060 грн. 44 коп., в липні за 792 дні - 1020грн. 49 коп., в серпні за 761 день - 980 грн. 55 коп., в вересні за 731 день - 941 грн. 89 коп., в жовтні за 700 днів - 901 грн. 95 коп., в листопаді за 670 днів - 863 грн. 30 коп., в грудні за 639 днів - 823 грн. 35 коп.; в 2006 році заборгованість в січні-лютому становила 171 грн. 38 коп., у березні 159 грн. 95 коп., з квітня по листопад включно по 22 грн. 72 коп. і в грудні 180 грн. 69 коп., а тому неустойка становить в січні за 608 днів - 1041 грн. 99 коп., в лютому за 580 днів - 994 грн., в березні за 549 днів - 878 грн. 13 коп., в квітні за 519 днів - 117 грн. 92 коп., в травні за 488 днів - 110 грн. 87 коп., в червні за 458 днів - 104 грн. 06 коп., в липні за 427 днів - 97 грн. 01 коп., в серпні за 396 днів - 89 грн. 97 коп., в вересні за 366 днів - 83 грн. 16 коп., в жовтні за 335 днів - 76 грн. 11 коп., в листопаді за 304 дні - 69 грн. 07 коп., в грудні за 274 дні - 495 грн. 09 коп.; в 2007 році заборгованість згідно розрахунку позивачки становила в січні-березні 224 грн., а з квітня по серпень включно - по 24 грн., а тому неустойка становить в січні за 243 дні - 544 грн. 32 коп., в лютому за 215 днів - 481 грн. 60 коп., в березні за 184 дні - 412 грн. 16 коп., в квітні за 154 дні - 36 грн. 96 коп., в травні за 123 дні - 29 грн. 52 коп., в червні за 93 дні - 22 грн. 32 коп., в липні за 62 дня – 14 грн. 88 коп., в серпні за 31 день – 7 грн. 44 коп., а всього за весь період розмір неустойки становить 33 281 грн. 32 коп.
Залишаються не спростованими доводи відповідача про те, що за спірний період він не мав постійного місця роботи, а отже, і стабільного заробітку, в зв’язку з чим не міг сплачувати аліменти в повному обсязі, а тому на підставі ст. 196 СК України апеляційний суд вважає за можливе зменшити розмір неустойки, що підлягає стягненню на користь позивачки, до 15 000 грн.
Відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені нею по справі судові витрати в сумі 263 грн. 08 коп. відповідно до задоволених вимог, що становить 25.24 відсотки до заявлених вимог.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, ст.ст. 20, 196 СК України, апеляційний суд
в и р і ш и в:
Апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_1 – ОСОБА_2 задовольнити частково.
Рішення Деснянського районного суду м.Чернігова від 16 листопада 2009 року скасувати.
Позовні вимоги ОСОБА_1 про стягнення з ОСОБА_3 неустойки за прострочення сплати аліментів в сумі 59 418 грн. 87 коп. за період з 11.06.2002 року по 01.09.2007 року задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 неустойки за прострочення сплати аліментів в період з 1 січня 1004 року по 1 вересня 2007 року в сумі 15 000 грн. та в повернення судових витрат в сумі 263 грн. 08 коп., відмовивши в задоволенні позовних вимог в іншій частині.
Рішення набирає законної сили після його проголошення, але може бути оскаржено у касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.
Головуючий: Судді: