Постанова

Іменем України

20 червня 2018 року

м. Київ

справа № 373/2118/15-ц

провадження № 61-24078св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Висоцької В. С. (суддя-доповідач),

суддів: Лесько А. О., Мартєва С. Ю., Пророка В. В., Фаловської І. М.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідач - товариства з обмеженою відповідальністю «ГРІН-ТЕРРА»,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційні скарги ОСОБА_1 на ухвали апеляційного суду Київської області від 10 серпня 2016 року у складі судді Олійник В. І. та від 11 травня 2017 року у складі судді Верланова С. М.,

ВСТАНОВИВ:

У липні 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «ГРІН-ТЕРРА» (далі - ТОВ «ГРІН-ТЕРРА»), у якому просив: визнати незаконним і скасувати наказ директора ТОВ «ГРІН-ТЕРРА» від 16 квітня 2015 року про звільнення його з посади директора

ТОВ «ГРІН-ТЕРРА»; поновити його на посаді директора ТОВ «ГРІН-ТЕРРА» з 16 квітня 2015 року; стягнути з ТОВ «ГРІН-ТЕРРА» на його користь: заборгованість по заробітній платі у розмірі 113 757,11 грн; компенсацію втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням строків її вплати в розмірі 84 408,37 грн; заборгованість згідно звітів про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт в розмірі 66 871,33 грн; середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 61 429,50 грн; на відшкодування моральної шкоди 50 000 грн.

Рішенням Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 01 лютого 2016 року позов задоволено частково.

Визнано незаконним і скасовано наказ директора ТОВ «ГРІН-ТЕРРА»

від 16 квітня 2015 року про звільнення ОСОБА_1 з посади директора ТОВ «ГРІН-ТЕРРА» та поновлено його на цій посаді з 22 квітня 2015 року.

Стягнуто з ТОВ «ГРІН-ТЕРРА» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 22 квітня 2015 року по 01 лютого 2016 року в розмірі 61 429,50 грн, вираховано з цієї суми відповідно до Податкового кодексу України податки, збори чи обов'язкові платежі.

Стягнуто з ТОВ «ГРІН-ТЕРРА» на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 5 000, вираховано з цієї суми відповідно до Податкового кодексу України податки, збори чи обов'язкові платежі.

У задоволенні решти вимог відмовлено за недоведеністю.

Не погодившись з рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позову, ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою.

Ухвалою апеляційного суду Київської області від 10 серпня 2016 року відмовлено ОСОБА_1 у відкритті апеляційного провадження на рішення суду першої інстанції на підставі частини третьої статті 297 ЦПК України у редакції, чинній на момент вчинення процесуальної дії.

Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що апеляційна скарга подана

з пропуском строку на апеляційне оскарження, а у встановлений судом строк, заявником не наведено поважних підстав для поновлення пропущеного нею строку апеляційного оскарження.

Ухвалою апеляційного суду Київської області від 11 травня 2017 року відмовлено ОСОБА_1 у відкритті апеляційного провадження на рішення суду першої інстанції на підставі пункту 3 частини четвертої статті 297 ЦПК України у редакції, чинній на момент вчинення процесуальної дії.

Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що 15 квітня 2016 року

ОСОБА_1 вже подавав апеляційну скаргу на рішення Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 01 лютого

2016 року та ухвалою апеляційного суду Київської області від 10 серпня 2016 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за його апеляційною скаргою, тому на підставі пункту 3 частини четвертої статті 297 ЦПК України у редакції, чинній на момент вчинення процесуальної дії, у відкритті апеляційного провадження слід відмовити.

У касаційних скаргах, поданих у червні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ОСОБА_1 просить скасувати ухвали апеляційного суду, справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, посилаючись на порушення норм процесуального права.

Доводи касаційних скарг зводяться до того, що заявником було виконано вимоги ухвали суду апеляційної інстанції, якою було залишено без руху подану ним 15 лютого 2016 року апеляційну скаргу, тому подальші судові рішення суду апеляційної інстанції свідчать про порушення права позивача на справедливий суд та допуск до правосуддя.

Ухвалами Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 14 червня 2017 року та від 19 липня 2017 року поновлено ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження ухвал апеляційного суду, відкрито касаційне провадження у справі, справу витребувано із суду першої інстанції.

15 грудня 2017 року набув чинності Закон України від 3 жовтня 2017 року

№ 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального

кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів».

Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Відповідно до підпункту 4 розділу XIII Перехідних положень ЦПК України у редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення

змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У травні 2018 року справу передано до Верховного Суду.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанцій відповідно до частини третьої статті 406 ЦПК України розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції.

Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційні скарги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

За положеннями частини першої статті 294 ЦПК України в редакції, яка діяла на момент подачі апеляційної скарги, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.

За змістом частини другої статті 297, статті 121 ЦПК України у редакції, чинній на час постановлення оскаржуваних ухвал, суддя, встановивши, що апеляційну скаргу подано без додержання вимог статей 119 і 120 цього Кодексу або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху, про що повідомляє заявника і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання ухвали. Якщо заявник відповідно до ухвали суду у встановлений строк не виконає її вимоги, апеляційна скарга вважається неподаною і повертається заявникові.

За змістом частини третьої статті 297 ЦПК України у редакції, яка діяла на момент постановлення оскаржуваних ухвал, апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 294 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали особа має право звернутися до апеляційного суду із заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті апеляційного провадження.

За змістом пункту 3 частини четвертої статті 297 ЦПК України у редакції, яка діяла на момент постановлення оскаржуваних ухвал, суддя-доповідач відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі також у випадках, якщо є ухвала про відмову у задоволенні апеляційної скарги цієї особи або про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою.

З матеріалів справи слідує, що 01 лютого 2016 року Переяслав-Хмельницьким міськрайонним судом Київської області ухвалено рішення, яким часткового задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 до ТОВ «ГРІН-ТЕРРА» про поновлення на роботі, стягнення заборгованості із заробітної плати, компенсації втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати, стягнення заборгованості згідно зі звітом про використання коштів, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди. Позивач був присутній у судовому засіданні. Повний текст рішення судом виготовлено 05 лютого 2016 року, про що свідчить відмітка на судовому рішенні.

15 лютого 2016 року ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою на рішення Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 01 лютого 2016 року .

Ухвалою апеляційного суду Київської області від 26 лютого 2016 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху та надано строк на усунення недоліків протягом тридцяти днів з дня отримання ухвали.

Підставами залишення апеляційної скарги без руху зазначено: несплата заявником судового збору та пропуск строку на апеляційне оскарження.

04 квітня 2016 року судом апеляційної інстанції зареєстровано матеріали, які надійшли від ОСОБА_1 на виконання вимог ухвали суду

від 26 лютого 2016 року, а саме: заява про поновлення строку на апеляційне оскарження та платіжне доручення на підтвердження сплати судового збору.

Ухвалою апеляційного суду Київської області від 05 квітня 2016 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 визнано неподаною та повернуто заявнику. Апеляційний суд зазначив, що заявником сплачено судовий збір сплачено на інші реквізити, ніж ті, що зазначено судом в ухвалі.

15 квітня 2016 року ОСОБА_1 повторно звернувся з апеляційною скаргою на рішення Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 01 лютого 2016 року. До апеляційної скарги заявником було додано копію платіжного доручення на підтвердження сплати судового збору та заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження

( т. 3 а. с. 218-227).

Ухвалою апеляційного суду Київської області від 04 травня 2016 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху та надано строк на усунення недоліків протягом тридцяти днів з дня отримання ухвали. Дана ухвала отримана заявником 15 червня 2016 року, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.

Підставами залишення апеляційної скарги без руху зазначено: несплата заявником судового збору та пропуск строку на апеляційне оскарження.

Ухвалою апеляційного суду Київської області від 10 серпня 2016 року відмовлено ОСОБА_1 у відкритті апеляційного провадження на рішення суду першої інстанції на підставі частини третьої статті 297 ЦПК України у редакції, чинній на момент вчинення процесуальної дії.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 22 березня 2017 року скасовано ухвалу апеляційного суду Київської області від 05 квітня 2016 року.

Ухвалою апеляційного суду Київської області від 11 травня 2017 року відмовлено ОСОБА_1 у відкритті апеляційного провадження на рішення суду першої інстанції на підставі пункту 3 частини четвертої статті 297 ЦПК України у редакції, чинній на момент вчинення процесуальної дії.

Постановляючи 10 серпня 2016 року ухвалу про відмову у відкритті апеляційного провадження, апеляційний суд посилався на те, що отримавши ухвалу апеляційного суду від 04 травня 2016 року про залишення апеляційної скарги без руху, заявник недоліки апеляційної скарги не усунув.

В ухвалі про відмову у відкритті апеляційного провадження на підставі пункту третього частини четвертої статті 297 ЦПК України у редакції, яка діяла на момент постановлення оскаржуваної ухвали, від 11 травня

2017 року, суд апеляційної інстанції зіслався на наявність ухвали апеляційного суду від 10 серпня 2016 року про відмову ОСОБА_1 у відкритті апеляційного провадження на рішення Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 01 лютого 2016 року.

Разом із тим, апеляційний суд не врахував, що скасовуючи ухвалу апеляційного суду Київської області від 05 квітня 2016 року про визнання апеляційної скарги ОСОБА_1, поданої ним 15 лютого 2016 року, суд касаційної інстанції в ухвалі від 22 березня 2017 року вказав, що внесення заявником судового збору за подачу апеляційної скарги на рахунок суду підтверджено листом Головного управління Державної казначейської служби України у Київській області від 14 квітня 2016 року.

Тобто, заявником було виконано вимоги ухвали апеляційного суду

від 05 квітня 2016 року щодо сплати судового збору, а тому в апеляційного суду не було правових підстав для визнання апеляційної скарги неподаною та її повернення з підстав несплати судового збору.

Разом із тим, залишились не розглянутими дві заяви ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Згідно з пунктом 8 частини третьої статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства в Україні є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.

Конституційний Суд України у Рішенні від 11 грудня 2007 року № 11-рп/2007 зазначив, що реалізацією права особи на судовий захист є можливість оскарження судових рішень у судах апеляційної та касаційної інстанцій. Перегляд судових рішень в апеляційному та касаційному порядку гарантує відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів людини і громадянина (абзац третій підпункту 3.1 пункту 3 мотивувальної частини).

Конституційні гарантії захисту прав і свобод людини і громадянина в апеляційній та касаційній інстанціях конкретизовано в главах 1, 2 розділу V ЦПК України у редакції Кодексу на час постановлення оскаржуваної ухвали, де врегульовано порядок і підстави для апеляційного та касаційного оскарження рішень і ухвал суду в цивільному судочинстві.

Суд апеляційної інстанції зазначеного не врахував, та дійшов передчасного висновку про відмову ОСОБА_1 у відкритті апеляційного провадження, що призвело до обмеження реалізації права заявника на апеляційне оскарження судового рішення.

За викладених обставин оскаржувані ухвали апеляційного суду Хмельницької області не можуть вважатись законними і обґрунтованими та підлягають скасуванню, а справа передачі до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду (частина шоста статті 411 ЦПК України).

Керуючись статтями 406, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Ухвали апеляційного суду Київської області від 10 серпня 2016 року та від 11 травня 2017 року скасувати, справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий В. С. Висоцька

Судді А. О. Лесько

С. Ю. Мартєва

В. В. Пророк

І. М.Фаловська