ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
_________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"19" липня 2006 р. о 14-00год. в м. Харкові Справа № АС-03/253-06
вх. № 6594/1-03
Суддя господарського суду Харківської області Подобайло З.Г.
за участю секретаря судового засідання Гуцевич М.П.
представників сторін :
позивача - Осипова В.О., Шевченко Г.О., Бондаренко Д.І.
відповідача - Кравченко О.М., Демчан А.В.
по справі за позовом ЗАТ "ВО "Моноліт", м. Харків
до ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова
про визнання нечинними повідомлень
ВСТАНОВИВ:
Позивач, ЗАТ ВО „Моноліт” звернувся до господарського суду з адміністративним позовом про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції у Жовтневому районі міста Харкова № 0003252301/1 від 23.01.2006 р., № 0003252301/2 від 10.03.2006 р., № 0003252301/3 від 06.05.2006 г., а податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Жовтневому районі міста Харкова № 0003252301/0 від 13.12.2005 р. визнати нечинним в частині зменшення суми бюджетного відшкодування на 184 143 грн. Свої вимоги обґрунтовує тим, що прийняті рішення не відповідають чинному законодавству та фактичним обставинам справи.
Відповідач, ДПІ у Жовтневому районі м.Харкова з позовними вимогами не згоден, просить у позові відмовити. Свої заперечення обґрунтовує тим, що оскаржувані рішення прийняті у відповідності до вимог закону та посилається на матеріали перевірки, якою встановлені порушення підприємством п.п. 7.7.2 п.7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість".
Надані суду документи свідчать, що ДПІ у Жовтневому районі м.Харкові була проведена виїзна позапланова документальна перевірка ЗАТ "Виробничого об'єднання "Моноліт” з питання правильності визначення задекларованої до відшкодування з бюджету суми податку на додану вартість за вересень 2005 року , за результатами якої складений акт перевірки № 332/23-305/32675481 від 07.12.2005 р. , якою встановлені порушення пп.7.2.1 п.7. ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", підприємство віднесло до податкового кредиту за серпень 2005р. 560,0 грн. при невірно оформлених податкових накладних, але які віднесені до суми податкового кредиту попереднього податкового періоду, фактично сплачені отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг) та порушення пп. 7.7.2 п. 7 ст. 7акону України "Про податок на додану вартість" віднесена сплата ПДВ у сумі 263322,0 грн. за товар, отриманий у червні 2005р. згідно агентської угоди, укладеної з АТЗТ "Новий Стиль - Україна" та сплачений (частково) у серпні 2005р. На підставі пп.7.7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" сума ПДВ, яка задекларована до відшкодування з бюджету зменшена на 184703,0 грн.
На підставі вказаного акту було винесене податкове повідомлення-рішення від 13.12.2005 р. № 0003252301/0 про зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ за вересень 2005 р. на суму 184703,0 грн.
В результаті адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення № 0003252301/0 від 13.12.2005 р., передбаченого пп. 5.2.2 п. 5.2 ст. 5 Закону України "Про порядок погашення платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" ДПІ прийнято рішенням від 21.01.2006 р. за розглядом первинної скарги , яка залишена без задоволення, а оскаржуване рішення без змін та 23.01.2006 р. начальником ДПІ прийняте податкове повідомлення-рішення № 0003252301/1 про зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ за вересень 2006 р. на суму 184703,0 грн.
В повторних скаргах до ДПА в Харківській області та ДПА України підприємством оскаржувалось податкове повідомлення-рішення № 0003252301/0 від 13.12.2005 р. в частині завищення суми бюджетного відшкодування у розмірі 184143,0 грн. та погодилось із встановленим перевіркою порушенням ним пп.7.2.1 п.7. ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" та неправомірним віднесенням до податкового кредиту за серпень 2005р. ПДВ у розмірі 560,0 грн., які за рішеннями ДПА у Харківській області від 01.03.06 р. та ДПА України від 27.04.06 р. були залишені без задоволення.
Після прийняття вказаних рішень відповідачем були винесені податкові повідомлення-рішення № 0003252301/2 від 10.03.2006 р., № 0003252301/3 від 06.05.2006 р., якими сума бюджетного відшкодування за вересень 2005 р. зменшена на 184143,0 грн.
З наданих суду документів вбачається, що:
- ЗАТ „ВО „Моноліт” надало до податкової інспекції у Жовтневому районі м. Харкова податкову декларацію по ПДВ за вересень 2005р. реєстраційний № 46950 - ДСК від 18.10.2005р., згідно якої задекларовано податкових зобов'язань – 382636,0 грн., податкового кредиту 658318,0 грн. , від'ємне значення ПДВ у розмірі 275682,0 грн. , включено до складу податкового кредиту у вересні 2005 року від'ємне значення попереднього звітного періоду (серпня 2005р.) у розмірі 829499,0 грн., визначено суму бюджетного відшкодування у розмірі 829499,0 грн. з перерахуванням на рахунок платника в установі банку;
- Декларація позивача з ПДВ за серпень 2005 р. також містила від" ємне значення у розмірі 829499, грн. ;
- Позивачем, як додаток до декларації за вересень 2005 р., був поданий Розрахунок сум бюджетного відшкодування, рядок 3 якого містить вимогу про вказання суми податкового кредиту попереднього податкового періоду, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг) . Позивачем в цьому рядку зазначена сума ПДВ у розмірі 908678,0 грн.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення сторін суд вважає вимоги правомірними та такими, що підлягають задоволенню на підставі нижчевикладеного:
Згідно з п.п. 7.7.1 п. 7.7. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997р. № 168/97-ВР (із змінами та доповненнями) (далі Закон) сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.
Судом встановлено, що позивачем правомірно розрахована відповідно вказаної норми Закону різниця у розмірі 275682,0 грн. за вересень 2005 р. , як від'ємне значення.
Цією ж нормою пп.7.7.1 Закону передбачений порядок врахування сум від'ємного значення за звітний період при наявності суми податкового боргу з цього податку за попередні податкові періоди та при його відсутності .
Оскільки декларація позивача з ПДВ за серпень 2005 р. містила від" ємне значення податку у розмірі 829499,0 грн. , ним правомірно було включено до складу податкового кредиту у вересні 2005 року від'ємне значення попереднього звітного періоду (серпня 2005р.) у розмірі 828939,0 грн. (з урахуванням визнаного позивачем порушення , встановленого перевіркою пп.7.2.1 п.7. ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" щодо неправомірного включення до податкового кредиту за серпень 2005р. ПДВ у розмірі 560,0 грн.). Такі дії відповідають пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону.
Згідно пп.7.7.2 п. 7.7 ст.7 Закону якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:
а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг);
б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
Судом встановлено, що оплата підприємством у серпні 2005 р. ПДВ у складі вартості товарів (послуг) постачальникам таких товарів (послуг) складає 908678,0 грн.
Задовольняючи позовні вимоги, суд зазначає, що позивачем до в стр. 25 декларації за вересень 2005 р. правомірно визначена і задекларована сума ПДВ у розмірі 828939,0 грн., що підлягає бюджетному відшкодуванню, тобто частина від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам товарів (послуг), як це передбачено абз. а) п.п.7.7.2 п.7.7 ст. 7 Закону.
Відповідач не заперечує проти факту оплати позивачем у серпні 2005 р. за товари, до вартості яких входила сума ПДВ у розмірі 263322,0 грн. згідно агентської угоди, укладеної з АТЗТ "Новий Стиль - Україна", однак встановлює завищення суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню по декларації за вересень 2005 р. у розмірі 184143,0 грн. , оскільки товар, з вартості якого позивачем було сплачено ПДВ у розмірі 263322,0 грн. у серпні 2005 року, був отриманий підприємством у червні 2005 року та посилається на розрахунок бюджетного відшкодування за вересень 2005 р. (рядок 3) та як наслідок зазначає про порушення пп.7.7.2 Закону.
Надання платником податку разом з податковою декларацією Розрахунку суми бюджетного відшкодування (додаток 3 до податкової декларації з податку на додану вартість) , випадки надання розрахунку та вимоги щодо його заповнення, передбачено п.5.12 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 30 травня 1997 року №166 із змінами та доповненнями (далі Порядок 166).
Згідно ч.1, 2, 3 , 4 статті 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого :
- органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;
- суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;
- у разі невідповідності нормативно-правового акта закону України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Суд зазначає, що вимоги заповнення Розрахунку суми бюджетного відшкодування з вказанням в рядку 3 суми податкового кредиту попереднього податкового періоду, що фактично сплачена отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг) , передбачені Порядком № 166 суперечать вимогам Закону України „Про податок на додану вартість”, яким встановлений інший порядок бюджетного відшкодування - сума бюджетного відшкодування повинна дорівнювати сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг) ( пп. а) пп. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7) та не вимагає , щоб податковий кредит формувався і сплачувався в одному податковому періоді для визначення суми бюджетного відшкодування , тому і платнику податку і податковому органу слід керуватися та застосовувати Закон України „Про податок на додану вартість”, оскільки він має вищу юридичну силу, а вимоги по складанню та заповненню рядка 3 розрахунку бюджетного відшкодування , затвердженого наказом ДПА України від 30 травня 1997 року №166 із змінами та доповненнями є перевищенням повноважень, що передбачені Конституцією України та Законом України „Про державну податкову службу в Україні”.
Згідно норми ст. 11 КАС України суд застосовує вимоги Закону України „Про податок на додану вартість” щодо формування податкового кредиту для визначення суми бюджетного відшкодування , оскільки вимоги Порядку № 166 не відповідають Закону України „Про податок на додану вартість”, який має вищу юридичну силу.
Задовольняючи вимоги, суд зазначає, що розрахувавши суму бюджетного відшкодування за нормами Закону України „Про податок на додану вартість”, позивач правомірно заявив до відшкодування з бюджету 828939,0 грн., але відповідач, застосовуючи данні рядку З Розрахунку суми бюджетного відшкодування безпідставно визначив перевіркою суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню в декларації за вересень 2005 р. у розмірі 644796,0 грн., незаконно зменшивши на 184143,0 грн. у зв’язку з чим податкове повідомлення-рішення від 13.12.2005 р. № 0003252301/0 про зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ за вересень 2005 р. на суму 184703,0 грн. визнається не чинним в частині зменшення суми бюджетного відшкодування на 184143,0 грн.
Оскільки вказане податкове повідомлення-рішення від 13.12.05 р., що прийняте за результатами акту перевірки, було оскаржене позивачем в порядку, встановленому законом № 2181-ІІІ (ст.5), податкові повідомлення-рішення з познакою „1”, „2”, „3” від 23.01.2006 р. , від 10.03.2006 р., від 06.05.2006 р. відповідно, прийняті в межах цієї процедури та направлені підприємству з метою доведення граничного строку , підлягають визнанню не чинними з тих же підстав, що і податкове повідомлення рішення від 13.12.05 р. та в частині зменшення суми бюджетного відшкодування за вересень 2005 р. зменшена на 184143,0 грн.
Позивачем податкове повідомлення-рішення № 0003252301/1 від 23.01.2006 р. оскаржується в повному обсязі. Судом встановлено, що податкове повідомлення-рішення від 13.12.05 р. в частині встановленого перевіркою порушення щодо завищення суми бюджетного відшкодування за вересень 2005р. ПДВ у розмірі 560,0 грн. та яке в подальшому було визнане ним, не оскаржувалось в первинній скарзі , вимоги щодо визнання нечинним рішення № 0003252301/1 від 23.01.06 р. в цій частині є необґрунтованим та неправомірним.
Судові втрати стягуються відповідно ст. 94 КАС України.
Керуючись статтями 4 , 8, 86, 94, 160- 163 ,186 Кодексу адміністративного судочинства України , суд
ПОСТАНОВИВ:
Позов задовольнити. Визнати нечинними податкові повідомлень-рішень ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова № 0003252301/0 від 13.12.2005 р. в частині зменшення суми бюджетного відшкодування на 184143,0 грн.
Податкові повідомлення-рішення ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова від 23.01.2006 р., № 0003252301/2 від 10.03.2006 р., № 0003252301/3 від 06.05.2006 р. про зменшення суми бюджетного відшкодування за вересень 2005 р. на 184143,0 грн. визнати не чинними.
В решті вимог у позові відмовити.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ЗАТ ВО „Моноліт”, код 32675481 судові витрати по сплаті держмита у розмірі 3,40 грн.
На постанову через суд першої інстанції може бути подана заява про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня складання постанови у повному обсязі.
Апеляційна скарга може бути подана через суд першої інстанції протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Копія апеляційної скарги одночасно направляється до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі заяви про апеляційне оскарження.
Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку.
Суддя Подобайло З.Г.
Постанова в повному обсязі виготовлена 24.07.06р. о 14-00 год.