РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 лютого 2007 року
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:
Головуючого - Парандюк Т.С.
Суддів - Ткач О.І., Бахметової В.М.
при секретарі - Заєць К.В.
з участю - представника ВАТ
""Тернопільський комбайновий завод" розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі справу за апеляційною скаргоюОСОБА_1 на рішення Тернопільського міськрайсуду від 18 грудня 2006 року в справі за позовомОСОБА_1 до ВАТ "Тернопільський комбайновий завод" про стягнення заборгованості з заробітної плати, середнього заробітку за час затримки видачі розрахункових та моральної шкоди,
ВСТАНОВИЛА:
Рішенням Тернопільського міськрайсуду від 18 грудня 2006 року частково задоволено позовні вимоги ОСОБА_1.:
· стягнено з ВАТ "Тернопільський комбайновий завод" в його користь 4223,77 грн заборгованості з заробітної плати та 500 грн за надання правової допомоги.;
· в користь держави судовий збір в розмірі 51 грн та 30 грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи в суді;
стягнено з ОСОБА_1. в користь держави судовий збір в сумі 8,5 грн;
- в решті вимог позивача відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати судове рішення в частині відмови в задоволенні його вимог стосовно стягнення середнього заробітку за час затримки видачі розрахункових , моральної шкоди , надання правової допомоги ,
Справа № 22а-204 Головуючий в 1-й інстанції -Костів О.З.
Категорія 41 Доповідач - Ткач О.І.
стягнення судового збору та ухвалити в цій частині нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
Апелянт зазначає, що суд першої інстанції невірно оцінив встановлені обставини справи і невірно застосував норму матеріального права, оскільки саме відсутнсть коштів у відповідача є причиною заборгованості з заробітної плати та невиплата розрахункових в день звільнення.
Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника ВАТ "Тернопільський комбайновий завод" , перевіривши доводи апеляційної скарги за матеріалами справи, приходить до висновку, що скарга підлягає до часткового задоволення: судове рішення стосовно стягнення середнього заробітку за час затримки видачі розрахункових , моральної шкоди слід скасувати та ухвалити нове, яким частково задовольнити вимоги позивача, а в прешті - зплишити без змін.
З матеріалів справи вбачається, що станом на 11 липня 2006 року, день звільнення позивача ОСОБА_1, залишок невиплаченої зарплати становив 4223,77 грн. Дану суму було стягнено рішенням в справі.
Відмовляючи в стягненні середнього заробітку за час затримки видачі розрахункових , суд першої інстанції виходив з того, що відсутня вина відповідача у несвоєчасній виплаті зарплати.
Однак з даним висновком не може погодитись суд апеляційної інстанції.
Згідно частини 5 ст. 97 КзпП -" Оплата працівників здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються власником або уповноваженим ним органом після виконання зобов'язань щодо оплати праці."
З матеріалів справи вбачається, що з часу звільнення позивача , відповідачем проводились платежі , які не мають відношення щодо виконання зобов'язань з оплати праці працівників ВАТ "Тернопільський комбайновий завод", крім того, відповідач не визнаний банкротом.
Згідно ст.117 КзпП -" В разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівнику сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку."
З матеріалів справи вбачається, що середньоденна зарплата позивача становить 20,39 грн з розрахунку за травень-червень місяці 2006 року (410.62 грн + 445.60грн : 42). Затримка у видачі належних ОСОБА_1. сум становить 161 день. Відповідно до оплати підлягає середньомісячний заробіток в сумі 3282,79грн.
Відмовляючи в стягненні компенсації моральної шкоди, суд першої інстанції виходив з того , що відсутній закон, яке дає право на задоволення таких вимог, крім того, стягнув з позивача в користь держави судовий збір за розгляд даних вимог.
І в цій частині судове рішення суперечить закону, оскільки ст. 237-1 КЗпП передбачає-"Відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівникові провадиться у разі , якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя".
З долучених до справи довідок вбачається, що протягом 2005-2006 років позивачу не виплачувалась заробітна плата і відповідно він змушений був затрачати додаткові зусилля для облаштування потреб сім'ї в харчуванні, одязі, оплаті комунальних платежів.
Тому вимоги позивача стосовно компенсації моральної шкоди підлягають до часткового задоволення в розмірі 500 грн.
Підлягає до скасування і рішення щодо стягнення з ОСОБА_1 8,50 грн судового збору , оскільки в силу ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів " Про державне мито" - позивачі - робітники та службовці - за позовами, що випливають з трудових правовідносин , звільняються від сплати судового збору.
Суд апеляційної інстанції не знаходить достатніх підстав для задоволення доводів апелянта стосовно стягнення 4500 грн оплати за послуги адвоката, оскільки дана сума не підтверджена належними фінансовими документами про внесення їх на рахунок адвоката.
Тому в цій частині рішення залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 307,309 , 308 ЦПК України, суд апеляційної інстанції
ВИРІШИВ:
Апеляційну скаргуОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Тернопільського міськрайсуду від 18 грудня 2006 року скасувати стосовно відмови в задоволенні позовних вимогОСОБА_1 щодо стягнення середнього заробітку за час затримки видачі розрахункових та моральної шкоди та ухвалити в цій частині нове рішення; в решті - рішення залишити без змін.
ПозовОСОБА_1 щодо стягнення середнього заробітку за час затримки видачі розрахункових та моральної шкоди задовольнити частково:
-стягнути з р/р 2600730011105 в АКБ УСБ М.Тернополя, МФО 388017, код 05754502 ВАТ "Тернопільський комбайновий завод" в користьОСОБА_1 середній заробіток в сумі 3282,79 грн за вирахуванням суми прибуткового податку та інших обов'язкових платежів, 500 грн компенсації
моральної шкоди ; в користь держави 31,75 грн судового збору.
Рішення набирає чинності з моменту проголошення, але може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців.