ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 червня 2018 року

м. Київ

Справа № 910/13770/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

О.О. Мамалуй - головуючий, Л.В. Стратієнко, І.В. Ткач

за участю секретаря судового засідання - Н.С. Руденко,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу приватного акціонерного товариства "Джерела Міжгір'я"

на постанову Київського апеляційного господарського суду від 12.04.2018р.

у складі колегії суддів: О.В. Агрикова - головуючий, С.Я. Дикунська, А.О. Мальченко

та на рішення господарського суду міста Києва від 15.12.2017р.

суддя: В.І. Мельник

за позовом приватного акціонерного товариства "Джерела Міжгір'я"

до 1. Публічного акціонерного товариства "Кредитпромбанк";

2. Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк"

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача

1. Європейський банк реконструкції та розвитку;

2. Фонд гарантування вкладів фізичних осіб

про визнання договору недійсним

за участю представників учасників:

позивача: Войтович В.А.

відповідача-1: не з'явилися

відповідача-2: Ньорба О.М.

третьої особи-1: не з'явилися

третьої особи-2: Щербина О.Ю.

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог

Приватне акціонерне товариство "Джерела Міжгір'я" (далі - ПрАТ "Джерела Міжгір'я", позивач) звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до публічного акціонерного товариства "Кредитпромбанк" (далі - ПАТ "Кредитпромбанк", відповідач-1) та публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" (далі - ПАТ "Дельта Банк", відповідач-2), з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, про визнання недійсним договору купівлі-продажу прав вимоги від 27.09.2013р., укладеного між ПАТ "Кредитпромбанк" та ПАТ "Дельта Банк", посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевченко Д.Г. № 2466, в частині продажу (відступлення) права вимоги до ПрАТ "Джерела Міжгір'я" по кредитному договору № 08/15/06-КЛТ від 06.05.2006р., кредитному договору № 08/16/06-КЛТ від 06.05.2006р. та іпотечному договору № 08/15-16/І08/07-КЛТ від 15.03.2007р., посвідченого нотаріусом Міжгірської державної нотаріальної контори Шкалебей Л.В № 387.

Позовні вимоги мотивовані неправомірним відступленням ПАТ "Кредитпромбанк" право вимоги до ПрАТ "Джереа Міжгір'я" по кредитним договорам та іпотечному договору, оскільки іпотечний договір містить застереження стосовного відступлення ПАТ "Кредитпромбанк" права вимоги до позичальника (ПрАТ "Джерела Міжгір'я") тільки на користь Європейського банку реконструкції та розвитку.

2. Короткий зміст рішення місцевого та постанови апеляційного господарських судів і мотиви їх прийняття

Рішенням господарського суду міста Києва від 15.12.2017р. у справі № 910/13770/17 у задоволенні позову ПрАТ "Джерела Міжгір'я" відмовлено.

Рішення мотивовано тим, що правовідносини забезпечення є похідними від правовідносин зобов'язальних, у зв'язку з чим положення пп. 3.2.5 іпотечного договору, стосовно застережень про відступлення ПАТ "Кредитпромбанк" права вимоги до позичальника (ПрАТ "Джерела Міжгір'я") тільки на користь ЄБРР, не мають впливу на правовідносини, що склалися між позивачем та відповідачем-1 за кредитними договорами.

Крім того, суд першої інстанції дійшовши висновку про відсутність порушень прав та інтересів позивача у даній справі та застосував при цьому позовну давність, про застосування якої заявлено відповідачами.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 12.04.2018р. у справі № 910/13770/17 змінено рішення господарського суду міста Києва від 15.12.2017р. Мотивувальну частину рішення господарського суду міста Києва від 15.12.2017р. викладено в редакції цієї постанови. Резолютивну частину рішення господарського суду міста Києва від 15.12.2017р. у справі №910/13770/17 залишено без змін.

Постанова мотивована тим, що договір купівлі-продажу прав вимоги від 27.09.2013р. укладений з порушенням п. 3.2.5 іпотечного договору №08/15-16/І08/07-КЛТ від 15.03.2007р. та ч.1 ст.516 Цивільного кодексу України, що є підставою для визнання його недійсним в частині продажу (відступлення) права вимоги до ПАТ "Джерела Міжгір'я", як по іпотечному договору, так і по кредитним договорам, оскільки останні неподільно пов'язані між собою.

Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що позивачем доведено порушення його прав у зв'язку з укладенням відповідачами спірного договору, однак, враховуючи факт отримання позивачем 08.04.2014р. повідомлення-вимоги від 02.04.2014р. про заміну кредитора у зобов'язанні, що свідчить про обізнаність позивача про укладення між відповідачами договору купівлі-продажу прав вимоги від 27.09.2013р., суд вказав, що перебіг позовної давності щодо звернення до суду з вимогами про визнання вказаного правочину недійсним сплив 09.04.2017р.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що з даним позовом до суду позивач звернувся 14.08.2017р., що підтверджується відтиском календарного штемпелю поштового відділення на конверті, в якому надійшла позовна заява на адресу господарського суду міста Києва, тобто с пропуском строку позовної давності, про застосування якої заявлено відповідачами.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів

Приватне акціонерне товариство "Джерела Міжгір'я", не погоджуючись із вказаними судовими рішеннями, звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм процесуального та матеріального права, просить рішення господарського суду міста Києва від 15.12.2017р., постанову Київського апеляційного господарського суду від 12.04.2018р. у справі № 910/13770/17 скасувати та ухвалити нове рішення, яким визнати недійсним договір купівлі-продажу права вимоги від 27.09.2013р., укладений між ПАТ "Кредитпромбанк" та ПАТ "Дельта Банк", в частині продажу (відступлення) права вимоги до ПрАТ "Джерела Міжгір'я" по кредитному договору №08/15/06-КЛТ від 06.05.2006р., кредитному договору №08/16/06-КЛТ від 06.05.2006р. та іпотечному договору №08/15-16/І08/07-КЛТ від 15.03.2007р.

Касаційна скарга мотивована недоведеністю факту повідомлення іпотекодержателем боржника про відступлення прав за іпотечним договором і права вимоги за основним договором.

Позивач вказує, що судом апеляційної інстанції встановлено про укладення спірного договору в порушення п. 3.2.5 іпотечного договору та ч. 1 ст. 516 Цивільного кодексу України, що є підставою для визнання його недійсним, однак безпідставно застосовано ч. 4 ст. 267 Цивільного кодексу України, оскільки ПАТ "Дельта Банк" направлено повідомлення про відступлення прав вимоги лише в лютому 2017 року.

4. Позиції інших учасників справи

У відзиві на касаційну скаргу Фонд гарантування вкладів фізичних осіб просить частково задовольнити касаційну скаргу ПрАТ "Джерела Міжгір'я", скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 12.04.2018р. у справі № 910/13770/17, а рішення господарського суду міста Києва від 15.12.2017р. - залишити в силі.

ПрАТ "Джерела Міжгір'я" у письмових поясненнях вказує на те, що без згоди ПрАТ "Джерела Міжгір'я", ні ПАТ "Дельта Банк", ні будь-який інший кредитор не мають права на судовий захист вимог до позивача по спірним кредитним договорам та іпотечному договору.

У відзиві на касаційну скаргу ПАТ "Дельта Банк" просить залишити без змін рішення судів попередніх інстанцій, а касаційну скаргу без задоволення.

5. Обставини справи, встановлені господарськими судами попередніх інстанцій

06 травня 2006 року між ВАТ "Кредитпромбанк", організаційно-правову форму змінено на ПАТ "Кредитпромбанк" (банк) та ЗАТ "Джерела Міжгір'я" організаційно-правову форму змінено на ПрАТ "Джерела Міжгір'я" (позичальник) укладений кредитний договір №08/15/06-КЛТ, відповідно до умов якого встановлюється процедура та умови надання банком у майбутньому кредитів позичальнику у межах загальної суми 2 000 000 доларів США, з частковою конвертацією у гривню; процедура та умови повернення позичальником отриманих кредитів, нарахування та сплати процентів за отриманими кредитами; а також взаємні права та зобов'язання сторін, що виникнуть при наданні банком кредитів (далі - Договір-1).

Відповідно до п. 2.11 Договору-1, підписавши цей договір позичальник визнає та підтверджує право банку відступлення тільки ЄБРР права вимоги банку до позичальника щодо отримання сум, які належать до сплати йому від позичальника згідно з умовами цього договору, також на відступлення тільки ЄБРР права вимоги за договорами забезпечення, вказаними в п. 4.2 договору. Крім того, підписавши цей договір, позичальник погоджується на розкриття банком тільки для ЄБРР інформації стосовно прав та зобов'язань сторін за договором.

Договором від 06.10.2010р. про внесення змін до кредитного договору №08/15/06-КЛТ від 06.05.2016р. сторонами внесено зміни до кредитного договору, яким, зокрема, п.п.2.11 Договору-1 виключено.

06 травня 2006 року між ВАТ "Кредитпромбанк", організаційно-правову форму змінено на ПАТ "Кредитпромбанк" (банк) та ЗАТ "Джерела Міжгір'я" організаційно-правову форму змінено на ПрАТ "Джерела Міжгір'я" (позичальник) укладений кредитний договір №08/16/06-КЛТ, відповідно до умов якого встановлюється процедура та умови надання банком у майбутньому кредитів (траншів) позичальнику в національній валюті або в іноземних валютах з частковою конвертацією у національну валюту в межах загальної суми, еквівалентної 3 200 000,00 доларів США за офіційним курсом Національного банку України на дату укладення кожної додаткової угоди до цього договору про надання кредиту, що є його невід'ємною частиною; процедура та умови повернення позичальником отриманих кредитів, нарахування та сплати процентів за отриманими кредитами, нарахування та сплати комісії за надання кредитів; а також взаємні права та зобов'язання сторін, що виникнуть при наданні банком кредитів (кредитний договір-2).

15 березня 2007 року ВАТ "Кредитпромбанк", організаційно-правову форму змінено на ПАТ "Кредитпромбанк" (банк) та ЗАТ "Джерела Міжгір'я" організаційно-правову форму змінено на ПрАТ "Джерела Міжгір'я" (іпотекодавець) укладено іпотечний договір №08/15-16/І08/07-КЛТ (далі - іпотечний договір).

Предметом іпотеки за вказаним договором є об'єкт незавершеного будівництва - санаторно-оздоровчого комплексу на 500 місць, який складається з: спальний корпус з галереєю, лікувальний корпус, їдальня, адміністративно-побутовий корпус, котельня, що знаходиться за адресою: Закарпатська область, Міжгірський район, с.Сойми, вул. без назви, буд. б/н та належить іпотекодавцю на праві приватної власності згідно дозволу на виконання будівельних робіт, виданого 18.12.2006р. інспекцією Державного архітектурного-будівельного контролю Міжгірської районної державної адміністрації Закарпатської області за №160 та договору оренди землі №3, укладеного 02.07.2004р. між Соймівською сільською радою Міжгірського району Закарпатської області та іпотекодавцем.

Відповідно до приписів п. п. 1.1 - 1.3.2 іпотечного договору у забезпечення зобов'язань іпотекодавця перед іпотекодержателем за кредитними договорами № 08/15/06-КЛТ від 06.05.2006р., № 08/16/06-КЛТ від 06.05.2006р. іпотекодавець надає іпотекодержателю в іпотеку майно.

Згідно з п. 3.2.5 іпотечного договору іпотекодержатель має право здійснити відступлення прав за цим договором без отримання згоди іпотекодавця, тільки на користь ЄБРР за умови, що одночасно здійснюється відступлення прав вимоги за договорами.

27 вересня 2013 року між ПАТ "Кредитпробанк" (продавець) та ПАТ "Дельта Банк" (покупець) укладено договір купівлі-продажу права вимоги, за умовами якого продавець погоджується продати (відступити) права вимоги та передати їх покупцю, а покупець погоджується купити права вимоги, прийняти їх і сплатити загальну купівельну ціну.

Відповідно до п. 1.1 вказаного договору "права вимоги" означає всі права вимоги (як існуючі, так і майбутні, як наявні, так і умовні) продавця у якості кредитора до позичальників за кредитними договорами, а також всі права вимоги продавця до осіб, які надали забезпечення, за договорами забезпечення, включаючи будь-які та всі права вимоги та засоби захисту прав, які доступні продавцю, щодо виконання позичальниками та/або особами, які надали забезпечення, будь-яких своїх обов'язків за кредитними договорами та договорами забезпечення.

Згідно з п. 7.6 договору купівлі-продажу права вимоги сторони домовились, що покупець зобов'язаний надіслати кожному позичальнику та кожній особі, що надає забезпечення, повідомлення про відступлення права вимоги, що стосується кредитного договору, стороною якого є такий позичальник, в порядку, встановленому чинним законодавством.

На виконання положень вказаного договору його сторонами підписано акт приймання-передачі прав вимоги.

ПАТ "Дельта Банк" направлено повідомлення-вимоги від 02.04.2014р. № 18.2-161 та №18.2-160, в тексті яких відповідачем-2 зазначено про укладення з відповідачем-1 договору купівлі-продажу прав вимоги від 27.09.2013р.

6. Норми права та мотиви, з яких виходить Верховний Суд при прийнятті постанови

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Ч. 1 ст. 202 ЦК України встановлює, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього кодексу.

Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

Статтею 512 ЦК України визначено підстави заміни кредитора у зобов'язанні, зокрема внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

За змістом ст. ст. 514, 516 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання божником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Тобто, за загальним правилом заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, оскільки не впливає на характер, обсяг і порядок виконання ним своїх обов'язків, не погіршує становище боржника та не зачіпає його інтересів, однак сторони мають право додатково врегулювати порядок заміни кредитора у договорі. Відсутність згоди боржника на заміну кредитора у зобов'язанні, якщо обов'язковість такої згоди передбачено договором, є підставою для визнання недійсним відповідно до ч. 1 ст. 203 ЦК України договору про відступлення права вимоги, оскільки він суперечить вимогам ч. 1 ст. 516 ЦК України.

Правовідносини між первісним і новим кредитором складаються з приводу такого об'єкта, як майнові права (право вимоги, що належить кредиторові), їх змістом є суб'єктивні права і обов'язки, передбачені договором та законом залежно від підстав заміни кредитора у зобов'язанні.

При заміні кредитора в зобов'язанні змінюється суб'єктний склад сторін такого зобов'язання.

Згідно зі ст. 24 Закону України "Про іпотеку" відступлення прав за іпотечним договором здійснюється без необхідності отримання згоди іпотекодавця, якщо інше не встановлено іпотечним договором, і за умови, що одночасно здійснюється відступлення права вимоги за основним зобов'язанням. Якщо не буде доведено інше, відступлення прав за іпотечним договором свідчить про відступлення права вимоги за основним зобов'язанням.

Іпотекодержатель зобов'язаний письмово у п'ятиденний строк повідомити боржника про відступлення прав за іпотечним договором і права вимоги за основним зобов'язанням.

Правочин про відступлення прав за іпотечним договором підлягає нотаріальному посвідченню. Відомості про таке відступлення підлягають державній реєстрації у встановленому законодавством порядку.

Відповідно до приписів п. 3.2.5 іпотечного договору іпотекодержатель має право здійснити відступлення прав за цим договором без отримання згоди іпотекодавця, тільки на користь ЄБРР за умови, що одночасно здійснюється відступлення прав вимоги за кредитними договорами.

Тобто сторонами передбачено дві умови відступлення іпотекодержателем прав за цим договором: згода іпотекодавця та одночасне здійснення відступлення права вимоги за договором кредиту.

Як встановлено судами, ПАТ "Кредитпромбанк" уклавши договір купівлі-продажу права вимоги відступив ПАТ "Дельта Банк" права вимоги за кредитними договорами та іпотечним договором.

В матеріалах справи відсутні докази надання згоди ПрАТ "Джерела Міжгір'я" на відступлення прав за іпотечним договором.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов правомірного висновку про те, що договір купівлі-продажу прав вимоги від 27.09.2013р. укладений з порушенням п.3.2.5 іпотечного договору №08/15-16/І08/07-КЛТ від 15.03.2007р. та ч.1 ст.516 ЦК України, що є підставою для визнання його недійсним в частині продажу (відступлення) права вимоги до ПрАТ "Джерела Міжгір'я" як по іпотечному договору, так і по кредитним договорам - 1, - 2, оскільки при відступленні права вимоги за іпотечним договором повинно здійснюватись і відступлення права за основним зобов'язанням.

Загальні положення щодо позовної давності та порядку її обчислення, що підлягають застосуванню під час вирішення спорів між сторонами, визначені у главі 19 ЦК України.

Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції), наголошує, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме: забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу (пункт 51 рішення від 22 жовтня 1996 року за заявами № 22083/93, 22095/93 у справі "Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства"; пункт 570 рішення від 20 вересня 2011 року за заявою у справі "ВАТ "Нафтова компанія "Юкос" проти Росії").

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові (ч. 4 ст. 267 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи.

За змістом цієї норми початок перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення в зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Для обчислення позовної давності застосовуються загальні положення про обчислення строків, що містяться у ст. 252-255 ЦК України.

Як встановлено судом апеляційної інстанції на адресу позивача відповідачем-2 надіслані повідомлення-вимоги від 02.04.2014р. №18.2-161 та №18.2-160, в яких відповідач-2 повідомив позивача про укладення між ПАТ "Кредитпробанк" та ПАТ "Дельта Банк" договору купівлі-продажу прав вимоги від 27.09.2013р. та зазначив номери кредитних договорів, договорів про внесення змін до вказаних договорів, розмір заборгованості.

Вказані вимоги отримані ПрАТ "Джерела Міжгір'я" 08.04.2014р.

Отримання позивачем повідомлень-вимог від 02.04.2014р., свідчить про обізнаність позивача про укладення між відповідачами договору купівлі-продажу прав вимоги від 27.09.2013р. з 08.04.2014р, тому перебіг позовної давності щодо звернення до суду з вимогами про визнання вказаного правочину недійсним починається з 09.04.2014р. та спливає 09.04.2017р.

З даним позовом ПрАТ "Джерела Міжгір'я" до суду звернулося 14.08.2017р.

Верховний Суд погоджується з тим, що позивачем доведено порушення його прав у зв'язку з укладенням відповідачами договору купівлі-продажу права вимоги з порушенням п.3.2.5 іпотечного договору №08/15-16/І08/07-КЛТ від 15.03.2007р. та ч.1 ст.516 ЦК України, що є підставою для визнання його недійсним в частині продажу (відступлення) права вимоги до ПрАТ "Джерела Міжгір'я". Водночас, враховуючи, що позивач звернувся до суду з позовом 14.08.2017р. і не зазначив існування об'єктивних причин, які стали перешкодою для своєчасного звернення з позовом до суду у строк, встановлений ст. 257 ЦК України, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про відмову в задоволенні позову у зв'язку зі спливом позовної давності.

Верховним Судом відхиляються доводи позивача щодо безпідставного застосування судом ч. 4 ст. 267 ЦК України з огляду на вищевказане.

Також, Верховний Суд вважає безпідставними аргументи позивача стосовно направлення ПАТ "Дельта Банк" повідомлення про відступлення прав вимоги лише в лютому 2017 року, оскільки вказане спростовується матеріалами справи.

Верховним судом відхиляються доводи позивача щодо недоведеності факту повідомлення іпотекодержателем боржника про відступлення прав за іпотечним договором і права вимоги за основним договором, оскільки при заміні кредитора в зобов'язанні змінюється суб'єктний склад сторін такого зобов'язання і ПАТ "Дельта Банк", як новий кредитор, та на виконання п. 7.6 договору купівлі-продажу права вимоги, надіслав ПрАТ "Джерела Міжгір'я" повідомлення-вимогу.

Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 518 ЦК України якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, він має право висунути проти вимоги нового кредитора заперечення, які він мав проти первісного кредитора на момент пред'явлення йому вимоги новим кредитором або, якщо боржник виконав свій обов'язок до пред'явлення йому вимоги новим кредитором, - на момент його виконання.

Посилання позивача щодо надання ПАТ "Дельта Банк" копії договору купівлі-продажу права вимоги лише 02.02.2017р. відхиляються Верховним Судом, оскільки вказане не спростовує факту повідомлення позивача про заміну кредитора у зобов'язанні 08.04.2014р.

Крім того, ч. 2 ст. 517 ЦК України передбачено, що боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.

7. Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частин 1, 2 статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

З дотриманням передбачених законодавством меж перегляду справи в касаційній інстанції, перевіривши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд вважає, що постанова суду апеляційної інстанції, якою скасовано рішення місцевого господарського суду прийнята з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, підстави для її зміни чи скасування відсутні. Аргументи касаційної скарги не знайшли свого підтвердження під час перегляду справи судом касаційної інстанції.

Верховним Судом у судовому засіданні відхилено усне клопотання представника ПрАТ "Джерела Міжгір'я" Войтовича В.А. про надання ОСОБА_11 допуску представляти інтереси ПрАТ "Джерела Міжгір'я" у судовому засіданні 20.06.2018р., оскільки ОСОБА_11 не є ні адвокатом, ні законним представником, ні посадовою особою ПрАТ "Джерела Міжгір'я".

8. Судові витрати

З огляду на те, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, згідно зі ст. 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу приватного акціонерного товариства "Джерела Міжгір'я" залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 12.04.2018р. у справі №910/13770/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О. О. Мамалуй

Суддя Л. В. Стратієнко

Суддя І. В. Ткач