Справа № 2-2678/ 2009 рік

З А О Ч Н Е    Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

25 грудня  2009 року Червонозаводський  районний суд міста Харкова у складі:

        Головуючого – судді Журавель В.А.

        При секретарі – Баженовій Н.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на Ѕ квартири  у спільній сумісній власності подружжя

В с т а н о в и в :

    Позивач звернувся до суду, посилаючись на те, що він перебував у зареєстрованому шлюбі з відповідачкою з 08 лютого 1997 року, від шлюбу мають  неповнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. 21 жовтня 2008 року шлюб між сторонами розірвано.  В період шлюбу сторонами за належні  позивачу грошові кошти була придбана квартира, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1. Так, 19 серпня 1997 року  на ім»я відповідачки було укладено договір купівлі-продажу 56/100 частин спірної квартири, а 03 березня 1998 року на ім»я відповідачки було укладено договір купівлі-продажу 44/100 частин спірної квартири. Обидва договори належним чином зареєстровано в КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації». Враховуючи, що спірна квартира є спільним сумісним майном подружжя, позивач просив визнати за ним право власності на Ѕ частину квартири  АДРЕСА_2.

У судовому засіданні позивач та його представник повністю підтримали заявлені позовні вимоги, надали судові аналогічні пояснення. Позивач додатково пояснив, що  на теперішній час відповідачка  в спірній квартирі не проживає, оскільки утворила нову сім»ю і проживає за місцем проживання її чоловіка. Спірна квартира була придбана за грошові кошти, які належали позивачу, тому що він працював, мав велику заробітну плату.

Відповідачка ОСОБА_2 у судове засідання не з»явилася з невідомих суду причин, про день та час слухання справи повідомлена  належним чином, про що свідчить  поштове повідомлення про вручення судової повістки, про причини неявки суд не сповістила. Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає вимогам ст. 224 ЦПК України.

Суд, вислухавши пояснення позивача та його представника, перевіривши матеріали справи, вважає позов таким, що підлягає задоволенню.

ЯК встановлено в судовому засіданні ОСОБА_1 та ОСОБА_1 ( дошлюбне прізвище ОСОБА_4) О.М. перебували у зареєстрованому шлюбі з 08 лютого 1997 року по 21 жовтня 2008 року / а. с. 6/.  Від шлюбу сторони мають сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 / а. с. 5/.

В період шлюбу сторонами була придбана двокімнатна квартира, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1.  Так, 19 серпня 1997 року  відповідачкою було укладено договір купівлі-продажу 56/100 частин спірної квартири, який було посвідчено  приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_5 за № 2883 / а. с. 8/.  03 березня 1998 року відповідачкою було укладено договір купівлі-продажу 44/100 частин спірної квартири, який було посвідчено 6 ХДНК за № 3-478 / а. с. 7/.

Як вбачається з довідки КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації»  квартира АДРЕСА_3 зареєстрована : 56/100 частин на ім»я ОСОБА_4 на підставі договору купівлі-продажу від 19.08.1997 року та 44/100 частин на  ім»я ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу від 03.03.1998 року / а. с. 11/.

Відповідно до ст. 60 СК України майно,  набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини / навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо/  самостійного заробітку / доходу/.  Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя.    

    Відповідно до ч.1 ст. 65 СК України  дружина та чоловік мають  рівні права  на володіння, користування і розпорядження  майном, що належить  їм на праві спільної сумісної власності , якщо інше не встановлено домовленістю між ними. Ст. 70 ч.1 СК України передбачає, що у разі поділу майна, що є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

    Тому суд приходить до висновку, що сторони мають рівні права на володіння квартирою № 1 по вул. Сохора  № 2 у м. Харкові , у зв’язку із чим  вважає за необхідне визнати за позивачем право власності на Ѕ частину  вищезазначеної квартири.

    На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 10, 60, 212, 214-215 ЦПК України, ст. ст. 60-61, 65, 70-71 СК України , суд

В И Р І Ш И В :

    Позов задовольнити.

    Визнати за ОСОБА_1 право власності на Ѕ частину квартири № 1 розташованої у м. Харкові по вул. Сохора № 2, загальною площею 58,1 кв. м. та житловою площею 31, 6 кв. м.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Харківської області через районний суд протягом 10 днів з дня його проголошення шляхом подання заяви про апеляційне оскарження і після цього протягом 20 днів шляхом подання апеляційної скарги або у порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя                                                                             В.А.Журавель