18.06.2018

Справа № 635/225/18

Провадження № 2/635/1185/2018

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 червня 2018 року                                        

смт. Покотилівка Харківського району Харківської області

Харківський районний суд Харківської області в складі:

головуючого судді                        - Токарєвої Н.М.,

секретар                                - Антонян М.В.,

                       учасники справи:

позивач:                        ОСОБА_1,

представник позивача:        адвокат ОСОБА_2,

відповідач:                Пісочинська селищна рада

Харківського району Харківської області,

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Пісочинської селищної ради Харківського району Харківської області про визнання права власності, -

ВСТАНОВИВ:

12 січня 2018 року позивач звернувся до суду з позовом про визнання права власності на 2/9 частини житлового будинку № 34 з надвірними будівлями, які розташовані за адресою: Харківська область, Харківський район, смт. Пісочин, вул. Шляхова, у порядку спадкування за правом представлення після смерті своєї тітки.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що позивач є власником 7/18 частин житлового будинку з надвірними будівлями за адресою: Харківська область, Харківський район, смт. Пісочин, вул. Шляхова, 34, на підставі рішення суду у справі № 635/558/17. На підставі договору дарування від 18 жовтня 1965 року, реєстровий № 2787 ОСОБА_3 набула права власності на 2/9 частини цього житлового будинку. Інші 7/18 частин житлового будинку належать ОСОБА_4. ОСОБА_3 є рідною тіткою позивача, після укладення шлюбу змінила прізвище на ОСОБА_5. 08 жовтня 2013 року ОСОБА_5 померла і після неї відкрилася спадщина у вигляді 2/9 частин зазначеного домоволодіння. Позивач постійно проживає у житловому будинку та прийняв спадщину після смерті своєї тітки. Приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_6 було відмовлено позивачу в оформленні права власності на спадкове майно, оскільки не має можливості встановити факт прийняття спадщини, запропоновано звернутися до суду.

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 10 квітня 2018 року провадження по справі відкрито, призначено підготовче судове засідання на 24 квітня 2018 року о 16 год. 00 хв.

Позивачем 20 квітня 2018 року подавалось клопотання про забезпечення доказів шляхом витребування з Другої державної нотаріальної контори Харківського району Харківської області відомостей щодо звернення з заявами про прийняття спадщини або відмову від спадщини після смерті ОСОБА_5, померлої 08 жовтня 2013 р., а також про складання заповітів та на чиюсь користь.

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 24 квітня 2018 року клопотання про забезпечення доказів задоволено, витребувано з Другої державної нотаріальної контори Харківського району Харківської області (м. Люботин, Харківської області, вул. Слобожанська, 24/1), відомості щодо звернення з заявами про прийняття спадщини або відмову від спадщини після смерті ОСОБА_5, померлої 08 жовтня 2013 року, яка постійно проживала в ІНФОРМАЦІЯ_1, а також про складання заповітів та на чиюсь користь.

Представником позивача ОСОБА_2 подано до суду заяву про слухання справи за відсутності позивача та його представника, позовні вимоги підтримала, просила суд їх задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з’явився, причину неявки суду не повідомив, про дату та час слухання справи повідомлявся належним чином, тож справа розглядається за його відсутності.

Суд, з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи та надані докази, встановив наступне.

Співвласниками житлового будинку літ. «А-1», загальною площею 91,80кв.м., житловою площею 51,75кв.м. з надвірними будівлями, які розташовані за адресою: Харківська область, Харківський район, смт. Пісочин, вул. Шляхова, 34, є позивач - на підставі рішення суду у справі № 635/558/17 належать 7/18 частин, на підставі договору дарування від 18 жовтня 1965 року, реєстровий № 2787 ОСОБА_3 набула права власності на 2/9 частини цього житлового будинку. Інші 7/18 частин житлового будинку належать ОСОБА_4, що підтверджується Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав від 29 травня 2017 року.

ОСОБА_3 14 лютого 1970 року уклала шлюб та змінила свої прізвище на «Ярмоленко», що підтверджується копією Свідоцтва про одруження, актовий запис № 740.

Батьками позивача є ОСОБА_7 та ОСОБА_8 (до шлюбу - ОСОБА_3), що підтверджується копією Свідоцтва про народження № 2342105.

ОСОБА_8 та ОСОБА_3 (після шлюбу – ОСОБА_5) ОСОБА_9 є рідними сестрами.

20 листопада 2000 року померла мати позивача ОСОБА_8.

08 жовтня 2013 року померла тітка позивача ОСОБА_5.

Згідно відповіді з Другої державної нотаріальної контори Харківського району Харківської області (м. Люботин, Харківської області, вул.. Слобожанська, 24/1) від 28 квітня 2018 року № 556/01-16, з заявами про прийняття спадщини або відмову від спадщини після смерті ОСОБА_5, померлої 08 жовтня 2013 року, яка постійно проживала в ІНФОРМАЦІЯ_2, ніхто не звертався, спадкова справа не відкривалась, свідоцтва про право на спадщину нікому не видавались, заповіти на чиюсь користь не складались.

Листом від 30 березня 2018 року № 87/01-16 Приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_6 було відмовлено позивачу в оформленні права власності на спадкове майно, оскільки не має можливості встановити факт прийняття спадщини, запропоновано звернутися до суду

Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ в інформаційному листі від 16 травня 2013 року №24-753/0/4-13 зазначив, щодо встановлення факту прийняття спадщини, то, враховуючи положення стст.1268, 1269 ЦК, мова може йти лише про встановлення факту постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, якщо спадкові правовідносин виникли після набрання чинності ЦК (після 1 січня 2004 року).

Відповідно до ст. 4, ч. 1 ст. 26, ст. 19, ст. 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державній реєстрації прав підлягає право власності. Записи до Державного реєстру прав вносяться на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав. До документів, що підтверджують виникнення, перехід та припинення права власності на нерухоме майно, віднесено також рішення суду.

Відповідно до ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.

Відповідно до ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Усім власникам забезпечується рівні умови здійснення своїх прав.

Згідно із ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

За ст. 328, ст. 373 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом. Право власності на землю (земельну ділянку) набувається і здійснюється відповідно до закону.

Відповідно до вимог ст. 182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

У відповідності до ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадку входять всі права та обов'язки, які належали спадкодавцю на момент відкриття спадщини.

Згідно ст. 1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Право на спадок виникає в день відкриття спадку відповідно до вимог ст. 1223 ЦК України.

Відповідно до ст. 1266 ЦК України племінники спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові (сестрі, братові спадкодавця), якби вони були живими на час відкриття спадщини.

Згідно ст. ст. 1268-1270, 1272ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу- 6 місяців з моменту відкриття спадщини, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

Згідно ст. ст. 11, 12, 15, 20 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд. Нездійснення особою своїх цивільних прав не є підставою для їх припинення, крім випадків, встановлених законом. Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Право на захист особа здійснює на свій розсуд. Нездійснення особою права на захист не є підставою для припинення цивільного права, що порушене, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до положень статей 55, 124 Конституції України та статті 4 ЦПК кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

За змістом ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути крім інших – визнання права.

Як роз'яснено в п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008р. № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Згідно ст. ст. 76-77, 80-81, 83 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Згідно ч. 1 ст. 82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо до сто вірності цих обставин або добровільності їх визнання.

Враховуючи вищевикладене, з огляду на те, що позивач постійно проживав зі спадкодавцем до дня смерті, суд вважає, що він набув право власності на спірне домоволодіння в порядку спадкування за законом після смерті матері, тож позовні вимоги підлягають задоволенню.

Питання про розподіл судових витрат суд вирішує на підставі ст. 141 ЦПК України та залишає за рахунок позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 78, 80, 81, 141, 263-265 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Пісочинської селищної ради Харківського району Харківської області про визнання права власності - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 2/9 частини житлового будинку літ. «А-1», загальною площею 91,80кв.м., житловою площею 51,75кв.м., розташованого за адресою: смт. Пісочин, вул. Шляхова, № 34, Харківського району Харківської області, в порядку спадкування за законом після смерті – ОСОБА_5, померлої 08 жовтня 2013 року.

Судові витрати у вигляді судового збору залишити за рахунок позивача.

       Відповідачем протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення може бути подана письмова заява про перегляд заочного рішення відповідно до вимог ст.ст. 284-285 ЦПК України.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення може бути оскаржене позивачем в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Харківський районний суд Харківської області.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом зазначених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач - ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_4, паспорт серії МН № 120849, виданий Пісочинським ВМ Харківського РВ УМВС України в Харківській області 09.01.1997р., ідентифікаційний номер НОМЕР_1, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5, б. 30;

Відповідач - Пісочинська селищна рада Харківського району Харківської області, код ЄДРПОУ 04396727, місце знаходження: смт. Пісочин, пров. Транспортний, б. 2, Харківського району Харківської області.

Повний текст рішення складений 26 червня 2018 року.

Суддя                                                                                        Н.М. Токарєва