УКРАЇНА Апеляційний суд Житомирської області
_______________________________ 10008, м.Житомир-8, вул. 1-го Травня, 24, тел. 47-26-44_________________________
Справа № 11 -136 Головуючий у 1 інстанції суддя Заїка Г.М.
Категорія: 186 ч. 2 КК Доповідач у 2 інстанції суддя Ткач С.О.
УХВАЛА Іменем України
27 лютого 2007 року. м. Житомир
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Житомирської області в складі:
головуючого - судді Романова О.В.
суддів.................... Ткача C.O.
Єрещенка A.M.
з участю:
прокурора.............. Воронухи Д.С.
засудженого............. ОСОБА_1
розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Житомирі кримінальну справу за апеляцією адвоката ОСОБА_3 в інтересах засудженого ОСОБА_2 та засудженого ОСОБА_1 на вирок Бердичівського районного суду від 13 грудня 2006 року щодо
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця села В.Гадомці Бердичівського району Житомирської області, мешканця міста Бердичева, раніше не судимого, визнаного винним і засудженого за ст. 186 ч. 2 КК України на 4 роки 3 місяці позбавлення волі.
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця міста Порхів Псковської області Російської Федерації, мешканця міста Бердичева Житомирської області, раніше судимого -10 березня 2005 року за ст. 186 ч. 1 КК України на 2 роки позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України засуджений був звільнений від відбування призначеного покарання з випробуванням, іспитовим строком 1 рік 6 місяців, покладенням на нього обов'язків, передбачених ст. 76 КК України,
визнаного винним і засудженого за ст. 186 ч. 2 КК України на 4 роки
позбавлення волі.
На підставі ст. 71 ч. 1 КК України, за сукупністю вироків, остаточно
визначене ОСОБА_2 покарання 4 роки 10 місяців позбавлення волі.
Суд визнав ОСОБА_2 і ОСОБА_1 винними і засудив за те, що вони 05 січня 2006 року близько 23 год. 50 хв. за попередньою змовою, в стані алкогольного сп'яніння в місті Бердичеві по вулиці Пушкіна поблизу міського кладовища, із застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого ОСОБА_4, наносячи побої, відкрито заволоділи його мобільним телефоном «Самсунг» загальною вартістю 579 гривень..
Крім того , 30 січня 2006 року близько 23 год. ОСОБА_1 за попередньою змовою з іншими особами, кримінальна справа відносно яких виділена в окреме провадження, на тому ж місці, із застосуванням насильства, відкрито заволоділи мобільним телефоном «Самсунг Х-100» загальною вартістю 684 гривні, що належав ОСОБА_5, та телефоном «Сіменс СХ-70» загальною вартістю 700 гривень, що належав ОСОБА_6. Потерпілим заподіяли легкі тілесні ушкодження без розладу здоров'я у вигляді синців та крововиливів на обличчі.
В апеляції адвокат ОСОБА_3 просить вирок суду змінити, перекваліфікувати дії ОСОБА_2 з ч. 2 на ч. 1 ст. 186 КК України та призначить покарання не пов'язане з позбавленням волі. Вважає, що у судовому засіданні не доведено вчинення ОСОБА_2 злочину в стані алкогольного сп'яніння і відсутня попередня домовленість з ОСОБА_1 на вчинення злочину. Просить врахувати, що ОСОБА_2 є потерпілим внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, має всього одну рідну людину -бабусю, яка тяжко хворіє.
В апеляції засуджений ОСОБА_1 просить вирок суду змінити, пом'якшить покарання. Мотивує тим, що суд не врахував всі обставини, які пом'якшують покарання та характеризують його з позитивної сторони. Не враховано: визнання вини та щире каяття, що він потерпілий внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС. Стверджує, що попередньої домовленості на вчинення злочину не було.
Заслухавши доповідача, засудженого ОСОБА_1, міркування прокурора про законність вироку суду, перевіривши матеріали кримінальної справи, обговоривши доводи сторін, колегія суддів вважає, що апеляції задоволенню не підлягають з наступних підстав.
Висновок суду щодо доведеності винності ОСОБА_1 і ОСОБА_2 у вчиненні грабежу, повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілих, є обґрунтований, правильний, відповідає фактичним обставинам справи, не оскаржується в апеляціях, за винятком кваліфікуючої ознаки -«попередньої змови».
На обґрунтування свого висновку суд послався на показання засуджених ОСОБА_1 і ОСОБА_2 які визнали, що 05 січня 2006 року близько 24 год. неподалік міського кладовища міста Бердичева у них відбувся конфлікт з ОСОБА_4, внаслідок якого той згубив телефон, а вони його знайшли. ОСОБА_1 також визнав, що у групі з іншими особами 30 січня 2006 року близько 23 год. на тому ж місці викрадав мобільні телефони у ОСОБА_5 та ОСОБА_6.
Суд дав належну оцінку частково зміненим у судовому засіданні показам засуджених, зазначив, чому взяв до уваги їх покази дані під час досудового слідства та покази потерпілих, свідків у суді.
На досудовому слідстві ОСОБА_1 і ОСОБА_2 вину визнавали повністю у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, розповідали про обставини вчинення злочинів, пояснювали, що того вечора вживали спиртні напої ( а. с. 93, 97, 103, 145, 154, 222, 285 зворот).
Суд правильно послався у вироку на показання потерпілих ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_5 які пояснили, що на них біля міського кладовища були здійснені напади у зазначений час. Злочинці вимагали мобільні телефони і гроші, долаючи опір потерпілих били їх. Насильно забрали у ОСОБА_4 мобільний телефон, який повернули працівники міліції, у ОСОБА_6 мобільний телефон і шапку, у ОСОБА_5 мобільний телефон, шапку, студентський квиток і 11 гривень з яких працівниками міліції повернуто телефон, шапку і студентський квиток.
Допитані судом свідки ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 підтвердили виникнення конфлікту між ОСОБА_2, ОСОБА_10 та ОСОБА_4, однак деталей злочину пояснити не змогли.
У вироку суд послався на покази свідка ОСОБА_11 про те, що ОСОБА_10 разом з ним та ОСОБА_12 біля кладовища побили двох хлопців і він особисто забрав в одного з потерпілих мобільний телефон, шапочку та 11 гривень.
Суд послався на матеріли справи, згідно яких телефон ОСОБА_4 вилучений у ОСОБА_13, телефон ОСОБА_5 у ОСОБА_14, спортивна шапка ОСОБА_5 у ОСОБА_11.
Згідно висновку експертизи потерпілим ОСОБА_6 і ОСОБА_5 нанесеними побоями були заподіяні легкі тілесні ушкодження без розладу здоров'я у вигляді крововиливів та садин на обличчі ( а. с. 62 - 65
).
Досліджені судом першої інстанції докази свідчать про правильність
кваліфікації дій засуджених за ч. 2 ст. 186 ЮС України, тому що вчинений
грабіж був поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для життя чи
здоров'я потерпілих, вчинений повторно за попередньою змовою групою
осіб.
Покарайня винним визначене з дотриманням вимог ст. 65 КК
України, мінімальним строком, передбаченим у санкції статті Особливої
частини КК України. Враховано особу винних, їх характеристики, часткове
визнання вини, відсутність обставин, які пом'якшують покарання, учинення
злочину в стані алкогольного сп'яніння та не відбуте ОСОБА_2 покарання
за попереднім вироком суду. Суд правильно не взяв до уваги посвідчення
потерпілих від наслідків аварії на Чорнобильській АЕС видані засудженим у дитячому віці, оскільки вони дійсні до повноліття дитини ( а. с. 282, 314 ).
Тому, доводи апелянтів, є надуманими.
За наведених обставин колегія суддів не встановила підстав для зміни вироку суду, перекваліфікації дій засуджених на ч. 1 ст. 186 КК України та пом'якшення призначеного покарання.
Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів,-
ухвалила:
Апеляції адвоката ОСОБА_3 в інтересах засудженого ОСОБА_2 та засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок Бердичівського міськрайонного суду від 13 грудня 2006 року щодо ОСОБА_1 і ОСОБА_2 - без зміни.