Постанова

Іменем України

04 червня 2018 року

м. Київ

справа № 598/1704/16-ц

провадження № 61-27266св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

УсикаГ. І. (суддя-доповідач), Кузнєцова В. О., Олійник А. С.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_4,

відповідачі - Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» в особі Уповноваженого особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації у Публічному акціонерному товаристві «Дельта Банк», Фонд гарантування вкладів фізичних осіб,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_4 на рішення Апеляційного суду Тернопільської області від 20 липня 2017 року у складі колегії суддів: Ходоровського М. В., Бершадської Г. В., Сташківа Б. І.,

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2016 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» (далі по тексту - ПАТ «Дельта Банк») в особі Уповноваженого Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Дельта Банк», Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про захист право споживачів та зобов`язання вчинити певні дії.

На обґрунтування заявлених позовних вимог зазначив, що між ним та

ПАТ «Дельта Банк» 26 лютого 2015 року було укладено договір

№ 007-19551-260215 банківського вкладу (депозиту) «Найкращий» у доларах США, на виконання якого було внесено 5 000,00 доларів США із процентною ставкою 5,5 відсотків річних із строком залучення вкладу до 28 березня

2015 року. Після закінчення строку розміщення вкладу він звернувся до банку із вимогою про повернення коштів згідно договору вкладу, однак банк надав відповідь, що у зв'язку із запровадженням тимчасової адміністрації

ПАТ «Дельта Банк» операції щодо виплат за рахунками, відкритими на його ім'я, тимчасово обмежені.

Посилаючись на те, що його не було включено до загального реєстру вкладників ПАТ «Дельта банк», які отримують кошти в межах гарантованої суми за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб і вказану суму вкладу не було повернуто, позивач просив визнати за ним право вкладника за договором №007-19551-260215 банківського вкладу «Найкращий» у доларах США від

26 лютого 2015 року, укладеного з ПАТ «Дельта Банк» на суму 5 000,00 доларів США та право на відшкодування коштів за вказаним договором; зобов`язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Дельта Банк» Кадирова В. В. включити його до загального реєстру вкладників, які отримують кошти в межах гарантованої суми за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, за договором №007-19551-260215 банківського вкладу «Найкращий» у доларах США від 26 лютого 2015 року на суму 5 000,00 доларів США; зобов`язати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб виплатити йому 5 000,00 доларів США банківського вкладу.

Рішенням Збаразького районного суду Тернопільської області від 12 квітня

2017 року позов ОСОБА_4 задоволено в повному обсязі.

Визнано за ОСОБА_4 право вкладника за договором №007-19551-260215 банківського вкладу «Найкращий» від 26 лютого 2015 року, укладеного з

ПАТ «Дельта Банк» на суму 5 000,00 доларів США та право на відшкодування коштів за вказаним договором.

Зобов'язано Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Дельта Банк» Кадирова В.В. включити ОСОБА_4 до загального реєстру вкладників, які отримують кошти в межах гарантованої суми за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, за договором №007-19551-260215 банківського вкладу «Найкращий» від 26 лютого 2015 року на суму

5 000,00 доларів США.

Зобов'язано Фонд гарантування вкладів фізичних осіб виплатити ОСОБА_4

5 000,00 доларів США банківського вкладу, що еквівалентно 134 450,00 грн.

Стягнуто з ПАТ «Дельта Банк» на користь держави 1 344,50 грн судового збору.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що комісія з перевірки правочинів (договорів) за вкладними операціями ПАТ «Дельта Банк», призначена наказом Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ «Дельта Банк», безпідставно визнала нікчемним договір № 007-19551-260215 банківського вкладу (депозиту) «Найкращий», що свідчить про уникнення відповідачів від виконання грошових зобов'язань перед позивачем щодо повернення грошових коштів з його депозитного рахунку в розмірі 5 000,00 доларів США, та порушує його право на повернення вкладу.

Рішенням Апеляційного суду Тернопільської області від 20 липня 2017 року апеляційні скарги ПАТ «Дельта Банк» в особі Уповноваженого Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації у ПАТ «Дельта Банк» Кадирова В. В. та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб в особі представника Кустової Т. В. задоволено.

Рішення Збаразького районного суду від 12 квітня 2017 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_4 до ПАТ «Дельта Банк» в особі Уповноваженого Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Дельта Банк» та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про захист права споживачів та зобов'язання вчинити певні дії.

Рішення суду апеляційної інстанції мотивоване тим, що висновок суду першої інстанції щодо не визнання нікчемним договору № 007-19551-260215 банківського вкладу (депозиту) «Найкращий» у доларах США, укладеного між ОСОБА_4 та ПАТ «Дельта Банк» є помилковим, оскільки комісія з перевірки правочинів (договорів) за вкладними операціями ПАТ «Дельта Банк», ураховуючи умови, зазначені у пункті 1.8 договору банківського вкладу (депозиту), а також пункт 5.11. Правил банківського обслуговування фізичних осіб у ПАТ «Дельта Банк», затверджених рішенням Ради директорів ПАТ «Дельта Банк» протоколом № 14 від 20 березня 2013 року (з відповідними змінами), дійшла правильного висновку, що зарахування на вкладний (депозитний) рахунок позивача грошових сум від третьої особи не допускається, оскільки це призводить до збільшення гарантованої суми відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, що є підставою для визнання зазначеного договору нікчемним.

З урахуванням наведеного апеляційний суд дійшов висновку, що укладення між ОСОБА_4 та ПАТ «Дельта Банк» договору № 007-19551-260215 банківського вкладу (депозиту) «Найкращий» у доларах США суперечить спеціальній процедурі відшкодування вкладів, що передбачена Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», норми якого є спеціальними при вирішенні відповідних правовідносин.

У серпні 2017 року до суду касаційної інстанції надійшла касаційна скарга

ОСОБА_4, у якій заявник просив скасувати рішення Апеляційного суду Тернопільської області від 20 липня 2017 року та залишити в силі рішення Збаразького районного суду Тернопільської області від 12 квітня 2017 року, як скасованого помилково.

Касаційна скарга обґрунтована тим, що апеляційний суд не взяв до уваги та не надав оцінку тому, що відповідно до пункту 1.8 Договору № 007-19551-260215 банківського вкладу (депозиту) «Найкращий» у доларах США сторони погодили, що грошові кошти на депозитний вклад вносяться особисто вкладником шляхом внесення готівки або шляхом перерахування коштів з власного поточного рахунку, і цей пункт не містить заборони щодо внесення коштів третіми особами. Крім того, судом не було ураховано, що після перерахунку коштів на депозитний рахунок, банк не вчинив жодних дій для визнання договору неукладеним, що свідчить про його погодження із порядком внесення коштів позивачем та правомірністю укладеного правочину.

У вересні 2017 року до суду касаційної інстанції надійшов відзив (заперечення) ПАТ «Дельта Банк» на касаційну скаргу, обгрунтований тим, що рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 181 від

02 жовтня 2015 року призначена процедура ліквідації ПАТ «Дельта Банк» з

05 жовтня 2015 року по 04 жовтня 2017 року включно. Заявник вказував на те, що у спорах, пов'язаних з виконанням банком, у якому введена тимчасова адміністрація та/або запроваджена процедура ліквідації, норми Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» є спеціальними, і цей Закон є пріоритетним відносно інших законодавчих актів України щодо регулювання таких правовідносинах. З метою дотримання вимог відповідного Закону Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб створено комісію з перевірки правочинів (договорів) за вкладними операціями ПАТ «Дельта Банк», за результатами проведення якої виявлено наявність ознак нікчемності у ряді договорів банківського вкладу (депозиту), у тому числі і договорі від 26 лютого 2015 року, укладеного між ПАТ «Дельта Банк» та ОСОБА_4 Підставою нікчемності договору є порушення пункту 1.8 договору та пункту 5.11. Правил обслуговування фізичних осіб у ПАТ «Дельта Банк», не допускається зарахування на вкладний (депозитний) рахунок грошових сум від третьої особи. В ситуації, що є предметом розгляду, кошти на вкладний рахунок ОСОБА_4 вносила третя особа ОСОБА_7, що підтверджується витягом з реєстру операцій про переказ коштів. ОСОБА_4 не надав підтвердження внесення ним коштів на його депозитний рахунок особисто, тоді як третя особа ОСОБА_7, яка здійснила переказ коштів на рахунок позивача, заявила до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації в ПАТ «Дельта Банк» кредиторську вимогу, що свідчить про те, що кошти на вкладному рахунку належать не позивачу, а третій особі, яка здійснила їх переказ у іноземній валюті.

Договір банківського вкладу (депозиту) укладено з порушенням вимог постанови Національного банку України №692/БТ від 30 грудня 2014 року «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до категорії проблемних», відповідно до якої банк було віднесено до категорії неплатоспроможних на строк 180 днів та запроваджено обмеження в діяльності, зокрема заборонено проведення будь-яких операцій, за результатами яких збільшується гарантована сума відшкодування за вкладами фізичних осіб Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, крім договорів, укладених до набрання чинності зазначеної постанови.

Згідно статті 388 ЦПК України, який набрав чинності з 15 грудня

2017 року, судом касаційної інстанції є Верховний Суд.

18 травня 2018 року справа передана до Верховного Суду.

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення»

ЦПК України у редакції Закону України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

За змістом частин першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Установлено й це вбачається з матеріалів справи, що оскаржуване судове рішення апеляційної інстанції ухвалене з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, доводи касаційної скарги висновку суду попередньої інстанції не спростовують.

Судами попередніх інстанцій установлено, що 26 лютого 2015 року між

ОСОБА_4 та ПАТ «Дельта Банк» укладено договір №007-19551-260215 банківського вкладу (депозиту) «Найкращий» у доларах США, на виконання якого було внесено 5 000,00 доларів США, з процентною ставкою 5,5 відсотків річних, на строк до 28 березня 2015 року.

Постановою Правління Національного банку України за 02 березня

2015 року № 150 «Про віднесення публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до категорії неплатоспроможних», виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 02 березня 2015 року за № 51 «Про запровадження тимчасової адміністрації у публічному акціонерному товаристві «Дельта Банк», згідно з яким з 03 березня 2015 року запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «Дельта Банк».

Згідно пункту 16 частини першої статті 2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» тимчасова адміністрація - це процедура виведення банку з ринку, що запроваджується Фондом стосовно неплатоспроможного банку в порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до пункту 6 частини першої статті 2 цього Закону ліквідація банку - це процедура припинення банку як юридичної особи відповідно до законодавства.

Отже у спорах, пов'язаних з виконанням банком, у якому введена тимчасова адміністрація та/або запроваджена процедура ліквідації, своїх зобов'язань перед його кредиторами, норми Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» є спеціальними, і цей Закон є пріоритетним відносно інших законодавчих актів України щодо регулювання таких правовідносинах.

Наведена правова позиція висловлена Верховним Судом України в постанові від 20 січня 2016 року у справі № 6-2001цс15.

Згідно з частиною першою статті 3 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Фонд гарантування вкладів фізичних осіб є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку та ліквідації банків, у випадках встановлених цим Законом.

Частиною другою статті 37 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» визначено, що уповноважена особа Фонду має право, зокрема, повідомляти сторони за договорами, зазначеними у частині 2 статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів, вчиняти дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів та звертатися до правоохоронних органів із заявою про вчинення кримінального правопорушення в разі виявлення фактів шахрайства та інших протиправних дій працівників банку або інших осіб стосовно банку.

Крім того, відповідно до частини другої статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» протягом дії тимчасової адміністрації уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.

З метою дотримання вимог Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Уповноваженою особою Фонду було створено комісію з перевірки правочинів (договорів) за вкладними операціями ПАТ «Дельта Банк» (далі комісія), за результатами перевірки якої виявлено наявність ознак нікчемності у ряді договорів банківського вкладу (депозиту), що були укладені між ПАТ «Дельта Банк» та фізичними особами, в тому числі і в договорі банківського вкладу, укладеному 26 лютого 2015 року між ПАТ «Дельта Банк» та ОСОБА_4

Комісія дійшла до висновку, що умови договорів банківських вкладів, укладені між Банком та фізичними особами - клієнтами банку після 16 січня 2015 року включно, за якими кошти були зараховані за такими договорами від інших фізичних осіб, та операції за якими призвели до збільшення гарантованої суми відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб є нікчемними.

Згідно пункту 1.8 договору банківського вкладу (депозиту) № 007-19551-260215 «Найкращий» зарахування вкладу на рахунок повинно здійснюватися з власного поточного або вкладного (депозитного) рахунку вкладника, відкритого в банку, або готівкою через касу банку.

Відповідно до пункту 5.11. Правил банківського обслуговування фізичних осіб у Публічному акціонерному товаристві «Дельта Банк» (далі - Правила), затверджених рішенням Ради директорів АТ «Дельта Банк» Протоколом № 14 від 20 березня 2013 року (з відповідними змінами) зарахування на вкладний (депозитний) рахунок грошових сум для вкладника від третьої особи не допускається.

З Правилами обслуговування фізичних осіб у Публічному акціонерному товаристві «Дельта Банк» позивач був ознайомлений.

Відповідно до платіжного доручення № 46488241 від 26 лютого 2015 року гроші в сумі 5 000,00 доларів США для вкладника ОСОБА_4 переказом поступили з рахунку ОСОБА_7, тобто з порушенням пункту 1.8 договору банківського вкладу (депозиту) та пункту 5.11. Правил банківського обслуговування фізичних осіб у ПАТ «Дельта Банк».

Ураховуючи наведене, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку, що комісія з перевірки правочинів (договорів) за вкладними операціями

ПАТ «Дельта Банк», ураховуючи умови, зазначені у пункті 1.8 укладеного договору банківського вкладу (депозиту), вимоги пункту 5.11. Правил банківського обслуговування фізичних осіб у Публічному акціонерному товаристві «Дельта Банк», затверджених рішенням Ради директорів

ПАТ «Дельта Банк» протоколом № 14 від 20 березня 2013 року (з відповідними змінами), дійшла правильного висновку про нікчемність договору банківського вкладу(депозиту) № 007-19551-260215 «Найкращий», укладеного між ОСОБА_4 та ПАТ «Дельта Банк».

Доводи касаційної скарги про відсутність правових підстав для визнання нікчемним цього договору є безпідставними, оскільки висновок апеляційного суду грунтується на вимогах Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» та матеріалах справи.

Відповідно до пункту 7 частини третьої статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» правочини неплатоспроможного банку є нікчемними у зв'язку з тим що банк уклав правочин ( у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не передбачених для них законодавством чи внутрішніми документами банку.

Перерахування грошових коштів в іноземній валюті відбулося з поточного рахунку однієї фізичної особи - ОСОБА_7 на вкладний рахунок іншої фізичної особи - ОСОБА_4 у період дії постанови Національного банку України №692/БТ від 30 жовтня 2014 року «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до категорії проблемних, якою було запроваджено обмеження в діяльності банку, зокрема заборонено проведення будь-яких операцій, за результатами яких збільшується гарантована сума відшкодування за вкладами фізичних осіб Фондом гарантування вкладів фізичних осіб. ОСОБА_7 заявив кредиторську вимогу до Уповноваженої особи Фонду гарантування фізичних осіб на здійснення ліквідації в ПАТ «Дельта Банк», а тому переказ ним грошових коштів з свого рахунку на вкладний рахунок ОСОБА_4 надає йому непередбачені законодавством та внутрішніми документами банку пільги та призводить до збільшення гарантованої суми відшкодування за вкладами фізичних осіб Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, що відповідно до пункту 7 частини третьої статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»є підставою для визнання укладеного між сторонами договору банківського вкладу (депозиту), нікчемним.

Посилання позивача на те, що умови договору банківського вкладу (депозиту)

№007-19551-260215 не містять заборони про зарахування грошових коштів, які надійшли до банку на ім'я вкладника від іншої особи, а відтак позивач є вкладником та має право на повернення вкладу є непереконливими, оскільки суперечать вимогам Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» та внутрішнім документам банку, і не спростовують правильність висновків суду апеляційної інстанції.

Інші доводи касаційної скарги не впливають на законність та обгрунтваність рішення суду апеляційної інстанції, фактично зводяться до переоцінки доказів, що знаходиться поза межами повноважень Верховного Суду.

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення суду без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що касаційна скарга ОСОБА_4 не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 400, 401, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення.

Рішення Апеляційного суду Тернопільської області від 20 липня 2017 року залишити без змін.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: Г. І. Усик

В. О. Кузнєцов

А. С. Олійник