Справа № 703/5727/15-ц

                                                                        2/703/10/18

УХВАЛА

про відмову у задоволенні клопотання

про призначення експертизи

25 червня 2018 року Смілянський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

                       головуючого судді  Опалинської О.П.

                       при секретарі     Харченко М.О.

                       представника позивача ОСОБА_1

                       представника третьої особи  ОСОБА_2

  розглянувши в залі суду в м. Сміла цивільну  справу за позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «Укрсиббанк», третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгівельно – виробниче підприємство «Україна» про захист прав споживачів та визнання недійсним кредитного договору, -

встановив:

ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до  ПАТ «Укрсиббанк», третя особа: ТОВ «Торгівельно – виробниче підприємство «Україна» про захист прав споживачів та визнання недійсним кредитного договору.

Представник позивача в судовому засіданні, посилаючись на те, що клопотання про призначення експертизи, заявлене ним та його довірителем 8 вересня 2016 року та 10 жовтня 2016 року не вирішено, просив  призначити по справі  судово-економічну експертизу та просив в ньому викласти питання для проведення експертизи в наступній редакції, а саме,  чи підтверджується  документами первинного і вторинного  бухгалтерського обліку видача  11250 доларів  США по кредитному  договору №11201004000 від 21 серпня 2007 року? В якому розмірі  підтверджується сукупна вартість кредиту по договору про надання  споживчого кредиту №11201004000 від 21 серпня 2007 року станом на дату його укладання? В якому розмірі підтверджується реальна процентна ставка по договору  про надання споживчого кредиту №11201004000 від 21 серпня 2007 року  станом на дату його укладання? В якій сумі та валюті  підтверджується документально на підставі  первинних документів бухгалтерського обліку надання кредитних коштів згідно договору  про надання  споживчого  кредиту №11201004000 від 21 серпня 2007 року. Зауважив, що експертиза, призначена суддею Калашник В.П. виконана експертом з порушенням інструкції про порядок проведення експертиз, оскільки, в разі неможливості проведення експертизи експерт не повинен повертати матеріали  без виконання,  в зв’язку з чим він звертався з клопотаннями до суду про відвід експерта та експертної установи.

Представник третьої особи залишив вирішення заявленого клопотання на розсуд суду.

Заслухавши пояснення учасників судового процесу, представника позивача та представника третьої особи, дослідивши матеріали справи в межах заявленого клопотання, суд приходить до наступного.

Відповідно до ст. 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності. Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом. Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз'яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта.

Частиною 1ст. 103 ЦПК України встановлено, що про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.

Відповідно до ст. 1 ЗУ «Про судову експертизу»  від 25 лютого 1994 року № 4038-ХІІ судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні, зокрема, суду.

Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

Питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення.

У відповідності до ст. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України № 8 від 30 травня 1997 року «Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах», неприпустимо призначати експертизу у випадках, коли з'ясування певних обставин не потребує спеціальних знань, а також порушення перед експертом правових питань, вирішення яких віднесено законом до компетенції суду.

Згідно з Інструкцією  про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом Міністерства юстиції України 08 жовтня 1998 року №53/5 (у редакції наказу  Міністерства юстиції України від 26 грудня 2012 року № 1950/5), економічна експертиза включає дослідження документів бухгалтерського, податкового обліку і звітності; дослідження документів про економічну діяльність підприємств і організацій, дослідження документів фінансово-кредитних операцій.

Так, судом встановлено, що ухвалою суду від 10 лютого 2017 року по даній справі було призначено судово-економічну експертизу (т.3 а.с.240).

14 липня 2017 року  від т.в.о. директора Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз повернулись матеріали  надані для проведення експертиз з повідомленням  судового експерта  про те, що документи, необхідні  для проведення експертизи  відсутні в матеріалах цивільної справи, а тому   виконати експертизу неможливо.

Виходячи з предмету позовних вимог, враховуючи, що питання, які представник позивача просить поставити  як основу для проведення експертизи не є предметом спору, а також з врахуванням того, що зазначені питання не потребують спеціальних знань в галузі економіки або бухгалтерії, а відносяться до правових питань і їх оцінка буде надана судом в рішенні суду, за таких обставин суд приходить до висновку про безпідставність заявленого клопотання  про призначення по справі судово-економічної експертизи, відтак в його задоволенні слід відмовити.

Крім того, суд зауважує, що будь-яких додаткових документів, які необхідні були для проведення експертизи призначеної ухвалою суду від 10 лютого 2017 року матеріали цивільної справи не містять, відтак, намагання представника  позивача у повторному призначенні судово-економічної експертизи розцінюється судом як затягування судового процесу, що призведе до порушення вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку.

На підставі вищевикладеного, керуючись Перехідними положеннями ЦПК України від 15 грудня 2017 року, ст.ст. 3, 103,  260 ЦПК України, Законом України  «Про судову експертизу»  від 25 лютого 1994 року № 4038-ХІІ, постановою Пленуму Верховного Суду України № 8 від 30 травня 1997 року «Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах», Інструкцією  про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом Міністерства юстиції України 08 жовтня 1998 року №53/5 (у редакції наказу  Міністерства юстиції України від 26 грудня 2012 року № 1950/5), -

ухвалив:

У задоволенні клопотання представника позивача ОСОБА_3 – ОСОБА_1 про призначення в справі судово-економічної експертизи– відмовити.

Ухвала апеляційному оскарженню не підлягає.

Головуючий:                                 Опалинська О.П.