АПЕЛЯЦІЙНИЙ  СУД  ПОЛТАВСЬКОЇ  ОБЛАСТІ

Справа № - 22 а -1871  2006р.                                                 Головуючий по 1 -й інстанції

                                                                                                    Крючко А.І.

Суддя-доповідач: Дряниця Ю.В.

РІШЕНЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2006 року жовтня місяця „5" дня м. Полтава Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Полтавської області в складі:

Головуючого: Дряпині Ю.В.

Суддів: Прядкіної О.В., Абрамова П.С.

при секретарі: Лимар О.М.

з участю адвоката - ОСОБА_1

позивача   заявника - ОСОБА_2

представника відповідача- ОСОБА_3

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в М.Сімферополі на рішення Ленінського районного суду м .Полтави від „4" квітня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в М.Сімферополі про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача апеляційного суду Дряниці Ю.В.,-

ВСТАНОВИЛА:

В листопаді 2004 року ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у М.Сімферополі, третьої особи - ТОВ Фірми „Консоль ЛТД", відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків, на виробництві та професійних захворювань у м.Полтаві про стягнення моральної шкоди від нещасного випадку на виробництві.

У вересні 2005 року ОСОБА_2 доповнив свої позовні вимоги і просив стягнути з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у М.Сімферополі матеріальну шкоду від нещасного випадку на виробництві.

В подальшому в процесі судового розгляду позивач позовні вимоги стосовно відшкодування моральної ні коди підтримав, відмовившись від позовних вимог в частині відшкодування матеріальних збитків, витрачених на придбання медичних препаратів. Також просив стягнути з відповідача на його користь 650 грн. за надання юридичної допомоги.

Ухвалою Ленінського районного суду м.Полтави від 4 квітня 2006 року прийнято відмову    ОСОБА_2 від позовних вимог в частині відшкодування матеріальних

2

збитків, витрачених на придбання медичних препаратів в сумі 810 грн. 09 коп. і провадження по справі в цій частині закрито/а.с. 183/.

Рішенням Ленінською районного суду м.Полтави від 4 квітня 2006 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволені частково.

Постановлено стягнути з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у М.Сімферополі на користь ОСОБА_2 40000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди та 650 грн. в рахунок відшкодування витрат за надання юридичної допомоги.

В апеляційній скарзі відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Сімферополі просить рішення місцевого суду скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

В суді апеляційної інстанції сторони підтримали свої доводи.

Судом першої інстанції було встановлено і це вбачається з матеріалів справи, що позивач працював каменярем ТОВ „Фірма „Консоль ЛТД", до структури якого входила Полтавська дільниця, котра виконувала будівництво багатоповерхового жилого будинку в АДРЕСА_1.

8.09.2003р. при виконанні цегляної кладки зовнішніх та внутрішніх стін будинку ОСОБА_2 упав з дев"ятиметрової висоти на перекриття одноповерхової прибудови цього будинку, в результаті чого отримав тяжку травму, внаслідок якої втратив 70% професійної працездатності. Факт нещасного випадку на виробництві підтверджується актом про нещасний випадок форми Н-1  від 11.09.2003р./а.с. 3-4/.

2.04.2004р. позивачеві МСЕК-2 Полтавської області було встановлено 2 групу інвалідності в зв"язку з втратою працездатності.

Перевіривши матеріали справи, з"ясувавши межі апеляційного оскарження, колегія суддів приходить до необхідності зміни рішення суду першої інстанції з підстав, визначених п.З ч.І ст.309 ЦПК України.

За результатами апеляційного розгляду колегія суддів вважає, що при вирішенні спору по суті місцевим судом були вірно враховані вимоги ст.21 Закону України „Про загальнообов"язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві га професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, згідно якої в разі настання страхового випадку Фонд соціального страхування зобов'язаний в повному обсязі відшкодувати шкоду, заподіяну працівникові ушкодженням здоров"я, а саме виплатити одноразову допомогу в разі стійкої втрати професійної працездатності, щомісячну грошову суму, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку потерпілого, грошову суму за моральну шкоду за наявності факту заподіяння цієї шкоди потерпілому.

п.З ст.34 зазначеного закону також визначено, що в разі ушкодження здоров"я за моральну шкоду відшкодовується за наявністю факту заподіяння цієї шкоди.

Місцевий суд також належним чином врахував положення ст. 23 ЦК України, згідно якої моральна шкода полягає у фізичному болі, стражданнях у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров"я. Отже, суд зробив вірний висновок, що факт каліцтва є підтвердженням фізичних страждань, моральної шкоди.

Таким чином, врахувавши вимоги вищезазначеного матеріального закону, а також вимоги ст. 13-І Європейської Конвенції з прав людини ст. 55 Конституції України, а також врахувавши докази по справі у їх сукупності, зокрема висновок Полтавської області МСЕК № 1, висновок № 464 амбулаторної судової психолого-психіатричної експертизи від 8.-7.2005 р., суд першої інстанції дійшов до висновку про необхідність стягнення матеріальної та моральної шкоди.

Однак, колегія суддів вважає, що при визначенні розміру відшкодування моральної шкоди, суд першої інстанції не в повній мірі врахував вимоги ч.З ст. 23 ЦПК України щодо дотримання засад розумності і справедливості при визначенні цього розміру. Тому, рішення суду в цій частині підлягає зміні, а розмір стягнення - зменшенню.

3

Керуючись ст.ст. 303; 309 п.З ч.І; 316 ЦПК України, колегія суддів, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Сімферополі задовільними частково.

Рішення Ленінськог о районного суду м. Полтави від 4 квітня 2006 року змінити.

Зменшити розмір відшкодування моральної шкоди з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Сімферополі на користь ОСОБА_2, визначивши його в 15000 грн.

В іншій частині рішення місцевого суду залишити без змін.

Рішення може бути оскаржене до Верховного Суду України протягом двох місяців шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Судді: