УХВАЛА

21 червня 2018 року

м. Київ

справа № 640/19377/14-ц

провадження № 61-14508св18

Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Карпенко С. О. (судді-доповідача), Кузнєцова В. О., Стрільчука В. А.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_4,

відповідач - Публічне акціонерне товариство «Перший український міжнародний банк»,

розглянувши у порядку письмового провадження заяву ОСОБА_4 про відмову від касаційної скарги на рішення Київського районного суду м. Харкова від 8 червня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Харківської області від 23 травня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Публічного акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» про визнання недійсними кредитних договорів із застосуванням наслідків недійсності,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 8 червня 2015 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Харківської області від 23 травня 2016 року, відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_4 до ПАТ «Перший український міжнародний банк» про визнання недійсними кредитних договорів із застосуванням наслідків недійсності.

У лютому 2017 року ОСОБА_4 подала касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалу апеляційного суду та ухвалити нове рішення про задоволення позову, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 15 лютого 2017 року відкрито касаційне провадження у справі.

Відповідно до пункту шостого розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діяв в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», за якими судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд (стаття 388 ЦПК України).

Відповідно до підпункту четвертого пункту першого розділу XIIІ «Перехідні положення» ЦПК України у редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У грудні 2017 року ОСОБА_4 подала заяву про відмову від касаційної скарги на рішення Київського районного суду м. Харкова від 8 червня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Харківської області від 23 травня 2016 року.

Вивчивши матеріали цивільної справи та заяви про відмову від касаційної скарги, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з частиною четвертою статті 398 ЦПК України особа, яка подала касаційну скаргу, має право відмовитися від неї, а інша сторона має право визнати касаційну скаргу обґрунтованою в повному обсязі чи в певній частині до закінчення касаційного провадження. У разі відмови від касаційної скарги суд, за відсутності заперечень інших осіб, які приєдналися до касаційної скарги, постановляє ухвалу про закриття касаційного провадження.

У разі закриття касаційного провадження у зв'язку з відмовою від касаційної скарги на судові рішення повторне оскарження цих рішень особою, що відмовилася від скарги, не допускається (частина п'ята статті 398 ЦПК України).

Відповідно до частини шостої статті 398 ЦПК України суд касаційної інстанції має право не приймати відмову від скарги або її відкликання з підстав, визначених у частині п'ятій статті 206 цього Кодексу.

Згідно з частиною п'ятою статті 206 ЦПК України суд не приймає відмову позивача від позову, визнання позову відповідачем у справі, в якій особу представляє її законний представник, якщо його дії суперечать інтересам особи, яку він представляє.

З урахуванням відсутності осіб, які приєдналися до касаційної скарги, та відсутності підстав для неприйняття відмови від неї, касаційний суд приймає відмову від касаційної скарги та закриває касаційне провадження.

Керуючись статтями 396, 398 ЦПК України, Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_4 про відмову від касаційної скарги на рішення Київського районного суду м. Харкова від 8 червня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Харківської області від 23 травня 2016 року задовольнити.

Прийняти відмову ОСОБА_4 від касаційної скарги на рішення Київського районного суду м. Харкова від 8 червня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Харківської області від 23 травня 2016 року.

Касаційне провадження у справі за позовом ОСОБА_4 до Публічного акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» про визнання недійсними кредитних договорів із застосуванням наслідків недійсності закрити.

Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: С. О. Карпенко

В. О.Кузнєцов

В. А.Стрільчук