Справа №242/4670/17

Провадження №2/242/135/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 червня 2018 року Селидівський міський суд Донецької області в складі головуючого судді Пирогової Л.В., секретар судового засідання Клименко А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розподіл майна та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя, що є спільною сумісною власністю, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач 30.10.2017 р. звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про розподіл майна. В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначила, що з відповідачем перебувала у зареєстрованому шлюбі з 24.09.2005 року. Подружжя має сина - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. З відповідачем шлюбні відносини припинені з червня 2017 року, але на даний час шлюб не розірвано. За час шлюбу нею та відповідачем було придбано автомобіль ВАЗ-21112, 2007 року випуску, державний номер НОМЕР_1 за 46300 грн.. Просить суд виділити на її користь та визнати за нею право власності на ? частку автомобіля ВАЗ-21112, 2007 року випуску, державний номер НОМЕР_1. Також просила суд виділити на користь відповідача та визнати за ним право власності на ? частку автомобіля ВАЗ-21112, 2007 року випуску, державний номер НОМЕР_1.

Відповідач ОСОБА_2, заперечуючи проти задоволення первісних позовних вимог, звернувся із зустрічним позовом, в якому зазначив, що під час шлюбу ними було придбано майно, а саме: пральну машину INDEZIT; придбання тварин у 2010 році та у 2017 році; телевізор Samsung; комп'ютер у 2006 році; ноутбук у 2011 року; газова пічка у 2012 року; холодильник Atlant у 2011 році; відеокамера Panasonic у 2006 році; фотоапарат Olimpus у 2010 році; диван у 2007 році; кухонні меблі у 2012 році; кондиціонер Mideo у 2011 році; хлібопіч у 2012 році; пароварка в 2012 році; диван, стіл, шафи у 2017 році; кухонна витяжка у 2010 році; телевізор Supra у 2006 році; цегла червона у 2017 році; шлакоблок у 2017 році; акустична система у 2006 році; DVD у 2006 році; магнітола у 2017 році; шафа купе у 2013 році, всього на загальну суму 167400,00 грн. Просив залишити у його власності автомобіль ВАЗ-21112, 2007 року випуску, державний номер НОМЕР_1 та залишити ОСОБА_1: пральну машину INDEZIT; тварин; телевізор Samsung; комп'ютер; ноутбук; газову пічку; холодильник Atlant; відеокамеру Panasonic; фотоапарат Olimpus; диван; кухонні меблі; кондиціонер Mideo; хлібопіч; пароварку; диван, стіл, шафи; кухонну витяжку; телевізор Supra; цегла червоні; шлакоблок; акустичну систему; DVD; магнітолу; шафу купе. Також просив стягнути з відповідача на його користь компенсацію вартості майна в розмірі 7700,00, як за частку вартості спільного майна подружжя.

Позивач та його представник в судове засідання не з'явились, про день та час розгляду справи повідомлені належним чином. Надали заяви про розгляд справи без їх участі, позовні вимоги за первісним позовом підтримали в повному обсязі. Позивач надала суду заперечення проти зустрічного позову та просила відмовити у його задоволенні.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про день та час розгляду справи повідомлений належним чином, надав суду заяву про розгляд справи без його участі за наявними в матеріалах справи доказами.

Ухвалою Селидівського міського суду Донецької області від 16.11.2017 року відкрито провадження по справі.

15.12.2017 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» №2147-VIII від 03.10. 2017 року, котрим ЦПК України викладено в новій редакції.

Згідно з пп.9 п.1 Розділу XIII Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до ч.ч. 3-4 ст. 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Закон який встановлює нові обов'язки, скасовує чи звужує права, належні учасникам судового процесу, чи обмежує їх використання, не має зворотної дії в часі.

З огляду на вищевикладене, суд прийшов до висновку, що подальший розгляд даної справи належить проводити за правилами, що передбачені новою редакцією ЦПК України, в частині у якій вони не встановлюють нових обов'язків, скасовують чи звужують прав, що належні учасникам судового процесу, чи обмежують їх використання.

Ухвалою Селидівського міського суду Донецької області від 18.12.2017 року постановлено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження.

Ухвалою Селидівського міського суду Донецької області від 22.12.2017 року зустрічну позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя, що є спільною сумісною власністю об,єднано в одне провадження з первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розподіл майна та постановлено розглядати справу в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою Селидівського міського суду Донецької області від 30.01.2018 року витребувано у позивача ОСОБА_1 за первісним позовом оригінали документів, а саме: свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_2; договір купівлі-продажу №181 від 25.09.2007 року, висновок спеціаліста №2935 від 26.09.2007 року; кредитний договір; договір страхування наземного транспорту №DN80АК00057801; заяву про укладення договору страхування наземного транспорту; акт прийому-передач; витяг про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, виданого 15.08.2012 року; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу. Витребувано у позивачаОСОБА_2 за зустрічним позовом оригінали документів, а саме: довідку Територіального сервісного центру №1444 Регіонального сервісного центру МВС в Донецькій області МВС України; довідку з ПАТ «ПриватБанк» від 30.10.2017 року. Запропоновано позивачу ОСОБА_2 за зустрічним позовом надати докази, що підтверджують наявність та вартість майна зазначеного у зустрічному позові, а саме: пральної машини INDEZIT; придбання тварин у 2010 році та у 2017 році; телевізора Samsung; комп'ютера у 2006 році; ноутбук у 2011 року; газової пічки у 2012 року; холодильнику Atlant у 2011 році; відеокамери Panasonic у 2006 році; фотоапарату Olimpus у 2010 році; диван у 2007 році; кухонні меблі у 2012 році; кондиціонер Mideo у 2011 році; хлібопіч у 2012 році; пароварку у 2012 році; дивану, столу, шафи у 2017 році; кухонної витяжки у 2010 році; телевізору Supra у 2006 році; цегли червоної у 2017 році; шлакоблоку у 2017 році; акустичної системи у 2006 році; DVD у 2006 році; магнітоли у 2017 році; шафи купе у 2013 році.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що відповідно копії свідоцтва про шлюб НОМЕР_2, виданого 24.09.2005 р. відділом реєстрації актів цивільного стану Авдіївського міського управління юстиції Донецької області, між сторонами зареєстровано шлюб 24.09.2005 року, актовий запис № 220.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначала, що за час шлюбу нею та відповідачем придбано автомобіль ВАЗ-21112, 2007 року випуску, державний номер НОМЕР_1, вартісю 46300 грн.

ОСОБА_2 в обґрунтування своїх вимог за зустрічним позовом зазначив, що під час шлюбу, окрім автомобіля ВАЗ-21112, 2007 року випуску, державний номер НОМЕР_1, ними також було придбано майно, а саме: пральну машину INDEZIT; придбання тварин у 2010 році та у 2017 році; телевізор Samsung; комп'ютер у 2006 році; ноутбук у 2011 року; газова пічка у 2012 року; холодильник Atlant у 2011 році; відеокамера Panasonic у 2006 році; фотоапарат Olimpus у 2010 році; диван у 2007 році; кухонні меблі у 2012 році; кондиціонер Mideo у 2011 році; хлібопіч у 2012 році; пароварка в 2012 році; диван, стіл, шафи у 2017 році; кухонна витяжка у 2010 році; телевізор Supra у 2006 році; цегла червона у 2017 році; шлакоблок у 2017 році; акустична система у 2006 році; DVD у 2006 році; магнітола у 2017 році; шафа купе у 2013 році, всього на загальну суму 167400,00 грн.

Відповідно до статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Частиною 1 статті 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно із приписами статей 12,81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Учасниками справи ухвалу суду від 30.01.2018 року не виконано та не надано суду зазначених документів.

При вирішенні спору щодо поділу спільного майна поділу підлягає все майно подружжя, до складу якого включається загальне майно подружжя, наявне у нього на час розгляду справи, та те, що знаходиться в інших осіб; враховуються також борги подружжя та правовідносини за зобов'язаннями, що виникли в інтересах сім'ї.

Так, позивачем за первісним позовом у якості доказу належного їм майна, а саме: автомобіля ВАЗ-21112, 2007 року випуску, державний номер НОМЕР_1, надано копію договору купівлі-продажу від 25.09.2007 року №181 укладений між ОСОБА_2 та ПП «Автоплюс», копію кредитного договору №DN80AM00000235 від 01.10.2007 року, копію договору страхування наземного транспорту №DN80AK00057801 від 28.09.2007 року, копію акту приймання-передання, без зазначення дати передачі та підписів сторін.

На підтвердження заявлених вимог за зустрічним позовом щодо поділу іншого майна подружжя, крім спірного автомобіля, позивачем ОСОБА_2 суду не надано будь-яких належних та допустимих доказів, що можуть підтвердити придбання зазначеного майна під час шлюбу.

Також, матеріали справи містять копію витягу про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, сформованого 15.08.2012 року, про обтяження рухомого майна на підставі Договору застави автотранспорту, №DN80AM00000235 від 01.10.2007 року, ПАТ КБ «ПриватБанк».

З копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4, вбачається, що транспортний засіб ВАЗ 211120, легковий універсал, номер шасі НОМЕР_3, чорного кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1, придбано у кредит 26.09.07 ЗАТ КБ «ПриватБанк». Разом з тим, з копії свідоцтва у графі власність - відсутні будь-які позначки, що ОСОБА_2 є власником транспортного засобу.

З копії інформації, наданої Територіальним сервісним центром №1444 Регіонального сервісного центру МВС в Донецькій області, від 28.10.2017 року №31/5-1444-9185, вбачається, що відповідно до баз даних РПС «Автомобіль» та НАІС ЄДР МВС транспортний засіб ВАЗ 211120, державний номер НОМЕР_1, зареєстрований 28.09.2007 року за ОСОБА_2 та станом на 28.10.2017 року перебуває на обліку.

Також, матеріали справи містять копію листа ПриватБанк від 30.10.2017 року, що заборгованості по кредитному договору №DN80AM00000235 від 01.10.2007 року немає, дата закриття кредиту - 05.07.2013 року.

Відповідно до частини третьої статті 61 СК України якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім'ї, то гроші, інше майно, в тому числі гонорар, виграш, які були одержані за цим договором, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Частина четверта статті 65 СК України встановлює, що договір, укладений одним із подружжя в інтересах сім'ї, створює обов'язки для другого з подружжя, якщо майно, одержане за договором, використане в інтересах сім'ї.

Отже, об'єктом права спільної сумісної власності подружжя є як предмети матеріального світу, так і майнові права та обов'язки. Договір, укладений одним із подружжя, створює обов'язки для другого з подружжя в разі, якщо його укладено в інтересах сім'ї, а одержане за цим договором майно фактично використано на задоволення потреб сім'ї.

Крім того, за правилами статті 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Частиною першою статті 70 СК України встановлено, що у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Отже, у сімейному законодавстві діє презумпція спільності майна подружжя, при цьому частини чоловіка та дружини є рівними. Спростувати цю презумпцію може сторона, яка надає докази протилежного, що мають відповідати вимогам належності та допустимості (статті 58, 59 ЦПК України), і це є її процесуальним обов'язком (статті 10, 60 ЦПК України).

Такий правовий висновок роз'яснено у Постанові Верховного Суду від 06.02.2018 року в справі №235/9892/15-ц.

За змістом ч. 1 та ч. 2 ст. 372 ЦК України майно, що є у спільній сумісній власності, може бути поділене між співвласниками за домовленістю між ними. У разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом. За рішенням суду частка співвласника може бути збільшена або зменшена з урахуванням обставин, які мають істотне значення.

Судом встановлено, що під час шлюбу ОСОБА_2 було укладено договір купівлі-продажу транспортного засобу ВАЗ 211120, легковий універсал, номер шасі НОМЕР_3.

Вирішуючи даний спір, суд враховує те, що позивачем за первісним позовом не виконано ухвалу суду від 30.01.2018 року, та не надано оригіналів документів, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги, та не надано належних та допустимих доказів того, що станом на час розгляду справи ОСОБА_2 є власником транспортного засобу ВАЗ-21112, 2007 року випуску, державний номер НОМЕР_1, який придбано на підставі договору купівлі-продажу від 25.09.2007 року №181, укладеного між ОСОБА_2 та ПП «Автоплюс», та даний транспортний засіб не вибув з його володіння.

Позивач за первісним позовом просила виділити на її користь та визнати за позивачем право власності на ? частку автомобіля ВАЗ-21112, 2007 року випуску, державний номер НОМЕР_1, а також просила суд виділити на користь відповідача та визнати за ним право власності на ? частку автомобіля ВАЗ-21112, 2007 року випуску, державний номер НОМЕР_1.

Суд звертає увагу, що транспортний засіб в розумінні ст. 183 ЦК України є неподільною річчю, та позивачем не заявлено вимоги щодо сплати компенсації стороні, яка є співвласником, а тому позовні вимоги щодо виділення на її користь та користь відповідача по ? частки автомобіля ВАЗ-21112, 2007 року випуску, державний номер НОМЕР_1, задоволенню не підлягають.

Що стосується позовних вимог позивача за первісним позовом про визнання права власності за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 по ? частки автомобіля ВАЗ-21112, 2007 року випуску, державний номер НОМЕР_1, суд враховує те, що позивачем за первісним позовом не заявлено позовної вимоги про визнання транспортного засобу об'єктом спільної власності подружжя, а позовна вимога про визнання права власності на спірне майно в даному випадку є похідною вимогою від позовної вимоги про визнання об'єкта спільним сумісним майно подружжя, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Також, позивач за зустрічним позовом просив залишити у його власності автомобіль ВАЗ-21112, 2007 року випуску, державний номер НОМЕР_1 та залишити ОСОБА_1: пральну машину INDEZIT; тварин; телевізор Samsung; комп'ютер; ноутбук; газову пічку; холодильник Atlant; відеокамеру Panasonic; фотоапарат Olimpus; диван; кухонні меблі; кондиціонер Mideo; хлібопіч; пароварку; диван, стіл, шафи; кухонну витяжку; телевізор Supra; цегла червоні; шлакоблок; акустичну систему; DVD; магнітолу; шафу купе, та просив стягнути з відповідача на його користь компенсацію вартості майна в розмірі 7700,00, як за частку вартості спільного майна подружжя.

Разом з тим, відповідач за зустрічним позовом позовні вимоги не визнала, тобто сторони не дійшли згоди щодо передачі транспортного засобу, та оскільки позивач за зустрічним позовом не заявляв позовної вимоги щодо визнання транспортного засобу об'єктом спільної сумісної власності подружжя, суд дійшов висновку, що зустрічний позов в цій частині задоволенню не підлягає.

Крім того, відповідач на обґрунтування заявлених зустрічних вимог не довів, що інше майно, а саме: пральна машина INDEZIT; придбання тварин у 2010 році та у 2017 році; телевізор Samsung; комп'ютер у 2006 році; ноутбук у 2011 року; газова пічка у 2012 року; холодильник Atlant у 2011 році; відеокамера Panasonic у 2006 році; фотоапарат Olimpus у 2010 році; диван у 2007 році; кухонні меблі у 2012 році; кондиціонер Mideo у 2011 році; хлібопіч у 2012 році; пароварка в 2012 році; диван, стіл, шафи у 2017 році; кухонна витяжка у 2010 році; телевізор Supra у 2006 році; цегла червона у 2017 році; шлакоблок у 2017 році; акустична система у 2006 році; DVD у 2006 році; магнітола у 2017 році; шафа купе у 2013 році, всього на загальну суму 167400,00 грн., входить до спільної власності подружжя, а тому суд дійшов висновку про відмову у задоволенні цієї частини позовних вимог.

На основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які посилались сторони, як на підставу своїх вимог, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв,язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги за первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розподіл майна та позовні вимоги за зустрічною позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя, що є об'єктом права сумісної власності подружжя, є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України сплачений позивачем судовий збір не відшкодовується.

Керуючись 12,13,81,259,258,263-265 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні первісного позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розподіл майна - відмовити.

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя, що є спільною сумісною власністю - відмовити.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Донецької області через Селидівський міський суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а після її функціонування, безпосередньо до Апеляційного суду Донецької області.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Л.В. Пирогова