УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА Іменем  України

21 лютого 2007 року апеляційний суд Житомирської області в складі:

суддів: Романова О.В. - головуючого,

Михайловського В.І. та Широкопояса Ю.В.,

з участю: секретаря Ходаківської В.Л.,

прокурора Володько А.І.

обвинуваченого ОСОБА_1

та його захисника - адвоката ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі апеляцію обвинуваченого ОСОБА_1 та його захисника - адвоката ОСОБА_2 на постанову Малинського районного суду Житомирської області від 01 лютого 2007 року, -

встановив:

Цією постановою задоволено подання слідчого прокуратури Малинського району Кучера Ю.В. та обрано запобіжний захід у виді взяття під варту щодо

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Єнакієво Донецької області, мешканця м. Малина, з вищою освітою, одруженого, несудимого, -

обвинуваченого за ст. ст. 366 ч. 2, 364 ч. 2, 191 ч. 5 КК України.

ОСОБА_1 обвинувачується в тому, що він, будучи службовою особою та працюючи ІНФОРМАЦІЯ_2 ТОВ "Граніт-ЛТД", та одночасно являючись ІНФОРМАЦІЯ_3 ТОВ "Дека", вчинив злочини за таких обставин.

Згідно висунутого органом досудового слідства проти ОСОБА_1 обвинувачення, 01.03.2001р. в приміщенні ТОВ "Граніт-ЛТД" по вул. Гамарника в м. Малині, він склав завідомо неправдивий офіційний документ -договір оренди НОМЕР_1 від 01.03.2001р. про те, що фізична особа ОСОБА_3 передає товариству в оренду бульдозер на базі ДЕТ-330 з оплатою оренди в сумі 3 тис. грн на місяць, що не відповідало дійсності, оскільки будь-яка техніка фактично в оренду не передавалася і ОСОБА_3 орендодавцем по відношенню до товариства ніколи не була. У період з травня 2001 року по грудень 2002 року ОСОБА_1 періодично одержував замість ОСОБА_3 орендну плату за цим договором, яку привласнив, заволодів таким способом

Справа № 10-27                          Головуючий у суді 1-ї інстанції Міхненко С.Д.

Суддя - доповідач Широкопояс Ю.В.

грошовими коштами цього товариства в особливо великому розмірі - в сумі 46 тис. 618 грн шляхом зловживання своїм службовим становищем та вчинив службове підроблення, що спричинило тяжкі наслідки інтересам товариства. 03.06.2002р. уклав з ТОВ "Дека" завідомо неправдивий документ - договір зберігання матеріальних цінностей, хоча фактично будь-які матеріальні цінності на зберігання ТОВ "Дека" не передавалися. Внаслідок цього за період з моменту укладення цього договору до 08.08.2002р. були збільшені витрати ТОВ "Граніт-ЛТД" на суму 4 тис. грн.

01.04.2002р. на території ТОВ "Граніт-ЛТД" він уклав договір оренди НОМЕР_2 з ОСОБА_4 про передачу товариству в оренду бульдозеру Т-130 МГ НОМЕР_3 в технічно справному стані з орендною платою 4200 грн на місяць. У той же день склав акт приймання цього бульдозера, в якій вніс завідомо неправдиві відомості про технічну справність бульдозера, який фактично перебував у неробочому стані та взагалі не використовувався товариством. Подав договір оренди до бухгалтерії підприємства. Внаслідок зловживання такими діями ОСОБА_1 своїм службовим становищем всупереч інтересам служби на користь третіх осіб, бухгалтерією товариства було безпідставно нараховано 50 тис. 400 грн, з яких ОСОБА_4 виплачено 40 тис. 320 грн та утримано 10 тис. 800 грн.

В кінці 2002 року ОСОБА_1 в особистих інтересах без укладення договору суборенди передав ТОВ "Дека" автонавантажувач, який ТОВ "Граніт-ЛТД" орендувало у ВАТ "Володар-Волинське автотранспортне підприємство" та безпідставно виділив ТОВ "Дека" палива на суму 2 609 грн, а також за вказаний період була проведена оплата оренди цього автонавантажувача в сумі 2 700 грн. Такими діями ОСОБА_1 заподіяв тяжких наслідків ТОВ "Граніт-ЛТД" на суму 5 309 грн.

01.04.2003р. на території ТОВ "Граніт-ЛТД", зловживаючи своїм службовим становищем, він уклав договір оренди НОМЕР_4 з приватним підприємцем ОСОБА_5 про передачу товариству в оренду бульдозера Т-130 в технічно справному стані зі щомісячною орендною платою в сумі 4 200 грн. та склав офіційний документ - акт приймання цього бульдозера від 01.04.2003р., в який вніс завідомо неправдиві відомості про технічну справність бульдозера. Фактично бульдозер перебував у технічно несправному стані та не використовувся підприємством. Договір оренди обвинувачений подав у бухгалтерію товариства. Внаслідок зловживання ОСОБА_1 своїм службовим становищем всупереч інтересам служби на користь третіх осіб бухгалтерією підприємства було безпідставно нараховано кошти в сумі 14 150 грн., що були виплачені ОСОБА_5

15.12.2003р. прокуратурою Житомирської області порушено кримінальну справу за фактом розкрадання чужого майна в особливо великих розмірах та службового підроблення офіційного документу службовими особами ТОВ "Граніт-ЛТД" за ознаками злочинів, передбачених ст. ст. 191 ч. 5, 364 ч. 2 КК України.

23.12.2004р. щодо бувшого ІНФОРМАЦІЯ_2 ТОВ "Граніт-ЛТД" було порушено кримінальну справу за ознаками злочинів, передбачених ст. ст. 366 ч. 2, 191 ч. 5, 364 ч. 2, 364 ч. 1, 364 ч. 2, 366 ч. 2, 364 ч. 2 КК України.

20.04.2005р. досудовим слідством було оголошено розшук обвинуваченого ОСОБА_1

15.08.2005р. Малинським районним судом дано дозвіл на затримання та доставку під вартою обвинуваченого ОСОБА_1 до суду для вирішення питання про обрання щодо нього запобіжного заходу у виді взяття під варту, оскільки він залишив своє постійне місце проживання та переховується від слідства та суду.

Посилаючись на те, що ОСОБА_1 скоїв 8 злочинів, два з яких є тяжкими, якими підприємству ТОВ "Граніт-ЛТД" завдано шкоду на суму більше ніж 100 тис. грн, з метою ухилення від досудового слідства виїхав за межі України в Чехію, де перебував без чинного дозволу та був затриманий, протягом перебування у Чехії з початку 2005 року по час затримання -25.04.2006р. жодного разу не повідомив слідчого прокуратури про своє місце перебування, тобто, перебуваючи на волі, може ухилитися від слідства та суду та перешкоджати встановленню істини по справі шляхом здійснення тиску на свідків, суд першої інстанції обрав щодо нього запобіжний захід у вигляді взяття під варту.

В апеляціях обвинувачений ОСОБА_1 та його захисник - адвокат ОСОБА_2, посилаючись на безпідставність постанови судді, просять скасувати її. Твердять, що судом першої інстанції не було взято до уваги даних про особу обвинуваченого. Зокрема те, що він раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, має вік 56 років та постійне місце проживання, позитивно характеризується, одружений, хворіє на ряд захворювань, не знав про факти винесення слідчим постанови про притягнення його в якості обвинуваченого та оголошення його розшуку, офіційно перебував на лікуванні у Чехії.

Заслухавши доповідь судді, пояснення обвинуваченого ОСОБА_1 та його захисника - адвоката ОСОБА_2 в підтримання апеляцій, пояснення прокурора Малинського району Денисенка І.В. про те, що ОСОБА_1 знав про намір досудового слідства пред'явити йому обвинувачення та ухилився від слідства, намагався перешкодити встановленню істини по справі, міркування прокурора про залишення постанови без зміни, ознайомившись з наданими слідчим матеріали кримінальної справи, обговоривши доводи апеляцій, апеляційний суд вважає, що вони підлягають частковому задоволенню з таких підстав.

Апеляційний суд погоджується з доводом апеляції захисника про незаконність твердження суду першої інстанції в постанові про вчинення ОСОБА_1 певних злочинів, оскільки таке твердження суду першої інстанції при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу щодо обвинуваченого суперечить принципу презумпції невинуватості, закріпленому у ч. 1 ст. 62 Конституції України та ч. 2 ст. 2 КК України.

Разом з тим, при прийнятті рішення суд правильно виходив з положень ст. 148 КПК України, якою передбачено мету і підстави застосування запобіжних заходів.

Враховуючи ті обставини, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні сукупності злочинів у сфері службової діяльності, два з яких є тяжкими, в силу свого службового становища має широке коло зв'язків, ухилився від досудового слідства шляхом виїзду з України в Росію, а потім у Чехію, суд першої інстанції обґрунтовано вирішив, що він, перебуваючи на волі, може ухилитися від слідства та суду та перешкодити встановленню істини по справі.

З врахуванням цих обставин апеляційний суд приходить до висновку про те, що більш м'які запобіжні заходи не можуть забезпечити належної процесуальної поведінки ОСОБА_1 Посилання апелянтів на відсутність будь-яких підстав для обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту щодо ОСОБА_1 є необгрунтованими.

Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -

ухвалила

апеляцію  обвинуваченого  ОСОБА_1  та  його  захисника  -  адвоката ОСОБА_2 задовольнити частково.

Постанову Малинського районного суду Житомирської області від 01 лютого 2007 року про обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту щодо ОСОБА_1 змінити. Виключити з мотивувальної частини постанови вказівку про вчинення ОСОБА_1 злочинів. Вважати, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні восьми злочинів, два з яких є тяжкими.

В решті постанову залишити без зміни.