Справа № 2«a»-48/2008
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
5 листопада 2008 року м. Димитров
Димитровський міський суд Донецької області у складі:
головуючого - судді Петуніна І.В.,
при секретарі Мельниковій І.С. ,
за участю позивача ОСОБА_1,
представника відповідача ОСОБА_2,
представника третьої особи ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Димитров Донецької області справу за
позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального
захисту населення Димитровської міської ради про стягнення недоотриманих сум
одноразової щорічної допомоги до 5 травня за 2007, 2008 роки,
ВСТАНОВИВ:
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду до відповідача управління праці та соціального захисту населення Димитровської міської ради про стягнення недоотриманих сум щорічної грошової допомоги за 2007, 2008 роки, в обґрунтування якого вказав, що він є інвалідом 2-ї групи. Згідно ст. 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантій їх соціального захисту» йому встановлений статус інваліда війни. На підставі ч.5 ст. 13 цього Закону до 5 травня щорічно інвалідам 2-ї групи виплачується разова грошова допомога 8 мінімальних пенсій за віком. Вважає, що йому повинно бути виплачено за 2007р. 406 х8 = 3248 грн., за 2008р. 470 х 8 = 3760 грн. Фактично за цей період йому було виплачено за 2007р. - 360 грн., за 2008 рік - 400 грн. Таким чином з відповідача всього просить стягнути 6248 грн.
У судовому засіданні позивач підтримав свої позовні вимоги.
Представник відповідача ОСОБА_2 позов не визнала та пояснила суду, що з 05.03.2007р. на термін безстроково позивачу була встановлена II група інвалідності по захворюванню, яке пов'язано з виконанням обов'язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, а з 13.03.2008р. позивач має статус інваліда війни.
Відповідно до п.13 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» були внесені зміни в Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантій їх соціального захисту», стаття 13 вищевказаного Закону до набуття чинності Рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008р. № 10-рп мала наступну редакцію: «щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах, які визначаються Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених Законом про Державний бюджет України».
Позивач отримав щорічну разову допомогу ветеранам війни у квітні 2007р. і у квітні 2008р. згідно постанови КМУ від 12.03.2008р. № 183 «Про розміри грошової допомоги, що виплачується в 2008 році відповідно до Законів України «Про статус ветеранів війни, гарантій їх соціального захисту та «Про жертви нацистських переслідувань» і постанови КМУ від 18.02.2004р. № 177 «Про забезпечення щорічної виплати разової грошової допомоги». Всі виплати були здійснені до набуття чинності рішення КСУ від 22.05.2008р. № 10-рп та рішення КСУ від 09.07.2007р. № 6-рп, а тому відповідають на той час діючому законодавству.
З питання бюджетних запитів необхідно звернути увагу на ст. ст. 34, 35 Бюджетного кодексу України. Згідно ст. 34 БК України - Міністерство фінансів України розробляє і доводить до головних розпорядників бюджетних коштів інструкції по підготовці бюджетних запитів, які можуть вводити організаційні, фінансові і інші обмеження, які зобов'язані виконувати всі розпорядники бюджетних коштів в процесі підготовки бюджетних запитів. Згідно ч.2 ст. 35 БК України - головні розпорядники бюджетних коштів несуть відповідальність за своєчасність, правдивість і зміст наданих Міністерству фінансів України бюджетних запитів. Ці бюджетні запити повинні містити всю інформацію, необхідну для аналізу показників проекту Державного бюджету України, згідно вимогам Міністерства фінансів України. Таким чином, управління не може формувати бюджетні запити згідно Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи» тому що є затверджені Міністерством фінансів України форми, які управління повинно заповнювати. Також, згідно ч.2 ст. 35 БК України, управління не може нести відповідальність за своєчасність, правдивість і зміст бюджетних запитів тому що законодавством передбачена відповідальність за головних розпорядників бюджетних коштів.
Згідно ст. 19 ОСОБА_4 України, правовий порядок ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені ОСОБА_4 та законами України. Суб'єкти публічного права мають право здійснювати свої повноваження в межах встановлених границь та повноважень. Тобто діє принцип «можна тільки те, що дозволено» Для публічного права характерне специфічний юридичний порядок «влади-підпорядкування», згідно якого управління повинно здійснювати точну реалізацію вказівок влади, а всі інші особи - підпорядковуватися їм. Якщо згадати основні поняття, то державний орган - це особа, або група осіб, яка наділена юридично визначеною державно-владною компетенцією для виконання задач та функцій держави.
Все вищевказане підтверджує те, що вирішення питання щодо виплати щорічної разової грошової допомоги у розмірах, передбачених ч.5 ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантій їх соціального захисту» не входить до компетенції управління праці та соціального захисту населення Димитровської міської ради. Виплата цієї допомоги залежно від розмірів мінімальної пенсії за віком може здійснюватись тільки після збільшення бюджетних призначень за відповідними бюджетними програмами соціального захисту громадян. Всі учасники бюджетного процесу повинні діяти тільки згідно вимогам чинного законодавства і забезпечувати цільове використання бюджетних коштів.
Також відповідач не згодний з розрахунками позивача. Якщо для розрахунку застосовувати розмір мінімальної пенсії, то він повинен бути наступний: за 2007р. -410, 06 х 8 = 3280, 48 - 360, 00 = 2920, 48 грн., за 2008р. - 481 х 8 = 3848 - 400 = 3448 грн., усього на суму 6368, 48 грн.
Крім того, відповідно до ст. 99 КАС України, просить застосувати строк позовної давності.
У зв'язку з вищевикладеним, просить у позові відмовити.
Представник третьої особи, Головного управління державного казначейства України у Донецькій області, у судовому засіданні підтримала заперечення відповідача та вважає, що у позові повинно бути відмовлено.
Судом встановлено, що позивач є інвалідом II групи по захворюванню, яке пов'язане ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС, з 05.03.2007р. на безстроковий термін йому встановлена II група інвалідності по захворюванню, яке пов'язано з виконанням обов'язків військової служби по ліквідації аварії на ЧАЕС, з 13.03.2008р. позивач має статус інваліда війни. Позивач отримав щорічну допомогу до 5 травня за 2007, 2008 роки - в квітні у розмірах 360 грн. та 400 грн. відповідно. Вказані факти встановлені на підставі пояснень сторін, посвідчення, довідки відповідача (а.с. 12).
Згідно п.9 ст. 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантій їх соціального захисту», особами, які є учасниками війни, є особи, залучені до складу формувань Цивільної оборони, які стали інвалідами внаслідок захворювань, пов'язаних з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи. Спору про право на отримання щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2008 роки, між сторонами немає, спір виник тільки про розмір вказаних виплат. Так позивач звернувся до відповідача з вимогою виплатити різницю між фактично сплаченими сумами та сумами, встановленими законом, але у липні отримав відмову у виплаті різниці.
Суд вважає, що ця відмова є неправомірною з наступних підстав.
Відповідно до ч.2 ст. 19 ОСОБА_4 України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені ОСОБА_4 та Законами України.
За змістом ч.5 ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантій їх соціального захисту», щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах інвалідам 2-ї групи - 8 мінімальних пенсій за віком.
Відповідно до принципу верховенства права та законності, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість держави
Згідно ст. 8 ОСОБА_4 України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. ОСОБА_4 України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі ОСОБА_4 України і повинні відповідати їй. ОСОБА_4 України є нормами прямої дії.
За змістом ст. 22 ОСОБА_4 України, при прийнятті нових законів або внесенні зміни до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Крім того, Рішенням Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09.07.2007р. визнана такою, що не відповідає ОСОБА_4 України (є неконституційною) ст. 29 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», якою у 2007 році виплата щорічної разової допомоги відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантій їх соціального захисту» здійснюється, зокрема інвалідам 2-ї групи у розмірі 360 грн.
Рішенням Конституційного Суду України № Юрп-2008 від 22.05.2008р. визнані неконституційними зміни до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантій їх соціального захисту», де зазначалося, що розмір щорічної разової допомоги до 5 травня встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Враховуючи зазначене, виплата одноразової щорічної допомоги до 5 травня за 2007, 2008 роки, здійснена відповідачем з порушенням ОСОБА_4 України та спеціального закону.
Для повного захисту прав, свобод та інтересів, на підставі ч.2 ст. 11 КАС України, суд вважає, що стягненню підлягає сума, вказана відповідачем, тобто 6368, 48 грн.
Також відповідач просить застосувати строк позовної давності до вимог позивача.
Згідно ст. 99 КАС України, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до ч.2 ст. 100 КАС України, якщо суд визнає причину пропущення строку звернення до суду поважною, адміністративна справа розглядається і вирішується в порядку, встановленому цим Кодексом.
Позивач надав довідки з Димитровської центральної міської лікарні про те, що він періодично знаходився на лікуванні за період з 2000 по 2008 роки.
Враховуючи, що позивач є інвалідом, періодично знаходився на лікуванні, суд вважає причину пропуску строку звернення до суду поважною.
На підставі вищевикладеного, ОСОБА_4 України, Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», та керуючись ст. ст. 11, 86, 94, 97, 98, 99, 100, 158-163 КАС України, -
ВИРІШИВ:
Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати неправомірними дії Управління праці та соціального захисту населення Димитровської міської ради Донецької області щодо відмови у перерахунку та виплаті ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2007, 2008 роки у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком.
Стягнути з управління праці та соціального захисту населення Димитровської міської ради за рахунок державного бюджету на користь ОСОБА_1 недоплачену суму щорічної разової допомоги до 5 травня за 2007, 2008 роки у розмірі 6368 (шість тисяч триста шістдесят вісім) грн. 48 коп.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду може бути подана до Донецького апеляційного адміністративного суду через Димитровський міський суд протягом десяти днів з дня проголошення постанови.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Димитровський міський суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.