Справа № 545/1364/18

                                                                                                 Провадження №  1-в/545/335/18

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

       26.06.2018 року. Полтавський районний суд Полтавської області у складі : головуючого – судді : Гальченко О.О.,

при секретарі : Новак Ю.М.,

за участю прокурора : Магди Р.О.,

захисника : ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтава в приміщенні Полтавського районного суду Полтавської області в режимі відеоконференції клопотання про застосування Закону України «Про амністію у 2016 році» захисника  ОСОБА_1 в інтересах засудженого гр. ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, в силу ст. 89 раніше не судимого, засудженого : 06.07.2015 року вироком Дружківського міського суду Донецької області за ч.3 ст. 414 КК України до 9 ( дев»яти ) років позбавлення волі з позбавленням військового звання «старший солдат», -

В С Т А Н О В И В :

Захисник  ОСОБА_1  в інтересах засудженого гр. ОСОБА_2 04.05.2018 року звернулася до суду із клопотанням про звільнення від відбування покарання у зв»язку з амністією, посилаючись на те, що вироком Дружківського міського суду Донецької області від 06.07.2015 року засудженого визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 414 КК України, тобто порушення правил поводження із зброєю, а також із речовинами та предметами, що становлять підвищену небезпеку для оточення та призначено покарання у вигляді 9 років позбавлення волі. Вирок набрав чинності. Згідно вироку останній засуджений за порушення правил поводження із зброєю через необережність під час перебування ним 20.11.2014 року в складі аеромобільної бригади у м. Костянтинівка Донецької області, а в подальшому прибув у м. Дружківка для виконання завдань за призначенням у складі сил приймаючих участь у антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областях.

         Прохала  застосувати   до засудженого  ст.  2  Закону України «Про амністію у 2016 році» від 22.12.2016 року,  як  до  особи  визнаної винною  у вчиненні   злочину, що  не  є  особливо  тяжким  злочином проти  здоров»я  особи  і  не  є діянням, передбаченим  ч. 2, 3 і 4 ст. 408,    ст. 410,    ч. 2, 3 і 4 ст. 411  КК  України,  які  захищали  незалежність, суверенітет  та  територіальну  цілісність  України, брали  безпосередню  участь  в антитерористичній  операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи  безпосередньо в районах антитерористичної  операції в  період  її проведення, отримали  статус  учасника  бойових дій ( крім  осіб, зазначених  у ч. 1 ст.  86  КК України, ст. 4  Закону  України  «Про  застосування  амністії  в Україні»  та ст. 9  цього  Закону ).          Бо  відповідно  до  ст.  12  КК  України  засуджений  вчинив  злочин  з необережності,  який  є  особливо тяжким, однак  не  є особливо  тяжким  злочином  проти  життя  та  здоров»я особи, а  також не  є діяннями  переліченими  у  ст.  2  Закону України  «Про амністію  в Україні в 2016 році», захищав незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, брав безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпечував її проведення, перебуваючи саме в районах антитерористичної операції у період її проведення, отримав статус учасника бойових дій, погоджується на застосування до нього амністії, який раніше до нього не застосовувався. Звільнити його від відбування покарання повністю ( а. с. 1, 2 ).

В судовому засіданні захисник  ОСОБА_1 клопотання підтримала в повному обсязі із викладених нею підстав. На уточнення суду вказала, що дане питання вже розглядалося судом та єдиною підставою для відмови у застосуванні амністії Апеляційною інстанцією Полтавської області слугувало відсутність статусу учасника бойових дій на момент розгляду першого її клопотання, тому його негативна характеристика за місцем відбування покарання вирішального значення зараз не має, бо вона не клопоче про УДЗ або щось інше.    Крім цього, до засудженого амністія раніше не застосовувалась. На підставі довіреності, яку надала до справи, вона саме за її зверненням отримала 26.05.2018 року посвідчення на ім»я засудженого ветерана війни - учасника бойових дій, внаслідок чого засуджений підпадає під дію ст. 2 Закону України «Про амністію у 2016 році».

 Прокурор заперечив щодо задоволення клопотання, так як вважає, що засуджений не підпадає під дію ст.2 Закону України «Про амністію в 2016 році», оскільки від засудженого не має згоди в матеріалах справи на застосування до нього акту амністії, яка є обов»язковою згідно ст. 10 даного Закону. Крім цього, відповідно ст. 12 КК України засуджений вчинив особливо тяжкий злочин, бо перебуваючи саме в зоні АТО всього згідно вироку з 08.11.2014 року по час взяття під варту – 21.11.2014 року, вчинив злочин саме проти життя та здоров»я 9 осіб, де один з них загинув, а 8 отримали різні ступені тяжкості тілесних ушкоджень, внаслідок чого військова частина втратила 9 військовослужбовців з особового складу. Крім цього вказав, що згідно матеріалів особової справи засуджений гр. ОСОБА_2 негативно характеризується, так як за час відбування покарання має 1 заохочення та 16 стягнень, які не погашені в установленому законом порядку, перебував на обліку як злісний порушник режиму відбування покарання.   На даний час поведінку свою на кращу не змінив, що згідно ст. 11 даного Закону судом повинно враховуватися при вирішенні даного питання.

   Від засудженого гр. ОСОБА_2 надійшла письмова заява про розгляд справи в його відсутність за участю його захисника ОСОБА_1, де клопотання підтримав ( а. с. 40 – 41 ), яку суд розцінює в даному випадку як згоду на застосування амністії згідно ст. 10 ч. 9 Закону України «Про амністію у 2016 році» . Його відсутність не перешкоджає розглядові даного питання.  

Представник ДУ «Крюківська виправна колонія ( № 29 )», надавши суду особову справу на засудженого,  повторно в засідання не з»явився з невідомих суду причин, хоча заздалегідь повідомлявся належним чином, про що є докази в матеріалах справи. Тому його не явка не перешкоджає розглядові даного клопотання.  

Суд, заслухавши учасників процесу, дослідивши матеріали клопотання захисника та особову справу на ім»я засудженого № 122-Б-15., вважає, що клопотання не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про амністію у 2016 році» від 22 грудня 2016 року, звільненню від відбування покарання  у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов»язаних з позбавленням волі, підлягають особи, кримінальні справи стосовно яких розглянуті судами, але вироки стосовно них не набрали законної сили, а також особи, визнані винними у вчиненні злочину, що не є особливо тяжким злочином проти життя та здоров»я особи та не є діянням, передбаченим  частинами другою, третьою і четвертою статті 408,  статтею 410,  частинами другою, третьою і четвертою статті 411  Кримінального кодексу України, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, отримали статус учасника бойових дій ( крім осіб, зазначених у частині четвертій статті 86 Кримінального кодексу України,  статті 4 Закону України «Про застосування амністії в Україні» та статті 9 «Про амністію у 2016 році» ).

Судом встановлено, що гр. ОСОБА_2 засуджений 06.07.2015 року Дружківським  міським судом  Донецької області за ч.3 ст. 414 КК України до 9 років позбавлення волі з позбавленням військового звання «старший солдат». Ухвалою Судової палати з кримінальних справ Апеляційного суду Донецької області від 19.10.2015 вирок Дружківського міського суду Донецької області від 06.07.2015 року залишено без змін.                          Відповідно до ст. 12 КК України  злочин, передбачений ч.3 ст.414 КК України  відноситься до особливо тяжких злочинів .                                                          Обов»язковим додатковим об»єктом   злочину, передбаченого ч.3 ст. 414 КК України є життя та здоров»я особи. 

У вироку суду встановлено, що внаслідок вчинення  гр. ОСОБА_2  злочину, передбаченого  ч.3 ст. 414 КК України, недбалого ставлення до обвинуваченого до військової служби, грубого порушення ним правил поводження зі зброєю, були спричинені тяжкі наслідки, а саме, у набутті даної події негативного суспільного резонансу, який призвів до значного підриву авторитету та престижу Збройних Сил України, як військового формування, на яке покладена оборона України, захист її суверенітету та територіальної цілісності і недоторканості, а також у створенні обстановки та умов, що ускладнили забезпечення постійної бойової готовності та виконання завдань у зоні проведення АТО військовим підрозділом, заподіяно смерть 1 особи, тяжкі тілесні ушкодження – 2 особам, середньої тяжкості тілесні ушкодження – 2 особам, легкі тілесні ушкодження – 4 особам, що призвело до не бойової втрати 9 військовослужбовців з особового складу.

На підставі викладеного, суд вважає, що ст. 414 ч. 3 КК України, за якою засуджений гр. ОСОБА_2, згідно розділу 19 КК України відноситься до військових злочинів та згідно ст. 12 ч. 5 КК України по класифікації до особливо тяжких злочинів, але оскільки вказаним кримінальним правопорушенням заподіяно тяжкі наслідки у вигляді життя та здоров»я осіб, що є додатковим об»єктом злочину, то суд вважає, що фактично засуджений вчинив саме особливо тяжкий військовий злочин проти життя та здоров»я осіб у відповідальний та тяжкий для Країни час.

Разом з тим, згідно матеріалів клопотання засуджений гр. ОСОБА_2    з 26.05.2018 року отримав завдяки захиснику посвідчення як ветерана війни – учасника бойових дій всупереч визначеному  «Порядку  надання та позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції», затвердженого постановою Кабміну № 413  від 20.08.2014 року, що суперечить наведеним вище встановленим обставинам у вироку суду, так як фактично гр.   ОСОБА_2 безпосередньо приймав  участь в антитерористичній операції саме в період часу із 09.11.2014 року по 20.11.2014 року  ( всього 11 днів ), тобто менше строку передбаченого ст. 2-1 «Порядку надання та позбавлення статусу учасника бойових дій», затвердженого постановою Кабміну № 413, що підтверджується саме вироком суду від 06.07.2015 року, що набрав чинності,  протоколом затримання гр. ОСОБА_2 від 21.11.2014 року за вказаним кримінальним провадженням, що вважається строком початку обчислення терміну покарання за вироком суду ( згідно матеріалів особової справи ). Тому, після встановлених обставин обвинувального вироку щодо засудженого, який набрав чинності, суд ставиться критично до отриманого посвідчення.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про амністію у 2016 році»   рішення про застосування чи незастосування амністії приймається судом щодо кожної особи індивідуально після  ретельної перевірки матеріалів особової справи та відомостей про поведінку засудженого за час відбування покарання.          

Судом встановлено, що згідно особової справи засуджений  за час відбування покарання зарекомендував себе негативно, має  1 заохочення та 16 стягнень, які не погашені в установленому законом порядку, перебував на обліку як злісний порушник режиму відбування покарання.     Та його поведінка не покращилась, на що суд не в змозі не звертати увагу при вирішенні даного питання.

Керуючись ст. 2, 9, 10, 11 Закону України «Про амністію в 2016 році», Законом України «Про застосування амністії в Україні», ст. 12, 86, 141 ч. 3 КК України, ст. 537 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

В задоволенні клопотання захисника  ОСОБА_1 в інтересах засудженого гр. ОСОБА_2 про застосування амністії та звільнення від відбування покарання у вигляді 9 ( дев»яти ) років позбавлення волі з позбавленням військового звання «старший солдат» за вироком  Дружківського міського суду Донецької області від 06.07.2015 року  за ч.3 ст. 414 КК України   - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Полтавської області через Полтавський районний суд Полтавської області на протязі 7 діб з моменту її проголошення.

Ухвала надрукована суддею в нарадчій кімнаті та є оригіналом.

Суддя: ОСОБА_3