Справа № 2 «а»-606/09
П О С Т А Н О В А
Іменем України
23 грудня 2009 року Суддя Марківського районного суду Луганської
області ОСОБА_1,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Марківському районі Луганської області про поновлення пропущеного строку для звернення до суду та зобов'язання здійснення перерахунку і виплати надбавки до пенсії як дитині війни,
ВСТАНОВИВ:
30.11 .2009 року позивач звернувся з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Марківському районі Луганській області, посилаючись у своїх вимогах на те, що він згідно посвідчення № 105185 має правовий статус дитини війни і згідно ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з 01.01.2006 року має право на щомісячну допомогу у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, але в такому розмірі з 2006 року така допомога не виплачувалась. Позивач просить поновити пропущений строк для звернення до суду та зобов’язати нарахувати на його користь недоплачену як дитині війни щомісячну державну соціальну допомогу з 01.01.2006 року в розмірі 30 % від мінімальної пенсії за віком.
Позивач в судове засідання не з’явився просив суд розглянути справу за його відсутності.
Відповідач просив розглянути справу за відсутності його представника, надавши суду письмове заперечення, в якому просить відмовити в задоволенні позову в зв’язку з тим, що порядок надання пільг, передбачених статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», Кабінетом Міністрів України у 2006 році не було розроблено. Законом України “Про Державний бюджет України на 2007 рік” дія ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" була призупинена. Також законодавчо не було врегульовано питання стосовно фінансування виплати підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком дітям війни. Тому вимоги позивача про зобов'язання провести підвищення пенсії з 2006 року вважає незаконними. Крім цього, відповідач вважає пропущений строк звернення до адміністративного суду встановлений частиною 2 статті 99 Кодексу Адміністративного судочинства України. Факт належності позивача до категорії «Діти війни» відповідачем не заперечується.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач має правовий статус дитини війни, що підтверджується посвідченням № 105185 (а. с. 5).
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18 листопада 2004 року № 2198-IV, що набрав чинності 01 січня 2006 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Статтею 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» дія ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» була зупинена.
Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року №6-рп/2007 визнані такими, що не відповідають Конституції України, серед них положення статті 71 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік», якими була зупинена дія статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Згідно статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіка 25, а у жінок-20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які
втратили працездатність, визначеного законом. За кожний повний рік страхового стажу понад 25 років чоловікам і 20 років жінкам пенсія за віком збільшується на 1 відсоток розміру пенсії, обчисленої відповідно до статті 27 цього Закону, але не більше ніж на 1 відсоток мінімального розміру пенсії за віком, зазначеного в абзаці першому цієї частини.
Таким чином, суд вважає, що з 09 липня 2007 року, тобто з моменту прийняття зазначеного рішення Конституційного суду України, по 31.12.2007 року, відповідач має підвищити позивачу розмір пенсії, як дитині війни, тому у цій частині вимоги позивача підлягають задоволенню.
Законом України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законорачих актів України» від 28.12.2007 року внесено зміни до Закону України «Про соціальний захист дітей війни», зокрема ст.6 вказаного Закону після внесення змін передбачалося, що дітям війни до пенсії або щомісячного грошового утримання та державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.
Однак, рішенням Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22.05.2008 року положення пункту 28 розділу 11 «Внесення змін до деяких законорачих актів України» Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 року щодо внесення змін до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» визнані такими, що не відповідають Конституції України.
Таким чином, суд вважає, що з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року, тобто з моменту прийняття зазначеного рішення Конституційного суду України, відповідач має підвищити позивачу розмір пенсії, як дитині війни, тому у цій частині вимоги позивача підлягають задоволенню.
Що стосується вимоги позивача щодо зобов’язання провести підвищення пенсії з 01.01.2006 року, то вона не обґрунтована з наступних підстав.
Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про державний бюджет України на 2006 рік» були внесені зміни до Закону України «Про державний бюджет України на 2006 рік», відповідно до яких пункт 17 статті 77, а саме «З метою приведення окремих норм законів у відповідність із цим Законом зупинити на 2006 рік дію абзацу сьомого ст.5 та ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» було виключено, статтю 110 викладено у такій редакції «Установити, що пільги дітям війни, передбачені абзацом 7 статті 5 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» (2195-15), запроваджуються з 1 січня 2006 року, а статтею 6 ,-у 2006 році поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Кабінетом Верховної Ради України з питань бюджету».
У 2006 році Урядом не впроваджувався порядок надання пільг, передбачених статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Рішенням Конституційного суду №6-рп/2007 року від 09.07.2007 року щодо неконституційності ст.71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», яким призупинено дію ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» на Закон України «Про державний бюджет України на 2006 рік» не поширюється, тому позов в частині перерахунку підвищення пенсії з 01.01.2006 року не підлягає задоволенню.
Що стосується вимоги позивача щодо зобов’язання провести підвищення пенсії з 01.01.2007 року по 09.07.2007 року та з 01.01.2008 року по 22.05.2008 року то вона є необґрунтованою з наступних підстав:
Відповідно до ст.152 ч.2 Конституції України, закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Відповідно до ч.2 ст.11 КАС України, суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять. Зважаючи на обставини справи, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та визнати неправомірною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Марківському районі Луганської області щодо не нарахування та невиплати позивачу підвищення до пенсії, як дитині війни, відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», оскільки зазначена бездіяльність порушує права та інтереси позивача.
Відповідно до ст.87 Закону України «Про пенсійне забезпечення», нараховані суми пенсії, не затребувані пенсіонерам своєчасно, виплачуються за минулий час не більше як за 3 роки перед зверненням за одержанням пенсії, суми пенсії, не одержані своєчасно з вини органу, що призначає або виплачує пенсію, виплачується за минулий час без обмеження будь-яким строком. Таким чином, суд вважає, що позивачем не пропущений строк для звернення до адміністративного суду за захистом порушених прав.
Тому бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Марківському районі Луганської області щодо невиплати за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року підвищення позивачу до пенсії за віком, як дитині війни, є незаконною.
Керуючись ст.ст.2,17,18,87,94,99,122,158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Законом України «Про соціальний захист дітей війни»,
ПОСТАНОВИВ:
Позов ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Марківському районі Луганської області про поновлення пропущеного строку для звернення до суду та зобов'язання здійснення перерахунку і виплати надбавки до пенсії, задовольнити частково.
Визнати неправомірною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Марківському районі Луганської області з невиплати ОСОБА_2 підвищення доплати до пенсії за віком, як дитині війни, у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком за періоди з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року.
Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Марківському районі Луганської області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_2 підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, як дитині війни, за періоди з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року з урахуванням фактично виплачених сум.
В іншій частині позову ОСОБА_2 , відмовити.
Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя: Т.Г. Логвіненко