АПЕЛЯЦІЙНИЙ  СУД  ПОЛТАВСЬКОЇ  ОБЛАСТІ

Справа № - 22 а - 3052                                                           Головуючий по 1-й інстанції

2006 року                                                                                    Жилка О.М.

Суддя-доповідач: Триголов В.М.

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2006 року грудня місяця 14 дня м. Полтава Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Полтавської області в складі:

Головуючого: судці Триголова В.М.

Суддів: Омельченко Л.М., Бондаревської C.M.

при секретарі: Зеленській О.І.

з участю адвоката ОСОБА_1

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Ленінського райсуду м. Полтава Полтавської області від 31 жовтня 2006 року по   справі   за   позовом   ОСОБА_3   до   ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної і моральної шкоди,

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача апеляційного суду,

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_3 звернувся з позовними вимогами до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 4270 грн. та моральної шкоди в розмірі 1500 грн. посилаючись на те, що з вини відповідача було, в результаті ДТП, пошкоджено його автомобіль, вартість ремонту якого складає 4270 грн.

В результаті ДТП та пошкодження належного йому майна він отримав стрес та переживає з цього приводу. Моральну шкоду оцінює в 1500 грн.

Відповідач ОСОБА_2 з позовними вимогами не погодився, посилаючись на те, що ДТП сталося не з його вини.

Рішенням Ленінського райсуду м. Полтава від 31 жовтня 2006 року позовні вимоги ОСОБА_3 задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_2 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 3770 грн. та 1000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 в рахунок відшкодування витрат по сплаті держмита в розмірі 54 грн. 70 коп. та 7 грн. 50 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

В апеляційному порядку рішення суду оскаржив ОСОБА_2, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи.

Апелянт скаржиться на те, що 31.10.2006 року він прибув в судове засідання в хворобливому стані і суд його не вислухав, не надав права на захист.

Безпідставно суд при визначенні матеріальної шкоди керувався актами виконаних робіт, без проведення товарознавчої експертизи.

Апелянт вказує, що рішення базується на показах найближчих родичів батька і матері, що є зацікавлені в результатах розгляду справи.

Не дав суд оцінки історії хвороби позивача з приводу перебування в лікарні, яка свідчить про відсутність причинного зв'язку між наслідками ДТП та захворюванні позивача.

Безпідставно судом відшкодовано моральну шкоду, так як позивачем не надано про це переконливих доказів.

Не врахував суд, що позивачем було порушено вимоги „Правил дорожнього руху".

Не вірним є висновок суду про те, що ним не оскаржувалась постанова суду про ДТП, так як він звертався, але йому було відмовлено.

Апелянт просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Колегія суддів, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та позовних вимог, прийшла до висновку, що апеляційну скаргу необхідно відхилити, з слідуючих підстав.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що 03.01.2004 року, ОСОБА_2, керуючи автомобілем „Форд-ескорт" д.н. НОМЕР_1, біля 12 год. 00 хв. та рухаючись на перехресті по вул. 23 вересня, не виконавши вимоги дорожнього знаку „Дати дорогу", виїхав на перехрестя та зіткнувся з автомобілем „Ауді-100" д.н. НОМЕР_2, що належить на праві власності ОСОБА_3

В результаті ДТП автомобіль позивача отримав пошкодження.

Судом вірно визначено розмір матеріальної шкоди заподіяної вказаною ДТП позивачу відповідачем та правомірно в цій частині задовольнив позовні вимоги. Поскільки в результаті неправомірних дій відповідача ОСОБА_3 отримав моральні страждання, суд на законних підставах частково задовольнив позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди, вірно визначивши розмір останньої.

Колегія суддів прийшла до висновку, що рішення місцевого суду відповідає вимогам матеріального і процесуального закону і підстав для його скасування немає.

Керуючись ст.ст. 303; 308 ЦПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Ленінського райсуду м. Полтава від 31 жовтня 2006 року залишити без змін.

Ухвала набирає чинності з дня проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду України в касаційному порядку протягом двох місяців.